1 Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.1 Пильнуйте, не вчиняйте милости вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас; інакше не буде вам нагороди від Батька вашого, який на небі.1 “Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі.1 Дивіться: ваших добрих вчинків не робіть перед людьми, аби вас бачили; бо не матимете винагороди від вашого Батька, який на небі.1 Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі.
2 Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!2 Отже, коли вчиняєш милостиню, не сурми перед собою, як учиняють лицеміри в синагогах і на вулицях, аби прославляли їх люди. Правду кажу вам: Вони вже одержують нагороду свою.2 Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.2 Отже, коли ти даєш милостиню, не сурми перед собою, як те роблять лицеміри в синаґоґах та на вулицях, щоб їх прославляли люди; щиру правду кажу вам, вони вже одержують свою винагороду.2 Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
3 А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,3 А в тебе, коли вчиняєш милостиню, нехай ліва рука твоя не відає, що вчиняє права,3 Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: 3 А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука,3 Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права:
4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.4 Щоб милостиня твоя була таємною; і Батько твій, що бачить утаємничене, віддасть тобі явно.4 щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.4 аби твоя милостиня була в таємниці; і твій Батько, що бачить таємне, віддасть тобі [явно].4 щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
5 А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!5 І коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі полюбляють у синагогах і на перехрестях вулиць, зупинившись, молитися, аби показатися людям. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.5 А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.5 І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, що люблять молитися в синаґоґах і стоячи на перехрестях, щоб показатися людям; правду кажу вам, одержують свою винагороду.5 І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.6 А ти, коли молишся, увійди до оселі твоєї, зачини двері твої, помолися до Батька твого, котрий утаємничений; і Батько твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно.6 Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.6 Ти ж, коли молишся, ввійди до твоєї кімнати і, замкнувши твої двері, помолися до твого Батька в тайні: і твій Батько, що бачить у тайні, віддасть тобі [явно].6 Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.7 А коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани; бо вони гадають собі, що через велемовство своє будуть почуті.7 А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані.7 Молячись, не говоріть надмірно, як ті погани; бо думають, що, завдяки своїй багатомовності, будуть вислухані.7 Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.
8 Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!8 Не будьте подібні до них, бо знає Батько ваш, яку маєте потребу передніше, аніж ви попросите в Нього.8 Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього.8 Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Батько знає, чого потребуєте, перш, ніж ви попросите в Нього.8 Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.
9 Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,9 А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах! Хай святиться ім‘я Твоє;9 Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться Твоє ім'я.9 Отже, моліться так: Отче наш, який на небі, хай святиться ім'я твоє;9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.10 Хай прийде Царство Твоє; Нехай буде воля Твоя і на землі, як на Небі;10 Хай прийде твоє царство, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі.10 хай прийде Царство твоє; хай буде воля твоя, як на небі, так і на землі;10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.
11 Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.11 Хліб наш щоденний дай нам на цей день;11 Хліб наш щоденний дай нам нині.11 хліб наш насущний дай нам сьогодні,11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.12 І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим;12 Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим,12 і прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим;12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
13 І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.13 І не введи нас у спокусу, але захисти нас від лукавого; бо Твоє є Царство і сила, і слава навіки. Амінь.13 Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого.13 і не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. [Бо твоє є Царство, і сила, і слава на віки. Амінь.]13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
14 Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.14 Бо, якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Батько ваш Небесний!14 Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам.14 Бо якщо відпускаєте людям їхні провини, відпустить і вам ваш небесний Батько;14 Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.
15 А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.15 А якщо не будете прощати людям гріхів їхніх, то й Батько ваш не простить вам гріхів ваших.15 А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших.15 якщо ж не відпускаєте людям [їхніх гріхів], то й ваш Батько не відпустить вам ваших гріхів.15 Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.
16 А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!16 Також коли поститеся, не будьте в зажурі, як ті лицеміри; бо вони вдають на своїх лицях зажуру, аби показати людям, що постяться. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.16 Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.16 Коли ж постите, не будьте такі, як лицеміри, що сумують, виснажують свої обличчя, щоб показатися людям, що постять; щиру правду кажу вам, що вони вже одержують свою винагороду.16 Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.
17 А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,17 А ти, коли постишся, помасти голову твою і лице твоє омий,17 Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя,17 Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє,17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;
18 щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.18 Щоб з‘явитися в пості не перед людьми, але перед Батьком твоїм, Котрий утаємничений; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.18 щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.18 щоб не показувати людям, що постиш, але таємно - твоєму Батькові; і твій Батько, який бачить таємне, віддасть тобі явно.18 щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
19 Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа винищують, і де злодії підкопуються і крадуть;19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають.19 Не збирайте собі скарбів на землі, де черв'як і міль нищать і де злодії підкопують і крадуть;19 Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.
20 Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.20 Але збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не винищують, і де злодії не підкопуються і не крадуть.20 Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають.20 збирайте ж собі скарби на небі, де ані черв'як, ані міль не нищать і де злодії не підкопують і не крадуть;20 Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.
21 Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!21 Бо де скарби ваші, там буде й серце ваше.21 Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.21 бо де ваш скарб, там буде й ваше серце.21 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22 Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.22 Світильник для тіла – око; якщо око твоє буде чисте, то все тіло твоє буде світле;22 Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле.22 Світильником тіла є око. Отже, якщо твоє око буде чисте, все твоє тіло буде світле;22 Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!23 А коли око твоє буде лихе, то все тіло твоє буде повне темрявою. Отож, якщо світло, котре в тобі, стає пітьмою, то яка ж глибока ця пітьма?23 А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!23 а коли твоє око буде лукаве, й усе твоє тіло буде темне. Отже, коли світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж велика темрява!23 Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява!
24 Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.24 Ніхто не може служити двом панам: тому що одного буде ненавидіти, а другого любити, або одному буде старатися, а другим нехтувати. Не можете служити Богові і мамоні.24 Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні.24 Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або одного держатиметься, іншого ж знехтує. Не можете Богові служити і мамоні1.24 Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.
25 Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?25 А тому кажу вам: Не піклуйтеся для життя вашого, що вам їсти і що пити; ні для тіла вашого – у що одягнутися. Хіба життя не більше їжі, а тіло – одежі?25 Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі25 Задля цього кажу вам: не журіться життям вашим, що їстимете, або що питимете, ані тілом вашим, у що зодягнетеся. Хіба життя не більше від їжі, а тіло від одягу?25 Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?26 Гляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Батько ваш Небесний насичує їх. А хіба ви не кращі від них?26 Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші?26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні (до комори), а ваш небесний Батько годує їх; хіба ви не цінніші від них?26 Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
27 Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?27 І хто з вас може потурбуватися і долучити собі зросту [бодай] на один лікоть?27 Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть?27 Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть?27 Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?
28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.28 І про одежу нащо клопочетеся? Гляньте на степові лілеї, як вони ростуть: не працюють, не прядуть;28 І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть.28 І чого за одяг клопочетеся? Гляньте на польові лілеї, як вони ростуть; не трудяться і не прядуть;28 І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;
29 А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.29 Але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так пишно, як будь-яка з них;29 Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.29 кажу ж вам, що й Соломон у всій своїй славі не зодягався так, як одна з них.29 глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.
30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!30 А якщо траву степову, котра сьогодні є, а завтра буде у піч кинута, Бог так одягає, то наскільки краще зодягне Він вас, маловірні?30 І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні?30 Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде викинута в піч, Бог так зодягає, то чи не краще зодягне вас, маловіри?30 Коли ж Бог так з'одягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж з'одягати ме вас, маловірні?
31 Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?31 Отже, не журіться і не бідкайтеся: Що нам їсти? Або: Що нам пити? Або: У що нам одягтися?31 Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося?31 тож не журіться, кажучи: Що їстимемо? Або: Що питимемо? Або: в що зодягнемося?31 Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
32 Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.32 Тому що всього цього шукають погани, і тому, що Батько ваш Небесний відає, що ви маєте на це потребу.32 Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне.32 Бо цього всього погани шукають. Знає бо ваш Батько небесний, що цього всього потребуєте.32 Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.33 Отож, шукайте найперше Царства Божого і праведности Його, а все це долучиться вам.33 Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.33 Шукайте ж краще Царства Божого і Його справедливости - і це все додасться вам.33 А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
34 Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!34 Отож, не думайте про завтрашній день, бо завтрашній день [сам] буде піклуватися про своє: вистачить для [кожного] дня свого клопоту.34 Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.”34 Не журіться, отже, про завтрашній день, бо завтрашній день і сам собою журитиметься. Вистачає дневі своїх турбот.34 Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.