1 Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. | 1 Пильнуйте, не вчиняйте милости вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас; інакше не буде вам нагороди від Батька вашого, який на небі. | 1 “Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі. | 1 Дивіться: ваших добрих вчинків не робіть перед людьми, аби вас бачили; бо не матимете винагороди від вашого Батька, який на небі. | 1 Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі. |
2 Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! | 2 Отже, коли вчиняєш милостиню, не сурми перед собою, як учиняють лицеміри в синагогах і на вулицях, аби прославляли їх люди. Правду кажу вам: Вони вже одержують нагороду свою. | 2 Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. | 2 Отже, коли ти даєш милостиню, не сурми перед собою, як те роблять лицеміри в синаґоґах та на вулицях, щоб їх прославляли люди; щиру правду кажу вам, вони вже одержують свою винагороду. | 2 Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі. |
3 А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, | 3 А в тебе, коли вчиняєш милостиню, нехай ліва рука твоя не відає, що вчиняє права, | 3 Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: | 3 А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука, | 3 Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права: |
4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. | 4 Щоб милостиня твоя була таємною; і Батько твій, що бачить утаємничене, віддасть тобі явно. | 4 щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. | 4 аби твоя милостиня була в таємниці; і твій Батько, що бачить таємне, віддасть тобі [явно]. | 4 щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно. |
5 А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! | 5 І коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі полюбляють у синагогах і на перехрестях вулиць, зупинившись, молитися, аби показатися людям. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою. | 5 А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. | 5 І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, що люблять молитися в синаґоґах і стоячи на перехрестях, щоб показатися людям; правду кажу вам, одержують свою винагороду. | 5 І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі. |
6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. | 6 А ти, коли молишся, увійди до оселі твоєї, зачини двері твої, помолися до Батька твого, котрий утаємничений; і Батько твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно. | 6 Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. | 6 Ти ж, коли молишся, ввійди до твоєї кімнати і, замкнувши твої двері, помолися до твого Батька в тайні: і твій Батько, що бачить у тайні, віддасть тобі [явно]. | 6 Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно. |
7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. | 7 А коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани; бо вони гадають собі, що через велемовство своє будуть почуті. | 7 А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані. | 7 Молячись, не говоріть надмірно, як ті погани; бо думають, що, завдяки своїй багатомовності, будуть вислухані. | 7 Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані. |
8 Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання! | 8 Не будьте подібні до них, бо знає Батько ваш, яку маєте потребу передніше, аніж ви попросите в Нього. | 8 Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього. | 8 Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Батько знає, чого потребуєте, перш, ніж ви попросите в Нього. | 8 Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него. |
9 Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, | 9 А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах! Хай святиться ім‘я Твоє; | 9 Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться Твоє ім'я. | 9 Отже, моліться так: Отче наш, який на небі, хай святиться ім'я твоє; | 9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє. |
10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. | 10 Хай прийде Царство Твоє; Нехай буде воля Твоя і на землі, як на Небі; | 10 Хай прийде твоє царство, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. | 10 хай прийде Царство твоє; хай буде воля твоя, як на небі, так і на землі; | 10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї. |
11 Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. | 11 Хліб наш щоденний дай нам на цей день; | 11 Хліб наш щоденний дай нам нині. | 11 хліб наш насущний дай нам сьогодні, | 11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї. |
12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. | 12 І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим; | 12 Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим, | 12 і прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим; | 12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим. |
13 І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь. | 13 І не введи нас у спокусу, але захисти нас від лукавого; бо Твоє є Царство і сила, і слава навіки. Амінь. | 13 Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого. | 13 і не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. [Бо твоє є Царство, і сила, і слава на віки. Амінь.] | 13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь. |
14 Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. | 14 Бо, якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Батько ваш Небесний! | 14 Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. | 14 Бо якщо відпускаєте людям їхні провини, відпустить і вам ваш небесний Батько; | 14 Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам. |
15 А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших. | 15 А якщо не будете прощати людям гріхів їхніх, то й Батько ваш не простить вам гріхів ваших. | 15 А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. | 15 якщо ж не відпускаєте людям [їхніх гріхів], то й ваш Батько не відпустить вам ваших гріхів. | 15 Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших. |
16 А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! | 16 Також коли поститеся, не будьте в зажурі, як ті лицеміри; бо вони вдають на своїх лицях зажуру, аби показати людям, що постяться. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою. | 16 Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. | 16 Коли ж постите, не будьте такі, як лицеміри, що сумують, виснажують свої обличчя, щоб показатися людям, що постять; щиру правду кажу вам, що вони вже одержують свою винагороду. | 16 Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі. |
17 А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, | 17 А ти, коли постишся, помасти голову твою і лице твоє омий, | 17 Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, | 17 Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє, | 17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє; |
18 щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. | 18 Щоб з‘явитися в пості не перед людьми, але перед Батьком твоїм, Котрий утаємничений; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. | 18 щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. | 18 щоб не показувати людям, що постиш, але таємно - твоєму Батькові; і твій Батько, який бачить таємне, віддасть тобі явно. | 18 щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно. |
19 Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. | 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа винищують, і де злодії підкопуються і крадуть; | 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. | 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де черв'як і міль нищать і де злодії підкопують і крадуть; | 19 Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть. |
20 Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. | 20 Але збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не винищують, і де злодії не підкопуються і не крадуть. | 20 Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. | 20 збирайте ж собі скарби на небі, де ані черв'як, ані міль не нищать і де злодії не підкопують і не крадуть; | 20 Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть. |
21 Бо де скарб твій, там буде й серце твоє! | 21 Бо де скарби ваші, там буде й серце ваше. | 21 Бо де твій скарб, там буде і твоє серце. | 21 бо де ваш скарб, там буде й ваше серце. | 21 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше. |
22 Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. | 22 Світильник для тіла – око; якщо око твоє буде чисте, то все тіло твоє буде світле; | 22 Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. | 22 Світильником тіла є око. Отже, якщо твоє око буде чисте, все твоє тіло буде світле; | 22 Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле. |
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява! | 23 А коли око твоє буде лихе, то все тіло твоє буде повне темрявою. Отож, якщо світло, котре в тобі, стає пітьмою, то яка ж глибока ця пітьма? | 23 А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! | 23 а коли твоє око буде лукаве, й усе твоє тіло буде темне. Отже, коли світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж велика темрява! | 23 Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява! |
24 Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні. | 24 Ніхто не може служити двом панам: тому що одного буде ненавидіти, а другого любити, або одному буде старатися, а другим нехтувати. Не можете служити Богові і мамоні. | 24 Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. | 24 Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або одного держатиметься, іншого ж знехтує. Не можете Богові служити і мамоні1. | 24 Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї. |
25 Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? | 25 А тому кажу вам: Не піклуйтеся для життя вашого, що вам їсти і що пити; ні для тіла вашого – у що одягнутися. Хіба життя не більше їжі, а тіло – одежі? | 25 Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі | 25 Задля цього кажу вам: не журіться життям вашим, що їстимете, або що питимете, ані тілом вашим, у що зодягнетеся. Хіба життя не більше від їжі, а тіло від одягу? | 25 Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі? |
26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? | 26 Гляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Батько ваш Небесний насичує їх. А хіба ви не кращі від них? | 26 Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? | 26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні (до комори), а ваш небесний Батько годує їх; хіба ви не цінніші від них? | 26 Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них? |
27 Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? | 27 І хто з вас може потурбуватися і долучити собі зросту [бодай] на один лікоть? | 27 Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? | 27 Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть? | 27 Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть? |
28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. | 28 І про одежу нащо клопочетеся? Гляньте на степові лілеї, як вони ростуть: не працюють, не прядуть; | 28 І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. | 28 І чого за одяг клопочетеся? Гляньте на польові лілеї, як вони ростуть; не трудяться і не прядуть; | 28 І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть; |
29 А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. | 29 Але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так пишно, як будь-яка з них; | 29 Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. | 29 кажу ж вам, що й Соломон у всій своїй славі не зодягався так, як одна з них. | 29 глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них. |
30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! | 30 А якщо траву степову, котра сьогодні є, а завтра буде у піч кинута, Бог так одягає, то наскільки краще зодягне Він вас, маловірні? | 30 І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? | 30 Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде викинута в піч, Бог так зодягає, то чи не краще зодягне вас, маловіри? | 30 Коли ж Бог так з'одягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж з'одягати ме вас, маловірні? |
31 Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? | 31 Отже, не журіться і не бідкайтеся: Що нам їсти? Або: Що нам пити? Або: У що нам одягтися? | 31 Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? | 31 тож не журіться, кажучи: Що їстимемо? Або: Що питимемо? Або: в що зодягнемося? | 31 Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось? |
32 Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. | 32 Тому що всього цього шукають погани, і тому, що Батько ваш Небесний відає, що ви маєте на це потребу. | 32 Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. | 32 Бо цього всього погани шукають. Знає бо ваш Батько небесний, що цього всього потребуєте. | 32 Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба. |
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. | 33 Отож, шукайте найперше Царства Божого і праведности Його, а все це долучиться вам. | 33 Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. | 33 Шукайте ж краще Царства Божого і Його справедливости - і це все додасться вам. | 33 А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам. |
34 Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! | 34 Отож, не думайте про завтрашній день, бо завтрашній день [сам] буде піклуватися про своє: вистачить для [кожного] дня свого клопоту. | 34 Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.” | 34 Не журіться, отже, про завтрашній день, бо завтрашній день і сам собою журитиметься. Вистачає дневі своїх турбот. | 34 Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого. |