1 Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,1 Сину мій! Якщо ти поручився за ближнього твого і подав руку твою за іншого,1 Мій сину! Коли за ближнього ти поручився, коли дав руку твою за чужого,1 Сину, якщо даси запоруку за свого друга, передаси ворогові твою руку.1 Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, -
2 ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!2 Ти пов'язав себе словами уст твоїх, спійманий словами уст твоїх.2 коли зв'язав себе словами уст своїх, коли піймавсь словами уст власних,2 Бо власні губи сильна сіть для чоловіка, і він ловиться губами власних уст.2 То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,3 Учини, сину мій, ось що, і визволи себе, бо ти попав до рук ближнього твого: піди, упади біля ніг і благай ближнього твого;3 вчини, мій сину, ось що, і звільнишся, бо ти попався в руки ближньому твоєму: - іди, смирися, наполягай на твого ближнього;3 Сину, чини те, що я тобі заповідаю, і спасися, бо через свого друга ідеш в руки злих, ходи, не слабни, розгніви ж і твого друга, за якого ти став запорукою.3 Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, - бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
4 не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,4 Не дай сну очам твоїм і дрімання повікам твоїм.4 не дай очам твоїм ні сну, ні дрімоти твоїм повікам.4 Не дай сну твоїм очам, ані не задрімаєш твоїми повіками,4 Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати - війкам твоїм;
5 рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!5 Рятуйся, як сарна з руки, і як пташка з руки птахолова.5 Звільнись, неначе сарна з рук (мисливця) і немов та птиця з сильця.5 щоб ти спасся наче серна з повені, і наче птах з силки.5 Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
6 Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:6 Піди до мурашки, ледарю, придивися до порухів її, і будь мудрим.6 Іди, ледащо, до мурашки; приглянься до її звичаїв, будь розумним.6 Іди до мурашки, о лінюху, і заревнуй, бачачи її дороги, і стань мудрішим від неї.6 Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
7 нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;7 Немає в неї ні чільника, ні урядовця, ні володаря;7 Нема в неї ні начальства, ні назирателя, ані вождя, -7 Бо вона, не маючи землі, ані не маючи того, хто змушує, ані не будучи під володарем7 Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
8 вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.8 Але вона збирає влітку хліб свій, підбирає під час жнив їжу свою.8 і літом вона хліб собі готує, у жнива збирає корм свій.8 приготовляє в жнива багато їжі і в жнива робить склади. Або іди до бджоли і навчися якою роботящою вона є і як ревно виконує роботу, її труди царі і прості на здоровя прикладають, а вона улюблена всіма і славна. Отже будучи немічна силою, пошанувавши мудрість, була вивищена.8 А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
9 Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?9 Доки ти, ледарю, будеш спати? Коли ти підведешся від сну твого?9 Докіль лежатимеш, лінивче коли ти встанеш зо сну свого?9 Доки, лінюху, лежиш? Коли ж із сну встанеш?9 Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,10 Трохи поспиш, трішки подрімаєш, недовго, склавши руки, полежиш: 10 Не довго будеш спати, не довго й куняти, не довго будеш, розлігшися, згортати руки,10 Мало спиш, мало сидиш, мало дрімаєш, трохи складаєш руки на грудях.10 Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...11 І прийде, як перехожий, убогість твоя, і нужда твоя, мов розбійник.11 і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе; і недостача, мов муж збройний.11 Потім приходить на тебе наче поганий супутник біднота і нужда, так як добрий бігун. Якщо ж будеш нелінивим, прийдуть твої жнива наче джерело, а нужда покине, наче поганий бігун.11 А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
12 Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,12 Людина лукава, чоловік лихий ходить з брехливими устами.12 Людина розбещена, чоловік безбожний - ходить з неправдивими устами,12 Безумний і беззаконний муж іде не добрими дорогами.12 Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
13 він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,13 Моргає очима своїми, соває ногами своїми, подає ознаки пальцями своїми;13 мружить очі, совгає ногами, подає знаки своїми пальцями.13 А він мруґає оком, дає знак ногою, повчає киванням пальців,13 Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,14 Підступ у серці його; він задумує лихе о будь-якій порі, сіє розбрат.14 З лихими думами на серці він увесь час зло кує, сіє розбрат.14 а звихненим серцем кує зло в кожному часі. Такий наводить на місто заворушення.14 У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
15 тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!15 За це несподівано запопаде погибель його, наразі буде побитий – без уздоровлення,15 Тому на нього нагло надійде погибель, він вмить буде розбитий, без рятунку.15 Через це нагло приходить його погибель, розрубання і невилічиме знищення.15 За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий - без рятунку.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:16 Ось шестеро, що ненавидить Господь, навіть семеро, що бридке душі Його: 16 Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні: 16 Бо він радіє всіма, яких Господь ненавидить, а вигублюється через нечистоту душі.16 От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
17 очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,17 Очі пихаті, язик брехливий, і руки, що проливають кров без вини,17 горді очі, язик брехливий, руки, що кров безвинну проливають,17 Око гордого, язик неправедного, руки, що проливають кров праведного,17 Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
18 серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,18 Серце, що плекає лихі заміри, ноги, що швидко бігають на злочинне,18 серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжать до зла швидко,18 і серце, що вигадує погані помисли, і ноги, що спішать чинити зло.18 Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
19 свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!19 Лжесвідок, що чинить брехливу обмову і який сіє сварку поміж братами.19 фальшивий свідок, що дихає брехнею, та той, що між братами сіє чвари.19 Фальшивий свідок розпалює неправедного і насилає суди поміж братів.19 Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!20 Сину мій! Бережи заповідь батька твого і не відкидай повчань матері твоєї.20 Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого, не відкидай навчання матері твоєї.20 Сину, бережи закони твого батька і не відкидай заповіді твоєї матері.20 Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
21 Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!21 Прив'яжи їх до серця твого назавжди, обгорни ними шию твою.21 Прив'яжи собі до серця їх, назавжди, повісь собі на шию.21 Прикріпи ж їх до твоєї душі назавжди і повіш на твоїй шиї.21 На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
22 Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!22 Коли ти підеш, вони будуть провадити тобою, коли ляжеш спати, будуть охороняти тебе; коли пробудишся, будуть бесідувати з тобою;22 Бо заповідь - то світильник, а навчання - світло; повчальні докори - дорога життя.22 Коли ходитимеш води її, і хай буде з тобою. А як спиш, хай тебе береже, щоб як встаєш, говорила з тобою.22 Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
23 Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,23 Бо заповідь є світильник, і повчання – світло, і напутлива наука – шлях до життя.23 Коли ходитимеш, вона буде тебе водити, як ляжеш, буде чатувати над тобою, а як пробудишся, буде з тобою розмовляти,23 Бо заповідь закону світильник і світло, і оскарження і напоумлення дорога життя,23 Бо заповідь - се твій сьвітильник, навчаннє - се сьвітло, дорога ж до жизнї - се докір і наука;
24 щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.24 Щоб застерегти тебе від недоброї жінки, від облесливого язика чужинки,24 щоб зберегти тебе від злої жінки, та від облесливости язика чужої.24 щоб тебе берегти від замужньої жінки і від оскаржень чужого язика.24 Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
25 Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,25 Не зажадай вроди її у серці твоєму, і нехай не звабить вона тебе віями своїми;25 Не пожадай у твоїм серці її вроди, і не давай себе звести її морганням,25 Щоб тебе не побідила похоть краси, ані тебе не вполонили твої очі, ані не був ти схоплений її повіками.25 Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
26 бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...26 Тому що через жінку-розпусницю [убожіють] до кусника хліба, а заміжня жінка зваблює дорог у душу.26 бо задля повії можна зубожіти до куска хліба, тим часом, як замужня на дороге життя полює.26 Бо ціна розпусниці як і одного хліба, а жінка чоловіків ловить шанигідні душі.26 Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
27 Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?27 Чи може хтось узяти собі вогонь за пазуху, щоб не прогоріла одежа його?27 Чи ж можна в пазуху вогню набрати так, щоб одежа не згоріла?27 Чи хто звяже огонь в подолку, а одежі не спалить?27 Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?28 Чи може хтось ходити по жарові, і не обпекти ніг своїх?28 Або чи можна по жару ходити так, щоб не опеклися ноги?28 Або чи хто ходитиме на розжареному вугіллю, а ноги не попалить?28 Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!29 Те саме трапляється з тими, хто входить до дружини ближнього свого; хто торкнеться до неї, не залишиться без вини.29 Отак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає: хто б її не торкнувся, не буде той безвинним.29 Так хто ввійшов до замужньої жінки, не буде безвинним, ані кожний хто до неї доторкнувся.29 Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
30 Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,30 Не попускають злодієві, якщо він краде, щоб наситити душу свою, коли він голодний;30 До злодія не ставляться з презирством, якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний.30 Не дивно якщо когось зловлять як краде, бо краде, щоб наповнити душу, що голодує.30 Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
31 та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!31 Але, коли впіймають його, мусить заплатити усемеро, віддасть усесеньке майно дому свого.31 Та як упіймають, усемеро заплатить; усе, що має в хаті, мусить він віддати.31 Якщо ж буде пійманий, віддасть всемеро і давши все своє майно визволить себе.31 А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,32 А хто чинить перелюб із жінкою, у того бракує розуму; той губить душу свою, хто це чинить.32 Хто перелюбствує, тому ума бракує; сам себе губить, хто це чинить.32 А перелюбник через брак розумності чинить згубу своїй душі,32 Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
33 побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,33 Побиття і ганьбу знайде він, і ганьба його не зітреться.33 Він стусанів і ганьби набереться, сором його не зітреться ніколи.33 терпить болі і безчестя, а його ганьба на віки не зніметься.33 Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
34 бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:34 Тому що ревнощі – лютість чоловіка, і не пощадить він у день помсти.34 Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа, і він не пощадить у день помсти.34 Бо гнів її чоловіка повний ревнощів. Він не пощадить в дні суду,34 Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!35 Не прийме викупу і не вдовольниться, хоч скільки ти не примножував би дарів.35 Ніякого він викупу не прийме, нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари.35 не змінить ворожнечу на ніякий викуп, ані не вгамується численними дарами.35 Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.