Огієнко, 1962	Новітній Гижі, 2006	Хоменко, 1963	Турконяк, 2011	Куліш, 1905
1 І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.	1 Коли люди почали на поверхні землі розмножуватися, і народилися в них доньки,	1 І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки,	1 І був Ной пятсот літний і породив Ной трьох синів Сима, Хама, Яфета. І сталося коли почали люди численними бути на землі, і їм народилися дочки.	1 Як почали ж люде намножуватись на землї та понароджувалось дочок у їх,
2 І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.	2 Тоді сини Божі побачили доньок людських, що вони вродливі, і брали їх собі в дружини, котру хто вибрав.	2 побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав.	2 Бачачи ж божі сини людських дочок, що гарні вони, взяли собі їх за жінок з усіх, яких вибрали.	2 Тодї сини Божі, бачивши, що в синів чоловічих дочки хороші, брали їх за жінок, хто котору вподобав.
3 І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.	3 І сказав Господь: Не вічно Духові Моєму змагатися з людиною; бо вона чинить гріх за невіглаством своїм, і вона плоть; нехай буде днів її сто двадцять літ.	3 І сказав Господь: `Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років.`	3 І сказав Господь Бог: Дух мій не перебуватиме в цих людях на віки бо вони є тілом, будуть же їхні дні сто двадцять літ.	3 І рече Господь: Не буде мій дух переважувати в людинї до віку, бо вона тїло; дак нехай віку людського буде сто і двайцять год.
4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.	4 Під той час були на землі велети, надто ж потому, як сини Божі почали входити до людських доньок, і вони народжували їм [дітей]. Це були могутні, з давен-давен славетні люди.	4 Були ж того часу велетні на землі - були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини.	4 Ґіґанти ж були на землі в тих днях і після того, як входили божі сини до людських дочок і породили їм: це були ґіґанти, які люди славні від віку.	4 Були тодї на землї велетьнї, та й навпосьлї, як сини Божі горнулись до дочок чоловічих, а вони їм роджали. Се ті потужники, що з давнїх давен бували високо вславлені.
5 І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.	5 І побачив Господь, що велике розбещення людей на землі, і що всі думки і помисли серця їхнього було зло повсякчасне.	5 Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі,	5 Бачачи ж Господь Бог, що зло людей розмножилося на землі і кожний пильно роздумує у своїм серці всі дні про зло,	5 Як же побачив Бог, що ледарство людське було велике на землї, а люде дбають повсячасно тільки про лихе,
6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.	6 І тому пожалкував Господь, що утворив людину на землі, і зажурився в серці Своєму.	6 і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко;	6 і розкаявся Бог, що створив людину на землі, і роздумався.	6 Дак жалкував Господь, що сотворив чоловіка на землї, тай журився тяжко.
7 І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.	7 І сказав Господь: Винищу з лиця землі людей, котрих Я утворив, від людини до тварин, і плазунів і птахів небесних, винищу; бо Я жалкую, що створив їх.	7 і сказав: `Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх.`	7 І сказав Бог: Знищу людину, яку створив Я, з лиця землі, від людини до скотини і від плазунів до небесних птиць, бо розкаявся Я, що створив їх.	7 І рече Бог: Вигублю чоловіка, що із землї, як чоловіка, так і скотину, і лазюче і летюче: бо взяла мене досада, що посоздавав їх.
8 Але Ной знайшов милість у Господніх очах.	8 А Ной надбав благодать перед очима Господніми.	8 Та Ной здобув ласку в очах Господніх.	8 Ной же знайшов ласку перед Господом Богом.	8 Нояг же здобувся на ласку в Господа.
9 Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.	9 Ось життя Ноєве: Ной був чоловіком праведним і безвинним в роді своєму; Ной ходив з Богом.	9 Ось родовід Ноя. Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив з Богом.	9 Це ж покоління Ноя: Ной праведний чоловік, будучи досконалим в своїм роді. Вгодив Ной Богові.	9 Оце ж Ноягова й постань. Нояг був праведний чоловяга, без гріха між сучасниками своїми. Нояг ходив з Богом.
10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.	10 Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета.	10 Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.	10 Породив же Ной трьох синів, Сима, Хама, Яфета.	10 І появив Нояг три сини: Сема, Хама і Яфета.
11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.	11 Але земля розбестилася перед Богом, і виповнилася земля злочинами.	11 Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства.	11 Земля ж була знищена перед Богом, і наповнилася земля неправедністю.	11 Земля ж попсувалась перед Богом, і сповнилась насильством земля.
12 І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.	12 І глянув Бог на землю, – і ось, вона розбещена: Бо всіляка плоть спотворила стежку свою на землі.	12 Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі.	12 І побачив Господь Бог землю, і була знищена, бо всяке тіло знищило свою дорогу на землі.	12 І споглянув Бог на землю, аж вона зопсувалась: бо зопсувало всяке тїло свою путь на землї.
13 І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.	13 І сказав Бог Ноєві: Кінець всілякій плоті настав переді Мною; бо земля виповнилася од них злочинами. І ось, Я винищу їх на землі.	13 І сказав Бог до Ноя: `Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож я знищу їх разом із землею.	13 І сказав Бог до Ноя: Вік кожної людини прийшов перед мене, бо наповнилася земля неправедністю від них, і ось я знищу їх і землю.	13 І рече Бог Ноягові: Конець усякому тїлу прийшов перед мене: бо землю сповнено насильством од них. Оце ж хочу їх викоренити з землї.
14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.	14 Збудуй собі ковчега з дерева гофер; помешкання вчини в ковчезі, і просмоли його смолою зсередини і зовні.	14 Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою.	14 Отже зроби собі корабель з чотирикутних дощок. Зробиш корабель з переділками, і посмолиш його всередині і зізовні смолою.	14 Зроби собі ковчег із соснового дерева; гнїзда поробиш у ковчезї та й посмолиш його з середини і надвору смолою.
15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.	15 І вчини його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина п'ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів.	15 Зробиш його так: триста ліктів завдовжки, п'ятдесят завшир і тридцять заввиш.	15 І так зробиш корабель: Триста ліктів довжина корабля, і пятдесять ліктів ширина, і тридцять ліктів його висота:	15 А зробиш ковчег тако: трох сот локот завдовжки ковчег, і пятьдесять локот завширшки, а трийцять локот заввишки.
16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.	16 І вчини вікно у ковчезі і до ліктя зведи його вгорі, і двері в ковчезі вчини з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє (поверхи) житло.	16 Дах зробиш у ковчезі й зведеш його на один лікоть вище. Двері в ковчезі зробиш збоку. Збудуєш його поверхами: долішній, середній і верхній.	16 Зробиш корабель звужуючи його, і на лікоть закінчиш його вгорі. Двері ж зробиш зі сторони. Зробиш в ньому двоповерхові і триповерхові переділки.	16 Просьвіт зробиш у ковчезї і зведеш його в локіть угорі; двері ж у ковчезї зробиш із боку, а житла у два і у три поверхи робити меш.
17 А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!	17 І ось, Я наведу на землю потоп води, щоб винищити всіляку плоть, котра має дихання життя під небесами; і все, що є на землі, загине.	17 Оце я наведу потоп вод на землю, щоб вигубити під небом всяке тіло, що в ньому віддих життя. Все, що є на землі, загине.	17 А ось Я наводжу потоп води на землю, щоб знищити всяке тіло, в якому є дух життя під небом. І все що є на землі згине.	17 Я ж оце наведу потоп, воду на землю, щоб вигубити всяке тїло, що є в її живий дух попід небесами, і все, що є на землї, повиздихає.
18 І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.	18 Але з тобою Я вчиню заповіта Мого, і увійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою.	18 Але з тобою я зроблю союз. Ти ввійдеш у ковчег, ти, твої сини, твоя жінка й жінки твоїх синів з тобою.	18 І покладу мій завіт з тобою. Ввійдеш же до корабля ти, і твої сини і твоя жінка і жінки твоїх синів з тобою.	18 І поставлю заповіт (умову) з тобою: Ввійдеш у ковчег ти і синове твої і жена твоя і жени синів твоїх з тобою.
19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.	19 Заведи також у ковчег із усіх тварин і від усілякої плоті по двоє, щоб вони залишилися з тобою живі: нехай вони будуть чоловічої статі і жіночої.	19 З усього, що живе, з усякого тіла введеш у ковчег подвоє з кожного роду, щоб зберегти їх живими з тобою. Нехай будуть самець і самиця,	19 І з усієї скотини і з усіх плазунів і з усіх звірів і з усякого тіла, два два з усіх введеш до корабля, щоби прогодувати з собою. Чоловічого роду і жіночого будуть.	19 І од усякого живого і од усякого тїла по двоє од усїх уведеш у ковчег, щоб живими остались з тобою: самець і самиця будуть.
20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.	20 Із птахів за родом їхнім, та із тварин за родом їхнім, та з усіх плазунів на землі за родом їхнім, з усіх по двоє увійдуть до тебе, щоб лишилися живими.	20 З кожного роду птаства, з кожного роду скоту й з кожного роду земних плазунів, по двоє з кожного роду прийдуть до тебе, щоб зберегти їх живими.	20 З усіх птахів крилатих за родом і з усієї скотини за родом і з усіх плазунів, що плазують по землі, за родом їхнім, два два з усіх ввійдуть до тебе, щоб прогодуватись з тобою, чоловічого роду і жіночого.	20 Од усього птаства по роду, і од усякої скотини по роду, і од усього лазючого, що човгає по землї по роду їх; двоє од усякого ввійдуть у ковчег до тебе, щоб зостались живими. Ти ж возьми всякої харчі собі, щоб мали ви що їсти.
21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.	21 Також візьми собі всілякого харчу, котрим харчуються, і збери до себе; і буде він для тебе і для них поживою.	21 Ти ж візьми для себе всяких харчів і збережи їх у себе, щоб ти й вони мали що їсти.	21 Ти ж візьми собі з усякої їжі, яку будете їсти, і збереш до себе, і буде для тебе і для них в їжу.	21 І вчинив Нояг усе, що запові- дав йому Господь, і притьма так учинив.
22 І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.	22 І вчинив Ной усе, як наказав йому Бог, так він і вчинив.	22 І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він.	22 І зробив Ной все, що заповів йому Господь Бог, так зробив.