1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.1 І прикликав Мойсей увесь Ізраїль, і сказав їм: Послухай, Ізраїлю, настанови і закони, котрі я повідаю сьогодні у вуха ваші, щоб ви могли вивчити їх, і берегти, і виконувати їх.1 Скликав Мойсей усього Ізраїля й промовив до нього: «Слухай, Ізраїлю, установи й рішення, що їх оце сьогодні виголошую до твоїх вух, вивчай і пильнуй їх, щоб виконували їх.1 І заговорив Мойсей до всього Ізраїля і сказав до них: Послухай Ізраїле оправдання і суди, які я говорю до уш ваших в цьому дні і навчіться їх і стережіться їх чинити.1 І скликав Мойсей всього Ізраїля і промовив до них: Слухай, Ізраїлю, установи і присуди, що про них промовляю сьогоднї в слухи ваші; навчітесь їх і держіть і сповняйте їх.
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.2 Господь, Бог наш, заключив з нами союз на Хорив-горі.2 Господь Бог ваш заповів вам завіт в Хориві.2 Господь, Бог наш, зробив завіт з нами на Гореб горі.
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта цього, але з нами, [котрі] тут сьогодні всі живі.3 Не з нашими батьками заключив союз цей, а з нами, таки з нами, що ось тутечки сьогодні всі живі.3 Не вашим батькам заповів Господь цей завіт, але лиш вам, ви тут усі сьогодні живете.3 Не з батьками нашими Господь зробив завіт, а з нами, з нами, що тепер тут ще живі остались.
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.4 Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із осердя вогню.4 Віч-на-віч розмовляв Господь з вами на горі з-посеред полум'я.4 Лицем до лиця заговорив Господь до вас на горі з поміж огня,4 Лицем до лиця промовляв Господь до вас на горі із середини поломя.
5 Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:5 А я стояв між Господом і поміж вами о тій порі, аби переказати вам Слово Господа, бо ви боялися вогню і не виходили на гору. Він [тоді] сказав: 5 Я тоді стояв між Господом та вами, щоб об'явити вам слово Господнє, бо ви злякалися перед вогнем і не зійшли на гору. Він же сказав: 5 і я стояв між Господом і вами в тому часі, бо ви злякалися від лиця огня і не вийшли на гору, щоб сповістити вам Господні слова, кажучи: 5 Я стояв того часу між Господом і вами, щоб обявити вам мову Господню; ви бо боялись поломя і не виходили на гору; і рече:
6 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.6 Я Господь, Бог твій, котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому рабства.6 Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі.6 Я Господь Бог твій, що вивів тебе з єгипетскої землі з дому рабства.6 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, з дому неволї.
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!7 Нехай же не буде в тебе інших богів переді Мною.7 Нехай не буде в тебе інших богів, крім мене.7 Не будуть в тебе інші боги перед моїм лицем.7 Нехай не буде в тебе инших богів перед лицем моїм.
8 Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.8 Не роби собі ідола і жодного зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі.8 Не робитимеш собі ніякого тесаного боввана, подобину того, що на небі вгорі, ані того, що на землі внизу, ні того, що в водах під землею.8 Не зробиш собі різбленого, ані ніякої подоби, що на небі вгорі, і що на землі вдолі, і що в водах під землею.8 Не робити меш собі тесаної постатї, якої подоби того, що на небесах у горі й на землї в низу, і що в водах нижче землї.
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,9 Не поклоняйся їм і не слугуй їм; бо Я Господь, Бог твій, Бог ревний, за вину батьків караю дітей до третього й четвертого покоління, тих, що ненавидять Мене.9 Не падатимеш ниць перед ними й не служитимеш їм, бо я - Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління, тих, що ненавидять мене,9 Не поклонишся їм, ані не послужиш їм, бо Я Господь Бог твій, Бог ревнивий, що віддає гріхи батьків на дітях до третого і четвертого покоління тим, що ненавидять Мене,9 Не будеш бити поклони перед ними, і служити їм, я бо Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає гріхи батьків на дїтях їх, ба на третьому і на четвертому родї тих, що ненавидять мене;
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.10 Такий, що творить милість до тисячі [поколінь], які люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх.10 і творю милість до тисячного покоління тим, що люблять мене й мої заповіді бережуть.10 і хто чинить милосердя в тисячу разів тим, що люблять Мене і зберігають мої заповіді.10 І являє ласку тисячам тих, що люблять мене і заповідї мої сповняють.
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.11 Не називай ймення Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь без покари того, хто використовує Його ім'я марно.11 Не вимовлятимеш імени Господа, Бога твого, надармо, бо Господь не вважатиме безвинним того, хто закликає ім'я його надармо.11 Не візьмеш імени Господа Бога твого на даремно. Бо Господь не очистить того, що бере його імя на даремно.11 Не будеш промовляв марно імя Господа Бога твого; бо не буде безвинен у Господа той, хто промовляє марно імя його.
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.12 Пильнуй день суботній, щоб освячувати його, як заповідав тобі Господь, Бог твій.12 Додержуй день суботній, святкуючи його, як заповідав тобі Господь, Бог твій.12 Зберігатимеш день суботний, щоб його освятити, так як заповів тобі Господь Бог твій.12 Держи день соботу сьвято, як заповідав тобі Господь, Бог твій.
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,13 Шість днів працюй і вчиняй справи твої;13 Шість день можна тобі працювати й робити всяке твоє діло;13 Шісь днів працюй і зробиш всі твої діла;13 Шість день можна тобі робити і всяке дїло твоє творити,
14 а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.14 А день сьомий – субота Господові, Богові твоєму. Не роби [цього дня] жодної справи, ні ти, ні син твій, ні донька твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні віл твій, ні віслюк твій, ані жодна скотина твоя, ні захожий твій, котрий у тебе, щоби спочив раб твій і рабиня твоя, як і ти.14 сьомий же день - відпочинок Господеві, Богові твоєму; не робитимеш ніякого діла сам, ані твій син; ані дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ані приходень, що у воротях у тебе, щоб твій раб і твоя рабиня спочили, як і ти.14 а сьомого дня субота Господеві Богові твому. Не чинитимеш в ньому ніякого діла, ти і твій син і твоя дочка, твій раб і твоя рабиня, твій віл і твій осел і вся твоя скотина і приходько, що серед твоїх брам, щоб відпочив твій раб і твоя рабиня так як і ти.14 День же семий собота Господеві, Богу твому. Не робити меш нїякого дїла, ти сам, нї син твій, нї дочка твоя, нї раб твій, нї рабиня твоя, нї віл твій, нї осел твій, анї всяка скотина твоя, нї приходень твій, що у воротях в тебе; щоб можна спочити рабові твому і рабинї твоїй, так як тобі.
15 І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.15 І пам'ятай, що [ти] був рабом на землі єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і раменом високим, тому й наказав тобі Господь, Бог твій, пильнувати день суботній.15 Пам'ятай; що ти був рабом у Єгипетській землі і що Господь, Бог твій, вивів тебе звідтіля потужною рукою і простягнутим рам'ям; тим і заповідав тобі Господь святкувати день суботній.15 І запамятаєш, що ти був рабом в єгипетскій землі і вивів тебе Господь Бог твій звідти сильною рукою і високим раменом, через це заповів тобі Господь Бог твій зберігати день суботний і освятити його.15 І памятай, що ти був рабом в Египецькій землї, і що вивів тебе звіттіля Господь, Бог твій, рукою потужною і правицею просьтягнутою: тим Господь і заповідав тобі допильновувати день субітнїй.
16 Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.16 Шануй батька твого і матір твою, як наказав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити, і щоб добре тобі було на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі.16 Шануй батька твого й матір твою, як заповідав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити й бути щасливим на землі, що її Господь, Бог твій, дає тобі.16 Шануй твого батька і твою матір, так як тобі заповів Господь Бог твій, щоб добре тобі було, і щоб багатоденним був ти на землі, яку Господь Бог твій дає тобі.16 Шануй батька твого й матїр твою, щоб довго тобі жити на землї, що дав тобі Господь, Бог твій.
17 Не вбивай!17 Не вбивай!17 Не вбивай.17 Не чинитимеш перелюбу.17 Не вбивай.
18 Не чини перелюбу!18 Не чини перелюбу!18 Не чужолож.18 Не вбиватимеш.18 Не чинь перелюбу.
19 Не кради!19 Не кради.19 Не кради.19 Не крастимеш.19 Не кради.
20 Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!20 Не засвідчуй неправдиво супроти ближнього свого!20 Не свідчи неправдиво проти твого ближнього.20 Не свідчитимеш ложно проти твого ближнього ложним свідченням.20 І не сьвідчи льживо проти ближнього твого.
21 І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!21 Не бажай дружини сусіда свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані віслюка його, ані всього, що є в ближнього твого.21 Не пожадай жінки твого ближнього. Не зазіхай на дім твого ближнього, ні на поле його, ні на раба, ні на рабиню його, ні на вола, ні на осла його, ні на будь-що, що належить до твого ближнього.21 Не пожадатимеш жінки твого ближнього. Не пожадатимеш хати твого ближнього, ані його поля, ані його раба, ані його рабині, ані його вола, ані його осла, ані всякого його скоту, ані те, що є ближнього твого.21 І не забагай жінки ближнього твого; і нехай не кортить тебе мати домівку ближнього твого, поле його і раба його й рабиню його, вола його й осла його і всього, що єсть у ближнього твого.
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.22 Слова оці Господь промовляв до всього вашого зібрання на горі із осердя вогню, хмари та мороку, грімкоголосо, і більше не додавав анічого, і написав їх на двох кам'яних скрижалях, і дав їх мені.22 Оці слова промовив Господь до всієї вашої громади під горою, з-серед полум'я, з хмар і з темряви, грімким голосом, і не додавав до них нічого. Написав він їх на двох кам'яних таблицях і дав їх мені.22 Ці слова сказав Господь до всього вашого збору на горі з посеред огня, темряви, чорноти, бурі, голос великий, і не додав. І записав їх на двох камінних таблицях і дав мені.22 Сї слова промовив Господь до усієї громади вашої, із серед поломя, із хмари і темряви, сильним голосом, і нїчого не прибавив. І написав їх на двох камяних таблицях і дав їх менї.
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,23 І коли ви почули голос із осердя мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, всі чільники колін ваших і старшини ваші,23 Якже ви почули голос із-посеред темряви, а гора запалала полум'ям, тоді ви всі приступили до мене, всі родоначальники ваших поколінь і старші ваші,23 І сталося, як почули ви голос з посеред огня, і гора палала огнем, і ви прийшли до мене, всі старшини ваших племен і ваші старші,23 І як почули ви голос із темряви і побачили, що гора в поломї палає, то приступили до мене всї голови поколїнь ваших і мужі громадські ваші, та й промовили до мене:
24 та й сказали: Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, і вона жива!24 І сказали: Ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його чули ми з осердя вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з чоловіком, і цей лишається живий.24 і промовили до мене: Ось Господь, Бог наш, показав нам свою славу й свою велич, та й голос його з-посеред полум'я ми чули. Тепер ми впевнилися, що Господь заговорив до людини, й вона може зостатися живою.24 і сказали: Ось Господь Бог наш показав нам свою славу і ми почули його голос з посеред огня; в цьому дні ми побачили, що Бог заговорить до людини, і вона житиме.24 Се показав нам Господь, Бог наш, велич і славу свою і дав нам почути свій голос із поломя. Нинї бачили ми, що Бог говорить до чоловіка, і що чоловік живим зостається.
25 А тепер нащо маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помремо.25 Але тепер для чого нам помирати? Бо великий вогонь цей пожере нас; якщо ми іще почуємо голос Господа, Бога нашого, то помремо.25 Отже, чого ж би нам вмирати? Таж оце величезне полум'я пожере нас! Коли нам довше доведеться слухати голос Господа, Бога нашого, помремо.25 І тепер, щоб ми не померли, бо вигубить нас цей великий огонь, якщо продовжимо ми слухати голос Господа Бога нашого далі, і помремо.25 Про що ж тепер вмирати нам? Та ж пожере нас оце величезне поломя. Коли нам довше доведеться слухати голос Господа, Бога нашого, так помремо.
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?26 Бо чи є така плоть, котра чула б голос Бога Живого, що говорить з осердя вогню, як ми, і лишилася живою?26 Хто ж бо, справді, між усіма смертними чув колись, як ми, голос Бога живого, який говорив з-посеред полум'я, і зостався живим?26 Бо яке тіло, яке почуло голос живого Бога, що говорить з посеред огня, так як ми, житиме?26 Хто ж бо, мавши тїло, чув голос Божий, що говорить із поломя, як ми тепер чули, та й живим зістався?
27 Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо.27 Приступи сам, і вислухай все, що скаже [тобі] Господь, Бог наш і переказуй нам все, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.27 Приступи ти і слухай усе, що Господь, Бог наш, говоритиме; а потім ти перекажеш нам усе, що Господь, Бог наш, промовить до тебе, і ми вислухаємо й виконаємо.27 Піди ти і послухай, що скаже Господь Бог наш, і ти нам скажеш все, що лиш скаже Господь Бог наш до тебе, і чинитимемо і послухаємось.27 Приступи ти і вислухай все, що Господь, Бог наш, казати буде; а ти перекажеш нам усе, що промовить до тебе Господь, Бог наш, і вислухаємо тебе й будемо сповняти.
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.28 І Господь почув слова ваші, як ви промовляли до мене, і сказав мені Господь: Чув Я слова народу сього, які вони говорили тобі; все, що вони говорили, – добре.28 Почув Господь ваші слова, як ви промовляли до мене, і сказав мені: Чув я слова цього народу, який говорив до тебе; все, що вони казали, добре.28 І почув Господь голос ваших слів, як ви говорили до мене, і сказав Господь до мене: Почув Я голос слів цього народу, що заговорив до Мене. Правильне все, що сказали.28 І почув Господь голос слів ваших, як ви промовляли до мене, і рече: Чув я голос слів народу сього, що промовляли до тебе: Усе добре, що вони казали.
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!29 О, якби серце їхнє було в них таким, щоб Мене боялися і пильнували всі заповіді Мої упродовж усіх днів, щоб добре було їм і синам їхнім навіки!29 Якби ж то в них та було таке серце, щоб мали острах передо мною та й завжди пильнували всіх моїх заповідей! Вони були б щасливі, вони самі й діти їхні, повіки!29 Хто вчинить, щоб таким було їхнє серце в них, щоб боялися Мене і зберігали мої заповіді всі дні, щоб добре було їм і їхнім синам на віки?29 Нехай би тільки було в їх таке серце, щоб вони боялись мене і держали заповідї мої по всї днї, щоб добре було їм і синам їх во віки.
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!30 Іди, скажи їм: `Повертайтеся в шатра свої.30 Піди лишень, скажи їм: Вернітесь до своїх наметів!30 Іди скажи їм: Поверніться ви до ваших домів,30 Ійди промов до них: Вернїтесь у намети свої.
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його.31 А ти тут залишися зі Мною, і Я виповім тобі всі заповіді і настанови, і закони, котрих ти маєш навчати їх, щоб вони так учиняли на тій землі, котру Я даю їм у володіння`.31 А ти залишися тут коло мене, бо я хочу викласти тобі всі заповіді, установи й рішення, що маєш їх навчити, щоб вони виконували їх на землі, яку даю їм у посілість.31 ти ж стань тут зі Мною, і скажу тобі заповіді, оправдання і суди, які навчиш їх, і чинитимуть в землі, яку Я даю їм в насліддя.31 Сам же ти стій ту, коло мене, і казати му тобі про всї заповідї і встанови й присуди, що мусиш навчити їх, щоб вони сповняли їх на землї, що даю в державу їм.
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч.32 Глядіть, чиніть так, як наказав вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч.32 Пильнуйте ж та робіть, як заповідав вам Господь, Бог ваш; не відступайте ні праворуч, ні ліворуч.32 І берегтимете чинити так як заповів Господь Бог твій. Не звернеш ні на право, ні на ліво32 Оце ж пильнуйте, щоб ви сповняли їх, як заповідав вам Господь, Бог ваш; не відступайте нї праворуч нї лїворуч.
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.33 Ходіть тими шляхами, по котрих наказав вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живі, і добре було вам, і прожили багато днів на тій землі, котру дістанете у володіння.33 Ви мусите в усьому ходити дорогою, яку заповідав вам Господь, Бог ваш, щоб жити вам і зазнати щастя та довгого віку на землі, що її займете.»33 за всякою дорогою, яку заповів Господь Бог твій ходити, щоб тобі дати спочинок і щоб добре тобі було і довгоденними були ви на землі, яку унаслідите.33 Мусите ви ходити тією самою дорогою, що заповідав вам Господь, Бог ваш, щоб зістались між живими і щоб добре вам було на сьвітї, та щоб довго жили ви у землї, що будете мати її.