1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!1 Потому Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.1 Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: `Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині.`1 І після цього ввійшов Мойсей і Аарон до Фараона і сказали йому: Так каже Господь Бог Ізраїля: Відішли мій нарід, щоб вчинили мені празник в пустині.1 Після сього ввійшов Мойсей із Ароном до Фараона та й промовили йому: Так рече Господь, Бог Ізраїлїв: Відпусти люде мої, щоб сотворили сьвято менї в степу.
2 А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!2 Але фараон відповів: Хто такий Господь, щоб я послухав голосу його [і] відпустив Ізраїля? Я не знаю Господа, і Ізраїля не відпущу.2 А фараон відповів: `Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу.`2 І сказав Фараон: Хто він, щоб я вислухав його голос, щоб відіслати синів Ізраїля? Не знаю Господа, та й Ізраїля не відпущу.2 І каже Фараон: Хто сей Господь, щоб я послухав голосу його, та відпустив сини Ізрайлеві. Не знаю Господа і не відпущу Ізраїля.
3 І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.3 Вони сказали: Бог євреїв прикликав нас, ми благаємо тебе відпусти нас у пустелю на три дні шляху, принести пожертву Господові, Богові нашому, щоб він не уразив нас болячками або мечем.3 Вони ж сказали: `Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.`3 І кажуть йому: Бог євреїв прикликав нас. Отже підемо дорогою трьох днів в пустиню, щоб принесли ми жертву нашому Богові, щоб часом не трапилась нам смерть, чи вбивство.3 І кажуть йому: Бог Єврейський зустьрів нас; так дозволь нам пійти за три днї ходи в степ і принести жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.
4 І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!4 І сказав їм цар єгипетський: Для чого ви, Мойсей та Аарон, відволікаєте народ від роботи його? Ідіть на свою роботу.4 І відповів їм цар єгипетський: `Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи.`4 І сказав їм єгипетский цар: Навіщо Мойсею і Аароне, відвертаєте мій нарід від робіт? Ідіть кожний з вас до своєї роботи.4 І каже їм царь Египецький: Про що ти, Мойсею, й ти, Ароне, одвертаєте людей моїх од їх дїла? Ійдїте кожен до роботи своєї.
5 І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.5 І сказав фараон: Ось, народ на землі цій численний; і ви відволікаєте його від робіт його.5 Вів далі фараон: `Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи.`5 І сказав Фараон: Ось тепер нарід землі є дуже численним. Отже, не даймо їм спочинку від робіт.5 І каже Фараон: Се намножилось тепер народу в цїй землї, а ви хочете відтягати його від роботи.
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:6 І того ж дня фараон звелів наглядачам над народом і наглядачам над ними, кажучи: 6 І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу: 6 Приказав же Фараон наставникам над роботами людей і писарям, кажучи: 6 І дав Фараон того дня наказ посїпакам та приставникам такими словами:
7 Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.7 Не давайте вже народові соломи для виготовлення цегли, як учора і третього дня. Нехай вони самі ходять і збирають собі солому.7 `Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.7 Більше не додасться дати соломи народові на цеглу так як вчера і третього дня. Самі хай ідуть і зберуть собі солому.7 Не давайте вже людям соломи на цеглу, як досї: нехай самі ходять і збирають собі солому.
8 А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!8 А цегли нехай виготовляють стільки ж, як учора і третього дня, і не зменшуйте; вони ліниві, тому кричать: `Ходімо, принесемо пожертву Богові нашому`.8 А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!8 І наложиш на них кількість цегол, які вони роблять кожного дня, не віднімеш нічого, бо вони бездільні. Задля цього закричали, кажучи: Підім і принесім жертву нашому Богові.8 Стілько ж цегол, як перше вироблювали, вимагайте від них; не поменьшуйте, бо вони лїниві; тим і кричать: Одпусти нас принести жертву Богу нашому!
9 Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.9 Дайте їм більше роботи, щоб вони працювали, і не займалися марними розмовами.9 Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені.`9 Хай тяжчою буде робота цих людей, і хай за це дбають і хай не дбають за порожні слова.9 Нехай вагонить робота на сих людях важче, щоб вони пильнували, та не вважали на марні слова.
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.10 І вийшли наглядачі його, і сказали народові: Так говорить фараон: Не даю вам соломи.10 Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: `Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.10 Підганяли ж їх наставники робіт і писарі і говорили до народу, кажучи: Так каже Фараон: Більше не даю вам соломи.10 І повиходили приставники людські та доглядачі, та й промовляли до людей: Ось як повелїв Фараон: Не давати вже вам соломи;
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.11 Самі йдіть, беріть собі солому, де знайдете. А від роботи вашої нічого не зменшується.11 Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої.`11 Пішовши, самі ви збирайте собі солому де лиш знайдете, бо не знімається нічого з вашого обовязку.11 Ходити мете самі збирати собі солому, де знайдете; однакже не буде вбавлено з роботи вашої нїже.
12 І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.12 І кинувся народ по всій землі єгипетській, збирати жниво, замість соломи.12 І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.12 І розсіявся нарід по цілому Єгипті, щоб збирати тростину на солому.12 І порозходились люде по всїй землї Египецькій збирати собі стерню замість соломи.
13 А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома.13 А наглядачі присилували, кажучи: Виконуйте роботу свою кожного дня, як і тоді, коли була у [вас] солома.13 Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: `Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома.`13 А наставники робіт підганяли їх, кажучи: Кінчайте роботи назначені на кожний день, так як і коли вам давалося солому.13 Приставники же принагляли їх і приказували: Вироблюйте роботу вашу кожного дня, як бувало даємо солому вам.
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?14 А наглядачів із синів Ізраїлевих, котрих настановили над ними служники фараонові, били, кажучи: Чому ви учора і сьогодні не виготовляєте належного числа цеглин, як було до сих пір?14 І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: `Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?`14 І бичовані були писарі роду синів Ізраїля, яких наставили над ними наглядачі Фараона, вони говорили: Чому не закінчили ви вам назначеного числа цегол, так як вчера і третого дня, і сьогодні?14 І бито доглядачів із Ізраїлїв, що були поставленї над ними від приставників Фараонових, мовляючи: Чом не виробили стілько цегол вчора й сьогоднї, як перше?
15 І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм?15 І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих, і поскаржилися фараонові, кажучи: Для чого ти чиниш так із служниками твоїми?15 Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: `Чого знущаєшся так із рабів твоїх?15 Увійшовши ж писарі синів Ізраїля, закричали до Фараона, кажучи: Навіщо так чиниш з твоїми рабами?15 І приходили доглядачі з Ізраїлїв до Фараона, та й лебедїли плачучи: Про що знущаєшся так із рабів твоїх?
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу, кажуть нам, виготовляйте. І ось, рабів твоїх б'ють; це гріх твого власного народу.16 Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен.`16 Соломи не дають твоїм рабам, і кажуть нам робити цеглу, ось і твої раби були бичовані. Отже, кривдиш твій нарід.16 Не дають соломи рабам твоїм, а цеглу, кажуть, вистачайте нам цегли! І се раби твої мучені, а нарід твій вина тому.
17 А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.17 Але він сказав: Ліниві ви, ледачі; тому й кажете: `Ходімо, принесемо пожертву Господові`.17 А він і каже: `Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.17 І він сказав їм: Ви байдакуєте, ви бездільні, задля цього кажете: Підім принесім жертву нашому Богові.17 Він же каже: Ви лїниві лежибоки! Тим і верзете: Ходїмо принести жертву Господеві.
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!18 Повертайтеся і працюйте. Соломи не дадуть вам; а належну кількість цегли виготовляйте.18 А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено - постачайте.`18 Тепер, отже, пішовши, працюйте. Бо не дадуть вам соломи і призначену кількість цегол віддасте.18 Ідїте ж та працюйте! Соломи не давати муть вам, а цеглу, скілько вимагають, вистачайте.
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!19 І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: `Не зменшуй кількости цеглин, як [належить] кожного дня`.19 Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.19 Бачачи ж писарі синів Ізраїля, що вони в скруті, бо кажуть: Не зменшите числа цегол призначеного на день.19 І вбачали свою лиху годину доглядачі з Ізраїлїв, яким наказано: Не поменьшуйте виробу цегли, що дня призначеного.
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,20 І коли вони вийшли од фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, наджидаючи їх.20 Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;20 Зустріли ж Мойсея і Аарона, що йшли їм на зустріч, як вони виходили від Фараона,20 І зоткнулись вони з Мойсейом та з Ароном, як виходили вони саме од Фараона.
21 та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!21 І сказали їм: Нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і служників його, і дали їм меча в руки, щоб убити нас.21 і кажуть їм: `Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати.`21 і сказали їм: Хай гляне на вас Бог і хай судить, бо ви огидним зробили наш запах перед Фараоном і перед його слугами, щоб дати меч йому в руки, щоб нас забити.21 І промовили до них: Нехай спогляне Господь на вас і судить; бо зробили ви смердючим дух наш перед Фараоном і перед його дворянами. Дали ви меча їм у руки повбивати нас.
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?22 І звернувся Мойсей до Господа, і сказав: Господе! Для чого Ти піддав народ сей такому випробуванню, для чого послав мене?22 Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: `Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?22 Повернувся ж Мойсей до Господа і сказав: Господи, чому вчинив Ти зло цьому народові?22 І вернувся Мойсей до Господа, і каже: Господи Боже мій! Про що напустив єси такий напуст на сих людей? І про що се послав єси мене?
23 Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!23 Тому що з того часу, як я прийшов до фараона і почав говорити йменням Твоїм, він почав знущатися з народу цього; а визволити Твого народу Ти не визволив.23 Бо з того часу, як я ввійшов промовляти до фараона твоїм ім'ям, він по чав знущатися з людей оцих; а визволити твого народу ти не визволив.`23 І чому Ти післав мене? І відколи ввійшов я до Фараона говорити в твоє імя, він вчинив зло цьому народові, і не визволив твого народу.23 З того бо часу, як увійшов я промовляти твоїм імям, він почав заподїювати зло людям сим; визволити ж із неволї людей сих не визволив єси.