1 І пророкував пророк Огій та Захарій, син Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в Єрусалимі, в Ім'я Бога Ізраїля, що над ними. | 1 Але пророк Огій та пророк Захарія, син Іддо, говорили юдеям, що в Юдеї і в Єрусалимі, пророкували в ім'я Бога Ізраїлевого. | 1 Але пророки, Аггей і Захарія, син Іддо, пророкували юдеям, що були в Юдеї та в Єрусалимі, іменем Бога Ізраїля, що був над ними. | 1 І пророкував Анґей пророк і Захарія син Адда пророцтво про юдеїв, що в Юді і Єрусалимі, в імя Бога Ізраїля про них. | 1 Але пророк Аггей та пророк Захарія, внук Адди, говорили Юдеям, що були в Юдеї та в Ерусалимі, пророцькі речі іменем Бога Ізрайлевого. |
2 Тоді встали Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і зачали будувати Божий дім, що в Єрусалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм. | 2 Тоді підвелися Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і почали будувати дім Божий у Єрусалимі, і з ними пророки Божі, що надихали їх. | 2 Тоді Зоровавел, син Шеалтіела, та Ісус, син Йоцадака, встали й заходилися (далі) будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними були пророки Божі та їм допомагали. | 2 Тоді встали Зоровавель син Салатіїла й Ісус син Йоседека і почали будувати божий дім, що в Єрусалимі, і з ними божі пророки, що їм помагали. | 2 Тодї встали Зоробабель, син Салатиїлів, та Ісус, син Йоседеків, і почали будувати дім Божий в Ерусалимі, а з ними пророки Божі, що їх піддержували. |
3 Того часу прийшов до них Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай та їхні товариші, і сказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм і кінчати цю будову? | 3 Того часу прийшов до них Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай та їхнє товариство, і так сказали їм: Хто вам дозволив будувати цей дім і довершувати ці мури? | 3 В той час прийшли до них Татнай, правитель заріччя, і Шетар-Бознай та їхні товариші й так сказали їм: «Хто дав вам дозвіл будувати дім цей і докінчувати цю будівлю?» | 3 В тому часі до них прийшов Таттанай володар з поза ріки і Сатарвузанай і їхні співслуги і таке їм сказали: Хто вам дав рішення будувати цей дім і це придбання приготовляти? | 3 В той час прийшли до їх Татнай, князь зарічний, і Шетар-Бознай, і їх товариші, й сказали їм: Хто дав вам дозвіл будувати дім сей і доробляти цї мури? |
4 Тоді ми сказали їм імена тих мужів, що будують цього будинка. | 4 Тоді ми назвали їм ймення тих людей, які будують цю споруду. | 4 І ще їм сказали: «Які то ймення тих людей, що будують будівлю?» | 4 Тоді сказали їм це: Які є імена мужів, що будують це місто? | 4 Тодї ми сказали їм імення тих людей, що дали почин до сього будування. |
5 Та око їхнього Бога було на юдейських старших, і вони не спинили їх, аж поки не піде донесення до Дарія, і тоді дадуть писемну відповідь про це. | 5 Але око Бога їхнього було над старшиною юдейською; і ті не забороняли їм, аж доки справу не відпровадили до Дарія, і доки не прийшла ухвала щодо цієї справи. | 5 Але око їхнього Бога було над юдейськими старшими, тож їм не боронено, аж доки справа не дійде до Дарія й доки не прийде письмо в цій справі. | 5 І божі очі на полоненних Юди, і не зупинили їх, аж доки рішення не принесено до Дарія. І тоді післано до збирача податку про це. | 5 Але й око Бога їх було над тими, що старшували над Юдеями, й вони не боронили їм, доки не відослали справи до Дарія, й доки не прийшов присуд в сьому дїлї. |
6 Ось відпис листа, що послав Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай, та товариство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія, | 6 Ось зміст листа, котрого надіслав Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай, і товариство його, і афарсахіти, що в Заріччі, до царя Дарія, | 6 Відпис листа, що послав Татнай, правитель заріччя, і Шетар-Бознай та їхні перські товариші, що за рікою, до царя Дарія; | 6 Виклад послання, яке післав цареві Дарієві Таттанай володар з поза ріки і Сатарвузан і їхні спіслуги Афарсахеї, що з другої сторони ріки. | 6 Оце зміст письма, що його послав Татнай, зарічний начальник областї, та Шетар-Бознай з своїми товаришами - Афарсахеями, що за рікою (Евфратом), до царя Дарія. |
7 вони послали йому донесення, а в ньому писано так: Цареві Дарієві усякого миру! | 7 Вони надіслали йому звіщення, в котрому ось що написано: `Дарію цареві – усякого миру!` | 7 у звіті, що вони послали до нього, так було написано: «Дарієві цареві - цілковитий мир! | 7 Післали до нього слово, і це записано в ньому: Цареві Дарієві ввесь мир. | 7 В листї, що вони послали до його, ось що було написано: Дарієві цареві - всякий мир! |
8 Щоб було відоме цареві, що ми ходили до Юдейської округи, до дому великого Бога, а він будується з великого каменя, і дерево кладеться в стіни. А робота та робиться докладно, і успіх у їхній руці. | 8 Нехай відає цар, що ми ходили до Юдиного краю, до дому Бога великого; а він будувався з великого каменя, і дерево кладеться в стіни; і робота ця виконується швидко, і з успіхом звершується в їхніх руках. | 8 Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську країну, до дому великого Бога. Його будують з величезного каміння й дерево вкладають у його стіни, і робота ця робиться старанно й поступає добре в їхніх руках. | 8 Хай стане відомим цареві, що ми пішли до країни юдеїв до дому великого Бога, і його будують добірним камінням, і в стінах ставиться дерево, і те діло вміло будується і їм щастить в їхніх руках. | 8 Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську країну, до дому Бога великого; і будують його з великого каменя, й деревню вкладають в стїни, і робота ся робиться швидко, й з поспіхом йде в їх руках. |
9 Тоді ми питалися тих старших, і сказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм і кінчати цю святиню? | 9 Тоді ми запитали у старшин тих, і сказали їм так: Хто вам дозволив споруджувати дім цей і стіни оці добудовувати? | 9 Тоді ми поспитали тих старших і сказали їм так: Хто дав вам дозвіл будувати дім цей і кінчати цю будівлю? | 9 Ми тоді запитали тих старшин і так сказали ми до них: Хто дав вам рішення будувати цей дім і це придбання приготовляти? | 9 Тодї ми спитали в тих старшин і сказали їм так: Хто дав вам дозвіл будувати дїм сей й дороблювати сї мури? |
10 А також питалися ми їх про їхні імена, щоб повідомити тебе, що запишемо ім'я тих мужів, які за голову в них. | 10 А ще ми запитали в них про їхні ймення, щоби повідати тобі і написати ймення тих людей, котрі старшинами у них. | 10 Ми їх запитали також про їхні ймення, щоб дати тобі знати, записавши ймення тих людей, які у проводі в них. | 10 І ми запитали в них їх імена, щоб сповістити тобі, щоб написати тобі імена мужів, їхних володарів. | 10 А окрім того ми спитали в їх про їх імення, щоб дати знати тобі й написати імення тих людей, котрі в їх передують. |
11 А вони так відповіли нам та сказали: Ми то раби Бога небес та землі, і будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчив його великий Ізраїлів цар. | 11 І вони відповіли нам такими словами: Ми – слуги Бога неба і землі, і споруджуємо дім, котрий був споруджений за багато літ передніше від цього, – і великий цар Ізраїля будував його і завершив його. | 11 А вони відповіли нам такими словами: Ми слуги Бога неба та землі й відбудовуємо дім, що був збудований багато років тому, а будував і завершив його великий цар Ізраїля. | 11 І нам відповіли це слово, кажучи: Ми є раби Бога неба і землі і будуємо дім, який був збудований багато літ перед цим, і великий цар Ізраїля збудував його і поклав його їм. | 11 А вони відповіли нам такими словами: Ми слуги Бога неба й землї, а будуємо дім, що був збудований багато років переднїйше, - і великий царь в Ізраїлї будував його й скінчив його. |
12 Але згодом, коли наші батьки розгнівили були Бога небес, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея, а храм той він зруйнував його, а народ вигнав до Вавилону. | 12 А коли батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх в руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея; і дім цей він зруйнував, а народ переселив до Вавилону. | 12 Тому що наші батьки розгнівали Бога неба, він віддав їх у руки Навуходоносора, вавилонського царя, халдея; а він зруйнував цей дім і виселив народ у Вавилон. | 12 Від тоді ж розлютили наші батьки небесного Бога, Він їх віддав в руки Навуходоносора царя Вавилону Халдейця і той знищив цей дім і відселив нарід до Вавилону. | 12 Та як наші батьки розгнївали Бога небесного, віддав він їх в руку Навуходонозора, царя Вавилонського, Халдейця; а він зруйнував сей дім, і виселив народ у Вавилон. |
13 Але першого року Кіра, царя вавилонського, цар Кір видав наказа будувати цей дім Божий. | 13 Але першого року Кіра, царя Вавилонського, цар Кір дав дозвіл збудувати цей дім Божий. | 13 Але першого року вавилонського царя Кира, дав цар Кир наказ відбудувати цей дім Божий, | 13 Але в першому році царя Кира, цар Кир прийняв рішення будувати цей божий дім. | 13 Але першого року Кирового, царя Вавилонського, дав царь Кир дозвіл збудувати сей дім Божий; |
14 А також посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я його Шешбаццар, якого він настановив намісником. | 14 І навіть посудини дому Божого, золоті і срібні, котрі Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відпровадив до храму Вавилонського, – виніс Кір із храму Вавилонського, і віддав [їх] за найменуваннями Шешбацарові, котрого він призначив намісником краю. | 14 та й посуд дому Божого, золотий і срібний, що Навуходоносор забрав був із храму в Єрусалимі й переніс у храм, що в Вавилоні, цар Кир забрав назад із храму, що в Вавилоні, й передав Шешбацарові, якого настановив начальником | 14 І золотий і сріблий посуд божого дому, який Навуходоносор виніс з дому, що в Єрусалимі, і відніс їх до храму царя, його виніс цар Кир з храму царя і дав Санавасарові охоронцеві скарбів, що над скарбом, | 14 Та й посуд дому Божого, золотий і срібний, що винїс Навуходонозор із храму Ерусалимського та віднїс у храм Вавилонський, - винїс царь Кир із храму Вавилонського, й віддав його Шешбазарові, що його настановив начальником областї, |
15 І сказав він йому: Візьми цей посуд, іди, віднеси його до храму, що в Єрусалимі, а дім Божий нехай будується на своєму місці. | 15 І сказав йому: Візьми оці посудини, піди і віднеси їх до храму Єрусалимського, і нехай дім Божий споруджується на своєму місці. | 15 і якому сказав: Візьми цей посуд, йди та віднеси його в храм, що в Єрусалимі, і нехай відбудують дім Божий на своєму місці. | 15 і йому сказав: Візьми ввесь посуд і йди поклади його в домі, що в Єрусалимі, на їхнє місце. | 15 І сказав йому: Візьми сей посуд, пійди та віднеси його в храм Ерусалимський, і нехай будують дім Божий на свойму місцї. |
16 Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підвалини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді й аж до цього часу він будується, і не скінчений. | 16 Тоді Шешбаццар той прийшов і поклав підмурки дому Господнього в Єрусалимі; І з того часу аж донині він будується, і ще не завершений. | 16 Тоді цей Шешба-цар прийшов, заклав підвалини дому Божого в Єрусалимі, і від того часу й досі будується він, і ще не скінчений. | 16 Тоді той Санавасар прийшов і поклав основи божого дому в Єрусалимі. І від тоді будується аж до тепер і не закінчено. | 16 Тодї той Шешбазар прийшов, заложив дом Божий в Ерусалимі; і від того часу й досї будують його, та ще не скінчили. |
17 І ось, якщо це цареві добре, нехай пошукається в домі царських скарбів там, у Вавилоні, чи справді від царя Кіра виданий був наказ будувати цей Божий дім в Єрусалимі, а царську волю про це нехай пошлють до нас. | 17 Отож, якщо цареві до серця, нехай пошукають в домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи справді цар Кір дозволив будувати цей дім Божий у Єрусалимі; і цареву волю нехай пришлють до нас`. | 17 Отже, коли така царева воля, нехай пошукають у царській скарбниці, там у Вавилоні, чи справді цар Кир дав наказ будувати цей дім Божий у Єрусалимі, і царське про це веління нехай пришлють до нас.» | 17 І тепер, якщо добре перед царем, хай поглянуть в дім скарбниці вавилонського царя, щоб ти взнав чи царем Киром видано рішення будувати цей божий дім, що в Єрусалимі. І цар, взнавши про це, хай пішле до нас. | 17 І так, коли царева воля, нехай пошукають в домі царських книгозборів, там у Вавилонї, чи справдї царь Кир дав дозвіл будувати сей дім Божий в Ерусалимі, а царську волю про се нехай пришлють до нас. |