1 І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.1 За два роки потому приснилося фараонові: Ось, він стоїть біля річки.1 Два роки по тому приснився й фараонові сон: стоїть він ніби над Нілом.1 Сталося же після двох років побачив Фараон сон. Здавалося йому, що він стояв при ріці,1 Сталося ж у концї двох повних лїт, Фараон бачив сон. Бачся, стояв він при ріцї.
2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.2 І ось, вийшли з річки семеро корів, гарних на вигляд, і тлустих плоттю, і паслися в тростині.2 А тут із Нілу виходять семеро корів, гарних на вид і ситих, та й пасуться в очеретах.2 і ось наче з ріки вийшли сім корів гарних на вид і вибрані тілом, і паслися на березі.2 І се, нїби з річки, вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.3 Та ось, після них вийшли з річки семеро корів інших, немічних на вигляд і худих плоттю, і зупинилися біля тих корів, що вже стояли в березі річки.3 Та ось і других сім корів, поганих на вид і худих, виходять за ними з Нілу та й стоять на березі Нілу.3 Інші ж сім корів вийшли після цих з ріки погані на вид і худі тілом, і паслися при коровах при березі ріки.3 Аж ось і других семеро корів вийшло поганих на вид і худих, да й стоять коло тих корів на річному березї.
4 І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.4 І з'їли немічні корови на вигляд і худющі плоттю сім корів гарних на вигляд і тлустих. І прокинувся фараон.4 І пожерли корови, погані з виду й худі, сім корів гарних на вид і ситих. І фараон прокинувся.4 І сім поганих і худих тілом корів зїли сімох корів гарних на вид і вибраних. Встав же Фараон.4 І пожерли семеро корови погані сїмох корів гарних і ситих. І прокинувсь Фараон.
5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.5 І заснув знову, і приснилося йому вдруге: Ось на одній стеблині виросло сім колосків добірних і гарних.5 Але заснув він і сниться йому знов: оце сім колосків, повних й гарних, вилонюються з одного стебла.5 І вдруге бачив сон, і ось сім колосків виходили з одного стебла вибрані і гарні;5 І заснув, і снилось йому в друге: бачся семеро колосків жита виходило з одного стебла, товстих і повних.
6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.6 Та ось [біля] них виросло сім колосків немічних і висхлих на східному вітрі.6 А потому сім інших колосків, тоненьких, висушених східнім вітром, виростають за ними.6 ось і сім колосків тонких і спалені вітром виростали після них;6 А ж ось других семеро колосків, тоненьких і висушених східним вітром, виросло за ними.
7 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.7 І пожерли немічні колоски сім колосків добірних і повних. І прокинувся фараон, і [зрозумів], [що] це сон.7 І поглинули тоненькі колоски сім колосків повних і гарних. Та й прокинувся фараон, - а це ж тільки сон.7 і сім тонких і палених вітром колоски пожерли сім вибраних і повних колосків. Встав же Фараон і був сон.7 І пожерли семеро колоски тоненькі і вітром спалені семеро колосків товстих та повних. Прокинеться ж Фараон, аж то сон.
8 І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.8 А вранці затривожився дух його, і послав він, і прикликав усіх чаклунів Єгипту і всіх мудраків його, і розповів їм фараон сон свій; та не було нікого, хто розтлумачив би сон фараонові.8 Але вранці стривожився його дух. Тим то послав він скликати всіх єгипетських віщунів та й усіх мудреців, і оповів їм фараон свої сни, але ніхто не міг їх розгадати фараонові.8 Сталося ж вранці, і був стурбований своєю душею, і піславши, покликав усіх пояснювачів Єгипту і всіх його мудреців, і Фараон розповів їм сон, і не було нікого, хто б його пояснив Фараонові.8 І сталось уранцї, стрівожився дух його, і пославши скликав усїх віщунів Египецьких і всїх мудрагелїв тамошнїх. І росказав їм Фараон сон свій, та й не було нїкого, щоб умів його витолкувати Фараонові.
9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.9 І почав говорити головний виночерпій фараонові, і сказав: Гріхи мої я пригадую нині;9 Тоді головний підчаший озвався до фараона, кажучи: `Нині визнаю я свою вину.9 І сказав головний підчаший до Фараона, кажучи: Пригадую собі сьогодні мій гріх.9 Озветься ж дука винарський до Фараона: Мушу спогадати кривду мою.
10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.10 Фараон розгнівався на служників своїх, і віддав мене і головного пекаря під варту у дім старшини варти.10 Фараон розгнівався був на своїх слуг, то й віддав мене до ув'язнення у дім начальника варти, мене і головного пекаря.10 Фараон розгнівався на своїх рабів, і вкинув нас до вязниці в домі голови сторожі, мене ж і головного пекара,10 Розгнївився Фараон на раби свої та й укинув нас у темницю в дому гетьмана вартовницького, мене та дуку пекарського.
11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.11 І приснився нам сон однієї ночі, мені і йому, кожному приснився сон особливої ваги.11 І снився нам, мені та й йому, тієї самої ночі сон, а снилось нам кожному відповідно до його сну.11 і бачили ми сон в одній ночі, я і він, ми побачили кожний власний сон.11 І бачили ми сон обидва тієї ночі, я й він, кожному проти иншого снилось.
12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.12 Там, у в'язниці, був з нами молодий єврей, служник старшини варти. Ми розповіли йому сни наші, і він розтлумачив нам кожному відповідно до сновидінь.12 Був же там з нами хлопець єврей, слуга начальника варти. От ми й оповіли йому наші сни, й він нам пояснив їх, пояснив кожному відповідно до його сну.12 Був же там з нами молодець єврей, раб голови сторожі, і ми розповіли йому, і він нам вияснив.12 Був же там із нами молодик Єврей, раб гетьманський вартовницький; і росказали ми йому, і виложив нам наші сни, кожному виложив сон його.
13 І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.13 І, як він розтлумачив нам, так і сталося: Мене повернуто на моє місце, а пекаря повісили.13 І точнісінько, як він нам пояснив, так і справдилося: мене повернено на моє місце, а того повісили.`13 Сталося ж так як нам вияснив, так і сталося, і мене поставлено назад на мій сан, його ж повішено.13 Сталося ж, як виложив нам, так і справдилось: мене вернено на моє дуківство, а того повішено.
14 І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.14 І послав фараон, і покликав Йосипа; і квапливо вивели його з в'язниці. Він підстригся, перемінив одяг, і прийшов до фараона.14 Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його притьмом вивели з темниці. Поголив він свою бороду, змінив одежу і прийшов до фараона.14 Піславши ж, Фараон покликав Йосифа, і вивели його з вязниці, і підстригли його, і змінили його одіж, і він пішов до Фараона.14 Пославши ж Фараон, прикликав Йосифа. І виведено його негайно з хурдиги. І остригся він і перемінив одїж на собі, і прийшов до Фараона.
15 І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.15 Фараон сказав Йосипові: Мені приснився сон, і немає нікого, хто розтлумачив би його, а про тебе я чув, що ти вмієш тлумачити сни.15 І каже фараон до Йосифа: `Снив я сон, та немає такого, хто б його розгадав. Про тебе ж я чув, кажуть, що коли почуєш якийсь сон, то знаєш його розгадати.`15 Сказав же Фараон Йосифові: Я побачив сон і немає нікого хто б його пояснив. Я ж чув про тебе, що кажуть, що ти, послухавши сни, пояснюєш їх.15 Каже ж Фараон Йосифові: Бачив я сон, а хто б витолкував, такого нема; я ж чув про тебе, кажуть, що, чувши сни, вмієш толкувати.
16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.16 І відповідав Йосип фараонові, кажучи: Це – не моє. Бог дасть відповідь на добро фараонові.16 На те відрік Йосиф фараонові: `Не я, а Бог дасть фараонові одвіт прихильний.`16 Відповівши ж, Йосиф сказав Фараонові: Без Бога не сповіститься Фараонові спасіння.16 Відказуючи ж Фараонові Йосиф каже: Не я, нї! Бог дасть Фараонові відповідь упокійну.
17 І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.17 І сказав фараон Йосипові: Мені приснилося, що стою я на березі річки.17 Отож і заговорив фараон до Йосифа: `Снилось мені, що я стою на березі Нілу.17 Мовив же Фараон Йосифові, кажучи: В моїм сні мені здавалося, що я стояв при березі ріки,17 Каже ж Фараон Йосифові: Снилось менї: бачся, стою на березї річному.
18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.18 І ось, вийшли з річки сім корів тлустих плоттю і гарних на вигляд; і паслися в тростині.18 Аж ось виходять з Нілу сім корів, ситих і гарних, та й пасуться в комиші.18 і наче з ріки вийшло сім корів гарних на вид і вибраних тілом, і паслися на березі.18 Аж се - із ріки вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.19 Та ось, після них вийшли сім корів інших, худих плоттю, і дуже негарних на вигляд; я на всій землі єгипетській не бачив таких худих, як вони.19 Але за ними виходять сім інших корів, марних, на вид вельми поганих і худих на тілі; таких поганющих не бачив я в усій країні Єгипетській.19 І ось інших сім корів вийшли за ними з ріки погані і недобрі видом і худі тілом, таких, яких гірших не бачив я в усій єгипетскій землі.19 Аж се - других семеро вийшло слїдом за ними, сухі і дуже погані видом і худі тїлом такі, що й не бачив я по всїй землї Египецькій.
20 І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.20 І з'їли худі і негарні корови попередніх семеро корів тлустих.20 І ті худі та погані корови пожерли перших сім товстих.20 І зїли сім поганих і худих корів сімох перших гарних і вибраних корів,20 І пожерли семеро корови погані сїмох корів ситих.
21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.21 І увійшли тлусті в утробу їхню, але не видно було, що вони увійшли в утробу їхню. Вони так само були худющі і погані на вигляд, як перше. І я прокинувся.21 Та хоч вони їх і пожерли, а й знаку не було, що вони їх пожерли: вигляд мали вони поганий, як і раніше. Тут я і прокинувся.21 і ввійшли в їх черева, і не були помітними, бо ввійшли в їхні черева, і їх поганий вид (був) таким як і спочатку. А збудившись, я заснув.21 І як вони пожерли їх, не знати було, що вони ввійшли в утробу їх, і вид їх був такий самий, як і перш. Прокинувся я та й знов заснув.
22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.22 [Потім] приснилося мені: Ось, на одній стеблині виросло сім колосків добірних і гарних.22 А потім уві сні я бачив, як сім колосків вилонюються з одного стебла, дебелих і добрих.22 І я знову побачив в моїм сні, і наче сім колосків вийшли з одного стебла повні і гарні.22 І бачив я вві снї мойму, неначе семеро колосків виросло з одного стебла повних і добрих.
23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.23 Та ось, після них виросло сім колосків тонких, хирлявих і висхлих од східного вітру.23 Та ось сім інших колосків, сухих, тонких, спалених східнім вітром, виростають за ними.23 Інші же сім колосків тонкі і палені вітром виростали після них.23 Другі ж семеро колосків тоненьких і спалених вітром виросли слїдом за ними.
24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.24 І пожерли хирляві колоски сім колосків добірних. Я розповів про це віщунам, але ніхто не розтлумачив мені.24 І поглинули тоненькі колоски сім колосків добрих. Я оповів це віщунам, але немає такого, хто б мені його вияснив.`24 І пожерли сім тонких і палених вітром колоски сімох гарних і повних колосків. Отже, я розповів пояснювачам і не було нікого, хто пояснив би мені.24 І пожерли семеро засохлі колоски і спалені вітром сїмох колосків добрих і повних. І росказав я віщунам, та не було нїкого, щоб менї те з'ясувати.
25 І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.25 І сказав Йосип фараонові: Сон фараонів один: Що Бог учинить, про те він звістив фараонові.25 Тож і каже Йосиф фараонові: `Сон фараона єдиний. Бог дав знати фараонові, що буде чинити.25 І сказав Йосиф Фараонові: Фараоне, сон є один. Те, що Бог чинить, показав Він Фараонові.25 І каже Йосиф Фараонові: Сон Фараонів один: що Бог творити ме, показав Фараонові.
26 Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.26 Сім корів тлустих – це сім літ; сім колосків добірних – це сім літ: сон один.26 Сім тучних корів - це сім років, і сім колосків добрих - це теж сім років. Це один сон.26 Сім гарних корів є сім років, і сім гарних колосків є сім років. Сон Фараона є один.26 Семеро коров гарних - сїм років, і семеро колосся доброго - сїм років; сон один.
27 А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.27 І сім корів охлялих, і худющих які вийшли після тих, і сім літ, також і сім колосків хирлявих, висушених східним вітром, це сім літ голоду.27 А сім корів худих та поганих, що вийшли за ними, - це сім років, так само й сім колосків порожніх, спалених східнім вітром; настане сім років голодних.27 І сім худих корів, що виходили після них, є сім літ, і сім тонких і палених вітром колосків будуть сім років голоду.27 І семеро коров худих і поганих, що вийшло за ними, сїм років, і семеро порожних колосків, спалених східним вітром, се буде сїм років голодних.
28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.28 Ось чому я сказав фараонові: Що Бог учинить, те Він показав фараонові.28 Воно й є те, що я сказав фараонові: Бог показав фараонові, що буде він чинити.28 Це ж слово, яке я сказав Фараонові: Те, що Бог чинить, показав Він Фараонові.28 Оце воно, що я сказав Фараонові: Що хоче Бог творити, він показав Фараонові.
29 Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.29 Таким чином, настає сім літ великого достатку по всій землі єгипетській.29 Ось приходить сім років великого достатку в цілій Єгипетській країні,29 Ось іде сім років великого достатку в усій єгипетскій землі,29 Дивись, оце настануть сїм лїт великого врожаю по всїй Египецькій землї.
30 А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.30 Після них наступить сім літ голоду; і забудеться увесь той достаток на землі єгипетській, і виснажить голод землю.30 але після них настане сім років голодних, і забудеться тучність Єгипетської країни: голод виснажить увесь край.30 прийде ж після цього сім років голоду і в усій єгипетскій землі забудуться достаток і голод землю знищить,30 Прийде ж і сїм лїт голодних за ними; і забудуть про наддостаток в Египецькій землї, і погубить землю сю голоднеча.
31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.31 І вже невгодний буде колишній достаток, з причини голоду, котрий надбіжить, тому що він буде важкий.31 Ніхто не знатиме достатку в країні через той голод, що настане потім, тяжкий бо буде вельми.31 і не видно буде достатку на землі через голод, що буде після цього, бо буде дуже сильним.31 І не знати муть уроджаю в землї сїй від голоднечі тієї, що йде за ним; тяжка бо буде вельми.
32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.32 А що сон прийшов до фараона вдруге, [це означає], що сказане – справді Слово Боже, і що невдовзі Бог звершить це.32 А сон фараонові приснився аж двічі тому, що вирішено це від Бога, і Бог скоро виконає це.32 Що ж до подвоєння сна, Фараоне, двічі, бо правдивим буде слово у Бога і Бог поспішить його виконати.32 Приснився ж сон Фараонові двічі про те, що се постане від Бога, і незабаром приведе Бог се в дїло.
33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.33 І нині нехай вибере фараон мужа розумного і мудрого, і нехай поставить його над землею єгипетською.33 Отож нехай фараон підшукає собі чоловіка второпного й розумного та й поставить його над Єгипетською країною.33 Отже тепер підгледи мудрого і розумного чоловіка, і настанови його над єгипетскою землею.33 Тим нехай Фараон вигледить чоловіка мудрого й зугадного, та й поставить його над Египецькою землею.
34 Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.34 І нехай накаже фараон поставити над землею доглядачів і збирати упродовж семи років достатку п'яту частину врожаю на землі єгипетській.34 Нехай фараон настановить правителів над країною, і вони відберуть п'ятину з Єгипетського краю за сім урожайних років;34 І хай зробить Фараон і настановить на землі місцевих старшин, і хай зберуть пяту часть усього урожаю єгипетської землі за сімох років достатку,34 Нехай се вчинить Фараон і поставить доглядника по землї, і нехай одбирає пятину в Египецькій землї у сїм роках уроджайних.
35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.35 Нехай вони збирають всілякий хліб цих наступних щедрих років, і зберуть хліб у містах влади фараонової на харч, і нехай бережуть.35 нехай вони збирають усі харчі в тих сімох тучних роках, які настануть, і нехай зсипають збіжжя під оруду фараона, і тим запровадять хлібозаготівлю по містах та й будуть берегти її.35 і хай зберуть всю їжу цих сімох гарних років, що приходять, і хай зібрана буде пшениця в руки Фараона, їжа хай стережена буде в містах.35 І нехай громадять усяку харч за сїм добрих лїт, що настають, і нехай ссипають пшеницю під руку Фараонові, і нехай харчі приховують по городах.
36 І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.36 І буде цей харч у запасі для країни на сім років голоду, котрі прийдуть на землю єгипетську, щоб країна не загинула від голоду.36 Ті харчі стануть запасом для країни на сім голодних років, які навідають Єгипетський край, щоб так країна не вигинула від голоду.`36 І буде їжа збережена землі на сім літ голоду, які будуть в єгипетській землі, і не згине земля в голоді.36 І буде харч прихована про запас землї на сїм років голодних, що настануть у землї Египецькій, щоб земля не погибла в голоднечу.
37 І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.37 Це сподобалося фараонові і всім служникам його.37 Сподобалось це слово фараонові й усім слугам,37 Вгодили ж слова перед Фараоном і перед всіма його рабами,37 Угодно ж се було в очу Фараонові і в очу всїх дворян його.
38 І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?38 І сказав фараон слугам своїм: Чи знайдемо ми такого, як він, чоловіка, що в ньому Дух Божий?38 та й промовив фараон до своїх слуг: `Чи ж знайдемо ми такого чоловіка, як оцей, щоб дух Божий жив у ньому?`38 і сказав Фараон всім своїм рабам: Де знайдемо таку людину, яка має в собі Божого духа?38 І каже Фараон дворянам своїм: Чи можна ж нам ізнайти чоловіка такого, щоб на йому та був дух Божий?
39 І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.39 І сказав фараон Йосипові: Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає такого розумного і мудрого, як ти;39 А до Йосифа фараон сказав: `Бог дав тобі знати все те, тим то й немає іншого такого кмітливого та розумного, як ти.39 Сказав же Фараон Йосифові: Томущо тобі Бог показав це все, немає людини мудрішої і розумнішої від тебе.39 Каже ж Фараон Йосифові: Після того, як Бог показав тобі се все, нема нїкого такого зугадного й мудрого, як ти.
40 Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.40 Ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися увесь народ мій; лише престолом я буду більший за тебе.40 Ти будеш над моїм домом, і твоє слово слухатиме ввесь мій народ; тільки престолом буду я від тебе більший.`40 Ти будеш над моїм домом, і твоїх уст хай слухається ввесь мій нарід. Тільки престолом я перевищатиму тебе.40 Ти сам будеш над моїм домом, і слухати ме слова твого все царство моє; тілько престолом я більший над тебе буду.
41 І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.41 І сказав фараон Йосипові: Ось, я настановляю тебе над усією землею єгипетською.41 Тоді фараон сказав до Йосифа: `Гляди ж, настановляю тебе над усією країною Єгипетською.`41 Сказав же Фараон Йосифові: Ось сьогодні настановляю тебе над усією єгипетскою землею.41 Промовив же Фараон до Йосифа: Се поставляю тебе над усїєю землею Египецькою.
42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.42 І зняв фараон перстень свій з руки своєї, і надів його на руку Йосипову, одягнув його у віссонову одежу, повісив золотий ланцюг на шию йому.42 І знявши фараон з руки своєї перстень із печаткою, настромив його Йосифові на руку, вдягнув його в шати вісонові, вклав золотий ланцюг йому на шию42 І Фараон, знявши перстень з своєї руки, дав його Йосифові на руку, і зодягнув його в червону одіж, і поклав золотий ланцюжок на його шию.42 І знявши Фараон перстеня з руки своєї, надїв його на руку Йосифові, і вдїг його в шати білі, і возложив ланьцух золотий йому на шию.
43 І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.43 І наказав везти його на другій із своїх колісниць і вигукувати перед ним: Поклоняйтеся! І настановив його над усією землею єгипетською.43 і повелів йому їхати в другій після своєї колісниці, а перед ним вигукувано: `Аврех!` Отож поставив його над усім краєм Єгипту.43 І посадив його на свою другу колісницю, і проповідник проголосив перед ним, і поставив його над усією єгипетською землею.43 І посадив його на колесницю свою другу, і вигукувано перед ним: Навколїшки! Сим робом поставив його над усїєю землею Египецькою.
44 І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.44 І сказав фараон Йосипові: Я фараон; але без тебе ніхто не піднесе ні руки своєї, ні ноги своєї, по всій землі єгипетській44 Тоді промовив ще фараон до Йосифа: `Я - фараон, але без тебе ніхто не підведе ні руки, ні ноги в усій країні Єгипетській.`44 Сказав же Фараон Йосифові: Я Фараон; без тебе ніхто не піднесе своєї руки в усій єгипетській землі.44 Промовив же Фараон до Йосифа: Я Фараон, та без тебе не махне й рукою і не поступить ногою нїхто в землї Египецькій.
45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.45 І назвав Фараон Йосипові ім'я: Цофнат-Панеах; і дав йому за дружину Оснат, дочку Поті-Фера, жерця з Ону. І пішов Йосип по землі єгипетській.45 І дав фараон Йосифові ім'я Цефенат-Панеах, а за жінку дав йому Аснат, дочку Потіфера, священика з Ону. І вибрався Йосиф по Єгипетській землі.45 І назвав Фараон імя Йосифа Псонтомфаних. І дав йому Асеннету дочку Пентефрія, жерця міста Сонця, йому за жінку.45 І дав Фараон імя Йосифові Зафнат Панеях*, і дав йому за жену Аснату, дочку Потифера, сьвященника Онського**. І знявсь Йосиф над Египтом.
46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.46 Йосипові було тридцять літ від народження, коли він постав перед фараоном, царем єгипетським. І вийшов Йосип від лиця фараона, і пройшов по всій землі єгипетській.46 Було ж Йосифові тридцять років, як він станув перед фараоном, єгипетським царем. І вийшов Йосиф від фараона і пройшов усю Єгипетську країну.46 Йосиф же мав тридцять літ коли став перед Фараоном царем Єгипту. Відійшов же Йосиф від лиця Фараона, і пройшов усю єгипетську землю.46 І було Йосифові трийцять лїт, як він став перед Фараоном, царем Египецьким. І вийшов Йосиф од Фараона та й пройшов по всїй землї Египецькій.
47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.47 А земля в семилітній період достатку приносила [із зернини] по жмені.47 Земля родила наче пригорщами за сім урожайних років.47 І дала земля жнива в сімох роках достатку;47 Земля ж зародила сїм год урожаєм, наче жменями.
48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.48 А він збирав усілякий хліб цілих сім літ [врожайних] на землі єгипетській і зсипав зерно в міських житницях, у [кожному] місті, яке оточували хлібні поля.48 А він збирав усякі харчі за тих сім щедрих років, які були в Єгипетськім краї, і складав харчі по містах, купчивши в кожному місті врожай з поля, що було навкруги нього.48 і він зібрав усю їжу сімох літ, в яких був достаток в єгипетській землі, і поклав їжу в містах, їжу рівнин довколо міста поклав в ньому.48 І назбирав усякої харчі за сїм год, яка була на землї Египецькій, та й поприховував харч по городах. Харчі з поля, навкруги города, поприховував у тому ж городї.
49 І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.49 І назбирав хліба вельми багато, як піску морського, так що й рахувати перестав, – так багато було хліба.49 І нагромадив Йосиф збіжжя, як морського піску, і то таку велику силу, що перестав лічити, бо безліч його було.49 І Йосиф зібрав пшеницю, як морський пісок, дуже багато, доки не можна було почислити, бо не було числа.49 І назбирав Йосиф пшеницї, мов би піску морського, багато вельми, що погубив і лїки; було бо безлїч.
50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.50 До лихої пори голоду в Йосипа народилися два сини, котрих породила йому Оснат, донька Поті-Фера, жерця з Ону.50 Перед тим же, заки настав голодний рік, народилося в Йосифа двоє синів, що їх уродила йому Аснат, дочка Потіфера, священика з Ону.50 В Йосифа ж було два сини, раніше ніж прийшло сім років голоду, яких йому породила Асеннет дочка Петефрія, жерця міста Сонця.50 В Йосифа ж родилось два сини до настання семи год голодних, що вродила йому Асната, дочка Потифара, сьвященника Онського.
51 І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.51 І назвав Йосип ім'я первісткові: Манасія, тому що, [говорив він], Бог дав мені забути всі гіркоти мої і увесь дім батька мого.51 Йосиф назвав первородного ім'ям Менаше (Манассія), бо- мовляв, Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого.51 Назвав же Йосиф імя первородного Манассій, бо: Бог дав мені забути всі мої болі і все мого батька.51 Дав же Йосиф імя первому Манассій: Менї бо, рече, дав Бог забути всю недолю мою й усе в господї панотцевій.
52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.52 А другому назвав ім'я: Єфрем; тому що, [говорив він], Бог учинив мене плідним на землі страждань моїх.52 А другому дав він ім'я Ефраїм, бо - мовляв, Бог зробив мене плодовитим у землі горя мого.52 Імя ж другому назвав Ефраїм, бо: Побільшив мене Бог в землі мого упокорення.52 Імя ж другому нарік Ефрем; бо зробив мене плодющим Бог у землї бідування мого.
53 І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.53 І минуло сім літ достатку, котрий був у країні єгипетській;53 Коли ж минуло сім років достатку, що був в Єгипетській країні,53 Минуло ж сім літ достатку, які були в єгипетській землі,53 Минуло ж сїм років урожайних, що були в землї Египецькій.
54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.54 І надбігли сім літ голоду, як сказав Йосип. І був голод у всіх землях; а на всій землі єгипетській був хліб.54 і почали наставати сім голодних років, як це передсказав був Йосиф, голод запанував по всіх краях, але в цілій Єгипетській країні був хліб.54 і почали надходити сім літ голоду, так як сказав Йосиф. І був голод в усій землі, а в усій єгипетській землі були хліби.54 І почали голодних сїм год наставати по слову Йосифовому. І був голод по всїй землї; у всїй же землї Египецькій був хлїб.
55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.55 Та коли вся країна єгипетська почала терпіти від голоду, то народ заповзявся волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: Ходіть до Йосипа, і робіть усе, що він вам скаже.55 Якже зголодніла вся Єгипетська країна, і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: `Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!`55 І зголодніла вся єгипетска земля. Закричав же нарід до Фараона за хлібами. Сказав же Фараон усім єгиптянам: Ідіть до Йосифа, і що лиш скаже вам, зробіть.55 Як же заголодала й земля Египецька, заквилили люде до Фараона про хлїб. Каже ж Фараон усїм Египтянам: Ідїте до Йосифа, і, що скаже вам, чинїте.
56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.56 І був голод по всій поверхні землі, і відчинив Йосип усі житниці, і почав продавати хліб єгиптянам. Тим часом, голод посилювався у країні єгипетській.56 А голод був по всій землі. Тоді Йосиф відчинив усі засіки і продавав хліб єгиптянам, бо голод міцнішав у Єгипетськім краю.56 І голод був на лиці всієї землі. Відкрив же Йосиф усі шпихлірі і продавав всім єгиптянам,56 А голоднеча придавила ввесь сьвіт. Поодчиняв же Йосиф усї житницї, та й продавав хлїб усїм Египтянам.
57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.57 Із усіх країн приходили до Єгипту купляти хліб у Йосипа; бо голод посилився на всій землі.57 І кинулися зо всіх земель люди до Йосифа купувати збіжжя, бо голод лютував по всій землі.57 і всі країни прийшли до Єгипту купувати у Йосифа, бо голод заволодів по всій землі.57 Кинулись тодї всї землї до Йосифа в Египет; бо всюди панував страшний голод.