1 Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць; | 1 Отож, кожний має сприймати нас, як служників Христових і доморядників таємниць Божих; | 1 Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих. | 1 Нехай кожний уважає нас за слуг Христових та завідувачів Божих тайн. | 1 Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих. |
2 а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним. | 2 А від доморядників вимагається, щоб кожний виявився вірним. | 2 Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний. | 2 Від завідувачів вимагається, щоб кожний був вірним. | 2 Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним. |
3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе. | 3 Для мене дуже мало важить, як судите про мене ви, чи як судять інші люди; я навіть сам не суджу себе. | 3 Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу. | 3 Мені зовсім не залежить, як ви про мене судите, - або взагалі людський день; я і сам себе не суджу. | 3 Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу. |
4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь. | 4 Бо, хоч я нічого не знаю за собою, проте це мене не виправдовує; а суддя мені Господь. | 4 Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить - це Господь. | 4 Хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим не виправдуюся. Той, хто мене судить, - це Господь. | 4 Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог. |
5 Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога. | 5 Тому не судіть ніяк передніше часу, аж доки не прийде Господь, Котрий і освітить приховане в мороці і виявить сердечні наміри, і тоді кожному буде похвала від Бога. | 5 Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога. | 5 Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, який і освітить таємниці темряви і виявить задуми сердець, - тоді кожному буде похвала від Бога. | 5 Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога. |
6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим. | 6 Оце, браття, я прилучив до себе й Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати понад те, що написане, і не запишалися один перед одним. | 6 А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса - заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого. | 6 Це, брати, відніс я до себе й до Аполоса - задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано; щоб ви не пишалися поміж собою та перед іншими. | 6 Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого. |
7 Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв? | 7 Бо хто тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б не дістав? А якщо одержав, нащо хвалишся, нібито не дістав? | 7 Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав? | 7 Бо хто тебе виділяє? Що маєш, чого б ти не одержав? А якщо одержав, то чому хвалишся, мовби той, що не одержав? | 7 Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши? |
8 Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами! | 8 Ви вже ситі, ви вже збагатилися, ви почали царювати, як царі, без нас. О, якби ви й насправді царювали, щоб ми також могли царювати з вами! | 8 Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали! | 8 Ось ви наситилися, ось ви збагатилися, і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати! | 8 Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали! |
9 Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям. | 9 Бо я гадаю, що нам, останнім послам, Бог визначив бути неначе зрокованими на смерть; тому що ми стали ганьбою для світу, для Ангелів та людей. | 9 Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям. | 9 Але я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, - адже ж ми стали видовищем для світу, - і ангелів, і людей. | 9 Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям. |
10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні! | 10 Ми безумні заради Христа, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви в славі, а ми без честі. | 10 Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж - міцні; ви славні, ми ж без чести. | 10 Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви славні, ми - без чести. | 10 Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні. |
11 Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось, | 11 Навіть донині потерпаємо від голоду й спраги, від наготи і побоїв, і поневіряємося, | 11 До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось. | 11 Навіть тепер ми голодні і спраглі, голі й биті - ми тиняємося, | 11 Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось, |
12 і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо; | 12 І працюємо, докладаючи рук. Ганьблять нас - ми благословляємо; переслідують, а ми терпимо. | 12 Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; | 12 трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, - благословляємо; коли переслідують, - терпимо; | 12 і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо; |
13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки! | 13 Ганьблять нас, а ми благаємо; ми неначе сміття для світу, як порох, що його всі витоптують аж донині. | 13 нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі. | 13 коли лають, - молимося; ми стали наче сміттям світу, покидьками для всіх аж досі. | 13 нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї. |
14 Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей. | 14 Не для осоромлення вашого пишу це, але напучую вас, як улюблених дітей моїх. | 14 Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. | 14 Не соромлячи вас це пишу, але повчаю як моїх улюблених дітей. | 14 Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю. |
15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію... | 15 Бо, хоч у вас тисячі наставників у Христі, але небагато батьків; я породив вас у Христі Ісусі благовістям. | 15 Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі. | 15 Бо хоч маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; бо я благою вісткою народив вас в Ісусі Христі. | 15 Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив). |
16 Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене! | 16 А тому благаю вас: Наслідуйте мене, як я Христа. | 16 Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками. | 16 Тож благаю вас: ставайте подібними до мене, [як я - до Христа]. | 16 Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми. |
17 Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві. | 17 Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, котрий пригадає вам про шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю скрізь, у кожній церкві. | 17 Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві. | 17 Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моєю улюбленою і вірною дитиною в Господі; він вам пригадає мої дороги в Ісусі Христі, як я всюди, в кожній церкві навчаю. | 17 Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю. |
18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас. | 18 А коли я не йду до вас, то деякі у вас запишалися; | 18 Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше. | 18 Бо деякі загорділи, наче я не мав би прийти до вас. | 18 Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі. |
19 Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу. | 19 Але я невдовзі прийду до вас, якщо угодно буде Господові, і випробую не слова запишнілих, а силу, | 19 Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу. | 19 Прийду незабаром до вас, якщо Господь схоче, і пізнаю не слово гордіїв, а силу. | 19 Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу. |
20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі. | 20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі. | 20 Бо царство Боже не у слові, а в силі. | 20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі. | 20 Не в слові бо царство Боже, а в силї. |
21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности? | 21 Чого ви хочете? Із жезлом прийти до вас, чи з любов'ю і духом упокорення? | 21 Що ви хочете? Щоб я прийшов до вас із палицею, - чи з любов'ю та духом лагідности? | 21 Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з палицею, чи з любов'ю та духом лагідности? | 21 Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности? |