1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа. | 1 Адам спізнав Єву, дружину свою; І вона завагітніла й породила Каїна і сказала: Надбала я людину від Господа. | 1 Адам спізнав Еву, свою жінку: вона зачала й породила Каїна та й сказала: `Я придбала людину з Господньої ласки.` | 1 Адам же пізнав Еву свою жінку, і зачавши, породила Каїна. І сказала: Придбала я людину задля Бога. | 1 І взнав чоловік Еву, жінку свою, і завагонївши вона, вродила Каїна і промовила: Придбала я людину з Божої ласки. |
2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник. | 2 Потім породила брата його Авеля. І став Авель вівчарем, а Каїн обробляв землю. | 2 Потім вродила також брата його Авеля. Авель був вівчар, а Каїн порав землю. | 2 І додала родити його брата Авеля. І Авель був пастирем овець, а Каїн був рільником на землі. | 2 Потім уродила брата його, Абеля. І був Абель вівчар, Каїн же пахарь. |
3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі. | 3 По якомусь часі Каїн приніс Господові пожертву з плодів ріллі. | 3 По якомусь часі Каїн приніс Господеві жертву з плодів ріллі. | 3 І по днях сталося, що Каїн приніс з плодів землі в жертву Господеві, | 3 І сталось по якомусь часї, що Каїн приносив Господеві жертву з польового вроджаю. |
4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, | 4 І Авель приніс пожертву з первістків своєї дрібної скотини, і то з найгладкіших. І зауважив Господь Бог Авеля і пожертву його, | 4 Та й Авель приніс жертву - з первістків свого дрібного скоту, і то з найгладкіших. І споглянув Господь на Авеля і на його жертву, | 4 і Авель приніс і він з первородних овець своїх і з їхнього лою. І споглянув Бог на Авеля і на його дари, | 4 Абель же приносив принос од перваків овечих ситеньких. І споглянув Господь на Абеля і на дар його; |
5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось. | 5 А на Каїна і на пожертву його не глянув. Каїн дуже розгнівався й вельми спохмурнів. | 5 на Каїна ж і на його жертву не споглянув. Розсердився Каїн вельми і похмурнів. | 5 а на Каїна і на його жертви не звернув уваги. І Каїн дуже засмутився, і похмурнів лицем. | 5 На Каїна ж і на його жертву не споглянув. І взлився Каїн, і змарнїв. |
6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? | 6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти спохмурнів? І від чого гіркота на лиці твоєму? | 6 І сказав Господь до Каїна: `Чого ти розсердився? Чому похмурнів? | 6 І сказав Господь Бог Каїнові: Чому став ти сумним, і чому твоє лице похмурніло? | 6 І рече Господь Каїнові: Чого ти злишся, і чого змарнїв? |
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати. | 7 Коли чиниш добре, хіба не підносиш обличчя? А коли не чиниш доброго, то гріх у порозі лежить; він зваблює тебе до себе, але ти пануй над ним. | 7 Коли чиниш добре, будь погідний, а коли ні - гріх на порозі чигає: він і так оволодів тобою, але мусиш над ним панувати.` | 7 Чи, якщо ти правильно приніс, а правильно не розділив, не згрішив ти? Замовкни. До тебе він звертатиметься, і ти над ним володітимеш. | 7 Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним. |
8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його. | 8 І сказав Каїн Авелю, братові своєму: Нумо, ходімо в поле. І коли вони були в полі, Каїн напав на брата свого і вбив його. | 8 І сказав Каїн до Авеля, свого брата: `Ходімо но в поле.` І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його. | 8 І сказав Каїн до свого брата Авеля: Підім на рівнину. І сталося, як були вони на рівнині, і напав Каїн на свого брата Авеля і убив його. | 8 Озветься ж Каїн до Абеля, брата свого: Ходїмо в поле. І як були вони в полї, напав Каїн на брата свого Абеля та й убив його. |
9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого? | 9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, брат твій? Він одказав: Не знаю, хіба я сторож братові моєму? | 9 Тоді Господь сказав до Каїна: `Де Авель, брат твій?` Той відповів: `Не знаю. Хіба я сторож брата мого?` | 9 І сказав Бог до Каїна: Де є Авель твій брат? Він же сказав: Не знаю, чи я є сторожем мого брата? | 9 І рече Господь Каїнові: Де твій брат? А він каже: Не знаю. Хиба я сторож брата мого? |
10 І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі. | 10 І сказав Господь: Що ти вчинив? Голос крови брата твого волає до Мене від землі. | 10 А Господь промовив: `Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до мене з землі. | 10 І сказав Бог: Що ти зробив? Голос крови твого брата кричить до мене з землі. | 10 І рече: Що вкоїв єси? Слухай, се голосить кров брата твого до мене з землї. |
11 А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки. | 11 І нині проклятий ти від землі, котра розтулила уста свої, аби прийняти кров брата твого з руки твоєї. | 11 Тепер же проклятий ти від землі, що відкрила свої уста, щоб прийняти кров брата твого з твоєї руки. | 11 І тепер проклятий ти з землі, яка відкрила свої уста, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки, | 11 Оце ж проклят єси прогоном із землї, що роззявила уста свої пити кров брата твого з руки твоєї. |
12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі. | 12 Коли ти оброблятимеш землю, вона вже більш не буде давати сили своєї для тебе; ти будеш вигнанцем і бурлакою на землі. | 12 Коли оброблятимеш землю, вона вже більше не дасть тобі свого врожаю. Втікачем і волоцюгою будеш на землі.` | 12 бо оброблятимеш землю, і не добавить своєї сили, щоб дати тобі. Будеш стогнати і тремтіти на землі. | 12 Як порати меш землю, не давати ме вже з сього часу вона тобі нїякої користї. Волоцюгою й утїкачем будеш на землї. |
13 І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести. | 13 І сказав Каїн Господові: Кара мені завелика, щоб її витримати. | 13 І сказав Каїн до Господа: `Кара гріху мого занадто велика, щоб її винести! | 13 І сказав Каїн до Господа: Дуже велика моя провина, щоб відпустити мені, | 13 І відказав Каїн Господеві: Не перебути менї того, що наробив провиною моєю. |
14 Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене. | 14 Ось, Ти відтепер спроваджуєш мене з лиця землі, і від лиця Твого я ховаюся, і буду вигнанцем і бурлакою на землі; і будь-хто, що зустрінеться зі мною, заб'є мене. | 14 Проганяєш оце мене сьогодні з цієї землі, й від лиця твого мушу ховатись і втікачем та волоцюгою маю бути на землі; і перший, хто мене зустріне, вб'є мене.` | 14 якщо викидаєш мене сьогодні з лиця землі і сховаюся від твого лиця, і буду стогнати і тремтіти на землі, і станеться, що кожний хто знайде мене, убє мене. | 14 Женеш оце мене з землї, і від лиця твого ховати мусь, і буду волоцюгою й утїкачем на землї і, хто зустріне мене, той і вбє мене. |
15 І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його. | 15 І сказав йому Господь: За те будь-хто, забивши Каїна, зазнає помсти всемеро. І вчинив Господь Каїнові знамення, щоб ніхто, зустрівшися з ним, не вбив його. | 15 Тоді Господь сказав до нього: `Якщо хтось уб'є Каїна, то зазнає помсти всемеро.` Та й поклав Господь на Каїні знак, щоб не вбивав його той, хто зустріне його. | 15 І сказав йому Господь Бог: Не так. Кожний, хто вбє Каїна, сім пімств одержить. І поклав Господь Бог знак на Каїні, щоб не убив його кожний, хто знайде його. | 15 І рече йому Бог: Тим же то, хто б убив Каїна, на того впаде помста всемеро. |
16 І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену. | 16 І відійшов Каїн від лиця Господа; і оселився на землі Нод, що на схід від Едену. | 16 І відійшов Каїн від лиця Господа й оселився в краю Нод, на схід від Едему. | 16 Відійшов же Каїн від Божого лиця і поселився в землі Наїд напроти Едему. | 16 І положив Господь знак на Каїні, щоб не вбивав його, хто зустріне його. І зійшов Каїн од обличчя Господнього, і пробував у Нод-землї, на востоцї 'д Едену. |
17 І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох. | 17 І спізнав Каїн дружину свою; і вона завагітніла, і народила Каїнові Еноха. І збудував він місто; і назвав місто за йменням сина свого Енох. | 17 Каїн спізнав свою жінку, і вона зачала й вродила Еноха; він збудував також місто й назвав це місто іменем свого сина - Енох. | 17 І пізнав Каїн свою жінку, і зачавши, породила Еноха. І будував місто і назвав місто іменем свого сина Енох. | 17 І взнав Каїн жінку свою, і завагонїла вона, і вродила Геноха. Він же збудував місто в імя сина свого Геноха. |
18 І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха. | 18 У Еноха ж народився Ірад; Ірад породив Мегуяїла; Мегуяїл породив Метушаїла; Метушаїл породив Ламеха. | 18 В Еноха ж народився Ірад; Ірад породив Мегуяела; Мегуяел породив Матусаїла; Матусаїл породив Ламеха. | 18 Народився ж Енохові Гаїдад, і Гаїдад породив Маїіла, і Маїіл породив Матусала, і Матусал породив Ламеха. | 18 Генохові же породивсь Ірад, а Ірад появив Мегуяеля, а Мегуяель появив Ламеха. |
19 І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла. | 19 І взяв собі Ламех дві дружини; ім'я однієї Ада, а ймення другої – Цілла. | 19 Ламех узяв собі дві жінки: одній було на ім'я Ада, а ім'я другій Цілла. | 19 І взяв собі Ламех дві жінки, імя однієї Ада, і імя другої Селла. | 19 І взяв собі Ламех дві жінки: одна на ймя була Ада, а друга на ймя була Зилла. |
20 І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду. | 20 Ада породила Явала: він був батьком тих, що живуть у шатрах і випасають худобу. | 20 Ада породила Явала. Він був батько тих, що живуть у шатрах і випасають худобу. | 20 І Ада породила Йовела: цей був батьком тих, хто живе в шатрах, що годують худобу. | 20 І вродила Ада Ябаля. Сей був батько тих, що живуть шатрами і держять скотину. |
21 А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку. | 21 Ім'я братові його Ювал: він був батьком гуслярів та сопілкарів. | 21 Ім'я брата його Ювал. Цей був батьком усіх гуслярів та дударів. | 21 Й імя його брата Ювал: цей був тим, що винайшов псалтир і гусли. | 21 А брат його на імя був Юбаль. Сей був батько охочих до гусель та до сопілки. |
22 А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема. | 22 Цілла також породила Тувалкаїна, який був ковалем усіх знарядь з міді та заліза. І сестра Тувалкаїнова була Ноема. | 22 Цілла ж і собі породила Тувал-Каїна, що кував з міді й заліза всяке знаряддя. Сестра Тувал-Каїна була Наама. | 22 Селла ж породила і вона Товела, і був молотобійцем, ковалем міді і заліза. Сестра ж Товела Ноема. | 22 Зилла ж і та вродила Тубаль-Каїна, праотця всїх тих, що кують мідь і залїзо. Сестра ж Тубаль-Каїнова Ноема. |
23 І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою, | 23 І сказав Ламех дружинам своїм: Адо і Цілло! Дослухайтеся голосу мого, дружини Ламехові! Зважайте на слово моє: Я забив мужа, бо він поранив мене, і юнака за уразу мою. | 23 Ламех сказав своїм жінкам: `Адо й Цілло, слухайте мій голос. Жінки Ламехові, зважайте на моє слово; бо я забив чоловіка за мою рану, а дитя (у відплату) за синяк. | 23 Сказав же Ламех своїм жінкам: Ада і Селла, послухайте мій голос, жінки Ламеха зважте на мої слова, бо я забив мужа за мою рану і молодця за мою рану, | 23 І каже Ламех жінкам своїм: Ой Зилло й Адо, кохані жінки Ламешихи! Слухайте, що я скажу вам, чуйте слово певне. Коли б за болючу рану вбив я чоловіка, коли б за синяк одвдячив парубкові смертю, - |
24 і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро! | 24 Якщо за Каїна була помста всемеро, то за Ламеха у сімдесят разів по семеро. | 24 Як за Каїна була всемеро помста, то за Ламеха в сімдесят сім разів.` | 24 бо сім разів відімститься за Каїна, за Ламеха ж сімдесять разів сім. | 24 Кара б сталась за Каїна в семеро хто вбив би, за Ламеха ж у сїмдесять і сїм раз би сталась. |
25 І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн. | 25 І спізнав Адам іще дружину свою, і вона породила сина, і назвала його ім'ям: Сет, тому що, [оповідала вона], Бог дав мені друге насіння замість Авеля, котрого убив Каїн. | 25 Тоді Адам знову спізнав свою жінку, й вона вродила сина й назвала його Сет, бо, мовляв, Бог дав мені другого нащадка замість Авеля, що його вбив Каїн. | 25 Пізнав же Адам свою жінку Еву і зачавши породила сина і назвала імя йому Сит кажучи: Воскресив бо мені Бог інше насіння замість Авеля, якого забив Каїн. | 25 І взнав Адам жінку свою знов, і вродила вона сина і дала йому імя Сет: Воскресив бо каже, менї Бог потомство замість Абеля, що вбив Каїн. |
26 А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє. | 26 У Сета також народився син, і він назвав його ім'ям: Енош; тоді заходилися накликати ймення Господнє. | 26 У Сета теж народився син, і він дав йому ім'я Енос. І тоді почали закликати ім'я Господнє. | 26 І Ситові був син, а назвав його імя Енос: цей надіявся прикликати імя Господа Бога. | 26 І Сетові те ж появлено сина і назве він імя йому Енос. Тодї почали призивати імя Господнє. |