1 І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.1 Бог сказав до Якова: Підведися, піди до Бет-Елу, і живи там; і споруди там жертовника Богові, який з'явився тобі, коли ти утікав од лиця Ісава, брата твого.1 Бог сказав до Якова: `Встань, іди в Бетел та оселися там. Споруди там жертовник Богові, що з'явився тобі, як ти втікав від Ісава, свого брата.`1 Сказав же Бог до Якова: Вставши, піди до місця Ветиль і жий там, і зроби там жертівник Богові, що зявився тобі коли втікав ти від лиця твого брата Ісава.1 Рече ж Бог до Якова: Уставши, пі- діймайсь до Бетеля, та й осядься тамо, і сотвори там жертівника Богу, що явився тобі, як утїкав єси од Езава, брата твого.
2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.2 І сказав Яків домові своєму і всім, хто був з ним: Покиньте богів чужих, які у вас є, і очистіться, і перемініть одежу вашу.2 І сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: `Викиньте геть чужих божків, що серед вас: очистітеся і змініть вашу одежу,2 Сказав же Яків свому домові і всім, що з ним: Викиньте чужих богів, що з вами з поміж вас, і очистіться і змініть вашу одіж,2 Каже ж Яков домові свому й усїм, що були з ним. Повикидайте боги чужі, які є в кого з вас, та й очищайтесь і поперемінюйте одїж свою.
3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.3 Зберемося і підемо до Бет-Елу, там споруджу я жертовника Богові, котрий відповів мені в день лиха мого і був зі мною на шляху, якого я долав.3 та й вставаймо й ходім у Бетел. Там я споруджу жертовник Богові, який вислухав мене в час горя мого, і він був зо мною в дорозі, що нею я йшов.`3 і вставши, підім до Ветилі і зробім там жертівник Богові, що вислухав мене в день смутку, який був зі мною і спас мене в дорозі якою я ходив.3 Та вставаймо й підіймаймось у Бетель, та поставимо там жертівника Богу, що послухав мене в день бідування мого, та й був зо мною в дорозї, що верстав я.
4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.4 І віддали Якові усіх богів чужих, які були в руках їхніх, і ковтки, які були у вухах їхніх; і закопав їх Яків під дубом, котрий поблизу Сихему.4 Вони й віддали Яковові всіх божків чужих, що їх мали, і сережки, які були в їхніх вухах, а він закопав їх під дубом, що був коло Сихему.4 І дали Якову чужих богів, які були в їхніх руках, і кульчики, що в їхніх ухах, і заховав їх Яків під терпетиновим деревом, що в Сікімах, і знищив їх до сьогоднішнього дня.4 І видали Яковові богів чужих, що були в руках їх, і сережки, що були в ушу їх, і сховав їх Яков під дубом, що під Сихемом.
5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.5 І рушили вони. І був жах Божий по довколишніх містах, і не переслідували синів Якова.5 Тоді вирушили вони в дорогу, а великий острах Божий був на містах, які були довкруги них; тому й не гналися за синами Якова.5 І піднявся Ізраїл з Сікім і божий страх був на містах, що довкруги їх, і не гналися за Ізраїльськими синами.5 І помандрували вони, і був страх Божий на містах круг їх, і не вганяли за синами Якововими.
6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.6 І прийшов Яків до Лузу, що на землі ханаанській, тобто до Бет-Елу, сам і всі люди, які були з ним.6 Отож прийшов Яків у Луз, що в Ханаан-краю, себто в Бетел, він і всі люди, що були з ним.6 Прийшов же Яків і ввесь нарід, який був з ним, до Лузи, яка є в ханаанській землі, яка є самим Ветилом.6 Прийшов же Яков у Луз, що в Канаан землї, се єсть Бетель, він і ввесь люд його, що були з ним.
7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.7 І спорудив там жертовника, і назвав місце те: Ел Бет-Ел; бо тут з'явився йому Бог, коли він утікав од лиця брата свого.7 Там поставив він жертовник і назвав це місце Бетел, бо там з'явився йому Бог, як він утікав від свого брата.7 І збудував там жертівник, і назвав імя місця Ветиль. Там бо йому зявився Бог, коли він втікав від лиця свого брата Ісава.7 І поставив там жертівника; і проложив тому врочищу прізвище Ель-Бетель, там бо явивсь йому Бог, як утїкав од Езава, брата свого.
8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.8 І вмерла Девора, годувальниця Ревеки, і похована нижче Бет-Елу під дубом, якого й назвав [Яків] Аллон-Бахут.8 Тоді померла Девора, мамка Ревеки, і поховали її нижче Бетелу, під дубом, який названо `Дуб плачу`.8 Померла же Деввора годувальниця Ревекки нижче Ветилі під дубом, і назвав його імя: Дуб Плачу.8 Умерла ж Дебора, мамка Ребечина, і поховали її під дубом і проложили йому прізвище Аллон-Бакут, дуб голосїння.
9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.9 І з'явився Бог перед Яковом після повернення його з Падану арамейського, і благословив його.9 Бог з'явився Яковові знову, коли він повернувся з Паддам-Араму, і благословив його.9 Зявився же Бог Якову ще в Лузі, коли прийшов з Месопотамії сирійської і поблагословив його Бог.9 Явився ж Бог Яковові знов, як прийшов із Мезопотамиї, і благословив його.
10 І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.10 І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків; віднині ти не будеш називатися Яковом, але буде ім'я тобі: Ізраїль. І назвав йому ім'я: Ізраїль.10 І сказав Бог йому: `Ім'я твоє - Яків, та не будуть більше звати тебе Яків. Ні, Ізраїль буде твоє ім'я.` І дав йому ім'я Ізраїль.10 І сказав йому Бог: Якове, твоє імя не зватиметься більше Яків, але Ізраїл буде твоє імя.10 І рече йому Бог: Імя твоє не звати меться вже Яков, нї! Ізраїль буде імя твоє. І дав йому прізвище Ізраїль.
11 І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.11 І сказав йому Бог: Я – Бог Всемогутній; плодись і розмножуйся; народ і багато народів буде від тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.11 Далі Бог сказав до нього: `Я - Бог всемогутній! Будь плідний і розмножуйся! Народ, багато народів постане з тебе. Навіть царі вийдуть із твоїх стегон.11 Сказав же йому Бог: Я Бог твій; рости і множися; народи і громади народів будуть з тебе, і царі вийдуть з стегон твоїх.11 Рече ж йому Бог: Я Бог всемогущий. Бувай плодющий і намножуйся. Народи і купа народів будуть із тебе, і царі з чересел твоїх вийдуть.
12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.12 Землю, яку Я дав Авраамові та Ісаакові, Я дам тобі і нащадкам твоїм, по тобі дам оцю землю.12 Землю ж, що її я був дав Авраамові та Ісаакові, тобі її дам; і твоєму потомству дам я цю землю.`12 І землю, яку я дав Авраамові і Ісаакові, тобі дав я її. Тобі буде і дам цю землю твому насінню після тебе.12 І землю, що дав Авраамові й Ізаакові, тобі віддам, і насїнню твойму по тобі дам землю сю.
13 І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.13 І залишив його Бог на місці, на якому говорив йому.13 І зник Бог з того місця, де говорив з ним.13 Відійшов же Бог від нього з місця, де говорив з ним.13 Знявся ж Бог від його, від урочища, де розмовляв із ним.
14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.14 І поставив Яків пам'ятника на місці, на котрому говорив йому [Бог], пам'ятника кам'яного; і вилив на нього єлей.14 На цьому місці, на якому він говорив з ним, поставив Яків стовпа й вилив на нього вина в жертву та налляв на нього олії.14 І поставив Яків стовп в місці, в якому говорив з ним, камінний стовп, і приніс на ньому жертву, і злив на нього олію.14 І поставив Яков стовпа на врочищі, де він розмовляв із ним, стовпа камяного та й злив на його ливною жертвою, і злив олії на його.
15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.15 І назвав Яків ім'я місцині, на якій Бог говорив йому: Бет-Ел.15 І назвав Яків це місце, де говорив з ним Бог, Бет-Ел.15 І назвав Яків імя місця, в якому Бог говорив з ним там, Ветиль.15 І проложив Яков прізвище врочищу тому, де розмовляв із ним Бог, Бетель.
16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.16 І залишили Бет-Ел. І коли ще залишалося якась ківра землі до Ефрати, Рахіль породила, і пологи її були важкі.16 Вирушили ж вони з Бетелу, і до Ефрати був ще добрий шмат дороги, коли Рахиль злягла, мавши тяжкі роди.16 Піднявшись же Яків з Ветилі, розклав своє шатро недалеко від стовпа Ґадер. Було ж, коли приблизився до Хаврати, щоб іти до землі Ефрати, породила Рахиль і тяжко було її в родах.16 І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі.
17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.17 Коли ж вона страждала при пологах, повивальниця бабуся сказала їй: Не бійся, бо це в тебе син.17 Під час отих важких пологів каже їй повитуха: `Не бійся, це в тебе син.`17 Сталося ж, коли тяжко вона родила, сказала їй повитуха: Кріпися бо і цей тобі син.17 Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись; бо й се буде в тебе син.
18 І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.18 І коли відходила від неї душа, бо вона помирала, то назвала йому ім'я – Бен-Оні. Але батько його назвав його Веніямином.18 При відході ж душі, бо вона вмирала, ще дала йому ім'я Беноні: але батько назвав його Веніямин.18 Сталося ж, коли покидала її душа, бо вмирала, назвала його імя: Син мого болю. Батько ж назвав його: Веніамін.18 Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина.
19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.19 І померла Рахіль, і похована на дорозі до Ефрати, себто Віфлеєму.19 Та й померла Рахиль і поховали її при шляху до Ефрати, себто Вифлеєму.19 Померла ж Рахиль і поховано її в дорозі Ефрати (це є Вифлеем).19 Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем.
20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.20 Яків поставив над гробом її пам'ятника. Цей надгробний пам'ятник Рахілі існує аж донині.20 Над її гробом поставив Яків стовпа, який є на гробі Рахилі й по нинішній день.20 І поставив Яків стовп на її гробі. Це є стовп гроба Рахилі до сьогоднішнього дня.20 І поставив Яков стовпа над гробом її. Се стовп на Рахелиному гробу по сей день.
21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.21 І рушив Ізраїль, і поставив шатро своє за баштою Едер.21 Тоді рушив Ізраїль далі й нап'яв свій намет по той бік Магдал-Едера.21 Сталося ж, коли поселився Ізраїль в тій землі, пішов Рувим і спав з Валлою наложницею свого батька. І почув Ізраїль, і поганим було перед ним.21 Помандрував же Ізраїль і напяв намета свого за Мигдаль-Єдером.
22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.22 Під час перебування Ізраїля у тій країні, Рувим пішов і переспав з Білгою, наложницею батька свого. І почув про це Ізраїль. А синів у Якова було дванадцять.22 Коли ж Ізраїль проживав у цій країні, пішов Рувим та й ліг з Білгою, наложницею свого батька. І довідався про це Ізраїль. - У Якова ж було дванадцять синів.22 Були ж сини Якова дванадцять.22 Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країні, прийшов Рубен та й лїг із Билгою, батьковою наложницею. І дочувсь про се Ізраїль. Було ж синів у Якова дванайцятеро.
23 Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.23 Сини Лії: первісток Якова Рувим, [по ньому] Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон.23 Сини Лії: Рувим - первородний Якова, Симеон, Леві, Юда, Іссахар та Завулон.23 Сини Лії: Рувим, первородний Якова, Симеон, Леві, Юда, Іссахар, Завулон.23 Синове Леїні: Рубен, первенець Яковів, та Симеон, та Левій, та Юда, та Іссахар, та Зебулон.
24 Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.24 Сини Рахілі: Йосип і Веніямин24 Сини ж Рахилі: Йосиф та Веніямин.24 Сини ж Рахилі: Йосиф і Веніамин.24 Синове Рахелині: Йосиф та Бенямин.
25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.25 Сини Білги, служниці Рахілиної: Дан і Нефталим.25 А сини Білги, служниці Рахилі: Дан і Нафталі.25 Сини ж Валли рабині Рахилі: Дан і Нефталі.25 Синове Балли, рабинї Рахелиної: Дан та Нефталїй.
26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.26 Сини Зілпи, служниці Ліїної: Ґад і Асир. Це сини Якова, які народилися йому в Падан-Арамі.26 Сини ж Зілпи, служниці Лії: Гад і Ашер. Це ж сини Якова, які народилися в нього в Паддан-Арамі.26 Сини ж Зелфи рабині Лії: Ґад і Асир. Це сини Якова, які народилися йому в сирійській Месопотамії.26 Синове Зелфи, рабинї Рахелиної: Гад і Ассер. Се синове Яковові, що понароджувались йому в Мезопотамії.
27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.27 І прийшов Яків до Ісаака, батька свого, в Мамре, в Кир'ят-Арби, тобто Хеврону, де мандрував Авраам та Ісаак.27 Отож Яків прибув до Ісаака, свого батька, в Мамре в Кіріят-Арбу, себто в Хеврон, де проживав був Авраам та Ісаак.27 Пішов же Яків до Ісаака свого батька до Мамврії, до міста на рівни ні (це є Хеврон) в ханаанській землі, де жив Авраам і Ісаак.27 Прийшов же Яков до Ізаака, отця свого, в Мамрійщину, в Киріят-Арбу, се Геброн, де пробував Авраам та Ізаак.
28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.28 І було днів [життя] Ісаакові сто вісімдесят літ.28 Було ж днів Ісаакові - сто вісімдесят років.28 Були ж дні Ісаака, які пожив, сто вісімдесять літ28 Було ж Ізаакові сто і вісїмдесять год.
29 І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.29 І випустив Ісаак духа і вмер, і приєднався до народу свого, будучи старим, насиченим життям; і поховали його Ісав та Яків, сини його.29 І переставився Ісаак, умер і приєднався до свого роду, старий, нажившися на світі. Та й поховали його Ісав і Яків, його сини.29 і скінчившись, помер і додався до свого роду старцем і повний днів, і поховали його Ісав і Яків його сини.29 І розлучивсь Ізаак із душею й умер, і прилучивсь до роду свого, старий, нажившись на сьвітї. І поховали його Езав та Яков, синове його.