1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.1 І звів Яків очі свої, і побачив, аж ось, іде Ісав, і з ним чотириста чоловіків. І розділив дітей Лії, Рахілі і двох служниць.1 Підвів же Яків свої очі й бачить - аж тут іде Ісав і з ним чотириста чоловік; тож розділив він дітей між Лією, Рахиллю та двома слугинями.1 Поглянувши ж, Яків побачив, і ось приходить його брат Ісав і з ним чотириста мужів. І Яків розділив дітей між Лією і Рахилею і обома рабинями,1 Споглянувши ж Яков очима свої- ми, постеріг, се ж Езав, брат його, йде, і чотири ста чоловіка з ним. І роздїлив дїток Леї, Рахелї і двох рабинь.
2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.2 І поставив служниць і дітей їхніх попереду, Лію і дітей її за ними, а Рахіль і Йосипа позаду.2 Отже, спереду поставив він слугинь з їхніми дітьми, далі Лію з її дітьми, а Рахиль і Йосифа останніми.2 і зробив двох рабинь і їхніх синів першими, і Лію і її дітей позаду, і Рахиль і Йосифа останніми.2 І поставив обидві рабинї зпереду, Лею ж і дїти її позаду, а Рахелю з Йосифом, дальш усїх, на посьлїдку.
3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.3 А сам пішов перед ними і поклонився до землі сім разів, підходячи до брата свого.3 Сам же пройшов перед ними й поклонився до землі сім разів, поки приступив до свого брата.3 Він же ішов перед ними, і поклонився сім разів до землі доки не приблизився до свого брата.3 Сам же прийшов перше них, і вклонивсь до землї сїм раз, перше нїм приступив до брата свого.
4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.4 І побіг Ісав до нього назустріч, і обійняв його, і впав на груди його, і цілував його, і плакали.4 Тоді Ісав прибіг йому назустріч, обійняв його і припав йому на шию та й поцілував його, і плакали обидва.4 І прибіг Ісав йому на зустріч, і обнявши, поцілував його і припав йому на шию, і оба заплакали.4 І прибіг Езав зустріч йому, і обняв його, та й припав йому на шию, і поцїлував його; і плакали обидва.
5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.5 І оглянувся і побачив дружин та дітей, і сказав: Хто це в тебе? [Яків] сказав: Діти, яких Бог дарував служникові твоєму.5 Підвівши свої очі, побачив він (Ісав) жінок з дітьми, й питає: `Хто ці в тебе?` А Яків відповів: `Це діти, що їх, з ласки, дарував Бог слузі твоєму.`5 І поглянувши, побачив жінок і дітей, і сказав: Ким ці тобі? Він же сказав: Діти, якими Бог помилував твого раба.5 І спогляне Езав, і побачив жени й дїти, й каже: Що ж сї в тебе? Він же каже: Дїти, що дарував Бог рабові твому.
6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.6 І надійшли служниці і діти їхні, і поклонилися.6 Тоді приступили слугині - вони й їхні діти - і вклонились.6 І приступили рабині і їх діти і поклонилися, приступила і Лія і її діти, і поклонилися, і після цього приближилася Рахиль і Йосиф, і поклонилися.6 І приступили рабинї й дїти їх, і вклонились.
7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.7 Підійшла і Лія, і діти її, і вклонилися. Нарешті підійшли Йосип та Рахіль, і вклонилися.7 За ними Лія з дітьми та й теж поклонилися; наостанку ж підійшли Йосиф та Рахиль і вклонились.7 7 І приступила Лея те ж із дїтьми своїми й уклонились; потім же приступив Йосиф і Рахеля й уклонились.
8 І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.8 І сказав Ісав: Для чого в тебе така чисельність, яку я зустрів? І сказав Яків: Щоб надбати приязнь в очах володаря мого.8 Тоді Ісав спитав: `Навіщо в тебе ввесь отой табір, що його я зустрів?` А той відрік: `Щоб знайти ласку в очах мого пана.`8 І сказав: Чим це тобі є всі ці полки, які я зустрів? Він же сказав: Щоб раб твій знайшов ласку перед тобою, Господи.8 І каже Езав: Про що ж у тебе всї цї полки, що я з ними зустрівся? Він же каже: Щоб ізнайшов раб твій милість ув очах в мого пана.
9 А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.9 Ісав сказав: У мене багато, брате мій; нехай буде твоє у тебе.9 Та Ісав мовив: `Є в мене багато, мій брате! Держи своє для себе.`9 Сказав же Ісав: Брате, маю я багато; тобі хай буде твоє.9 Каже ж Езав: У мене доволї, брате, держи своє про себе самого.
10 А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.10 Яків сказав: Ні, якщо я надбав приязнь в очах твоїх, прийми дарунок мій від руки моєї, бо я побачив обличчя твоє, наче хтось забачив лице Боже, і ти був приязний до мене.10 Але Яків озвавсь: `Ні, благаю! Коли знайшов я ласку в твоїх очах, то прийми мій дарунок з руки моєї. Бож я побачив лице твоє, наче б хто бачив лице Боже, й ти прийняв мене приязно.10 Сказав же Яків: Якщо я знайшов ласку перед тобою, прийми дари з моїх рук. Задля цього я побачив твоє лице, наче хто бачить боже лице, і покажи мені любов.10 І каже Яков: Коли знайшов я ласку в очах твоїх, прийми гостинцї з руки моєї тому, що побачив я лице твоє, як би хто побачив лице Боже, і що був єси прихилен до мене.
11 Візьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він його, і той узяв.11 Прийми благословення моє, котре я приніс тобі; тому що Бог дарував мені, і є у мене все. І умовив його; і той взяв,11 Прийми, будь ласкав, мій гостинець, що його я приніс тобі, бо Бог був ласкав до мене і є всього в мене.` І наполягав на нього, поки той не прийняв.11 Візьми моє благословення, яке я тобі приніс, бо мене помилував Бог і є в мене все. І змусив його, і взяв.11 Прийми благословеннє моє, що я принїс тобі, бо мене Бог благословив, і всього доволї в мене. І присилував його, і взяв він.
12 І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.12 І сказав: Підведімося і ходімо; і я піду перед тобою.12 Тоді Ісав сказав: `Рушаймо в дорогу. Я піду попереду.`12 І сказав: Вставши підемо по простій.12 І каже: Рушаймо в дорогу. Я пійду попереду.
13 А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.13 Яків сказав йому: Володар мій знає, що діти тендітні, а дрібна і велика скотина у мене дійна: Якщо погнати її один день, то загине вся скотина.13 Але Яків каже йому: `Мій пан знає, що в мене малі діти і що в мене вівці та корови, що дають ссати. Як гнати їх один день, то вигине вся худібка.13 Сказав же йому: Пан мій знає, що діти малі і вівці і корови у мене родять; отже, якщо пожену їх один день, вимре вся худоба.13 Каже ж йому: Пан мій знає, що дїтки в мене маленькі, а вівцї й корови кітні й тїльні; як же пожену їх один день, занапащу всю скотину.
14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.14 Нехай володар мій рушає попереду служника свого, а я піду повільно, як піде худоба, що переді мною, і підуть діти, а тоді прийду до володаря мого в Сеїр.14 Нехай мій пан, прохаю, піде попереду свого слуги, а я йтиму поволі за худібкою, що передо мною, та за ходою дітей, аж поки не прийду до мого пана в Сеїр.`14 Хай іде вперед мій пан перед рабом, я ж скріплюся в дорозі за можливістю подорожування переді мною і за ногами дітей, доки не прийду до мого пана до Сиір.14 Нехай пан мій іде попереду раба свого, я ж пійду повагом, дивлячись по сназї худоби, що йти ме передо мною, і як пійде дїтвора, поки прийду до пана мого в Сеїр.
15 І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.15 Ісав сказав: Залишу я з тобою [кількоро] моїх людей. Яків сказав: Для чого це? Мені б лише надбати приязнь в очах володаря мого!15 Тоді Ісав промовив: `Я лишу з тобою бодай кілька мужів, що при мені.` Він же відповів: `Навіщо воно? Аби знайшов я ласку в очах мого пана.`15 Сказав же Ісав: Оставлю з тобою з тих з народу, що зі мною. Він же сказав: Навіщо це? Досить, що я знайшов ласку перед тобою, пане.15 І каже Езав: Оставлю ж із тобою кілька людей моїх. Він же каже: Про що воно? Аби знайшов я ласку в очах пана мого.
16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.16 І повернувся Ісав того ж дня шляхом своїм до Сеїру.16 І повернувся Ісав цього ще дня своєю дорогою в Сеїр,16 Повернувся же Ісав того дня своєю дорогою до Сиіра.16 Вернувся ж Езав того дня на свою путь у Сеїр.
17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.17 А Яків рушив до Суккота, і спорудив собі дім, і для скотини своєї поставив курені. З цієї причини він назвав ім'я місцині: Суккот.17 а Яків вирушив у Суккот і збудував собі там дім, а для худоби поробив загорожі. Тому й названо це місце Суккот.17 І Яків відходить до шатер. І зробив собі там хату і розставив приміщення свому скотові. Тому назвав імя того місця Шатра.17 А Яков мандрував далїй у Суккот і побудовав собі домівку, а скотинї своїй поробив кущі. Тим і проложено прізвище врочищу тому Суккот.
18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.18 Яків, повернувшись із Месопотамії, щасливо прийшов до міста Сихем, що у краю ханаанськім, і розташувався перед містом.18 Якже прийшов Яків з Паддам-Араму, дійшов він щасливо до міста Сихему, що в Ханаан-краю, і отаборився перед містом.18 І прийшов Яків до Салиму міста Сікімів, яке є в ханаанській землі, коли прийшов з Сирійської Месопотамії, і став перед лицем міста.18 І дойшов щасливо Яков до городу Сихему, що в Канаан землї, вернувшись із Мезопотамиї, та й отаборився перед городом.
19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.19 І купив частину поля, на якому поставив шатро, у синів Гамора, батька Сихемового, за сто срібняків.19 Тут купив він у синів Хамора, Сихемового батька, за сто срібняків цю частину поля, де розташував свій намет,19 І купив часть поля в Еммора батька Сихема стома ягницями, де поставив своє шатро, і поставив там жертівник і прикликав Бога Ізраїля.19 І купив частину поля, де отаборивсь, у синів Геммора, отця Сихемового, за сто срібняків.
20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.20 І спорудив там жертовника, і назвав його Ел-Елогей-Ізраїль.20 і поставив там жертовник та й назвав його Ел, Бог Ізраїля.20 І поставив там жертівника, та й призвав імя Господа Бога Ізраїлевого.