1 Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі, | 1 А тому, не стерпівши більше, ми побажали залишитися в Атенах самі, | 1 Тому, не спроможні більше витримати, ми вирішили зостатися самі в Атенах | 1 Тому, не стерпівши більше, ми схотіли залишитися в Атенах самі | 1 Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах, |
2 і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі, | 2 І послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого і співробітника нашого у Христовій Євангелії, щоб упевнити вас і підбадьорити у вірі вашій. | 2 і вислали Тимотея, нашого брата і слугу Божого в Євангелії Христовій зміцнити вас і підбадьорити у вашій вірі, | 2 і послали Тимофія, нашого брата й Божого [служителя і нашого] помічника в Євангелії Христовій, щоб упевнити вас і втішити [вас] у вашій вірі, | 2 і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втїшити вас у вірі вашій, |
3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. | 3 Щоб ніхто не захитався у скорботах цих: бо ви самі знаєте, що так нам судилося. | 3 щоб ніхто не хитався в цьому горю; самі бо знаєте, що така наша доля. | 3 щоб жоден не захитався в цих скорботах. Бо ви самі знаєте, що на те нас призначено. | 3 щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено. |
4 Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. | 4 Бо ми навіть тоді, коли були у вас, провістили вам, що будемо страждати, що й сталося, і ви це знаєте. | 4 Бо коли ми були між вами, то ми наперед вам казали, що маємо страждати, як воно й сталось, і вам відомо. | 4 Бо коли ми були у вас, ми вам казали наперед, що маємо терпіти, що й сталося, і вам це відоме. | 4 Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте. |
5 Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний. | 5 А тому я, не стерпівши більше, послав дізнатися про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник і щоб наш труд не виявився марним. | 5 Ось чому я, не спроможний більше витримати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремним. | 5 Задля цього і я, не стерпівши більше, послав довідатися про вашу віру, щоб часом не спокусив вас спокусник, і наша праця не була марною. | 5 Того ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш. |
6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, | 6 А тепер, коли прийшов до нас Тимофій од вас і приніс нам добру вість про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте доброзичливу пам‘ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас, | 6 Тепер же, як повернувся до нас Тимотей від вас і приніс нам добру звістку про віру та любов вашу, а й що завжди нас гарно згадуєте, бажаючи побачити нас, як і ми вас, | 6 Тепер же, як від вас прийшов до нас Тимофій і приніс нам радісну вістку про вашу віру та любов, і що ви завжди добре про нас згадуєте, бажаючи бачити нас, як і ми вас, | 6 Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас, |
7 через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри. | 7 То ми, хоч яка в нас нужда і скорбота, втішилися вами, браття, через віру вашу. | 7 то й ми, брати, втішилися вами посеред злиднів та клопотів наших, заради вашої віри; | 7 через це ми втішилися, брати, вами в усій біді і нашім горі, заради вашої віри. | 7 тим то втїшились ми, браттє, вами у всякому горю, і нуждї нашій, вашою вірою: |
8 Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте! | 8 Бо тепер ми живі, коли ви стоїте в Господі. | 8 ми тепер ожили, бо ви стоїте в Господі. | 8 Бо ми тепер живемо, якщо ви стоїте в Господі. | 8 бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господї. |
9 Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом? | 9 Яким чином ми можемо віддячити Богові за вас, за всю радість, котрою тішимося через вас перед нашим Богом, | 9 Яку подяку можемо віддати Господеві за всю радість, якою ви нас врадували перед нашим Богом? | 9 Яку бо подяку можемо віддати Богові за вас, за всю радість, що нею тішимося заради вас перед нашим Богом? | 9 Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим, |
10 Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі. | 10 Уночі і вдень ревно молимося за те, щоб лице ваше бачити і доповнити, чого не вистачало вірі вашій. | 10 Ніч і день якнайревніше молимося, щоб побачити обличчя ваше та доповнити те, чого бракує вашій вірі. | 10 Ніч і день ревно молимося, щоб побачити ваше обличчя і доповнити те, чого бракує вашій вірі. | 10 ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої? |
11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас! | 11 Нехай же Сам Бог і Батько наш і Господь наш Ісус Христос вирівняє нашу до вас дорогу. | 11 Нехай же сам Бог і Отець наш та Господь наш Ісус вирівняє нашу до вас дорогу! | 11 Сам же Бог і наш Батько, і наш Господь Ісус хай вирівняє нашу дорогу до вас. | 11 Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас. |
12 А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас! | 12 А вас нехай Господь виповнить уприщерть любов‘ю один до одного, і до всіх, котрою ми виповнені до вас; | 12 А вас нехай Господь примножить і наповнить любов'ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас, | 12 А вас Господь хай розмножить і наповнить любов'ю одне до одного і до всіх, як і ми маємо до вас, | 12 Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всїх, яко ж і ми до вас, |
13 Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його! | 13 Щоб утвердити серця ваші бездоганними у святості перед Богом і Батьком нашим під час пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь. | 13 щоб він зміцнив ваші серця бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим за дня приходу Господа нашого Ісуса з усіма його святими. | 13 щоб зміцнив ваші серця невинними в святості перед Богом і нашим Батьком під час приходу нашого Господа Ісуса з усіма його святими. Амінь. | 13 щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа нашого Ісуса Христа з усїма сьвятими Його. |