1 І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.1 І я не міг розмовляти з вами, браття, як з духовними, але як із тілесними, як з немовлятами у Христі.1 І я, брати, не міг до вас говорити як до духовних, але як до тілесних, як до немовляток у Христі.1 І я, брати, не міг до вас говорити, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.1 І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.
2 Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,2 Я насичував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силі, і навіть зараз не в силі,2 Я молоком поїв вас, не їжею, ви бо не могли їсти її, та й тепер ще не можете,2 Я напував вас молоком, а не їжею, бо ви не могли їсти, та й тепер ще не можете,2 Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.
3 бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?3 Тому що ви ще тілесні. Бо, якщо поміж вами заздрість, сварка і розбрат, то чи не тілесні ви? І чи не за людським звичаєм чините?3 бо ви ще тілесні. Якже між вами зависть та суперечки, то хіба ви - не тілесні і не поводитесь як звичайні люди?3 бо ви ще тілесні. Звідки між вами є заздрість, суперечки [й поділи], то хіба ви не тілесні, хіба не поступаєте як люди?3 Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тїлесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?
4 Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?4 Бо коли один каже: Я - Павлів, а другий: Я Аполлосів, то чи не тілесні ви?4 Бо коли хто каже: «Я - Павлів», а інший: «Я -Аполлосів», то хіба ви не звичайні люди?4 Бо коли хтось каже: Я Павлів, а інший: Я Аполосів, то чи ж ви не люди?4 Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тїлесні ви?
5 Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.5 Хто Павло? Хто Аполлос? Вони лише служники, через котрих ви увірували, і причому, як і скільки поклав кожному Господь.5 Що таке Аполлос? Що Павло? - Слуги, через яких ви увірували, і то як кому дав Господь.5 Хто такий Аполос? Або хто Павло? [Це тільки] служителі, через яких ви повірили, - кому скільки дав Господь.5 Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.
6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,6 Я посадив, Аполлос поливав, але виростив Бог.6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,6 Я посадив, Аполос поливав, а Бог виростив.6 Я посадив, Аполос поливав, Бог же зростив.
7 тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!7 Тому той, що садив, і той, що поливав, є ніщо, а все вчинив Бог, Котрий вирощує.7 так що ні той, хто садив, є чимось, ні той, хто поливав, а Бог, який зрощує.7 Тому ні той, що садить, ні той, що поливає, не є чимось, але Бог, що вирощує!7 Тим то нїщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.
8 І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!8 Отож, і той, що садить, і той, що поливає, є єдине; але кожний дістане свою нагороду за свою працю.8 І хто садить, і хто поливає, є одне; але кожний отримає власну нагороду згідно з своїм трудом.8 Хто садить і хто поливає - це одне; кожний дістане свою винагороду, згідно з власною працею.8 Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм трудї.
9 Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.9 Бо ми співробітники у Бога, а ви Божа нива, Божа споруда.9 Ми бо співробітники Божі, ви - Божа нива, Божа будівля.9 Бо ми є Божими помічниками; ви є Божою нивою, Божою будівлею.9 Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.
10 Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!10 Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий будівничий, поклав основу (підмурок), а інший будує на ній; проте кожний зважай, як будує.10 За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує.10 За Божою ласкою, яка мені дана, я, мов той мудрий будівничий, поклав підвалину, а інший будує на ній. Хай же кожний пильнує, як будує!10 По благодатї Божій, даній менї, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дивить ся, як він будує.
11 Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.11 Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, котра є Ісус Христос.11 Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос.11 Бо ніхто не може покласти іншої підвалини, окрім уже покладеної, а нею є Ісус Христос.11 Иншої бо підвалини нїхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.
12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,12 Чи будує хтось на цій основі із золота, срібла, коштовного каміння, дерева, сіна, соломи, -12 Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи, -12 Коли хто будує на [цій] підвалині з золота, срібла, коштовного каміння, дерева, сіна, соломи,12 Коли ж хто будує на сїй підвалинї з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, -
13 то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.13 Кожного діяння виявиться, бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробує справу кожного, якою вона є.13 кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно.13 то діло кожного розкриється; день покаже, бо вогнем об'являється; сам же вогонь і випробує діло кожного, - яким воно є.13 кожного дїло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огнї відкриєть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.
14 І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;14 У кого діяння, котре він будував, устоїть, той дістане нагороду;14 І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду;14 Коли чиєсь діло, яке він збудував, вистоїть, той одержить винагороду;14 Коли робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду.
15 коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.15 А в кого діяння згорить, той зазнає втрати; а втім, сам урятується, але так, неначе з вогню.15 а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь.15 а в кого діло згорить, той зазнає шкоди; втім, сам спасеться, але так, наче через вогонь.15 Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.
16 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?16 Хіба ви не знаєте, що ви є храм Божий, і Дух Божий живе у вас?16 Хіба не знаєте, що ви - храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває?16 Чи не знаєте, що ви є Божим храмом і що Божий Дух живе в вас?16 Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
17 Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!17 Якщо хтось спустошить храм Божий, того покарає Бог, бо храм Божий святий; а цей храм - ви.17 Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви.17 Якщо хто знищить Божий храм, того знищить Бог; адже Божий храм святий, а ним є ви.17 Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.
18 Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.18 Нехай ніхто не спокушає сам себе; якщо хтось із вас гадає собі бути мудрим у віці цьому, то будь безумним, щоб стати мудрим.18 Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим;18 Хай ніхто себе не ошукує. Як кому з вас здається, що він між вами мудрий у цьому вікові, хай стане дурним, щоб стати мудрим.18 Нехай нїхто себе не обманює. Коли хто між вами здаєть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.
19 Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!19 Бо мудрість світу цього є безум перед Богом, як написано: Він ловить мудрих в лукавстві їхньому.19 бо мудрість цього світу - глупота в Бога. Написано бо: «Він ловить мудрих їхніми хитрощами»;19 Бо мудрість цього світу є глупотою в Бога. Як ото написано: Він ловить премудрих у їхніх хитрощах.19 Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.
20 І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!20 І ще: Господь знає розумування мудраків, що вони марнота.20 і ще: «Господь знає думки мудрих, що вони марні.»20 І знову: Господь знає думки мудрих, що вони марні.20 І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
21 Тож нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше:21 Тож, ніхто не хвалися людьми, бо все ваше: 21 Тому нехай ніхто не хвалиться людьми; усе бо ваше: 21 Тому хай ніхто не хвалиться між людьми, бо все воно ваше;21 Тим же нїхто нехай не хвалить ся в людях; все бо ваше:
22 чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше,22 Чи Павло, чи Аполлос, або Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, а чи прийдешнє, - все ваше;22 чи то Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє - усе ваше,22 чи Павло, чи Аполос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє: все ваше!22 Чи то Павел, чи Аполос, чи Кифа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, - все ваше,
23 ви ж Христові, а Христос Божий!23 А ви - Христові, а Христос Божий.23 ви ж Христові, а Христос - Божий.23 Ви ж - Христові, а Христос - Божий.23 ви ж Христові, а Христос Божий.