1 Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський.1 Поміж фарисеями був один чоловік, на ім‘я Никодим, один із старшин юдейських.1 З фарисеїв один чоловік був, Никодим на ймення, зверхник серед юдеїв.1 Був один чоловік із фарисеїв, звався Никодимом, старшина юдейський.1 Був же чоловік з Фарисеїв, Никодим імя йому, князь Жидівський.
2 Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.2 Він прийшов до Ісуса вночі і сказав Йому: Равві! Ми знаємо, що Ти – Учитель, який прийшов од Бога; бо таких див, котрі Ти вчиняєш, ніхто не може вчинити, якщо не буде з ним Бога.2 Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що ти їх твориш.»2 Прийшов він до нього вночі і сказав йому: Равві, знаємо, що ти прийшов від Бога як Учитель, бо ніхто не може робити таких чуд, які ти робиш, коли б Бог не був з ним.2 Сей прийшов до Ісуса в ночі, і каже Йому: Рави, знаємо, що від Бога прийшов єси учителем; нїхто бо таких ознак не може робити, як Ти робиш, коли не буде Бог з ним.
3 Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.3 Ісус сказав йому у відповідь: Істинно, істинно кажу тобі: Якщо хтось не вродиться згори, не може побачити Царства Божого.3 Озвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.»3 Відповів Ісус і сказав йому: Щиру правду, щиру кажу тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.3 Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого.
4 Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?4 Никодим сказав Йому: Яким чином людина може народитися, коли вже літня? Невже вона вдруге увійде до лона матері своєї і народиться?4 Никодим же йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?»4 Каже до нього Никодим: Як може людина, будучи старою, народитися? Чи може вона вдруге увійти до лона своєї матері й народитися?4 Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись?
5 Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.5 Ісус відповів: Істинно, істинно повідую тобі: Якщо хтось не народиться від води і Духа, не може увійти до Царства Божого.5 Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже.5 Відповів Ісус: Щиру правду, щиру кажу тобі: коли хто не народиться з води і Духа, не може ввійти до Божого Царства.5 Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже.
6 Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.6 Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.6 Що народжується від тіла - тіло, а що народжується від Духа - дух.6 Народжене від тіла є тілом, а народжене від Духа є Духом.6 Роджене від тїла - тїло, а роджене від Духа - дух.
7 Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори.7 Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: необхідно вам народитися згори.7 Не дивуйся, що я сказав тобі: Треба вам уродитися з висоти.7 Не дивуйся з того, що я сказав тобі: вам треба народитися згори.7 Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш.
8 Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.8 Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди йде: так буває з кожним, хто народжений від Духа.8 Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа.»8 Дух дме, де хоче, - і чуєш його голос; але не знаєш, звідки приходить і куди йде. Так буває з кожним, хто народжений від Духа.8 Дух, де хоче, дише, й голос його чуєш, та не знаєш, звідкіля виходить, і куди йде; так усякий народжений од Духа.
9 Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?9 Никодим сказав Йому у відповідь: Як це може статися?9 Озвався Никодим і мовив до нього: «Як воно може статись?»9 Відповів Никодим і сказав йому: Як може це статися?9 Озвавсь Никодим і каже Йому: Як може се статись:
10 Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш?10 Ісус відповідав і сказав йому: Ти – учитель Ізраїля, і наразі цього не відаєш?10 Ісус же до нього у відповідь: «Ти вчитель Ізраїля, а того й не знаєш?10 Ісус у відповідь промовив до нього: Ти - учитель ізраїльський, і цього не знаєш?10 Відказав Ісус і рече йому: Ти єси учитель Ізраїлїв, і сього не знаєш?
11 Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте.11 Істинно, істинно повідую тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і засвідчуємо те, що бачили; а ви свідчення нашого не приймаєте;11 Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, - ви ж свідчення нашого не берете до уваги.11 Щиру правду, щиру кажу тобі, що те, що знаємо, - говоримо, і про те, що бачили, - свідчимо; та нашого свідчення не приймаєте.11 Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, сьвідкуємо; а сьвідкування нашого не приймаєте.
12 Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?12 Якщо Я сказав вам про земне, і ви не вірите, – як повірите, коли буду казати вам про небесне?12 Говорив я вам про земне, а ви не віруєте, - як же увіруєте, коли вам про небесне говоритиму?12 Якщо про земне сказав вам і ви не вірите, то як повірите, якщо скажу вам про небесне?12 Коли про земне глаголав вам, і не віруєте, - як же, коли скажу вам про небесне, увіруєте?
13 І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.13 Ніхто не сходив на небо, а лише Син Людський, що зійшов з небес, бо живе в небесах.13 Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий!13 Ніхто не піднісся на небо, - тільки той, що зійшов з неба: Син Людський, [що на небі].13 І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.
14 І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,14 Тож, як Мойсей підняв змія у пустелі, так має піднестися Син Людський.14 Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, - так треба Синові Чоловічому бути піднесеним,14 Як Мойсей підняв змію в пустині, так треба, щоб піднятий був Син Людський,14 І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустинї, так мусить бути піднятий і Син чоловічий,
15 щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.15 Щоб кожний віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне.15 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним.15 щоб кожний, хто вірить у нього, [не загинув, але] мав вічне життя.15 щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічнє.
16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.16 Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдиновродженого, аби кожний, віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне.16 Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.16 Тому що Бог так полюбив світ, що дав [свого] єдинородного Сина, аби кожний, хто вірить у нього, не загинув, але мав вічне життя.16 Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічнє.
17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.17 Тому що не послав Бог Сина Свого у світ, щоб звинуватити світ, але щоб світ був урятований через Нього.17 Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти.17 Бо Бог не послав [свого] Сина у світ, щоб судити світ, але щоб світ врятувався через нього.17 Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт.
18 Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.18 Хто вірує в Нього, той не буде осуджений, а хто не вірує в Нього, уже засуджений, бо не повірив в ім‘я Єдиновродженого Сина Божого.18 Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.18 Хто вірить у нього, не буде засуджений; а хто не вірить, той уже засуджений, бо не повірив в ім'я єдинородного Божого Сина.18 Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого.
19 Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!19 А суд складається з того, що світло прийшло у світ; проте люди більше полюбили пітьму, аніж світло, тому що справи їхні лихі.19 А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, - лихі бо були їхні діла.19 Це і є суд, - що світло прийшло у світ, але люди краще полюбили темряву, ніж світло, бо їхні діла були погані.19 Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки.
20 Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.20 Бо кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не стали явними злочини його, тому що вони лихі.20 Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його.20 Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло, не приходить до світла, щоб його вчинки не були засуджені, [оскільки вони лукаві].20 Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла, щоб не зганено вчинків його.
21 А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони.21 А той, хто чинить правду, йде до світла, щоб явні були діяння його, тому що вони в Богові вчинені.21 А хто правду чинить - іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі.»21 А хто чинить правду, той іде до світла, щоб очевидними були його діла, бо вони зроблені по Божому.21 Хто ж робить правду, йде до сьвітла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозї роблені.
22 По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.22 Після того прийшов Ісус із учнями Своїми на терени юдейські і жив там і хрестив.22 Після того вирушив Ісус із своїми учнями у край Юдейський і перебував там із ними, і христив.22 Відтак прийшов Ісус з учнями в Юдею і з ними там перебував та хрестив.22 Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив.
23 А Іван теж христив в Еноні поблизу Салиму, бо було там багато води; і приходили люди й христились,23 А Іван також хрестив у Еноні, поблизу Салиму, тому що там було багато води; і приходили туди і хрестилися;23 А й Йоан христив - в Еноні біля Салиму, бо там води було багато, тож приходили туди і христилися.23 Іван також хрестив в Еноні, що поблизу Салима, бо там було вдосталь води; люди приходили й хрестилися;23 Хрестив же й Йоан у Єнонї поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
24 бо Іван до в'язниці не був ще посаджений.24 Бо Іван ще не був укинутий до в‘язниці.24 Ще бо Йоана не посаджено у в'язницю.24 бо Іван [ще] не був укинутий до в'язниці.24 Ще бо не вкинуто в темницю Йоана.
25 І зчинилось змагання Іванових учнів з юдеями про очищення.25 Тоді в Іванових учнів сталася суперечка з юдеями про очищення;25 Отож знялася суперечка між Йоановими учнями та одним юдеєм - про очищення.25 Виникла була суперечка між Івановими учнями та юдеями щодо очищення.25 Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє.
26 І прийшли до Івана вони та й сказали йому: Учителю, Той, Хто був із тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ото христить і Він, і до Нього всі йдуть.26 І прийшли до Івана і сказали йому: Равві! Той, Котрий був з тобою біля Йордану і про Котрого ти засвідчував, – ось, Він хрестить, і всі йдуть до Нього.26 Прийшли вони до Йоана та й кажуть йому: «Учителю, отой, що був із тобою по той бік Йордану й що про нього свідчив ти, - он він христить, та й усі до нього йдуть.»26 Прийшли вони до Івана і сказали йому: Равві, той, що був з тобою на тім боці Йордану, про якого ти свідчив, - він хрестить і всі йдуть до нього.26 І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него.
27 Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.27 Іван сказав у відповідь: Не може людина нічого прийняти на себе, якщо їй з неба не буде дано.27 Йоан же у відповідь промовив: «Не може людина щось приймати, коли не дано воно їй із неба.27 Відповів Іван і сказав: Людина не може нічого приймати, якщо не буде дано їй з неба.27 Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба.
28 Ви самі мені свідчите, що я говорив: я не Христос, але посланий я перед Ним.28 Ви самі мені свідки в тому, що я сказав: Не я Христос, але я посланий перед Ним.28 Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього.28 Ви самі мені свідчите про те, що я казав, що не є Христом, а лише посланий поперед нього.28 Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним.
29 Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!29 Хто має наречену, той наречений; а приятель нареченого, що стоїть поруч і слухає його, радістю виповнюється, коли чує голос нареченого: Ось, уся радість моя звершилася;29 У кого молода, той і молодий. Дружба ж молодого, що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє. Отака й моя радість, що оце сповнилося!29 Хто має молоду, - є молодим; друг молодого, стоячи й слухаючи його, радіє від голосу молодого. Оце і є моя радість - вона тепер сповнилася.29 Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась.
30 Він має рости, я ж маліти.30 Йому належить зростати, а мені маліти.30 Йому треба рости, мені ж маліти.30 Йому належить зростати, а мені - зменшуватися.30 Той мусить рости, я ж малїти.
31 Хто зверху приходить, Той над усіма. Хто походить із землі, то той земний, і говорить поземному. Хто приходить із неба, Той над усіма,31 Той, Хто приходить згори, якраз і є найвищий від усіх. Хто із землі, той земний і говорить по-земному. А хто з неба приходить, найвищий від усіх.31 Хто з висоти приходить, той - над усіма. Хто з землі, той земний, той і говорить по-земному. А хто з неба приходить - над усіма той.31 Хто приходить згори, - той над усіма. Хто є з землі, той земний і по-земному говорить. Хто приходить з неба, - той над усіма;31 Хто звиш гряде, той над усїма; хто від землї, той від землї, і від землї говорить; хто з неба гряде, той над усїма.
32 і що бачив і чув, те Він свідчить, та свідоцтва Його не приймає ніхто.32 І що Він бачив і чув, про те й свідкує; і ніхто не приймає свідчення Його.32 Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не бере до уваги.32 те, що він побачив і почув, - про це й свідчить, але його свідчення ніхто не приймає.32 І що бачив і чув, про те й сьвідкує; і сьвідкування Його нїхто не приймає.
33 Хто ж прийняв свідоцтво Його, той ствердив тим, що Бог правдивий.33 А хто прийняв Його свідчення, той ствердив цим, що Бог істинний.33 Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий.33 Хто ж прийняв його свідчення, той ствердив, що Бог є правдивий.33 Хто прийняв сьвідкуваннє Його, той ствердив, що Бог правдивий.
34 Бо Кого Бог послав, Той Божі слова промовляє, бо Духа дає Бог без міри.34 Бо Той, Котрого послав Бог, говорить слова Божі: тому що не мірою дає Бог Духа.34 Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа.34 Бо кого Бог послав, той говорить Божі слова, тому що [Бог] дає Духа щедро.34 Кого бо післав Бог, той слова Божі говорить; бо не мірою дає Бог Духа.
35 Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.35 Батько любить Сина і все віддав до руки Його.35 Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук.35 Батько любить Сина і дав усе йому в руки.35 Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.
36 Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.36 Хто вірує в Сина, має життя вічне; а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий є на ньому.36 Хто вірує в Сина - живе, життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, - гнів же Божий над таким перебуває.»36 Хто вірить у Сина, той має вічне життя; а хто не вірить у Сина, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому.36 Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнїв Божий пробуває на йому.