1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,1 Сину мій! Повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай береже серце твоє;1 Мій сину! не забувай мого навчання; нехай твоє серце береже мої накази,1 Мій сину не забувай заповіді, а твоє серце хай зберігає мої слова.1 Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
2 бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!2 Бо тривалість днів, років життя і миру вони примножать тобі.2 бо вони тобі причинять довголіття, роки життя й спокою.2 Бо додадуть тобі довжину життя і роки життя і мир.2 Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
3 Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого,3 Нехай милість та істина не залишають тебе; перев'яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалях серця твого;3 Нехай доброта й вірність тебе не покидають, прив'яжи їх собі на шию, напиши їх на таблиці серця.3 Милостині і віри хай не збаракне в тобі, зачіпи ж їх на твоїй шиї, і знайдеш ласку.3 Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, -
4 і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!4 І надбаєш милість і прихильність в очах Божих і в людей.4 Тим знайдеш ласку й доброзичливість в Божих очах і в людських.4 І думай про те, що добре, перед Господом і людьми.4 А станешся любим і приятним і Богові й людям.
5 Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!5 Сподівайся на Господа всім серцем твоїм і не покладайся на розум твій.5 Звірся на Господа всім твоїм серцем, не покладайсь на власний розум.5 Цілим серцем надійся на Бога, а не підносися твоєю мудрістю.5 Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
6 Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.6 На всіх шляхах пізнавай Його, і Він твої стежки вирівняє.6 У всіх твоїх путях думай про нього і він твої стежки вирівняє.6 В усіх твоїх дорогах її пізнавай, щоб вона випрямила твої дороги, а твоя нога не зударилася.6 У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
7 Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!7 Не будь мудрим у власних очах; бійся Господа і ухиляйся від зла.7 Не гадай собі, що ти мудрий, бійся Господа і від зла ухиляйся,7 Не мудруй собою самим, бійся ж Бога і відвернися від всякого зла.7 Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
8 Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.8 Це буде здоров'ям для плоті твоєї і поживою для кісток твоїх.8 і це буде здоров'ям для твого тіла, й оновою для костей твоїх.8 Тоді буде оздоровлення для твого тіла і дбання за твої кості.8 За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
9 Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,9 Шануй Господа з маєтку твого і від початків усіх прибутків твоїх.9 Шануй Господа тим, що ти маєш, та первоплодами всіх твоїх прибутків,9 Почитай Господа твоїми праведними трудами і дай Йому первоплоди від праведності твоїх діл,9 Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
10 і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!10 І виповняться житниці твої уприщерть, і чавила твої будуть вигравати новим вином.10 і твої клуні будуть ущерть повні, твої винотоки вируватимуть молодим вином.10 щоб твої покої наповнилися множеством пшениці, а твої токи хай течуть вином.10 А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
11 Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,11 Докорів Господніх, сину мій, не відкидай, і виправлення від Нього не вважай тягарем.11 Не легковаж Господнього докору, о мій сину, і не ухиляйся, коли він карає.11 Сину, не зменшуй важності господнього картання, ані не ставай слабим коли карає.11 Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
12 бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!12 Бо кого любить Господь, того виправляє, і приязний до нього, мов батько до сина свого.12 Кого Бог любить, того й картає, як батько улюбленого сина.12 Бо кого Господь любить (того) картає, а бичує кожного сина, якого приймає.12 Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,13 Блаженна людина, котра надбала мудрість, і людина, котра надбала розум!13 Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала,13 Блаженна людина, яка знайшла мудрість, і смертний, який пізнав розумність.13 Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,14 Тому що надбання її важливіше, аніж надбати срібла, і прибутку від неї більше, аніж від золота.14 бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток.14 Бо краще її купувати чим скарби золота і срібла.14 Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.15 Вона вартніша коштовного каміння; і ніщо із бажаного тобою не зрівняється з нею.15 Вона дорожча від перлів, ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею.15 Вона дорожча за дорогоцінний каміннь, не встоїться проти неї ніякий поганий. Вона добре знана всім, що приближаються до неї, а все дорогоцінне не гідне її.15 Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.16 Тривалість днів у правій руці її; а в лівій у неї багатство і слава;16 Вік довгий у її правиці, і в лівиці - багатство й слава.16 Бо довгота життя і роки життя в її правиці, а в її лівиці багацтво і слава. З її уст виходить праведність, а закон і милосердя вона носить на язику.16 В правій руцї в неї - життє на сьвітї довге, а в лївій у неї - багацтво й слава.
17 Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.17 Шляхи її – шляхи приємні, і всі стежки її – мирні.17 Шляхи її - шляхи відради, всі її стежки - мирні.17 Її дороги - гарні дороги, і всі її стежки в мирі.17 Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця).
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!18 Вона – дерево життя для тих, котрі здобувають її, – і блаженні, котрі пильнують її!18 Вона дерево життя для тих, хто її держиться, щасливий, хто її вхопився.18 Вона дерево життя для всіх, що її держаться, і тим, що впевнено покладаються на неї, наче на Господа.18 Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.19 Господь премудрістю заснував землю, небеса потвердив розумом;19 Господь мудрістю заснував землю, він розумом утвердив небо.19 Бог мудрістю оснував землю а небеса приготовив в розумності.19 Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
20 Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.20 Його премудрістю розсілися безодні, і хмари кроплять росою.20 Його знанням розсілися глибини, і хмари скрапують росою.20 Розумністю безодні розбиті, а хмари пролили роси.20 Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
21 Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,21 Сину мій! Не відводь очей своїх од них, пильнуй здоровий глузд і розважливість.21 Мій сину! Бережи розум і обачність; нехай не зникають з-перед очей у тебе,21 Сину, не переступай, а бережи мою пораду і думку,21 Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,22 І вони будуть життям для душі твоєї і окрасою для шиї твоєї.22 і вони будуть життям душі твоєї, окрасою твоєї шиї.22 щоб твоя душа жила, і ласка була довкола твоєї шиї. Буде ж оздоровленням для твого тіла і певністю для твоїх костей,22 Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
23 Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!23 Тоді в безпеці підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.23 Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, і нога твоя не спотикнеться.23 щоб ти ходив впевнено в мирі по всіх твоїх дорогах, а твоя нога не зударилася.23 Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
24 Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.24 Коли ляжеш спати, не будеш боятися; і коли заснеш – сон твій буде приємним.24 Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, коли лягатимеш, сон твій буде солодкий.24 Бо якщо сидиш, будеш без страху, а якщо спиш, солодко дріматимеш.24 Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде.
25 Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,25 Не злякаєшся несподіваного страху і згуби від лиходіїв, коли вона прийде.25 Не бійся ні переляку раптового, ані напасти злих, коли нагряне,25 І не злякаєшся страху, що приходить, ані нападу безбожних, що надходить.25 Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
26 бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!26 Тому що Господь буде надією Твоєю і збереже ногу твою від пастки.26 бо Господь буде безпекою твоєю і збереже ногу твою від пастки.26 Бо Господь буде на всіх твоїх дорогах і скріпить твою ногу, щоб ти не похитнувся.26 Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,27 Не відмовляйся допомогти нужденному, коли рука твоя на силі вчинити це.27 Не затримуй добра від того, кому воно належить, коли рука твоя здоліє це зробити.27 Не перестань чинити добро потребуючому, коли могтиме твоя рука помагати.27 У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.28 Не кажи приятелеві твоєму: піди і прийди знову, і завтра я дам, коли ти маєш при собі.28 Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, дам узавтра”, - коли є у тебе щось.28 Не скажи: Приходячи повернися і завтра дам, коли ти спроможний добро чинити. Бо не знаєш, що зробить надходячий (день).28 Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
29 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.29 Не складай злого заміру супроти ближнього твого, коли він без остороги живе поряд з тобою.29 Не куй зла на твого ближнього, коли він з тобою перебуває в довір'ї.29 Не куй зла проти твого друга, що живе коло (тебе) і на тебе поклав надію.29 Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.30 Не сварися з людиною без причини, якщо вона не вчинила тобі лиха.30 Не сварися з чоловіком без причини, якщо він тобі зла не заподіяв.30 Не ворогуй даром проти людини, щоб хтось не чинив зла проти тебе.30 Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,31 Не змагайся з чоловіком, котрий чинить насильно, і не вибери жодного із шляхів його.31 Насильникові не завидуй, не наслідуй його поведінки,31 Не придбай погорду поганих мужів, ані не ревнуй їхнім дорогам.31 Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
32 бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.32 Тому що мерзота перед Господом розбещений, а спілкується Він із праведними.32 бо розбещений для Господа осоружний, з праведниками ж його дружба.32 Бо всякий беззаконний нечистий перед Господом, а між праведними на раді не сяде.32 Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
33 Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,33 Прокляття Господнє на домі лиходія, а житло праведного Він благословляє.33 Прокляття Господа в домі злого, а житло праведника він благословляє.33 Боже прокляття в домах безбожних, а двори праведних благословляться.33 Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
34 з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.34 Якщо над тими, котрі блюзнять, Він насміхається, то сумирним дарує приязнь.34 З насмішників Господь сміється, покірним дає ласку.34 Господь гордим протиставиться, а покірним дає ласку.34 З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
35 Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.35 Мудрі успадковують славу, а недолугі ганьбу.35 Мудрі беруть у насліддя славу, доля безумних - ганьба.35 Мудрі унаслідять славу, а безбожні підняли безчестя.35 Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.