1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце, | 1 Сину мій! Повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай береже серце твоє; | 1 Мій сину! не забувай мого навчання; нехай твоє серце береже мої накази, | 1 Мій сину не забувай заповіді, а твоє серце хай зберігає мої слова. | 1 Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї. |
2 бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою! | 2 Бо тривалість днів, років життя і миру вони примножать тобі. | 2 бо вони тобі причинять довголіття, роки життя й спокою. | 2 Бо додадуть тобі довжину життя і роки життя і мир. | 2 Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі. |
3 Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого, | 3 Нехай милість та істина не залишають тебе; перев'яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалях серця твого; | 3 Нехай доброта й вірність тебе не покидають, прив'яжи їх собі на шию, напиши їх на таблиці серця. | 3 Милостині і віри хай не збаракне в тобі, зачіпи ж їх на твоїй шиї, і знайдеш ласку. | 3 Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, - |
4 і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини! | 4 І надбаєш милість і прихильність в очах Божих і в людей. | 4 Тим знайдеш ласку й доброзичливість в Божих очах і в людських. | 4 І думай про те, що добре, перед Господом і людьми. | 4 А станешся любим і приятним і Богові й людям. |
5 Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! | 5 Сподівайся на Господа всім серцем твоїм і не покладайся на розум твій. | 5 Звірся на Господа всім твоїм серцем, не покладайсь на власний розум. | 5 Цілим серцем надійся на Бога, а не підносися твоєю мудрістю. | 5 Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум. |
6 Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. | 6 На всіх шляхах пізнавай Його, і Він твої стежки вирівняє. | 6 У всіх твоїх путях думай про нього і він твої стежки вирівняє. | 6 В усіх твоїх дорогах її пізнавай, щоб вона випрямила твої дороги, а твоя нога не зударилася. | 6 У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої. |
7 Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого! | 7 Не будь мудрим у власних очах; бійся Господа і ухиляйся від зла. | 7 Не гадай собі, що ти мудрий, бійся Господа і від зла ухиляйся, | 7 Не мудруй собою самим, бійся ж Бога і відвернися від всякого зла. | 7 Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого. |
8 Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх. | 8 Це буде здоров'ям для плоті твоєї і поживою для кісток твоїх. | 8 і це буде здоров'ям для твого тіла, й оновою для костей твоїх. | 8 Тоді буде оздоровлення для твого тіла і дбання за твої кості. | 8 За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої. |
9 Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, | 9 Шануй Господа з маєтку твого і від початків усіх прибутків твоїх. | 9 Шануй Господа тим, що ти маєш, та первоплодами всіх твоїх прибутків, | 9 Почитай Господа твоїми праведними трудами і дай Йому первоплоди від праведності твоїх діл, | 9 Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить, |
10 і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим! | 10 І виповняться житниці твої уприщерть, і чавила твої будуть вигравати новим вином. | 10 і твої клуні будуть ущерть повні, твої винотоки вируватимуть молодим вином. | 10 щоб твої покої наповнилися множеством пшениці, а твої токи хай течуть вином. | 10 А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином. |
11 Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем, | 11 Докорів Господніх, сину мій, не відкидай, і виправлення від Нього не вважай тягарем. | 11 Не легковаж Господнього докору, о мій сину, і не ухиляйся, коли він карає. | 11 Сину, не зменшуй важності господнього картання, ані не ставай слабим коли карає. | 11 Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його; |
12 бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина! | 12 Бо кого любить Господь, того виправляє, і приязний до нього, мов батько до сина свого. | 12 Кого Бог любить, того й картає, як батько улюбленого сина. | 12 Бо кого Господь любить (того) картає, а бичує кожного сина, якого приймає. | 12 Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого. |
13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, | 13 Блаженна людина, котра надбала мудрість, і людина, котра надбала розум! | 13 Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, | 13 Блаженна людина, яка знайшла мудрість, і смертний, який пізнав розумність. | 13 Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання. |
14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, | 14 Тому що надбання її важливіше, аніж надбати срібла, і прибутку від неї більше, аніж від золота. | 14 бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток. | 14 Бо краще її купувати чим скарби золота і срібла. | 14 Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота. |
15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. | 15 Вона вартніша коштовного каміння; і ніщо із бажаного тобою не зрівняється з нею. | 15 Вона дорожча від перлів, ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. | 15 Вона дорожча за дорогоцінний каміннь, не встоїться проти неї ніякий поганий. Вона добре знана всім, що приближаються до неї, а все дорогоцінне не гідне її. | 15 Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею. |
16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її. | 16 Тривалість днів у правій руці її; а в лівій у неї багатство і слава; | 16 Вік довгий у її правиці, і в лівиці - багатство й слава. | 16 Бо довгота життя і роки життя в її правиці, а в її лівиці багацтво і слава. З її уст виходить праведність, а закон і милосердя вона носить на язику. | 16 В правій руцї в неї - життє на сьвітї довге, а в лївій у неї - багацтво й слава. |
17 Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир. | 17 Шляхи її – шляхи приємні, і всі стежки її – мирні. | 17 Шляхи її - шляхи відради, всі її стежки - мирні. | 17 Її дороги - гарні дороги, і всі її стежки в мирі. | 17 Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця). |
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її! | 18 Вона – дерево життя для тих, котрі здобувають її, – і блаженні, котрі пильнують її! | 18 Вона дерево життя для тих, хто її держиться, щасливий, хто її вхопився. | 18 Вона дерево життя для всіх, що її держаться, і тим, що впевнено покладаються на неї, наче на Господа. | 18 Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться. |
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив. | 19 Господь премудрістю заснував землю, небеса потвердив розумом; | 19 Господь мудрістю заснував землю, він розумом утвердив небо. | 19 Бог мудрістю оснував землю а небеса приготовив в розумності. | 19 Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо. |
20 Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари. | 20 Його премудрістю розсілися безодні, і хмари кроплять росою. | 20 Його знанням розсілися глибини, і хмари скрапують росою. | 20 Розумністю безодні розбиті, а хмари пролили роси. | 20 Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою. |
21 Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність, | 21 Сину мій! Не відводь очей своїх од них, пильнуй здоровий глузд і розважливість. | 21 Мій сину! Бережи розум і обачність; нехай не зникають з-перед очей у тебе, | 21 Сину, не переступай, а бережи мою пораду і думку, | 21 Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність. |
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї, | 22 І вони будуть життям для душі твоєї і окрасою для шиї твоєї. | 22 і вони будуть життям душі твоєї, окрасою твоєї шиї. | 22 щоб твоя душа жила, і ласка була довкола твоєї шиї. Буде ж оздоровленням для твого тіла і певністю для твоїх костей, | 22 Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе. |
23 Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться! | 23 Тоді в безпеці підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться. | 23 Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, і нога твоя не спотикнеться. | 23 щоб ти ходив впевнено в мирі по всіх твоїх дорогах, а твоя нога не зударилася. | 23 Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться. |
24 Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон. | 24 Коли ляжеш спати, не будеш боятися; і коли заснеш – сон твій буде приємним. | 24 Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, коли лягатимеш, сон твій буде солодкий. | 24 Бо якщо сидиш, будеш без страху, а якщо спиш, солодко дріматимеш. | 24 Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде. |
25 Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде, | 25 Не злякаєшся несподіваного страху і згуби від лиходіїв, коли вона прийде. | 25 Не бійся ні переляку раптового, ані напасти злих, коли нагряне, | 25 І не злякаєшся страху, що приходить, ані нападу безбожних, що надходить. | 25 Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде; |
26 бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку! | 26 Тому що Господь буде надією Твоєю і збереже ногу твою від пастки. | 26 бо Господь буде безпекою твоєю і збереже ногу твою від пастки. | 26 Бо Господь буде на всіх твоїх дорогах і скріпить твою ногу, щоб ти не похитнувся. | 26 Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався. |
27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити, | 27 Не відмовляйся допомогти нужденному, коли рука твоя на силі вчинити це. | 27 Не затримуй добра від того, кому воно належить, коли рука твоя здоліє це зробити. | 27 Не перестань чинити добро потребуючому, коли могтиме твоя рука помагати. | 27 У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити. |
28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою. | 28 Не кажи приятелеві твоєму: піди і прийди знову, і завтра я дам, коли ти маєш при собі. | 28 Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, дам узавтра”, - коли є у тебе щось. | 28 Не скажи: Приходячи повернися і завтра дам, коли ти спроможний добро чинити. Бо не знаєш, що зробить надходячий (день). | 28 Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.) |
29 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить. | 29 Не складай злого заміру супроти ближнього твого, коли він без остороги живе поряд з тобою. | 29 Не куй зла на твого ближнього, коли він з тобою перебуває в довір'ї. | 29 Не куй зла проти твого друга, що живе коло (тебе) і на тебе поклав надію. | 29 Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе. |
30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі. | 30 Не сварися з людиною без причини, якщо вона не вчинила тобі лиха. | 30 Не сварися з чоловіком без причини, якщо він тобі зла не заподіяв. | 30 Не ворогуй даром проти людини, щоб хтось не чинив зла проти тебе. | 30 Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого. |
31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай, | 31 Не змагайся з чоловіком, котрий чинить насильно, і не вибери жодного із шляхів його. | 31 Насильникові не завидуй, не наслідуй його поведінки, | 31 Не придбай погорду поганих мужів, ані не ревнуй їхнім дорогам. | 31 Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його; |
32 бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба. | 32 Тому що мерзота перед Господом розбещений, а спілкується Він із праведними. | 32 бо розбещений для Господа осоружний, з праведниками ж його дружба. | 32 Бо всякий беззаконний нечистий перед Господом, а між праведними на раді не сяде. | 32 Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність. |
33 Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить, | 33 Прокляття Господнє на домі лиходія, а житло праведного Він благословляє. | 33 Прокляття Господа в домі злого, а житло праведника він благословляє. | 33 Боже прокляття в домах безбожних, а двори праведних благословляться. | 33 Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить. |
34 з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає. | 34 Якщо над тими, котрі блюзнять, Він насміхається, то сумирним дарує приязнь. | 34 З насмішників Господь сміється, покірним дає ласку. | 34 Господь гордим протиставиться, а покірним дає ласку. | 34 З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать. |
35 Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором. | 35 Мудрі успадковують славу, а недолугі ганьбу. | 35 Мудрі беруть у насліддя славу, доля безумних - ганьба. | 35 Мудрі унаслідять славу, а безбожні підняли безчестя. | 35 Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє. |