1 Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. | 1 Як минула субота, на світанку першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. | 1 Після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. | 1 Після суботнього вечора, як розвиднялося першого дня після суботи, прийшла Марія Магдалина й інша Марія, щоб навідатися до гробу. | 1 Після ж вечора субітнього, як почало свитати в одну із субіт, прийшла Мария Магдалина та друга Мария подивитись на гріб. |
2 І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. | 2 Аж ось, учинився великий землетрус; бо Ангел Господній, що зійшов з небес, наблизився й відвалив камінь від входу до гробу і присів на ньому; | 2 І ось великий зчинився землетрус, – ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. | 2 І ось стався великий землетрус, бо Господній ангел, зійшовши з неба, приступив, відкотив камінь від отвору гробниці і сів на ньому. | 2 І ось трус великий став ся, ангел бо Господень, зійшовши з неба, прийшов, відкотив камінь від дверей, і сїв на нїм. |
3 Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. | 3 Вигляд у нього був, наче блискавиця, і одежа його біла, як сніг. | 3 Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла. | 3 Був же Його вигляд, мов блискавка; а Його одяг білий, мов сніг. | 3 Був же вид його як блискавиця, й одежа його біла як снїг. |
4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. | 4 Злякавшись його, ті, що стерегли (гріб), затремтіли і стали, як мертві. | 4 Зо страху перед ним сторожа затремтіла й стала, наче змертвіла. | 4 Зі страху перед ним затряслася сторожа і стала, наче мертва. | 4 Од страху ж його затрусились ті, що стерегли його, й стали наче мертві. |
5 А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. | 5 Тим часом Ангел звернувся до жінок і сказав: Не бійтеся, бо відаю, що ви шукаєте Ісуса розп‘ятого; | 5 Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: “Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп'ятого. | 5 Озвався ангел і сказав жінкам: Не бійтеся, бо знаю, що шукаєте Ісуса розіп'ятого; | 5 Озвав ся ж ангел і рече до жінок: Не лякайтесь, знаю бо, що Ісуса розпятого шукаєте. |
6 Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. | 6 Його тут немає. Він воскрес, як сказав. Підіть, подивіться на місце, де лежав Господь. | 6 Нема його тут, бо він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав. | 6 немає Його тут, бо Він воскрес, як сказав; ідіть подивіться на місце, де Він лежав. | 6 Нема Його тут; устав бо, як казав. Ідїть подивить ся на місце, де лежав Господь. |
7 Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! | 7 І рушайте швидше, повідайте учням Його, що Він воскрес із мертвих і зустріне вас у Галілеї. Там Його побачите. Ось, я сказав вам. | 7 Та біжіть притьмом, скажіть його учням, що він воскрес із мертвих. Он він вас випередить у Галилеї, – там ви його побачите. Я вам сказав.” | 7 Швидше ідіть та скажіть Його учням, що Він устав із мертвих; Він чекатиме вас у Галилеї, там Його й побачите; ось я сказав вам. | 7 І хутко вертайтесь і скажіть ученикам Його, що встав із мертвих, і ось попередить вас у Галилею; там Його побачите: Ось я вам сказав. |
8 І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити. | 8 Вони вийшли з гробу квапливо зі страхом і радістю великою побігли звістити учням Його. | 8 І вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити його учнів. | 8 Вони квапливо відійшли від гробниці зі страхом та великою радістю; побігли, щоб сповістити Його учнів. | 8 І, вийшовши хутко від гробу із страхом і великою радостю, побігли сповістити учеників Його. |
9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі. | 9 А коли вони йшли звістити учням Його, аж ось, Ісус зустрів їх і сказав: Радійте! І вони, наблизившися, кинулися Йому в ноги, і вклонилися Йому. | 9 Аж: ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!” Ті підійшли й кинулися йому в ноги і вклонилися. | 9 [Коли ж ішли сповістити Його учнів,] і ось Ісус зустрів їх, кажучи: Радійте. Вони ж, приступивши, обхопили Його ноги і вклонилися Йому. | 9 Як же йшли вони сповіщати учеників Його, аж ось Ісус зустрів їх, глаголючи: Радуйте ся: Вони ж, приступивши, обняли ноги Його, й поклонились Йому. |
10 Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене! | 10 Тоді сказав їм Ісус: Не бійтеся; підіть, сповістіть братам Моїм, щоби простували до Галілеї, і там вони побачать Мене. | 10 Тоді Ісус сказав їм: “Не бійтесь! Ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там мене побачать.” | 10 Тоді каже їм Ісус: Не бійтеся, ідіть сповістіть моїх братів, щоб ішли до Галилеї, там Мене побачать. | 10 Тодї рече до них Ісус: Не лякайтесь; ійдїть сповістїть братів моїх, щоб ійшли в Галилею; і там мене побачять. |
11 Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все, що сталось. | 11 І коли вони йшли, то деякі із сторожі, повернувшися до міста, повідали першосвященикам про все, що сталося. | 11 Коли ті йшли, деякі з сторожі прийшли до міста й оповіли первосвященикам про все, що сталося. | 11 Коли вони йшли, дехто зі сторожі, прийшовши до міста, сповістив архиєреїв про все, що сталося. | 11 Як же йшли вони, аж ось деякі з сторожі, прийшовши в город, сповістили архиєреїв про все, що сталось. |
12 І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків, | 12 І ці, зібравшися із старшинами, радилися, й доволі грошей дали воякам. | 12 Вони, зібравшись із старшими та скликавши раду, дали воякам досить грошей | 12 Зібравшись із старшинами та скликавши раду, дали доволі грошей воякам | 12 І, зібравшись вони з старшими й зробивши раду, дали доволї срібняків воїнам, |
13 і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали. | 13 І сказали: Скажіть, що учні Його прийшли вночі і вкрали Його, коли ми спали; | 13 і звеліли: “Скажіть, що його учні прийшли вночі й викрали його, коли ми спали. | 13 і звеліли: Кажіть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми вмовимо його, і він вас не турбуватиме. | 13 говорячи: Кажіть, що ученики Його в ночі прийшовши вкрали Його, як ми спали. |
14 Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас. | 14 І якщо чутки про те дійдуть до намісника, ми переконаємо його і від неприємностей вас захистимо. | 14 А як почує це правитель, ми умовимо його й він не буде вас турбувати.” | 14 | 14 І як дочуєть ся про се ігемон, ми вговоримо його, й вас безпечними зробимо. |
15 І, взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І пронеслося слово оце між юдеями, і тримається аж до сьогодні. | 15 Вони взяли гроші і вчинили, як були навчені. І пролинуло слово це поміж юдеями до сього дня. | 15 Вони ж, узявши гроші, зробили так, як їх навчили. І рознеслася про це чутка поміж юдеями – аж по цей день. | 15 Вони, взявши гроші, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями - аж до сьогодні. | 15 Вони ж, узявши срібняки, зробили, як їх навчено; й рознеслось слово се у Жидів аж до сього дня. |
16 Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус. | 16 А одинадцятеро учнів пішли до Галілеї, на гору, куди звелів їм Ісус, | 16 А одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм Ісус призначив. | 16 А одинадцять учнів пішли до Галилеї на гору, куди призначив їм Ісус, | 16 Одинайцять же учеників пійшли в Галилею, на гору, куди повелїв їм Ісус. |
17 І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався. | 17 І коли побачили Його, то вклонилися Йому; а деякі засумнівалися, | 17 Побачивши його, вони вклонилися йому; а деякі сумнівалися. | 17 і, побачивши Його, вклонилися, а деякі засумнівалися. | 17 І, побачивши Його, поклонились Йому; инші ж сумнились. |
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. | 18 І наблизився Ісус, і сказав їм: Дано Мені всіляку владу на небі і на землі; | 18 Ісус же приступив і промовив до них: “Дана мені всяка влада на небі й на землі. | 18 Ісус, приступивши, сказав їм: Дана мені вся влада на небі й на землі. | 18 І, приступивши Ісус, промовив до них, глаголючи: Дана менї всяка власть на небі й на землї. |
19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, | 19 Отож, ідіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім‘я Вітця, і Сина, і Святого Духа, | 19 Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа; | 19 Отже, йдіть і вчіть усі народи, хрестячи їх в ім'я Батька, і Сина, і Святого Духа, | 19 Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа, |
20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь | 20 Навчаючи їх виконувати все, що Я заповідав вам; і ось, Я з вами у всі дні, навіть до кінця світу. Амінь. | 20 навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку.” | 20 наставляючи їх, зберігати все, що Я заповів вам; і ось Я з вами в усі дні до закінчення віку. [Амінь]. | 20 навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всї днї, до кінця сьвіта. Амінь. |