1 І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.1 І оце притчі Соломонові, котрі зібрали мужі Єзекії, царя Юдиного.1 Це теж приповідки Соломона, що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.1 Це різноманітні напоумлення Соломона, які виписали друзі Езекія юдейського царя.1 І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
2 Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.2 Слава Божа – утаємничувати справу, а слава царів – досліджувати справу.2 Слава Божа в таїнстві слова, а царів слава - досліджувати слово.2 Божа слава ховає слово, а слава царя шанує діла.2 Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів - розвідувати дїло.
3 Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.3 Небо для високости і земля для глибини, так серця царів – недослідні.3 Як неба висота, і як землі глибина, так серце в царів недослідне.3 Небо високе, а земля глибока, а серце царя недослідиме.3 Як неба висота й землї глибина, так серце у царів - невідоме.
4 Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,4 Відділи домішки від срібла, і вийде у ливарника посудина.4 Відділи жужель від срібла, і ливар з нього зробить посуд.4 Бий невипробуване срібло, і все чисто очиститься.4 Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.5 Усунь лиходія від царя, і престол його утвердиться правдою.5 Усунь лихого з-перед царя, і справедливістю престол його зміцніє.5 Вбивай безбожних з перед лиця царя, і його престіл випрямиться в праведності.5 Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
6 Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,6 Не пишайся перед лицем царя і на місце шляхетних не ставай;6 Перед царем не величайся і на місці для вельмож не зупиняйся.6 Не вихвалюйся перед царем, ані не підносися вгору в сильних місцях.6 Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
7 бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.7 Тому що краще, коли скажуть тобі: Підійди сюди, сядь вище, аніж, коли принизять тебе перед шляхетним, котрого бачили очі твої.7 Бо ліпше, коли тобі кажуть: “Вийди сюди”, ніж як тебе понизять перед князем, що його бачили твої очі.7 Бо тобі краще коли скажеться: Піднімися до мене, ніж щоб ти був впокорений перед лицем сильного. Говори те, що побачили твої очі.7 Бо красше, коли тобі скажуть: `Ходи сюди висше`, анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
8 Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?8 Не зачинай квапливо позову, інакше, що будеш чинити при завершенні, коли суперник твій осоромить тебе?8 Судитись не хапайся, бо що будеш наприкінці чинити, коли твій ближній тебе засоромить?8 Не припадай швидко до бійки, щоб ти вкінці не розкаявся. Коли тебе зневажить твій друг,8 Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,9 Здійснюй позов із суперником твоїм, але таємниці іншого не розкривай.9 Залагодь твою сварку з ближнім, і тайни другого не зраджуй,9 відходи назад, не горди,9 Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
10 щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.10 Щоб не докоряв тобі той, що зачує це, бо тоді ганьба твоя не відійде від тебе.10 щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе, - і твоя слава не відступить від тебе.10 щоб тебе не зневажив друг, а твоя бійка і ворожнеча не відійде, але буде тобі рівною смерті. Ласка і любов освободжує, бережи їх собі, щоб ти не став погорджений, але добрими бережи твої дороги.10 Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
11 Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.11 Золоті яблука в срібних прозорих посудинах – слово, сказане пристойно.11 Золоті яблучка в оправі срібній, - слово сказане до речі.11 Золоте яблуко в сардійському намисті, так говорити слово.11 Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.12 Золота сережка і прикраса з чистого золота – мудрий викривач для уважного вуха.12 Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса, - так мудрий докоритель для уважного вуха.12 Дорогоцінний сардій вкладається до золотого кульчика, (а) мудре слово до слухняного уха.12 Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
13 Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.13 Що прохолода від снігу в жнива, те ж таки незрадливий посланець для того, хто послав його; він приносить душі володаря свого розраду.13 Що в жнива сніжна прохолоде те вірний посланець тому, хто його посилає: приносить бо відраду душі свого пана.13 Як в жнива випадання снігу помагає проти спеки, так вірний вісник тим, що його післали. Бо приносить користь душам тих, що ним послуговуються.13 Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.14 Як хмара і вітри без дощу, так людина, що вихваляється нещирими дарунками.14 Як хмари й вітер без дощу, отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.14 Так як явні вітри і хмари і дощі, так ті, що хваляться облудним даром.14 Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
15 Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.15 Покірністю схиляється до милості вельможа, і м'який язик ламає кістку.15 Довготерплячістю можна правителя переконати; м'який язик ломить і тверду кістку.15 В терпеливості щастить царям, а мякий язик розбиває кості.15 Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.16 Ти знайшов мед? Споживай досхочу, але не переїдай його, щоб не вивернути його.16 Знайшов ти мед, їж, скільки потребуєш, та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.16 Знайшовши мед їж (скільки) досить, щоб часом наситившись ти не виблював.16 Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
17 Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.17 Не ходи часто в дім друга твого, щоб він не збайдужів до тебе і не зненавидів тебе.17 Багато не вчащай до дому друга твогс, а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.17 Рідко вводи твою ногу до твого друга, щоб часом мавши досить тебе не зненавидів.17 Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
18 Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.18 Що молот, і меч, і гостра стріла, те саме й чоловік, що вирікає облудне свідчення супроти ближнього свого.18 Що довбня, меч та стріла гостра, - те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.18 Булава і меч і остра стріла, так і чоловік, що свідчить проти свого друга неправдивим свідченням.18 Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
19 Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.19 Що зламаний зуб і знесилена нога, те й надія на зрадливого [чоловіка] в день лиха.19 Що спорохнілий зуб і нога вивихнута, те саме надія на зрадливого в день нещастя.19 Дорога злого і нога беззаконного гинуть в злому дні.19 Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.20 Наче той, що скидає з себе одежу холодного дня, що оцет на рану, – саме такий той, хто співає пісні зажуреному серцю.20 Як той, хто скидає одіж холодного дня, і як оцет на салітру, - такий той, хто співає пісні зажуреному серцю.20 Так як оцет не добрий для струпа, так пристрасть припавши до тіла засмучує серце. Так як міль для одежі і хробак для дерева, так смуток людини завдає біль серцю.20 Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, - все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
21 Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,21 Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, дай йому води.21 Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом, як хоче пити, подай води напитись,21 Якщо твій ворог голодний, годуй його, якщо спраглий, напій його.21 Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!22 Тому що, [учиняючи так], ти збираєш яркі жарини на голову його: Господь заплатить тобі.22 бо ти збереш на його голову вугілля гаряче, і Господь заплатить тобі.22 Бо чинячи це накопичуєш на його голову огненне вугілля, а Господь віддасть тобі добром.22 Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.23 Північний вітер приносить дощ; а утаємничений язик – невдоволені обличчя.23 Північний вітер дощ наганяє, язик потайний - лице сердите.23 Північний вітер піднімає хмари, а безвстидне лице роздразнює язик.23 Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
24 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.24 Краще жити в кутку на даху, аніж з дружиною сварливою в просторій оселі.24 Ліпше сидіти в кутку на покрівлі, ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.24 Краще жити в куті горища ніж в спільній хаті з сварливою жінкою.24 Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
25 Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.25 Що холодна вода для знесиленої спрагою душі, те саме й добра вість з далекого краю.25 Як вода холодна людині в спразі, так добра вістка з далекої країни.25 Так як холодна вода добра для спраглої душі, так добра вістка з землі здалека.25 Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
26 Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.26 Мов скаламучена криничка, і наче пошкоджене джерело, – праведник, що падає перед лиходієм.26 Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте, так праведник, що піддається злому.26 Так як коли хтось забиває джерело і спиняє виплив води, так негарно праведному впасти перед безбожним.26 Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
27 Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.27 Як не добре споживати багато меду, так само домагатися власної слави, – не є слава.27 Воно не добре багато їсти меду, і неславно людям досліджувати власну славу.27 Не добре їсти багато меду, а потрібно шанувати шляхетні слова.27 Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави - не є славою.
28 Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.28 Що місто зруйноване, без мурів, те саме й чоловік, що не володіє духом своїм.28 Що місто збурене й без мурів, те людина, що не панує над собою.28 Так як місто з розбитими стінами і без муру, так чоловік, який щось чинить без поради.28 Що місто отворене й без муру, те - чоловік, що не панує над духом своїм у мові.