1 Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,1 Не будь запопадливим перед лихими людьми, і не бажай бути з ними.1 Злим людям не завидуй, ані бажай їх товариства,1 Сину, не ревнуй поганих мужів, ані не жадай бути з ними.1 Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
2 бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.2 Тому що про насильство помисли їхнього серця, і про лихе говорять їхні уста.2 бо серце їх міркує про насильство; їхні уста говорять лише лихо.2 Бо їхнє серце повчається неправдами, і їхні губи говорять болі.2 Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.3 Мудрістю споруджується дім і розумом потверджується.3 Дім мудрістю будують і розумом його скріплюють;3 З мудрістю будується дім і з розумністю випрямлюється.3 Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.4 І через пізнання виповнюються його помешкання дорогим і чудовим майном.4 знанням сповнюються комори; всяким дорогим і красним майном.4 З сприйманням наповняються покої всяким шляхотним і гарним багацтвом.4 Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
5 Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.5 Чоловік мудрий сильний, і чоловік розумний зміцнює силу свою.5 Мудрий чоловік потужний; муж знання збільшує силу,5 Краще мудрий ніж сильний і чоловік, що має розум, ніж великий землевласник.5 Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
6 Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.6 Тому за мудрою порадою веди війну твою, і безпека [буде] в багатьох дорадниках.6 бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш; і в багатьох дорадниках - перемога.6 Війна буває з проводом, а поміч з серцем, що радить.6 Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
7 Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.7 Для безглуздого зависока мудрість, біля брами не розтулить він уст своїх.7 Для дурня мудрість недосяжна, як коралі: уст своїх при брамі він не відчинить.7 Мудрість і розумність добра при брамі мудрих. Мудрі не звертають від господніх уст,7 Про дурного мудрість - річ надто висока, й в брамі* нї пари він із уст не пустить.
8 Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.8 У кого недобрий замір, того називають лиходієм.8 Хто намислив зло чинити, того назвуть провідником лукавства.8 але причисляються до збору. Ненапоумлених зустрічає смерть,8 Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
9 Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.9 Задум глупства – гріх, і облудник – мерзота для людей.9 Дурного думка - гріх; глузливий - для людей осоружний.9 а безумний вмирає в гріхах. Нечистота пристане до чоловіка губителя9 Помисл дурноти - гріх; зрадник - людям гидота.
10 Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.10 Якщо ти в день біди виявився знесиленим, то вбога сила твоя.10 Як ти в біді піддався, то мала сила в тебе.10 в поганому дні і в дні смутку, доки не пропаде.10 Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?11 Рятуй взятих на смерть, і невже відмовишся від зрокованих на страту?11 Рятуй тих, що на смерть тягнені, і від засуджених на страту не відступай.11 Визволи проваджених на смерть і викупи проданих, не щади.11 Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє - чи ж покинеш їх?
12 Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.12 Чи скажеш: Ось, ми не відали цього? А Той, що випробовує серце, – хіба не знає? Той, що спостерігає за душею твоєю, знає це і відплатить чоловікові за вчинками його.12 Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!” - то хіба той, хто серця важить, не розуміє того, і той, хто наглядає за тобою, цього не знає? Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?12 Якщо ж скажеш: Не знаю цього, знай, що Господь знає серця всіх, і Той, Хто зліпив подих всім, Він все знає, Він віддає кожному за його ділами.12 Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
13 Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,13 Споживай, мій сину, мед, тому що він приємний, і щільника, котрий солодкий для піднебіння твого;13 Їж мед мій сину, бо то річ добра, і крижка меду тобі на смак солодка.13 Їж мед, сину, бо крижка добра, щоб твоє горло осолодилося.13 Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!14 Таке ж пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов [її], себто майбутнє, то надія твоя тривка.14 Знай же ж, що мудрість для душі твоєї. Як ти її знайшов - маєш майбутнє, і надія твоя не пропаде.14 Так сприйме твоя душа мудрість. Бо якщо знайдеш, твій кінець буде гарним, і надія тебе не покине.14 Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
15 Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,15 Не вдавайся до лихих замірів, лиходію, супроти житла праведника; не спустошуй місця спочину його.15 Не зазіхай на праведника хату і не пустош місця його спочинку.15 Не приведи безбожного до посілості праведних, ані не обманися насичуванням живота.15 Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
16 бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!16 Бо сім разів упаде праведник і підведеться; а лиходії зваляться в погибель.16 Бо праведний сім раз упаде й знову встане, а безбожник спіткнеться в нещасті.16 Бо сім разів впаде праведний і встане, а безбожні ослабнуть у злі.16 Бо праведний впаде сїм раз - і встане, безбожні же впадуть у погибель.
17 Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,17 Не радій, коли впаде ворог твій; і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться.17 Як упаде твій ворог, не веселися; як він спіткнеться, не тішся серцем,17 Якщо впаде твій ворог, не радій ним, а в його спотиканні не підносися.17 Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!18 Інакше побачить Господь, і не до вподоби буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій.18 а то Господь побачить і буде йому не довподоби, і відверне гнів свій від нього.18 Бо Господь побачить і не буде йому вгодне, і відверне від нього свій гнів.18 А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,19 Не обурюйся на злодіїв і не завидуй лиходіям.19 Не гнівайся на лиходіїв;| злим не завидуй,19 Не радій тими, що чинять зло, ані не ревнуй грішним.19 Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
20 бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.20 Тому що злий не має майбутнього, – світильник лиходія загасне.20 бо для лихого немає майбуття, світильник злих погасне.20 Бо не буває нащадків в поганих, а світило безбожних згаситься.20 Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,21 Бійся, сину мій, Господа і царя; з бунтівниками не спілкуйся.21 Мій сину, Господа й царя страхайся; з бунтівниками не приставай,21 Сину, бійся Бога і царя і нікому з них не будь непослушним.21 Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
22 бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?22 Тому що несподівано прийде загибель від них; і біду від них обидвох хто передбачить?22 бо вмить прийде їхня погибель, і знищення, що йде від обох, хто передбачить?22 Бо нагло покарають безбожних, а муки обох хто взнає? Хто береже слово буде син без погибелі, бо приймаючи прийняв його. Нічого неправдомовного хай не скаже цареві язиком, і нічого неправдомовного хай не вийде з його язика. Язик царя меч і не тілесний, а хто лиш буде виданий, буде знищений. Бо якщо загостриться його гнів, нищить людей жилами і кості людей пожирає і спалює наче полумінь, щоб неїстивні були для пташенят орлиних.22 Бо нагло прийде погибель від них, - і біду від обох - хто її наперед узнає?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.23 Сказано також мудрими: Мати упередженість на суді – не добре.23 Це теж від мудрих: вважати на особу на суді - не годиться.23 Це ж кажу вам мудрим пізнати: Не добре шанувати лице на суді.23 Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу - се погано.
24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.24 Хто каже лихому: Твоя правда, того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена.24 Хто злому каже: “Ти праведний”, того народ клястиме, люди зненавидять.24 Хто каже безбожному: Ти праведний, буде проклятий народом і зненавиджений в народах.24 Хто винуватому скаже: `Ти невинен`, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!25 А ті, що викривають, будуть улюблені, і на них прийде благословення.25 А тим, що судять справедливо, буде добре, й на них зійде благословення.25 А ті, що картають, кращими викажуться, а на них прийде добре благословення.25 Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.26 В уста [наче] цілує той, хто відповідає словами щирими.26 Той в уста цілує, хто щирим словом відповідає.26 А поцілують губи, що відповідають добрі слова.26 Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
27 Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.27 Учини справи твої поза домом, заверши їх на полі твоєму, а потім будуй оселю твою.27 Упорай діла твої зовнішні, і підготуй своє поле, а вже потім будуй собі хату!27 Приготови твої діла на відхід і приготовися на поле і ходи за мною і збудуєш твій дім.27 Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
28 Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.28 Не будь неправдивим свідком на ближнього твого; нащо тобі обманювати устами твоїми?28 Не свідчи на ближнього безпідставно і не обманюй своїми устами.28 Не будь неправдомовним свідком проти твого громадянина, ані не додавай твоїми губами.28 Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
29 Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!29 Не кажи: Як він учинив зі мною, так і я вчиню з ним, відплачу людині за ділами її.29 Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню; відплачу кожному за його вчинками!”29 Не скажи: Так зроблю йому, як зроблено мені, а пімщу йому за те, що мене обидив.29 Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікові по вчинкам його.
30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,30 Проходив я поблизу поля чоловіка-ледаря і повз виноградник чоловіка бідного на розум.30 Ішов я попри поле ледачого, |; попри виноградник недоумка;30 Безумний чоловік як колгосп, і чоловік, якому бракує розум, як виноградник.30 Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...31 І ось, все це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам'яний мур його зруйнувався.31 дивлюсь - кропивою позаростало, і будяками зверху вкрилось, камінна огорожа його розвалилась!31 Якщо його оставиш, зісохне і ввесь поросте травою і стає опущеним, а його камяні огорожі будуть розбиті.31 Дивлюсь - терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожа розвалилась.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:32 І подивився я, і взяв собі до серця, і дістав науку: 32 Поглянув я та й узяв собі до серця, позирнув і взяв ось таку науку: 32 Я пізніше покаявся, я поглянув, щоб вибрати напоумлення.32 Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,33 Трішки поспиш, трішки подрімаєш, трішки, склавши руки, полежиш,33 “Ще трохи сну, трохи дрімання; трохи згорнути руки, щоб спочити, -33 Трохи дрімаю трохи сплю, а трохи складаю руки на грудях.33 Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго - згорнувши руки, полежиш, -
34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...34 І прийде, [мов] перехожий, убогість твоя, і нужда твоя, – мов озброєна людина.34 і твої злидні прийдуть наскоком, нужда твоя - мов чоловік оружний”.34 Якщо це робиш, наввипередки прийде твоя біднота і твоя нужда, наче добрий бігун.34 Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя - мов чоловік оружний.