1 Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!1 Чому не приховані від Вседержителя часи, і ті, що знають Його, не бачать днів Його?1 «Чому Всемогутній не затаїв часи, а ті, що його знають, днів його не бачать?1 Чому ж від Господа сховалися години,1 Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
2 Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,2 Межі пересувають, крадуть стада і пасуть [у себе].2 Безбожники пересувають межі, отару й чабана займають.2 а безбожні з околиць переборщили, розграбивши стадо з пастирем?2 Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
3 займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,3 У сиріт забирають віслюка, у вдови беруть у заставу вола.3 Відводять осла в сиротини, беруть у заклад вола вдовиці.3 Підяремного відвели сиротою і взяли як заклад вола вдовиці.3 Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
4 вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...4 Нужденних зіштовхують з дороги, всі бідні краю вимушені ховатися.4 Убогі поступаються з дороги, усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.4 Звели слабких з дороги праведности, разом сховалися лагідні землі.4 Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
5 Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...5 Ось вони, [мов] дикі віслюки в пустелі, виходять на справу свою, підводячись рано на здобич; степ [дає] хліб для них і для дітей їхніх.5 Мов дикі осли в пустині, вони виходять на роботу, шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі - немає дітям хліба.5 Відійшли ж наче осли в полі через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих.5 Се, - як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,6 Жнуть вони в полі чужому, і збирають виноград у нечестивця.6 Жнуть на чужому полі, виноград грішника збирають.6 Перед часом пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безплатно і без їжі.6 Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
7 наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,7 Оголених примушують ночувати без даху і тих, що без одежі, у холоднечу;7 Голі вони ночують, без одежі, не мають чим накритись, коли холодно.7 Численних нагих поклали спати без одежі, а покриття їхньої душі забрали.7 Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
8 мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...8 Мокнуть від гірських дощів, і, не маючи сховку, припадають до скелі.8 В горах на дощі мокнуть, за браком сховку туляться до скелі!8 Вони мокрі від крапель гір, томущо вони не мали схоронища вони обняли камінь.8 Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
9 Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...9 Відривають від сосків сироту і з убогого беруть заклад;9 Сиріт від грудей відривають, беруть у заклад дитину в бідних.9 Вони забрали сироту від грудей, а впокорили того, що відпав.9 Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
10 Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.10 Примушують його ходити голим, без одежі, і в голодних відбирають колоски;10 Голі блукають, без одежі, і голодні зносять снопи.10 Нагих же неправедно заспали, а в голодуючих забрали шматок хліба.10 Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних - годуватись (збіраним) колоссєм;
11 Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!11 У стінах своїх роблять олію оливкову, топчуть у чавилах, і спраглі!11 Вичавлюють між мурами олію, спраглі, топчуть виноград у точилі.11 В тіснотах неправедно поклали засідку, а праведну дорогу не взнали.11 Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...12 У місті люди стогнуть, і душа тих, кого вбивають, волає, і Бог не забороняє того.12 З міста чути людей стогін, душа смертельно поранених кличе на допомогу, та Бог не чує їхньої молитви!12 Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже застогнала, а Він чому над цими не наглядає?12 У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
13 Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.13 Це ті, що бунтують супроти світла, не відають шляхів Його, і не ходять стежками Його.13 Є поміж ними й вороги світла, які шляхів його не знають, стежками його не простують.13 Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведности не пізнали, ані не пішли їхніми стежками.13 Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
14 На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...14 Із досвітком підводиться убивник, умертвляє бідного і убогого, а вночі буває злодієм.14 Удосвіта стає убивник, убиває бідного й сіромаху, вночі бродить злодюга.14 Пізнавши ж їхні діла, Він їх передав в темряву, і буде в ночі наче злодій.14 Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
15 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...15 І око перелюбника наджидає сутінків, кажучи: Нічиє око не побачить мене, – і затуляє обличчя.15 Око перелюбця пильнує, коли смеркне. Він думає: Ніхто мене не бачить, і кладе собі на вид запинало.15 І око чужоложника стерегло темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав покриття на лице.15 Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, - та й вид собі закриває.
16 Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,16 У темряві підкопуються під оселі, котрі вдень вони завважили для себе, вони і не відають світла.16 В пітьмі підкопують домівки, а вдень замикаються, не знають світла.16 Він в темряві підкопав доми. В днях собі позначили, не пізнали світла.16 В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
17 бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...17 Тому що для них ранок – смертна тінь, бо вони знайомі з жахами смертної тіні.17 Тінь смерти то для всіх них ранок; коли ж він зійде, жах їх огортає.17 Бо ранок разом для них тінь смерті, бо (кожний) пізнає жахи тіні смерті.17 Бо густа тьма - се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
18 Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...18 Легкий такий-от на поверхні води; проклята частка його на землі, і не дивиться він на шлях садів виноградних.18 Вони від дня втікають; маєтність їх на землі проклята, в їх виноградниках не завертає виноградар.18 Він легкий на лиці води. Хай проклятою буде їхня часть на землі.18 Такий є легкий собі - хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
19 Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!19 Посуха і спекота поглинають снігову воду; так пекло – грішників.19 Посуха й спека пожирає сніжну воду - так грішника Шеол хапає.19 Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони розграбили снопи сиріт.19 Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня - грішників.
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...20 Нехай забуде його лоно матері, нехай смакує ним черва; нехай не залишиться про нього пам'ять; як дерево, зламається злочинець,20 Утроба, що його родила, його забуває, черва собі солодко ним пасеться, не згадується більше його ім'я; так кривда, неначе деревина, ломиться.20 Тоді згадано його гріх, він же став невидимим, так як туман роси. Хай вдасться ж йому те, що зробив, хай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невилічимого дерева.20 Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.21 Котрий пригнічує бездітну, що не народжувала, а вдові не чинить добра.21 Він чинив зло безплідній, що не родить; він не чинив добра вдовиці!21 Бо він не добре зробив неплідній і не помилував слабку жінку,21 Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!22 Він і міцних тягне своєю силою; він підводиться, і ніхто не певен за своє життя.22 Та той силою своєю хапає дужих, встає, і він життя непевний.22 а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя.22 Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.
23 Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:23 А Він дає йому [все] для безпеки, і він [на те] спирається, і очі Його бачать шляхи їхні.23 Забезпечує його й дає опору, та Господні очі за його путями стежать.23 Захворівши, хай не має надії виздоровіти, але хай впаде від недуги,23 А Бог подає йому безпеку, - він же ж на те й вповає - та очі його (Бога) видять таких поступки.
24 підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...24 Трохи піднеслися, – і ось, немає їх; падають і помирають, як і всі, і, як вершечки колосків, зрізуються.24 Вони ледь-ледь піднесуться, - і вже в'януть, немов зірвана мальвія, немов головки колосків зів'ялих.24 бо його висота багатьом зло вчинила. Зівяв же наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла.24 Піднялись вони високо, - та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?25 Якщо це не так, хто звинуватить мене за брехню і на ніщо перетворить мовлене мною?25 А як воно не так, то хто мене спростує, на ніщо оберне мою мову?»25 Якщо ж ні, хто є той, що каже, що я говорю неправду і поставить мої слова як ніщо?25 А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?