1 Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з'явився отак.1 Потому знову з‘явився Ісус учням Своїм біля Тиверіядського моря. А з‘явився так.1 По тому Ісус з'явився своїм учням при Тиверіядському морі. З'явився ж так: 1 Після цього знову з'явився Ісус [своїм] учням [по воскресінні з мертвих] біля Тиверіядського моря. А з'явився ж отак.1 Після сього явив ся знов Ісус ученикам на морі Тивериядському; явив ся ж так.
2 Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.2 Були разом Симон Петро і Хома, що називався Близнюк, і Нафанаїл з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.2 Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших його учнів були разом.2 Були разом Симон-Петро й Тома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, що був з Кани Галилейської, і сини Зеведеєві, і інші двоє його учнів.2 Були в купі Симон Петр та Тома, на прізвище Близняк, та Натанаїл із Кани Галилейської, та сини Зеведеєві, та инших учеників Його двоє.
3 Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили.3 Симон Петро сказав їм: Йду ловити рибу. Сказали йому: Підемо й ми з тобою. Пішли і відразу зайшли в човен, і не піймали тієї ночі анічого.3 Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу.» А ті йому: «Підемо й ми з тобою.» Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.3 Каже їм Симон-Петро: Іду рибу ловити. Кажуть йому: Ідемо й ми з тобою. Вийшли, [тут же] сіли до човна, та тієї ночі не зловили нічого.3 Каже їм Симон Петр: Пійду риби ловити. Кажуть вони йому: Пійдемо й ми з тобою. Вийшли та й улїзли зараз у човен; та не піймали тієї ночі нїчого.
4 А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.4 А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; проте учні не впізнали, що це Ісус.4 А як настав уже ранок, стояв над берегомІсус, та не знали учні, що то - Ісус.4 Як настав ранок, став Ісус на березі; але учні ж не пізнали, що це Ісус.4 Як же настав уже ранок, стояв Ісус на березї; та не знали ученики, що се був Ісус.
5 Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали.5 Ісус сказав їм: Дітоньки! Чи є у вас якісь харчі? Вони відповіли Йому: Нема.5 Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте що з'їсти?» Ті йому відповіли: «Ні.»5 Каже їм Ісус: Діти, чи є у вас щось поїсти? Відповіли йому: Ні.5 Рече тодї їм Ісус: Дїти, чи маєте що їсти? Відказали Йому: Нї.
6 А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби...6 А Він сказав їм: Закиньте сіть праворуч від човна, і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягнути сіті від безлічі риби.6 Тоді він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете.» І закинули, та неспроможні були вже і витягнути їх: така була там сила риби!6 Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч човна - і зловите. Закинули - і вже не могли витягти їх від великої чисельності риби.6 Він же рече їм: Закиньте невода з правого боку човна, то й знайдете. Закинули ж, і вже не здолїли його витягти задля множества риби.
7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море...7 Тоді учень, котрого любив Ісус, сказав Петрові: Це Господь. А Симон Петро, зачувши, що це Господь, обперезався одежею – бо він був голий, – і кинувся в море;7 Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То - Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, - та й кинувся в море!7 Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: Це ж Господь! Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кунувся в море.7 Каже тодї ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море.
8 Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою.8 А інші учні припливли в човні, – бо недалеко були від берега, близько двохсот ліктів, – тягнучи сіть з рибою.8 А інші учні припливли човном, -були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, - та й притягнули сіті з рибою.8 А інші учні попливли човном, - бо були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, - тягнучи невода з рибою.8 Инші ж ученики човником приплили (бо недалеко були від землї, а локот на двістї), тягнучи невода з рибою.
9 А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб.9 А коли вийшли на берег, побачили розгорнутий жар від багаття і рибу, що лежали на ньому, та хліб.9 Коли, отже, вийшли на землю, бачать - жар розкладено, а на ньому риба й хліб.9 Як вийшли на землю і побачили, що розкладене багаття і лежить на ньому риба й хліб.9 Скоро вийшли на землю, бачять розложений жар, а на йому рибу і хлїб.
10 Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!10 Ісус сказав їм: Принесіть рибу, котру ви щойно спіймали.10 І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили.»10 Каже їм Ісус: Принесіть тієї риби, що ви нині зловили.10 Рече їм Ісус: Принесїть риби, що вловили тепер.
11 Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід.11 Симон Петро пішов і витягнув на берег сіть, наповнену великими рибинами, котрих було сто п‘ятдесят три; і при такій кількості сіть не подерлася.11 Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби - сто п'ятдесят три! - і хоч стільки її було, сіті не перервалися.11 Симон-Петро пішов і витяг на землю невода, повного великих риб, - сто п'ятдесят три; і хоч стільки було, невід не роздерся.11 Улїз же Симон Петр, та й витяг невід на землю повен риби великої, сто й пятьдесять і три; і хоч стільки її було, не порвав ся невід.
12 Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то...12 Ісус сказав їм: Підходьте, обідайте. Але з учнів ніхто не посмів запитати Його: Хто Ти? Знаючи, що це Господь.12 Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився його питати: «Хто ти?» -знали бо, що то Господь.12 Каже їм Ісус: Підходьте, обідайте. Жоден учень не наважився запитати його: Хто ти? Бо знали, що це Господь.12 Рече їм Ісус: Ідїть обідайте. Нїхто ж не важив ся з учеників спитати Його: Хто Ти єси? знаючи, що се Господь.
13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.13 Ісус підійшов, узяв хліб і давав їм, а також рибу.13 Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж.13 Підходить Ісус, бере хліб, дає їм, і рибу також.13 Приходить тодї Ісус і бере хлїб, та й дає їм, і риби так само.
14 Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.14 Це вже втретє з‘явився Ісус учням своїм по воскресінні Своєму з мертвих.14 Це втретє вже з'явивсь Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.14 Це вже втретє з'явився Ісус учням після воскресіння з мертвих.14 Се вже втретє явивсь Ісус ученикам своїм, уставши з мертвих.
15 Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!15 А коли вони обідали, Ісус сказав Симонові Петрові: Симоне, сину Йонин, – Чи любиш ти Мене більше, аніж вони? Петро сказав Йому: Так, Господе! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси ягнят Моїх.15 Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» - «Так, Господи, - відрікає той йому, - ти знаєш, що люблю тебе.» Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!»15 Коли поснідали, каже Ісус Симонові - Петрові: Симоне Іванин, чи любиш мене більше від цих? Каже йому: Так, Господи, ти знаєш, що люблю тебе. Каже йому: Паси мої ягнята.15 Як же обідали, рече Ісус Симонові Петру: Симоне Йонин, чи любиш мене більш, нїж сї: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої.
16 І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!16 Ще сказав йому вдруге: Симоне, сину Йонин! Чи любиш ти Мене? Петро сказав Йому: Так, Господе! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси овець Моїх.16 І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, - відвічає йому, - ти знаєш, що люблю тебе.» І мовить йому: «Паси мої вівці!»16 Каже йому знову вдруге: Симоне Іванин, чи любиш мене? Каже йому: Так, Господи, ти знаєш, що люблю тебе. Каже йому: Паси вівці мої.16 Рече йому знов удруге: Симоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівцї мої.
17 Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!17 Сказав йому втретє: Симоне, сину Йонин! Чи любиш ти Мене? Петро засумував, що втретє запитав його: Чи любиш Мене? І сказав Йому: Господе! Ти знаєш все, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси овець Моїх;17 І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», - то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!17 Каже йому втретє: Симоне Іванин, чи любиш мене? Засмутився Петро, що запитав його втретє: Чи любиш мене? - і каже йому: Господи, ти все знаєш; ти знаєш, що люблю тебе. Каже йому Ісус: Паси вівці мої.17 Рече йому втретє: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втретє: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівцї мої.
18 Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш...18 Істинно, істинно кажу тобі: Коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; а коли постарієш, то простягнеш руки твої, і інший підпереже тебе і поведе, куди не захочеш.18 Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш.»18 Щиру правду, щиру кажу тобі, коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, простягнеш свої руки й інший тебе підпереже та поведе, куди не захочеш.18 Істино, істино глаголю тобі: Як був єси молодий, то підперізував ся сам, і ходив єси куди хотїв; як же зістарієш ся, то простягнеш руки твої, і инший тебе підпереже, й поведе, куди не схочеш.
19 А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною!19 А сказав це, даючи зрозуміти, якою смертю Петро має прославити Бога. І сказавши це, сказав йому: Йди за Мною.19 Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за мною!»19 Сказав це, знаючи, якою смертю той прославить Бога. Сказавши це, звелів йому: Іди за мною.19 Се ж промовив, означуючи, якою смертю прославить Бога. І, сказавши се, рече йому: Йди слїдом за мною.
20 Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе?20 А Петро, озирнувшись, побачив учня, що йшов за ним, котрого любив Ісус і котрий на вечері, прихилившись до Його грудей, сказав: Господе! Хто зрадить Тебе?20 І обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?»20 Обернувшись, Петро побачив учня, якого любив Ісус, що йшов за ним, - того, що на вечері припав був до його грудей, - і сказав: Господи, хто зрадить тебе?20 І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слїдом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?
21 Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що?21 Побачивши його, Петро сказав Ісусові: Господе! А цей же що буде робити?21 Тож побачивши його Петро, каже Ісусові: «Господи, а цей що?»21 І побачивши його, Петро каже Ісусові: Господи, а цей чого?21 Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?
22 Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною!22 Ісус сказав йому: Якщо Я хочу, щоб він залишився, доки Я прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною.22 «Якщо я хочу, - відрікає йому Ісус, - щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло? Ти йди за мною!»22 Каже йому Ісус: Якщо хочу, щоб він залишився, доки не прийду, - що тобі? Ти йди за мною.22 Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.
23 І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?23 І пролинуло це слово поміж братами, що учень той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо Я хочу, щоб він залишився, доки Я прийду, що тобі до того?23 Отож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: «Якщо я хочу, щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?»23 І рознеслося це слово між братами, що той учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо хочу, щоб він залишився, доки не прийду, - що тобі?23 І пійшло слово се між братів, що ученик той не вмре, та не сказав йому Ісус, що не вмре; а: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того?
24 Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його!24 Оцей учень якраз і засвідчує про те, і написав це; і знаємо, що свідчення його правдиве.24 Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення - правдиве.24 Це той учень, що свідчить про це, який і написав це. Знаємо, що його свідчення правдиве.24 Се той ученик, що сьвідкує про се, і писав се; і знаємо, що правдиве сьвідкуваннє його.
25 Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь.25 Багато й іншого звершив Ісус; та, якби написати про те докладно, то, гадаю, цілий світ не вмістив би написаних книг. Амінь.25 Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, - та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.25 Є багато іншого, що зробив Ісус. Якби детально описати все, то, думаю, світ не вмістив би написаних книг. [Амінь.]25 Єсть же й иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати з'осїбна, то думаю, що й сам сьвіт не помістив би писаних книг. Амінь.