1 Водні потоки цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує. | 1 Серце царя в руці Господа, мов потоки води, і куди забажає, Він спрямовує його. | 1 В руках у Господа цареве серце, мов води розтоки: він його, куди хоче, повертає. | 1 Так як напад води, так серце царя в руці Бога. Куди лиш забажає повернути, туди його нахилив. | 1 В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє. |
2 Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь. | 2 Усі шляхи людини досконалі в її очах, але Господь зважує серця. | 2 Всі путі прості у власних очах людини; Господь же серця важить. | 2 Кожний чоловік являється праведним перед собою, а Господь випрамлює серця. | 2 В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить. |
3 Справедливість та правду чинити для Господа це добірніше за жертву. | 3 Учиняти правду і правосуддя – більше до вподоби Господові, аніж пожертва. | 3 Чинити справедливість і суд - ліпше в очах Господніх, аніж жертва. | 3 Чинити праведне і чинити правду вгодно в Бога більше ніж жертви крови. | 3 Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва. |
4 Муж гордого ока та серця надутого несправедливий, а світильник безбожних це гріх. | 4 Пихатість очей і зарозумілість серця, що вирізняє лиходіїв, – гріх. | 4 Гордий погляд і бундючне серце - ґрунт для гріха безбожних. | 4 Хто величається сміливий в гордощах, а гріх світило безбожних. | 4 Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим - се гріх. |
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток. | 5 Помисли старанного прагнуть достатку, а квапливий зазнає збитків. | 5 Задуми трудящого змагають до користи, а кожен поквапний зазнає нестатків. | 5 | 5 Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу. |
6 Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти. | 6 Надбання скарбів брехливим язиком – скороминущий подмух тих, що шукають смерти. | 6 Надбання скарбів язиком брехливим - марна пустота, що веде до смерти. | 6 Хто чинить збір скарбів брехливим язиком переслідує марне в сітях смерті. | 6 Надбане добро язиком льживим - се проминаючий подих, се погибельні сїти. |
7 Насильство безбожних прямує на них, бо права чинити не хочуть. | 7 Насильство лиходіїв упаде на них: тому що вони зреклися пильнувати правду. | 7 Насильство злих самих же їх погубить, бо вони зрікаються правдиво чинити. | 7 Знищення завітає до безбожних, бо не бажають чинити праведне. | 7 Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість. |
8 Дорога злочинця крута, а чистий прямий його чин. | 8 Кривий шлях людини розпутної; а хто чистий, той діє належним чином. | 8 Крива дорога ледачого, а чистого вчинки - праві. | 8 Звихненим Бог посилає звихнені дороги, бо його діла пречисті і праведні. | 8 Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві. |
9 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. | 9 Краще мешкати в кутку на даху, аніж із сварливою дружиною у просторій оселі. | 9 Ліпше сидіти на краю покрівлі, ніж з жінкою сварливою у спільній хаті. | 9 Краще жити в куті на горищі ніж в побілених (покоях) з безбожністю і в спільному домі. | 9 На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї. |
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в очах його ближній його не отримає милости. | 10 Душа лиходія прагне зла; не знайде милости в очах його навіть друг його. | 10 Злого душа бажає зла; в очах його і приятель не знаходить ласки. | 10 Душа безбожних не буде помилувана ніким з людей. | 10 Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його. |
11 Як карають глумливця мудріє безумний, а як мудрого вчать, знання набуває. | 11 Коли карають облудника, звичайний стає мудрим, і коли повчають мудрого, то він набуває пізнання. | 11 Коли картають глузуна, недоросток стає розумним; як мудрого навчають, він приймає науку. | 11 Як нестриманний приймає страту незлобний стає розумнішим, а мудрий розуміючи приймає знання. | 11 Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку. |
12 До дому свого приглядається праведний, а безбожний доводить до зла. | 12 Праведник спостерігає за домом лиходія: як зазнають лиходії біди. | 12 Праведний назирає дім лихого, а злих кидає в нещастя. | 12 Праведний розуміє серця безбожних і за ніщо вважає безбожних в злах. | 12 Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє. |
13 Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді. | 13 Хто затуляє вухо своє на крик бідака, той сам буде волати, – і не почують його. | 13 Хто затуляє вухо на крик бідака, той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде. | 13 Як хто затикає уха, щоб не почути немічних, і він закличе, і не буде того, хто слухає. | 13 Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде. |
14 Таємний дарунок погашує гнів, а неявний гостинець лють сильну. | 14 Подарунок утаємничений загасить гнів, і дарунок у пазуху – велику лють. | 14 Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє, а в пазусі гостинець - лють запеклу. | 14 Таємний дар відводить гнів, а хто щадить дари піднімає сильний гнів. | 14 Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху - велику досаду. |
15 Радість праведному правосуддя чинити, а злочинцеві страх. | 15 Пильнувати правосуддя – радість для праведника і страх для тих, що вчиняють зло. | 15 Чинити правосуддя - праведному радість, а лиходіям жах. | 15 Веселість праведних чинити суд, а преподобний нечистий з тими, що зло чинять. | 15 Правий суд - се радість праведному, а страх лиходїєві. |
16 Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине. | 16 Людина, що збочила із стежки розуму, відпровадиться в зібрання мертвих. | 16 Людина, що збивається з розумної дороги, в громаді тіней буде спочивати. | 16 Чоловік, що заблукає з дороги праведности спочине в зборі велетнів. | 16 Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться. |
17 Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє. | 17 Хто любить веселитися, той збідніє; а хто любить вино та олію, не розбагатіє. | 17 Хто любить радість, той буде злиденним; хто любить вино та олію, той не розбагатіє. | 17 Нужденний чоловік любить веселість, дуже люблячи вино і олію. | 17 Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти. |
18 Безбожний то викуп за праведного, а лукавий за щирого. | 18 Викупом буде за праведного лиходій і за щирого – лукавий. | 18 Злий послужить на викуп справедливого, а зрадливий - на викуп праведних. | 18 Беззаконний є надолуженням праведного. | 18 Викупом буває за праведного безбожний, й за правого - лукавий. |
19 Ліпше сидіти в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою. | 19 Краще жити на землі пустельній, ніж із дружиною сварливою і сердитою. | 19 Ліпше сидіти в землі пустинній, ніж із жінкою сварливою та злісною. | 19 Краще жити в пустинній землі ніж з войовничою і язикатою і сварливою жінкою. | 19 В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою. |
20 Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його. | 20 Жаданий скарб і олія – в домі мудрого; а глупак їх прогайнує. | 20 В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія, але дурний їх прогайнує. | 20 Бажаний скарб спочине на устах мудрого, а безумні люди його пожирають. | 20 В господї мудрого - омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує. |
21 Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу. | 21 Той, що пильнує правду і милість, знайде життя, правду і славу. | 21 Хто йде за справедливістю й милосердям, - знайде життя й повагу. | 21 Дорога праведности і милосердя знайде життя і славу. | 21 Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу. |
22 До міста хоробрих увійде премудрий, і твердиню надії його поруйнує. | 22 Мудрий захоплює міста і руйнує фортецю, на котру вони сподівалися. | 22 Мудрий вдирається в місто хоробрих і валить твердиню, на яку вони покладалися. | 22 Мудрий напав на сильні міста і знищив силу, на яку безбожні поклали надію. | 22 Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали. |
23 Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха. | 23 Хто стереже уста свої і язика свого, той береже від лиха душу свою. | 23 Хто стереже уста і язик свій, той стереже від лиха свою душу. | 23 Хто береже свої уста і язик, оберігає свою душу від смутку. | 23 Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє. |
24 Надутий пихою насмішник ім'я йому, він робить усе із бундючним зухвальством. | 24 Зарозумілий злодій – облудник ім'я йому – діє з надмірною пихою. | 24 Нахаба, чванько - таке ім'я насмішника, що поводиться з надмірною пихою. | 24 Смільчак і впертюх і балакун називається згубним. Хто ж злопамятний він беззаконний. | 24 Надутий лиходїй - без'умом зовуть його - порпаєсь в попелї гординї. |
25 Пожадання лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, | 25 Пожадання ледаря погубить його, тому що руки його відмовляються працювати. | 25 Бажання ледаря для нього вбивче, бо його руки уникають роботи. | 25 Пожадання вбивають лінивого, бо його руки не вибирають щось чинити. | 25 Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого; |
26 він кожного дня пожадливо жадає, а справедливий дає та не жалує. | 26 Він щодня вельми жадає, а праведник дає і не шкодує. | 26 Грішник щодня чогось бажає жадібно, а праведний дає, не жалує нічого. | 26 Безбожний бажає цілий день погані пожадання, а праведний милосердиться і буває щедрим не щадячи (себе). | 26 Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого. |
27 Жертва безбожних огида, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься. | 27 Пожертва лиходіїв – мерзота, надто, коли з лукавством приносять її. | 27 Жертва злих - гидота, а надто, як вони її з злим наміром приносять. | 27 Жертви безбожних гидота Господеві, бо й беззаконно їх приносять. | 27 Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять. |
28 Свідок брехливий загине, а людина, що слухає Боже, говоритиме завжди. | 28 Брехливий свідок загине; а людина, котра сповідає про те, що знає, буде говорити завжди. | 28 Брехливий свідок загине, а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово. | 28 Фальшивий свідок гине, а послушний чоловік говоритиме обережно. | 28 Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду. |
29 Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою. | 29 Людина недобра зухвала обличчям своїм; а праведна прямує добрим шляхом своїм. | 29 Зла людина прибирає самовпевнений вигляд, а праведний вважає на свої вчинки. | 29 Безбожний чоловік безлично стоїть перед лицем, а праведний сам розуміє свої дороги. | 29 Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить. |
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа. | 30 Немає мудрости, і немає розуму, і немає поради поза Господом. | 30 Супроти Господа немає ні мудрости, ні розуму, ні ради. | 30 Немає мудрості, немає мужності, немає ради проти безбожного. | 30 Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві. |
31 Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа! | 31 Коня лаштують на день битви, але перемога – від Господа. | 31 Коня готують на день бою, але від Господа перемога. | 31 Кінь приготовляється на день війни, а поміч від Господа. | 31 Коня готують на день бою, та побіда - від Господа. |