1 Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,1 Отож, якщо є якась утіха у Христі, якщо є якась відрада любови, коли є якась спільність духа, якщо є якесь милосердя і співчуття,1 Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя,1 Отож, коли є яка втіха в Христі, коли є яка відрада в любові, коли є яка спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, -1 Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє,
2 то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!2 То доповніть мою радість: майте одні думки, майте таку саму любов, будьте, як одна душа, у спільній згоді;2 то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі.2 доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однієї душі й однієї думки.2 то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.3 Нічого не започатковуйте в суперечках, або з гонору, але з мудрою сумирністю вважайте один одного вищим від себе.3 Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе;3 Нічого не робіть для суперечок або для марнословства, але в покорі майте один одного більшим за себе.3 Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.4 І не про себе лише кожний піклуйся, але кожний про інших.4 майте на увазі користь не власну, а радше інших.4 Хай кожний дбає не про себе, але і про ближнього.4 Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.
5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!5 Бо у вас мають бути такі самі почуття, котрі у Христі Ісусі.5 Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.5 Плекайте в собі ті самі думки, що були і в Христа Ісуса.5 Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,
6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,6 Він, явивши образ Божий, не вважав крадіжем бути рівнею Богові;6 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,6 Він, маючи Божу природу, не вважав за здобич бути рівним Богові,6 котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;
7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,7 Але принизив Себе Самого, прибравши образ раба, учинившися подібним до людей і на вигляд став, як людина;7 а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,7 але принизив самого себе, прийняв вигляд раба, став подібним до людини, і в подобі з'явився як людина;7 тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...8 Упокорив себе, був слухняним навіть до смерти, і смерти хресної.8 він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної.8 упокорив себе, став слухняним аж до смерти, - і то до смерти хресної.8 і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,9 А тому Бог підніс Його і дав Йому ймення найвище від усілякого ймення,9 Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я,9 Тому Бог підніс його, дав йому ім'я понад усяке інше ім'я,9 Тим же і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,10 Щоб перед йменням Ісуса схилилося всіляке коліно небесних, земних і тих, що під землею,10 щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,10 щоб перед ім'ям Ісуса вклонилося кожне коліно - і небесних, і земних, і підземних;10 щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!11 І всілякий язик сповідував, що Господь Ісус є Христос на славу Бога Вітця.11 і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.11 і щоб кожною мовою визналося, що Ісус Христос - це Господь на славу Бога Батька!11 і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
12 Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.12 Отож, улюблені мої, оскільки ви завжди були слухняні, не тільки в моїй присутності, але значно більше нині під час відсутності моєї, зі страхом і трепетом звершуйте свій порятунок,12 Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,12 Тому, мої улюблені, як ото ви завжди слухали, - не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, - зі страхом і тремтінням працюйте для свого спасіння!12 Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.
13 Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.13 Тому що Бог спричиняє у вас і бажання і діяння, із Своєї волі.13 бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.13 Бо то Бог викликає у вас і бажання і дію - доброю волею.13 Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.
14 Робіть усе без нарікання та сумніву,14 Усе вчиняйте без нарікання й сумніву,14 Усе робіть без нарікання і мудрування,14 Все чиніть без нарікання і вагання,14 Усе робіть без нарекання і розбирання,
15 щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,15 Щоб ви були бездоганними та чистими дітьми Божими, цнотливими поміж лукавого і розбещеного роду, в котрому ви сяєте, як світила у світі.15 щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі,15 щоб ви були непорочними і простими, невинними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила в світі,15 щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,
16 додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.16 Дотримуючись слова життя, на похвалу мені у день Христа, що я не марно докладав зусиль, не марно працював.16 зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.16 держачи слово життя мені на похвалу в Христовий день, що недаремне я біг, недаремне трудився.16 держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.
17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.17 Але якщо я також стаю жертвою за пожертву і служіння віри вашої, то радію і тішуся разом з усіма вами;17 Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами.17 Але коли й стаю жертвою при жертві й службі вашої віри, то радію і співрадію з усіма вами.17 Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.
18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!18 Ось за це саме ви також радійте і співрадійте зі мною.18 Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.18 Так само й ви радійте та співрадійте зі мною.18 Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.
19 Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.19 А сподіваюся у Господі Ісусі невдовзі послати до вас Тимофія, щоб я також, дізнавшися про ваші обставини, потішився духом.19 Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас.19 Надіюся в Господі Ісусі послати незабаром до вас Тимофія, щоб і я звеселився духом, впевнившись про вас.19 Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.
20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.20 Бо я не маю нікого такого ж старанного, щоб він так щиро піклувався про вас;20 Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас,20 Бо не маю нікого іншого щирішого, хто б ревніше клопотався про вас;20 Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.
21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.21 Тому що всі шукають свого, а не того, що бажане Ісусові Христу.21 бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса.21 адже всі шукають свого, а не того, що Ісуса Христа.21 Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.
22 Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.22 А його вірність вам відома, тому що він, як син батькові, служив мені, коли я благовістив.22 Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії.22 Досвідченість же його знаєте, бо наче син батькові послужив зі мною для благої вістки.22 Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.
23 Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.23 Отож, я сподіваюся послати його відразу ж, як тільки-но дізнаюся, що буде зі мною.23 Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.23 Надіюся послати його, щойно довідаюся, що він зі мною.23 Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.
24 Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.24 Я певний в Господі, що й сам невдовзі прийду до вас.24 А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду.24 Але сподіваюся в Господі, що й сам незабаром прийду.24 Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.
25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,25 А втім, я вважав за потрібне послати до вас Єпафродита, брата і співробітника і сподвижника мого, а вашого посланця і служника в моїх тіснотах,25 Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі;25 Вважав за потрібне послати до вас Епафродита - мого брата, помічника і співвояка, та вашого посланця і служителя в моїй потребі.25 Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.
26 бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.26 Тому що він вельми хотів усіх вас бачити і дуже сумував через те, що до вас долинула чутка про його хворобу.26 бо він за вами всіма побивався і непокоївся - тому, що ви почули про його недугу.26 Адже він побивався за всіма вами й тужив, бо ви почули, що він хворів.26 Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.
27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.27 Бо він був недужий і замалим не вмер; але Бог помилував його, і не його тільки, а також мене, щоб не додалося мені жалю до печалі.27 Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком.27 Бо таки хворів смертельно, але Бог помилував його, - і не тільки його, а й мене, щоб я не переживав смуток за смутком.27 Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.
28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.28 А тому я скорше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, а я менше сумував.28 Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку.28 Отже, швидко послав я його, щоб, побачивши його, ви знову зраділи, та і я був без смутку.28 Оце ж скоріщ послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.
29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,29 То прийміть же його в Господі з усілякою радістю, і таких майте в пошані,29 Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані,29 Прийміть же його в Господі з повною радістю - і шануйте таких,29 Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,
30 бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.30 Бо він за справу Христову був близько до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг мені.30 бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.30 бо він наблизився був до смерти за справу Христа, наражаючи своє життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг для мене.30 тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.