1 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,1 І коли я приходив до вас, браття, приходив сповіщати вам свідчення Боже не в перевазі слова чи мудрости.1 Та я, коли прийшов до вас, брати, - не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю.1 І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Боже таїнство вишуканими словами й мудрістю.1 І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.
2 бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...2 Бо я поклав собі бути у вас таким, що не відає анічого, окрім Ісуса Христа, і причому розп'ятого;2 Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп'ятого.2 Бо я вважав за правильне не знати у вас нічого, як тільки Ісуса Христа, - і то розіп'ятого.2 Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.
3 І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.3 І був я у вас немічним і в страхові та у великім трепеті;3 Я був у вас немічним, лякливим, увесь тремтів;3 І я був перед вами у немочі, і в страху, і в великім тремтінні;3 І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.
4 І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,4 І слово моє, і проповідь моя не в переконливих словах людської мудрости, але у з'яві Духа і сили,4 слово ж моє і проповідь моя не були в переконливих словах мудрости, а в доказі Духа та сили,4 і моє слово, і моя проповідь - не в переконливих словах мудрости, але в об'яві Духа й сили,4 І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,
5 щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!5 Щоб віра ваша утверджувалася не на мудрості людській, але в силі Божій.5 щоб ваша віра була не в мудрості людській, а в силі Божій.5 щоб ваша віра була не в людській мудрості, а в Божій силі.5 щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.
6 А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,6 А мудрість ми проповідуємо поміж досконалими, проте мудрість не віку цього, і не володарів цього віку, що гинуть.6 Ми ж говоримо про мудрість між досконалими, - не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають;6 Ми говоримо про мудрість у досконалих - не мудрість цього віку і не про минущість володарів цього віку.6 Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,
7 але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,7 Але ми проповідуємо премудрість Божу, утаємничену, приховану, котру призначив Бог передніше віків для слави нашої,7 але говоримо про мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу;7 Але говоримо про Божу премудрість, сховану в тайні, яку визначив Бог перед віками нам на славу;7 а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,
8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!8 Котрої ніхто з володарів цього віку не спізнав; бо, якби спізнали, то не розп'яли б Господа слави.8 її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп'яли б Господа Слави,8 її ніхто з володарів цього віку не пізнав; бо якби були пізнали, то не розіп'яли б Господа слави.8 котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.
9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!9 Але, як написано: Не бачило того око, не чуло вухо, і не приходило те в серце людині, що приготував Бог тим, хто любить Його.9 але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.»9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що до серця людини не приходило, - те приготував Бог тим, що його люблять!9 Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.
10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.10 А нам Бог відкрив це Духом Своїм; бо Дух усе досліджує, навіть глибини Божі.10 Нам же Бог об'явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.10 Нам це Бог відкрив [своїм] Духом, бо Дух усе досліджує, навіть глибини Божі.10 Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.
11 Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.11 Бо хто з людей відає, що в людині, окрім людського духа, що в ній існує? Так само й Божого ніхто не знає, окрім Духа Божого.11 Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого.11 Бо хто з людей знає те, що є в людині? Хіба лише дух людини, який живе в ній! Так само й Божого ніхто не пізнав, хіба тільки Дух Божий.11 Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.
12 А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,12 Але ми прийняли не духа світу цього, але Духа від Бога, щоб знати дароване нам від Бога.12 Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога;12 Ми ж одержали не дух світу, але Дух, що від Бога, - щоб знати те, що дароване нам від Бога;12 Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.
13 що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.13 Про це ми й сповіщаємо не від людської мудрости завченими словами, але виявленими від Духа Святого, порівнюючи духовне з духовним.13 про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, - духовні речі духовними словами подаючи.13 про що й говоримо не вченими словами людської мудрости, але навченими [Святим] Духом, порівнюючи духовне з духовним.13 Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.
14 А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.14 Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого, тому що вона вважає це безумом; і не може зрозуміти, тому що це треба сприймати духовно.14 Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється.14 Тілесна ж людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство і вона не може цього пізнати, бо це розсуджується духовно.14 Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.
15 Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.15 Але духовний судить усе, а його судити ніхто не може.15 Духовна ж - судить усе, а її ніхто не судить.15 Духовна ж людина розсуджує все це, але сама ніким не судиться.15 Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.
16 Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!16 Бо хто спізнав розум Господній, щоб міг навчати його? А ми маємо розум Христів.16 «Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.16 Бо хто пізнав розум Господній, хто навчить його? Ми ж маємо розум Христа!16 Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.