1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома. | 1 За [кілька] днів Він знову прийшов до Капернауму; і чутка пішла, що Він у домі. | 1 Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі. | 1 Коли через кілька днів прийшов знову до Капернаума, поширилася чутка, що він удома. | 1 І знов увійшов у Капернаум через кілька днїв; і розголошено, що Він у господї. |
2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово. | 2 Відразу зібрався натовп, аж біля дверей не стало місця; і Він повідав їм слово. | 2 І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом. | 2 І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть коло дверей, а він виголошував їм слово. | 2 І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима. І проповідував Він їм слово. |
3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо. | 3 І прийшли до Нього з недужим, котрого несли четверо; | 3 І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо. | 3 І приходять до нього, несучи спаралізованого, якого несло четверо. | 3 І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо. |
4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений. | 4 І, не маючи можливости наблизитися до Нього через велелюддя, розібрали стелю [дому], де Він був і, прокопавши її, опустили постіль, на котрій лежав розслаблений. | 4 А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. | 4 Не маючи змоги наблизитися до нього через натовп, розкрили дах над місцем, де він був, і, зробивши діру, звісили ліжак, на якому лежав паралізований. | 4 І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений. |
5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі! | 5 Ісус побачив їхню віру і сказав недужому: Сину! Прощаються тобі гріхи твої. | 5 Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: `Сину, відпускаються тобі твої гріхи.` | 5 Побачивши їхню віру, Ісус каже спаралізованому: Дитино, відпускаються твої гріхи! | 5 Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої. |
6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали: | 6 Тут сиділи деякі із книжників і міркували в серцях своїх: | 6 А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: | 6 Були там деякі книжники, що сиділи й думали в серцях своїх: | 6 Були ж деякі з письменників, що там сидїли, і казали в серцях своїх: |
7 Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого? | 7 Чого це Він так зневажає Бога? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога? | 7 `І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?` | 7 Чому він так каже? Зневажає Бога; хто ж може відпускати гріхи, крім самого Бога? | 7 Що за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог? |
8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте? | 8 Ісус відразу пізнав духом Своїм, що вони отак міркують у собі, і сказав їм: Навіщо так мислите в серцях ваших? | 8 Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: `Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? | 8 І тут же Ісус, зрозумівши своїм духом, що вони так думають у собі, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших? | 8 І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до них: На що се кажете в серцях ваших? |
9 Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи? | 9 Що легше? Чи сказати недужому: “Прощаються тобі гріхи”? Чи сказати: “Підведися, візьми свою постіль і ходи”? | 9 Що легше - сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи? | 9 Що легше - сказати паралізований: Відпускаються тобі гріхи чи сказати: Встань, візьми свої носилки та йди собі? | 9 Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи. |
10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому: | 10 Але, щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – каже недужому: | 10 Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, - мовить до розслабленого: | 10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу відпускати гріхи на землі, каже паралізований: | 10 От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:) |
11 Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! | 11 Тобі кажу: Підведися, візьми постіль свою і йди у дім твій. | 11 Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому.` | 11 Кажу тобі, встань, візьми ліжко своє і йди до своєї оселі. | 11 Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого. |
12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми! | 12 Він відразу підвівся, узяв постіль і вийшов перед усіма, і всі дивувалися і прославляли Бога, кажучи: Ніколи нічого подібного ми не бачили! | 12 Устав той - і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: `Ніколи ми такого не бачили!` | 12 І той тут же встав, узявши ліжко, вийшов перед усіма так, що всі дивувалися; і славили Бога, кажучи: Ніколи ще такого ми не бачили. | 12 І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили. |
13 І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав. | 13 І знову [Ісус] вийшов до моря; і увесь народ пішов до Нього, і Він навчав їх. | 13 І знову вийшов над море, і ввесь народ сходився до нього, і він навчав їх. | 13 Він вийшов знову до моря, і увесь нарід ішов до нього. І він навчав їх. | 13 І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх. |
14 А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним. | 14 А коли проходив, то побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: Іди за Мною. І [він] підвівся й пішов слідом за Ним. | 14 А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: `Іди за мною!` Той устав і пішов слідом за ним. | 14 А переходячи, побачив Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за мною. Той устав і пішов за ним. | 14 І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним. |
15 Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним. | 15 І коли Ісус приліг у домі його, прилягли з Ним і учні Його, і багато митників і грішників; бо їх було багато і вони йшли слідом за Ним. | 15 І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, - тих, що за ним ішли. | 15 Коли він сидів за столом у його оселі, багато митників та грішників сиділо за столом з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за ним. | 15 І сталось, як сидїв Він за столом у господї в него, посїдало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним. |
16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками? | 16 Книжники і фарисеї, побачивши, що Він їсть із митниками і грішниками, казали учням Його: А це ж чому Він їсть і п‘є з митниками та грішниками? | 16 І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: `Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками?` | 16 І книжники фарисейські, побачивши, що він їсть з митниками та грішниками, казали Його учням: Чому він їсть з митарями та грішниками? | 16 І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє? |
17 А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння. | 17 Зачувши [те], Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, але недужі; Я прийшов покликати не праведників, але грішників до каяття. | 17 Ісус, почувши те, сказав їм: `Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних.` | 17 Почувши це, Ісус каже їм: Не здорові, а хворі потребують лікаря; я прийшов кликати не праведників, а грішників. | 17 І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння. |
18 А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять? | 18 Учні Іванові і фарисейські постилися. Прийшли до Нього і кажуть: Чому учні Іванові і фарисейські постяться, а Твої учні не постяться? | 18 Учні ж Йоана й фарисеї постили; і приходять до Ісуса та й кажуть: `Чого учні Йоанові та учні фарисеїв постять, а твої не постять?` | 18 А учні Іванові та фарисеї постили. І приходять вони й кажуть Йому: Чому учні Іванові та учні фарисейські постять, а твої учні не постять? | 18 А були ученики Йоанові та Фарисейські постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять? |
19 Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть. | 19 І сказав їм Ісус: Чи можуть поститися сини світлиці шлюбної, коли з ними наречений? Доки з ними наречений, не можуть поститися; | 19 Ісус відповів їм: `Чи ж можуть постити весільні гості, доки жених з ними? Доки жених з ними, вони не можуть постити. | 19 Ісус сказав їм: Чи можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити. | 19 І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити. |
20 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів. | 20 Але надійдуть дні, коли відбереться в них наречений, і тоді будуть поститися за тих днів. | 20 Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів. | 20 А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого; отоді в ті дні й поститимуть. | 20 Прийдуть же днї, коли візьметься від них жених, і тодї постити муть в ті днї. |
21 І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша. | 21 Ніхто до старої одежі не пришиває латки з нової тканини; інакше нова латка збіжиться на старій одежі і діра стане ще більшою. | 21 Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини, бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша. | 21 Ніхто не пришиває латки з небіленого полотна до старого одягу, бо інакше нове відірветься від старого, і дірка стане ще гірша. | 21 І нїхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка. |
22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків. | 22 Ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки: інакше молоде вино порве бурдюки, і вино витече, і бурдюки пропадуть; але вино молоде слід вливати у нові бурдюки. | 22 Ніхто й не наливає нового вина у старі бурдюки, бо інакше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино - у нові бурдюки!` | 22 І ніхто не вливає нового вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки - і тоді й вино пропаде, й бурдюки; але нове вино вливають у нові бурдюки. | 22 І нїхто не наливає нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозриває бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати. |
23 І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати. | 23 І трапилося Йому в суботу проходити засіяними [ланами], і учні Його, йдучи дорогою, почали зривати колоски. | 23 Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся. | 23 Як переходив він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски. | 23 І довелось переходити Йому в суботу через засїви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє. |
24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться? | 24 І фарисеї сказали Йому: Дивися, до чого вони вдаються в суботу, хоч цього не можна [робити]? | 24 А фарисеї ж: йому й кажуть: `Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?` | 24 А фарисеї казали Йому: Поглянь-но, що вони роблять у суботу те, чого не слід? | 24 І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся? |
25 А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним? | 25 Він сказав їм: Невже ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли мав потребу і був голодний сам і ті, що були з ним? | 25 А він їм: `Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, - зголоднів бо він сам і ті, що з ним були? | 25 А він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, маючи потребу, бо ж зголоднів сам і ті, що були з ним? | 25 А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нуждї і голодував він і ті, що були з ним? |
26 Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним? | 26 Коли увійшов він до Божого дому за першосвященика Авіятара і їв хліби приношення, котрих не можна було їсти, окрім священиків, і дав також тим, що були з ним? | 26 Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з'їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?` | 26 Як увійшов до Божого дому - за архиєрея Авіятара - і з'їв хліби принесення, що їх не можна було їсти нікому, крім священиків, і дав тим, що були з ним? | 26 Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиєрея, та й їв хлїби показнї, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним? |
27 І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи, | 27 І сказав їм: Субота для людини, а не людина для суботи; | 27 І каже до них: `Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, | 27 І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи, | 27 І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи. |
28 а тому то Син Людський Господь і суботі. | 28 А тому Син Людський є Господь і суботи. | 28 тож Син Чоловічий - Владика й над суботою.` | 28 тому Син Людський є владикою і суботи. | 28 Тим Син чоловічий - Господь і суботи. |