1 Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе! За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу. | 1 Горе тим, що складають заміри беззаконня і на ложах своїх придумують злочини, котрі вчиняють уранці на світанку, тому що в руках їхніх є сила! | 1 Горе тим, що замишляють беззаконня і чинять зло на своїх ложах! Вони, як лиш засвітає ранок, його коять, бо мають в себе в руках силу. | 1 Вони були ті, що задумують труди, і чинять зло на їхніх постелях і разом в день їх завершували, томущо не підняли до Бога їхні руки. | 1 Горе тим, що задумують беззаконностї, і вже на ложах своїх укладають ледаче, щоб довершати все те від ранку, від досьвітку, - тому, що вони чують силу в руках своїх. |
2 Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його. | 2 Забажають полів і захоплюють їх силою, будинків – і відбирають їх, і оббирають людину й оселю її, мужа і спадок його. | 2 Нив забажають - і їх грабують; будинків - і їх віднімають. Загарбують людину з її домом, чоловіка разом з його спадщиною. | 2 І жадали поля і окрадали сиріт і насилували доми і грабили мужа і його дім, мужа і його насліддя. | 2 Забажають ниви, й забирають її, - будинку, й відіймають його; загарбують людину й дім її, чоловіка й його наслїддє. |
3 Тому так промовляє Господь: Ось Я замишляю на цей рід лихе, що ший своїх з нього не визволите, і ходити не будете гордо, бо це час лихий. | 3 А тому так говорить Господь: Ось, Я маю думку навести на цей рід таке лихоліття, котрого ви не скинете зі своєї шиї, і не будете ходити, випроставшись; бо цей час лихий. | 3 Тому Господь так каже: «Ось я задумую на рід цей лихо; від нього ви не зможете відхилити ший ваших, і не здолаєте ходити просто, бо то буде лихий час.» | 3 Через це так говорить Господь: Ось Я задумую зло проти цього племени, з якого ви не підведете вашої шиї і нагло не підете прямо, бо час поганий. | 3 Тим то ось як говорить Господь: От, я задумав, наслати на сей рід лихолїттє, яке ви не здолїєте скинути з ший ваших, і не зможете ходити просто; бо настане час гіркий. |
4 Того дня проголосять на вас приповістку, і співатимуть пісню жалобну, говорячи: Сталось! До пня опустошені ми, уділ народу мого змінився, як це діткнуло мене! Наше поле поділене буде чужинцями, | 4 Того дня повідають про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і казатимуть: Ми цілком розорені! Спадок народу мого переданий іншим; як повернуться до мене поля наші, уже поділені чужинцями? | 4 Того часу на вас укладуть приповідку, і гірким плачем будуть плакати та промовляти: «Зруйновано нас з усім! Частку мого народу він міняє; як він її від мене усуває! Замість поля наші повернути, він їх ділить. | 4 В тому дні візьметься на вас притчу, і заплачеться голосіння піснею, кажучи: Бідою ми в біді. Часть мого народу зміряний шнурком, і не було того, хто боронив би його, щоб відвернути. Наші поля поділені. | 4 Того часу зложать про вас приповідку, а в вас плакати муть гірким плачем і промовляти: Ми спустошені зовсїм! пай мого народу відданий чужим; як вернутись йому до мене? поля наші подїлені поміж чужинцїв! |
5 тому в тебе не буде нікого, хто кидав би шнура мірничого, як жеребка на Господнім зібранні. | 5 Тому не буде в тебе нікого, хто кинув би жереба на вимірювання у зібранні перед Господом. | 5 Тому не буде у вас нікого, хто б кидав на пай жереб у громаді Господній.» | 5 Через це не буде в тебе той, хто кидає шнурок в наслідді, в господньому зборі. | 5 Тим же то в тебе не буде нїкого, хто б при замінї (поля) кидав жереб в громадї перед Господом. |
6 Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, не досягне нас ганьба. | 6 Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не спіткала вас ганьба. | 6 «Не проповідуйте», - проповідують. «Нехай не проповідують цього! Ганьба нас не осягне!» | 6 Не плачте слізьми, ані хай не проливають над цим сліз. Бо погорда не віддалиться. | 6 Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не впала на вас безчесть. |
7 О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова Мої тому, хто ходить правдиво? | 7 О ти, що називаєшся домом Якова! Хіба змалів Дух Господній? Чи такі діяння Його? Чи не добродійні слова Мої для того, хто вчиняє справедливо? | 7 Дім Якова говорить: «Хіба у Господа терпець урвався? Хіба такі його вчинки? Хіба слова його добра не чинять тому, хто праведно діє?» | 7 Хто каже: Дім Якова розгнівив господний дух. Чи це не є його задуми? Чи Його слова з ним не є гарні і чи не прямо пішли? | 7 О, ви, що себе домом Якововим називаєте! Чи то ж поменшав Дух Господень? Чи такі ж дїла його? Хиба ж слова мої не добродїйні такому, що в справедливостї ходить? |
8 Ще вчора були ви народом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща ви стягаєте з тих, хто проходить безпечно, як здобич війни. | 8 А народ, котрий раніше був Моїм, повстав, як ворог, і ви відбираєте як верхню, так і спідню одежу у перехожих, що відвертаються од війни. | 8 Та мій народ устає вже здавна, немов ворог. Ви ж із жупаном здираєте й сорочку з тих, що приходять тихо, що й гадки про війну не мають. | 8 І впереді мій нарід повстав на ворожнечу. Замість його миру здерли його скіру, щоб забрати надію в розбитті війни. | 8 Та нарід, що був давно моїм, устав, як ворог; ви з жупаном здираєте й сорочку в тих, що тихо проходять, в тих, що одвертаються від сварки. |
9 Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки. | 9 Дружин народу Мого ви проганяєте із затишних осель їхніх; у дітей їхніх ви назавжди відбираєте оздоби Мої. | 9 Жінок мого народу ви проганяєте з їхніх домів милих; у дітей їхніх геть берете мою честь навіки. | 9 Через це володарі мого народу будуть викинені з їхніх домів їжі, погані через їхні затії були викинені. Приближіться до вічних гір. | 9 Жен мого люду ви пхаєте з хати, де пробували вони з упокоєм, а в дїтей їх ви на все видераєте окрасу мою. |
10 Устаньте й ідіть, бо тут не спочинок, це за занечищення ваше, що загладу для вас принесе, вирішальну загладу. | 10 Підведіться і забирайтеся, бо [країна] ця не є місцем спокою, за нечистоту вона буде розорена і притому жорстоким розоренням. | 10 Уставайте і йдіть геть: бо це не край спочинку, - через нечистоту, що вас руйнує руїною тяжкою. | 10 Встань і йди, бо немає для тебе цього спочинку через нечистоту. Зітлійте зітлінням, | 10 Вставайте, втїкайте, ся країна не є вже місцем супокою; за нечисть буде вона опустошена, та й то страшним опустошеннєм. |
11 Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про напій п'янкий, то був би він любим пророком оцьому народові. | 11 Якби якийсь неборака вигадав неправду і сказав: Я буду проповідувати тобі про вино і сікеру, то він був би бажаним проповідником для цього народу. | 11 Якби з'явився якийсь вітрогон і брехню придумав: «Я буду про вино вам і напої проповідувати»! - він став би проповідником цього народу. | 11 ви втекли як ніхто не гнався. Дух поставив неправду, накапав тобі на вино і опяніння. І буде, що з каплі цього народу | 11 Як би який вітрогон придумав брехню та й сказав: Буду про вино та напитки вам пророкувати, то й був би він пророком по смаку тим людям. |
12 Невідмінно зберу тебе всього, о Якове, невідмінно згромаджу останок Ізраїлів, разом поставлю його, як отару в Боцрі, як ту череду на пасовищі, і будуть гомоніти вони від многолюдства! | 12 Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з'єднаю останки Ізраїля, зберу їх в єдине, як овець у Боцрі, мов отару в своїй кошарі; загомонять вони від велелюдности. | 12 Зберу тебе напевно, Якове, усього. Зберу рештку Ізраїля напевно. Згуртую їх, немов отару, до кошари; неначе череду, серед їхнього пасовиська; аж загуде від безлічі народу. | 12 збиранням буде зібраний Яків з усіма. Очікуючи, очікуватиму тих, що осталися з Ізраїля, разом поставлю їхній поворот. Так як вівці в скорботі, як отара посеред їхньої загороди, вони вискочать від людей. | 12 Напевно зберу всього тебе, Якове, позбіраю в одно останки Ізраїля, зберу їх до купи, наче вівцї в Восорі, мов би отару в кошарі; аж загуде від безлїку люду. |
13 Перед ними виламувач піде, вони продеруться та браму перейдуть і вийдуть із неї. І піде їхній цар перед ними, а Господь на чолі їх! | 13 Перед ними піде муролом, і вони зламають перешкоди, пройдуть крізь брами і вийдуть ними, і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх – Господь. | 13 Проломщик піде перед ними; вони проломлять, пройдуть крізь ворота й вийдуть ними. І цар їхній пройде перед ними, і Господь на чолі у них. | 13 Через розвалину перед їхнім лицем пробили, і пройшли через браму і вийшли крізь неї, і їхний цар вийшов перед їхним лицем, а Господь їх провадитиме. | 13 Поперед пійде той, що повалив мури; вони поломлять огорожу, ввійдуть кріз ворота й вийдуть ними, та й царь їх пійде перед ними, а поперед усїх їх - Господь. |