1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,1 По цих словах Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Настав час: прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе,1 Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив,1 Після цих слів Ісус звів очі до неба й сказав: Батьку, прийшов час. Прослав твого Сина, щоб [твій] Син прославив тебе.1 Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.2 Оскільки Ти дав Йому владу над всілякою плоттю, то нехай всьому, що Ти дав Йому, дасть Він життя вічне.2 згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому.2 Як ти дав йому владу над усяким тілом, то і всьому, що ти дав йому, щоб він дав їм вічне життя.2 Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.3 А це життя є вічне, щоб знали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа.3 А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа.3 Ото є вічне життя, щоб пізнали тебе - єдиного правдивого Бога, і того, кого ти послав, - Ісуса Христа.3 Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.4 Я прославив Тебе на землі, звершив діяння, котре Ти доручив Мені звершити;4 Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.4 Я прославив тебе на землі, виконав справу, яку ти доручив мені виконати.4 Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.5 І нині прослав Мене Ти, Батьку, у Тебе Самого славою, котру Я мав у Тебе передніше буття світу.5 Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!5 І тепер ти мене прослав, Батьку, в себе самого - тією славою, яку я мав у тебе ще перед тим, як постав світ.5 А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.6 Я відкрив ймення Твоє людям, котрих Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені; і вони зберегли слово Твоє;6 Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.6 Я виявив твоє ім'я людям, яких ти мені дав із світу. Твої вони були - і мені дав ти їх, і вони зберегли твоє слово.6 Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,7 Нині зрозуміли вони, що все, що Ти дав Мені, – від Тебе;7 Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені - від тебе;7 Нині зрозуміли, що все, що ти дав мені, є від тебе.7 Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.8 Бо слова, котрі Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли по-справжньому, що Я прийшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене.8 слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав.8 Бо слова, які ти мені дав, я передав їм, і вони прийняли і правдиво зрозуміли, що я вийшов від тебе, повіривши, що ти мене послав.8 Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!9 Я за них благаю: не за увесь світ благаю, але за тих, котрих Ти дав Мені, тому що вони Твої;9 Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони - твої.9 Я за них благаю, - не за світ благаю, але за тих, яких ти мені доручив, бо вони твої;9 Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.10 І все Моє – Твоє, і Твоє Моє; і Я прославився в них.10 І все моє -твоє, твоє ж - моє, і в них я прославився.10 і все моє - твоє, а твоє - моє; і я прославився в них.10 І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!11 Я тепер уже не в світі, але вони у світі, а Я до Тебе йду; Отче Святий! Збережи їх в ім‘я Твоє, тих, котрих Ти Мені дав, щоб вони були одне, як Ми.11 Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!11 Я більше не є в світі. А вони в світі; я ж іду до тебе. Батьку святий, збережи їх у твоє ім'я, яке ти мені дав, - щоб були одне, як і ми.11 І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.12 Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім‘я Твоє; тих, котрих Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, окрім сина погибелі, нехай справдиться Писання.12 Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання.12 Коли я був з ними [у світі], я зберігав їх у твоє ім'я, тих, що ти мені дав, - і я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, хіба лиш син погибелі, щоб збулося Писання.12 Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.13 А нині до Тебе йду, і це кажу в світі, щоб вони мали в собі радість Мою досконалу.13 Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.13 Нині ж до тебе йду - і кажу про це в світі, щоб мали повну мою радість у собі.13 Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.14 Я передав їм Слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу.14 Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, - не від світу бо вони, так само, як і я не від світу.14 Я дав їм твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і я не від світу.14 Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.15 Не молю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла;15 Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише - щоб зберіг їх від лихого.15 Не благаю, щоб ти їх забрав від світу, але щоб зберіг їх від злого.15 Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
16 Не від світу вони, як і Я не від світу.16 Вони не від світу, як і Я не від світу.16 Вони не від світу так само, як і я не від світу.16 Вони не від світу, як і я не від світу.16 Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.17 Освяти їх істиною Твоєю: Слово Твоє – істина.17 Освяти їх у твоїй істині: слово твоє - істина.17 Освяти їх правдою [своєю]: слово твоє - правда.17 Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.18 Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ;18 Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ.18 Як ти послав мене у світ, так і я послав їх у світ.18 Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.19 І за них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.19 Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині.19 За них я освячую себе, щоб і вони були освячені правдою.19 І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,20 Але не за них лише благаю, але за віруючих в Мене за словом їхнім;20 Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене,20 Не за них же тільки благаю, а й за тих, що повірять у мене через їхнє слово,20 Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.21 Нехай будуть всі одне, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас одне, – щоб увірував світ, що Ти послав Мене,21 щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав.21 щоб усі були єдині, - так, як ти, Батьку, в мені, а я в тобі, - щоб і вони в нас були; щоб світ повірив, що ти мене послав.21 щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.22 І славу, Котру Ти дав Мені, Я дав їм: нехай будуть одне, як Ми одне.22 І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно.22 І я передав їм славу, яку ти мені дав, - щоб були одне, як і ми одне.22 І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
23 Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.23 Я в них, а Ти в Мені; нехай же будуть досконалі в єдиному, і нехай спізнає світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене.23 Я - в них, і ти - в мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене.23 Я в них, а ти - в мені, хай будуть досконалі в одності, [і] щоб світ пізнав, що ти мене послав і ти полюбив їх так, як і мене полюбив.23 Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.24 Отче! Котрих Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, аби бачили славу Мою, котру Ти дав Мені, тому що полюбив Мене передніше заснування світу.24 Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу.24 Батьку, хочу, щоб ті, яких ти мені дав, були зі мною там, де я, щоб побачили мою славу, яку ти мені дав, бо ти полюбив мене раніше від створення світу.24 Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
25 Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.25 Отче праведний! Світ не пізнав Тебе; а Я пізнав Тебе і ці пізнали Тебе, що Ти послав Мене.25 Праведний Отче! Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене.25 Батьку справедливий! Світ тебе не пізнав, але я тебе пізнав. І вони пізнали, що ти мене послав.25 Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
26 Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...26 І Я відкрив їм ймення Твоє і відкрию, щоб любов, котрою Ти полюбив Мене, в них була, і Я в них.26 І об'явив я їм твоє ім'я, і об'являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, - а я в них!»26 Я виявив їм твоє ім'я і скажу, щоб любов, якою ти полюбив мене, була і в них, і я в них!26 І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.