1 Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.1 Як минула субота, Марія Магдалина і Марія Якова і Соломія накупили пахощів, щоб іти й помазати Його.1 Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його.1 Як минула субота, Марія Магдалина, Марія Яковова і Соломія купили пахощів, щоб піти й намастити Його.1 І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його.
2 І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,2 І на світанку першого [дня] неділі вони прийшли до гробу, – як сходило сонце.2 Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце,2 На світанку першого після суботи дня приходять до гробниці - як зійшло сонце.2 І вельми рано первого дня тижня приходять до гробу, як сходило сонце.
3 і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?3 І гомоніли поміж собою: Хто відвалить нам каменя від входу до гробу?3 та й говорили між собою: `Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?`3 І говорили між собою: Хто ж відвалить нам камінь від входу в гробницю?3 І казали між собою: Хто відкотить нам каменя від дверей гробу?
4 А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...4 А тоді глянули і побачили, що камінь відвалений; а він же був дуже великий.4 Але поглянувши, побачили, що камінь був відвалений, - був бо дуже великий.4 Та, пригледівшись, бачать, що камінь відсунений, хоч був дуже великий.4 І поглянувши, побачили, що відкочено каменя; був бо великий дуже.
5 І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...5 І зайшли до гробу і там побачили юнака, що сидів праворуч від них, одягнений у білу одежу, – і жахнулися вони.5 Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, - і вжахнулись.5 Увійшовши до гробниці, побачили зодягненого у все біле юнака, який сидів праворуч, - і жахнулися.5 І, ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись.
6 А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.6 А він сказав їм: Не жахайтеся. Ісуса шукаєте Назарянина, розп‘ятого; Він воскрес, Його немає тут. Ось місце, де Його поклали було.6 А він до них промовив: `Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп'ятого Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали.6 А він їм каже: Не жахайтеся; ви шукаєте Ісуса Назарянця, розіп'ятого? Він воскрес - нема Його тут. Ось місце, де були поклали Його.6 Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його.
7 Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.7 Але йдіть, скажіть учням Його, і Петрові, що Він зустріне вас у Галілеї; там Його побачите, як Він сказав вам.7 Але йдіть, скажіть його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам.`7 Ідіть же та скажіть Його учням, Петрові, що очікуватиме вас у Галилеї; там Його побачите, - так як сказав вам.7 Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам.
8 А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...8 І вийшли вони з гробу і кинулися бігти, їх обгорнув жах і трепет, і нікому нічого не сказали, тому що боялися.8 І вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися.8 Вийшовши, побігли від гробниці, бо їх охопили тремтіння і жах; і нікому нічого не сказали, бо боялися.8 І вийшовши вони хутко, побігли від гробу; бо обняв їх трепет і страх, та й нїкому нїчого не сказали: боялись бо.
9 Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.9 [Коли] воскрес [Ісус] вранці першого [дня] неділі, то з‘явився найперше Марії Магдалині, з котрої вигнав сім демонів.9 Воскреснувши ж уранці першого дня тижня, з'явився найперше Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів.9 А як воскрес Він уранці, в перший після суботи день, з'явився він найперше Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів.9 Воскреснувши ж уранцї первого дня тижня, явивсь найперше Мариї Магдалинї, що з неї вигняв сїм бісів.
10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.10 Вона пішла і звістила тим, що були з Ним, котрі плакали і ридали;10 Вона пішла й повідомила тих, що були з ним і що сумували й плакали.10 Пішовши, вона сповістила тим, що були з ним, - ті плакали й ридали;10 Вона пійшовши, сповістила тих, що були з Ним, як сумували та плакали.
11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.11 Але вони, тільки-но зачули, що Він живий, і що вона бачила Його, – не повірили.11 Вони ж, почувши, що він живий та що вона його бачила, не йняли віри.11 дізнавшись, що він живий, що вона Його бачила, - не повірили.11 А ті, почувши, що живий, і вона Його бачила, не поняли віри.
12 По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.12 Після цього з‘явився в іншому вигляді двом із них на дорозі, коли вони простували до поселення.12 Після цього з'явився в іншім вигляді двом з них, що були в дорозі й ішли на село.12 Після цього з'явився в іншім вигляді двом із перехожих, що йшли до села.12 Після ж того двоїм із них в дорозї явив ся в иншому видї, як ійшли на село.
13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.13 А вже ті повернулися і сповістили решті; але їм також не повірили.13 І ці, повернувшися, сповістили інших, але й їм не йняли віри.13 А ті вже сповістили іншим, але і їм не повірили.13 І вони, пійшовши, сповістили других, та й тим не поняли віри.
14 Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.14 Нарешті з‘явився самим одинадцятьом, що напівлежали [й вечеряли], і дорікав їм за невіру і жорстоке серце, що тим, котрі бачили Його воскресіння, не повірили.14 Нарешті з'явився він самим одинадцятьом, коли то були за столом, і докоряв за їхнє невірство та твердосердя, що не повірили тим, які бачили його воскреслого з мертвих.14 Нарешті з'явився одинадцятьом, коли ті були за столом; дорікав їм за невірство і твердосердя, бо не повірили тим, які побачили Його воскреслим.14 Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстокостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.
15 І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!15 І сказав їм: Ідіть по всьому світі і проповідуйте Євангелію кожному створінню.15 І сказав їм: `Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню.15 Сказав їм: Ідіть по цілому світові та проповідуйте Єванґелію всякому творінню.15 І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву.
16 Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.16 Хто буде вірити і хреститися, врятований буде; а хто не буде вірувати, засуджений буде.16 Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений.16 Хто повірить і охреститься, буде врятований, а хто не повірить, буде засуджений.16 Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся.
17 А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,17 А тих, що повірили, будуть супроводжувати ці ознаки: йменням Моїм будуть виганяти бісів, будуть говорити новими мовами;17 А ось чуда, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім'ям моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими;17 І такі ознаки супроводжуватимуть тих, що повірили: Моїм ім'ям виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами.17 Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганяти муть; мовами заговорять новими;
18 братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!18 Будуть брати гадюк, і, якщо вип‘ють смертоносне щось, не зашкодить їм; покладуть руки на хворих, і вони стануть здорові.18 гадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; на хворих будуть руки класти, і добре їм стане.`18 І візьмуть у руки зміїв і хоча щось смертоносне вип'ють, - їм не пошкодить; покладуть руки на недужих - і ті стануть здоровими.18 гадюк брати муть, і, коли смертнього чого випють, не шкодити ме їм; на недужих руки класти муть, і одужувати муть.
19 Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.19 Отож, Господь, після бесіди з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога.19 Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога.19 Тож Господь Ісус, промовивши до них, піднісся на небо, сів праворуч Бога.19 Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правицї в Бога.
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.20 І вони рушили і проповідували скрізь при Господньому сприянні і утвердженні слова ознаками, які його супроводили. Амінь.20 Вони ж пішли й проповідували всюди, а Господь допомагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводили.20 Вони пішли і проповідували всюди; а Господь допомагав і стверджував слово чудесами, що Його супроваджували. [Амінь.]20 Вони ж вийшовши, проповідували всюди, а Господь допомагав, і слово стверджував услїд ознаками. Амінь.