1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти.1 За кілька днів, у жнивну пору, прийшов Самсон побачитися з дружиною своєю і приніс з собою козеня; і коли сказав: Увійду я до дружини моєї, до опочивальні, то батько її не дозволив йому зайти.1 По якомусь часі, під час пшеничних жнив, Самсон навідав свою жінку, мавши з собою козеня, мовивши: “Я хочу - в світлицю до моєї жінки.” Але батько її не дозволив йому ввійти;1 І додали ізраїльські сини чинити погане перед Господом, і передав їх Господь в руки чужинців сорок літ.1 По якомусь часї, під пшеничні жнива, прийшов Самсон із козеням, щоб одвідати жінку свою, й каже: Я хочу ввійти в бічню сьвітлицю до моєї жінки. Батько ж її не дозволив йому ввійти,
2 І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї.2 І сказав батько її: Я гадав собі, що ти зненавидів її, і я віддав її твоєму приятелеві. Ось, молодша сестра вродливіша од неї: Благаю тебе, візьми її замість неї.2 каже йому: “Я думав, ти вже більше її не любиш, і віддав її одному з твоїх бояринів. Та хіба менша її сестра не краща? Візьми її собі замість неї!”2 І був муж з Сарая з племени Дана, й імя його Маное, і жінка його неплідна і не родила.2 А заявив йому: Я справдї думав, що ти одцуравсь її, та й оддав твойму бояринові. Однакже менша сестра її ще краща за неї; нехай вона буде замість її.
3 І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло.3 Але Самсон сказав їм: Тепер я матиму підставу перед филистимлянами, якщо вчиню їм лихе.3 Самсон же відказав їм: “Цим разом не буду винен перед філістимлянами, коли заподію їм яке лихо.”3 І зявився господний ангел жінці і сказав до неї: Ось ти неплідна і не породила, і в лоні матимеш і породиш сина.3 Самсон же відказав йому: Тепер не буду винен Филистіям, коли заподїю зло їм.
4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.4 І пішов Самсон, і впіймав триста лисиць, і взяв він смолоскипи і зв'язав хвіст із хвостом, прив'язавши по смолоскипові між двома хвостами.4 Пішов Самсон, піймав триста лисиць, набрав смолоскипів, зв'язав по два лисичині хвости докупи, а в середину між кожну пару хвостів причепив по смолоскипу.4 І тепер стережися і не пий вина ані пянкого напитку і не зїси нічого нечистого,4 І пійшов Самсон та й уловив три сотнї лисиць, набрав лушниць, повязав по парі лисиць одну до однієї хвостами, а між кожну пару хвостів привязав по лучиву.
5 І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.5 І підпалив смолоскипи, і випустив їх (лисиць) на жниво филистимське, і випалив і копиці, і невижатий хліб, і виноградні сади, [і] оливкові.5 І запаливши смолоскипи, розпустив лисиць по філістимлянських житах та й підпалив полукіпки й збіжжя на пні, і виноградники й оливкові сади.5 бо ось ти в лоні матимеш і породиш сина, і залізо на голову його не підведеться, бо благословенним назореєм буде перед Богом хлопчина від лона, і він почне спасати Ізраїля з руки чужинців.5 Позапалював тодї лушницї, розпустив лисицї по Филистійських житах, та й пустив на пожар і копи Филистійські і стояче ще збіжє, і оливкові сади.
6 І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.6 І говорили филистимляни: Хто це вчинив? І сказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав дружину його і віддав приятелеві його. І пішли филистимляни, і спалили вогнем її і батька її.6 Спитали філістимляни: “Хто то зробив?” Відказали їм: “Самсон, зять Тімнатія, бо той забрав у нього жінку й віддав її одному з бояр.” Кинулись тоді філістимляни та й спалили її разом з батьківською хатою.6 І пішла жінка і сказала свому мужеві, мовлячи, що: Божий чоловік прийшов до мене, і вигляд його наче вигляд божого ангела, дуже славний. І запитала я звідки він, і свого імени не сповістив він мені.6 Як же Филистії питали: Хто се зробив? відказувано: Самсон, зять Тимнатїїв, бо він одняв у нього жінку та й оддав його бояринові. Кинулись тодї Филистії та й спалили її вкупі з батьком її.
7 І сказав їм Самсон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану.7 Самсон сказав їм: Коли ви учинили це, то я помщуся вам самим, і лише потому заспокоюся.7 Самсон сказав їм: “Коли ви таке чините, то не вгамуюсь, покіль на вас не помщуся.”7 І сказав мені: Ось ти в лоні матимеш і породиш сина. І тепер не пий вина і пянкого напитку і не їж нічого нечистого, бо божим назореєм буде хлопчина від лона аж до днів його смерті.7 Самсон же сказав їм: Хоч ви се й учинили, та я тодї тільки вгамуюсь, як помщусь над вами.
8 І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.8 І перебив він їм гомілки і стегна, і пішов та й засів в ущелині скелі Етам.8 І бив він їх де тільки міг, страшенно. Тоді пішов собі й осівсь у балці, що в Етам-скелі.8 І помолився Маное до Господа і сказав: Дай, Господи, щоб прийшов до нас божий чоловік, якого Ти до нас вислав, і щоб просвітив нас, що чинитимемо хлопчаті, що народиться.8 І поперебивав їм ноги і стегна важенною довбнею. Тодї пійшов собі та й осївсь у розщілинї скелї Етамської.
9 І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.9 І рушили филистимляни, і розташувалися табором у Юдеї, аж до Лехі.9 Філістимляни ж двигнулися й отаборились у Юдеї, й розкинулися геть по Лехі.9 І вислухав Бог голос Маноя, і знову прийшов божий ангел до його жінки, що сиділа в полі, і Маное її муж не був з нею.9 Филистії ж двинули та й отаборились у Юдеї, і розпростерлись аж до Лехи.
10 І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив.10 І сказали мешканці Юдеї: За що ви виступили супроти нас? Вони сказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб учинити з ним, як він учинив з нами.10 Мешканці Юдеї спитали: “Чого рушили походом проти нас?” А ті відказали: “Щоб зв'язати Самсона й зробити з ним так, як він зробив з нами.”10 І поспішилася жінка і вибігла і сповістила свому чоловікові і сказала до нього: Ось зявився мені чоловік, що прийшов до мене того дня.10 І питали осадники Юдеї: Чого ви двинули проти нас? А вони відказали: Щоб уловити Самсона і вчинити з ним таке, як учинив він із нами.
11 І пішли три тисячі люда від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробили мені, так я зробив їм.11 І пішли три тисячі мужів з Юдеї в ущелини скелі Етам, і сказали Самсонові: Хіба не відаєш, що филистимляни панують над нами? Що це ти вчинив нам? Він сказав їм: Як вони зі мною учинили, так і я вчинив з ними.11 Спустилося тоді три тисячі чоловік з Юдеї в балку, що в Етам-скелі та й сказали Самсонові: “Хіба ти не знаєш, що філістимляни панують над нами? Навіщо ти нам таке вчинив?” Він відказав їм: “Я зробив з ними так, як вони зо мною.”11 І встав і пішов Маноє за своєю жінкою до чоловіка і сказав до нього: Чи ти є чоловік, що говорив до жінки? І сказав ангел: Я.11 Виступило тодї три тисячі чоловіка до Етамської розщілини та й кричали до Самсона: Хиба не знаєш ти, що Филистії над нами панують? Про що ж ти нам таке вдїяв? А він їм відказує: Як вони витворяли зо мною, так і я вдїяв їм.
12 І сказали йому: Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб'єте мене.12 І сказали йому: Ми прийшли пов'язати тебе, щоб віддати тебе в руки филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніться мені, що ви не заб'єте мене.12 Вони ж йому сказали: “Ми прийшли, щоб тебе зв'язати й видати в руки філістимлянам.” А Самсон їм: “Заприсягніть мені, що ви мене не вб'єте.”12 І сказав Маное: Тепер, як збудеться твоє слово, який буде суд хлопчини і його діла?12 І кажуть вони йому: Ми прийшли тебе вловити, щоб Филистіям тебе видати. Самсон же відказує: Заприсягнїте, що самі не вбєте мене.
13 А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв'яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі.13 І сказали йому: Ні, ми тільки пов'яжемо і віддамо тебе в руки їхні, а умертвляти не умертвимо. І пов'язали його двома новими мотузками, і повели його з ущелини.13 Ті обіцяли йому й сказали: “Ні, ми тільки зв'яжемо тебе й видамо їм у руки; убити ж тебе не вб'ємо.” І зв'язали вони його двома новими мотузками й витягли його зо скелі.13 І сказав господний ангел до Маноя: Всього, що сказав я до жінки, стережися;13 І відказали йому: Нї, ми тільки звяжемо тебе та й видамо Филистіям; убити ж тебе не вбємо. От і звязали його новою верівкою та й повели з розщілини.
14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його.14 Коли він підійшов до Лехі, филистимляни з криком зустріли його. І зійшов могутньо на нього Дух Господній, і мотузки, що були на руках його зробилися, як перетлілий льон, і поспадали з рук його пута його.14 Як прибув він до Лехі, філістимляни, вийшовши йому назустріч, загукали з радощів. Тоді найшов на нього дух Господній, і мотуззя на руках у нього стало немов прядиво, коли вчує вогонь, і пов'язь попадала з рук у нього.14 від всього, що походить з винограду не їстиме і вина і пянкого напою нехай не пє і всього нечистого хай не їсть; всього, що заповів я їй, хай бережеться.14 Як дойшов же він до Лехи, а Филистії з радощів загукали, що ведуть його, тодї найшов на нього Господень дух, і поворозя на руках його зробилось наче прядиво, що загорілось, і повязь на руках його порозпадалась.
15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.15 Він знайшов свіжу віслячу щелепу і, простягнувши руку, взяв її і забив нею тисячу чоловіків.15 Знайшов він тоді свіжу ослячу щелепу і, простягши руку, вхопив та й убив нею тисячу чоловік.15 І сказав Маное до господнього ангела: Благаємо тебе і приготуємо перед тобою козла з кіз.15 І знайшов він сьвіжу ослячу челюсть, простяг руку свою, взяв її та й убив нею тисячу чоловіка.
16 І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою цією щелепою тисячу люда побив я.16 І сказав Самсон: Щелепою віслячою справді поклав їх на купу, віслячою щелепою тисячу люду забив я.16 І промовив Самсон: “Ослячою щелепою нагромадив я їх цілу гору, ослячою щелепою убив я тисячу чоловік.”16 І сказав господний ангел до Маноя: Хоч мене силуєш не їстиму твоїх хлібів, і якщо зробиш цілопалення, принесеш його Господеві, бо не знав Маное, що це господний ангел.16 І рече Самсон: Челюстю ослиною побив я товпу, дві товпи, - щекою ослиною убив я тисячу люда!
17 І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім'я тому місцю: Рамат-Лехі.17 Сказавши це, кинув щелепу з руки своєї і назвав місце те: Рамат-Лехі.17 А як промовив це, відкинув щелепу геть від себе; тим і названо те місце Рамат-Лехі.17 І сказав Маное до господнього ангела: Яке твоє імя, щоб коли збудеться твоє слово, ми тебе прославили?17 Се промовивши, відкинув челюсть від себе, і проложив тому місцеві імя: Рамат-Лехи, се б то кинена челюсть.
18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних.18 І відчув гостру спрагу і прикликав Господа, і сказав: Ти утворив рукою слуги Твого велике спасіння оце; а тепер помру я від спраги і попаду в руки необрізаних.18 І захотілось йому дуже пити, і озвавсь він до Господа й сказав: “Дав ти оцю велику перемогу рукою слуги твого, а тепер доведеться мені вмерти від спраги та потрапити в руки необрізаним.”18 І сказав йому господний ангел: Навіщо це запитав ти про моє імя? І воно є подивугідне.18 Тодї схотїлось йому дуже пити, і озвався він до Господа і рече: Дав єси сей великий рятунок рукою раба твого, а тепер доведеться менї вмерти від спраги та попастись у руки необрізаним.
19 І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.19 І дістав Бог джерело у заглибині, що в Лехі, і зануртувала в ній вода, і він напився, і зміцнів дух його, і він ожив. Тому й назвав він ймення йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж донині.19 І розколов Бог щілину, що була в скелі в Лехі, й потекла з неї вода. Як же напився, повернулась до нього сила, й він ожив. Через те прозвано те місце “Джерело взиваючого”, що є в Лехі по цей день.19 І взяв Маное козла з кіз і жертву і приніс до каменя господнього, Господеві, що робить подивугідне. І Маное і його жінка дивилися.19 І зробив Господь дїру в челюстї, і потекла з неї вода. Як же напивсь, вернувся в нього живий дух, і він ожив. Через те прозвано се місце жерело взиваючого, і тече воно в Леші по сей день.
20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.20 І був він суддею Ізраїля у дні филистимлян двадцять літ. Самсон у Газі20 Правив він Ізраїлем за часів філістимлян двадцять років.20 І сталося, що коли полумя підносилось над жертівником до неба і господний ангел піднявся в полумї, і Маное і його жінка гляділи і впали на своє лице до землі.20 Судив же він Ізраїля за панування Филистійського двайцять лїт.