1 Благословенний Господь, скеля моя, що навчає мої руки битві, а пальці мої війні.1 Псалом. Давида. О Господи, почуй мою молитву, у твоїй вірності нахили вухо твоє до мольби моєї; вислухай мене у твоїй правді!1 Давида до Ґоліята. Благословенний Господь Бог мій, що повчає мої руки на бій, мої пальці на війну.1 Псальма Давидова. Господи, вислухай молитву мою, нахили ухо до благання мого! Вислухай мене по вірностї твоїй, по справедливостї твоїй!
2 і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!2 Милість моя і захист, притулок мій і визволитель мій, щит мій, – і я на Нього сподіваюся; Він підкоряє мені народ мій.2 І не входь у суд із твоїм слугою, бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.2 Моє милосердя і моя охорона, мій помічник і мій визволитель, мій оборонець, і на Нього я поклав надію, Він підкоряє мій нарід під мене.2 І не входи в суд із слугою твоїм, нїхто бо з живих не оправдиться перед тобою.
3 Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!3 Господе! Що є людина, що Ти відаєш про неї, і син людський, що зважаєш на нього?3 Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.3 Господи, чим є людина, що Ти їй обявився, і людський син, що вшановуєш його?3 Бо ворог слїдить душу мою, топче життє моє до землї, закопує мене у темних місцях, як мерцїв давно померших.
4 Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...4 Людина схожа на подмух; дні її – мов тінь рухлива.4 Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.4 Людина уподібнилася до марноти, її дні минають наче тінь.4 І дух мій охляв в мене, серце моє ниє.
5 Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.5 Господе! Прихили небеса Твої і зійди! Торкнися гір, і задиміють.5 Я згадую дні давні, роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.5 Господи, прихили твої небеса і зійди, доторкнися гір, і задимляться.5 Згадаю днї давні, про дїла твої промишляючи; думаю-гадаю над творивом рук твоїх.
6 Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.6 Сяйни блискавицею і розпорош їх; випусти стріли Твої і розкидай їх.6 До тебе простягаю мої руки; моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.6 Заблесни блискавицею і розженеш їх, пішли твої стріли і замішаєш їх.6 До тебе простираю руки мої; як спрагнена земля, так душа моя тебе жадає.
7 Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!7 Простягни з висоти руку Твою, визволи мене і врятуй од води великої, від руки синів чужинських,7 Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій. Не крий обличчя твого від мене, щоб я не став, як ті, що сходять в яму.7 Пішли твою руку з гори, визволи мене і спаси мене від великих бід, з руки чужих синів,7 Поспіши, Господи, вислухай мене! Дух мій холоне. Не крий лиця свого передо мною! ато буду як ті, що йдуть в домовину!
8 Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!8 Котрих уста мовлять марнотне, – і котрих правиця – правиця брехні.8 Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь. Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, до тебе бо підношу мою душу.8 яких уста висказали марне, і їхня правиця - правиця неправди.8 Вранцї дай почути милість твою! Бо на тебе вповаю. Яви менї дорогу, котрою ступати маю! Бо до тебе підношу душу мою.
9 Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!9 Боже! Нову пісню заспіваю Тобі, на десятиструнній арфі оспіваю Тебе,9 Спаси мене, о Господи, від ворогів моїх, -до тебе прибігаю!9 Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструннім псалтирі співатиму Тобі,9 Рятуй мене, Господи, від ворогів моїх! До тебе прибігаю.
10 Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!10 Тебе, що даруєш спасіння царям і визволяєш Давида, служника Твого – від лютого меча.10 Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій. Хай дух твій добрий мене веде по землі рівній.10 що даєш царям спасіння, що спасаєш Давида твого раба від поганого меча.10 Навчи мене творити волю твою! Ти бо єси Бог мій; дух твій благий нехай по рівнинї веде мене.
11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!11 Визволи мене і врятуй мене від руки синів чужинських, котрих уста мовлять марнотне, і котрих правиця – правиця брехні.11 Живи мене, о Господи, імени твого ради, у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.11 Визволи мене і спаси мене з руки синів чужинців, яких уста заговорили марне і їхня правиця - правиця неправди.11 Задля імени твого, Господи, оживи мене; у твоїй справедливостї виведи душу мою з тїсноти!
12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!12 Нехай будуть сини наші, мов пишні рослини за їхньої молодості; а доньки наші, ніби майстерно різьблені стовпи в палатах.12 І в гніві твоїм знищ моїх, супротивників! І вигуби всіх гнобителів душі моєї! Бо я - слуга твій.12 Яких сини наче нові саджанці посаджені в їхній молодості, їхні дочки гарні, прикрашені наче подоба храму,12 А по милостї твоїй вигуби ворогів моїх, і гнобителїв душі моєї занапасти! Я бо слуга твій.