1 Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.1 Близько година його, і не зволікатимуть дні його. Тому що помилує Господь Якова, і знову полюбить Ізраїля; і оселить їх на землі їхній, і приєднаються до них чужинці, і приліпляться до Якового дому.1 Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.1 І Господь помилує Якова і ще вибере Ізраїля, і вони спочинуть на їхній землі, і до них пристане приходько і пристане до дому Якова,1 Близько час його, й не загаяться днї його; бо Господь на Якова знов гляне ласкаво, знов приверне любов свою до Ізраїля; й оселить їх на землї їх рідній; прилучаться до них чужоземцї, й пристануть до Яковового дому.
2 І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!2 І візьмуть їх народи, і приведуть на місце їхнє, і дім Ізраїля візьме їх собі на землі Господній рабами і рабинями, і захопить у полон тих, що полонили його, і буде панувати над гнобителями своїми.2 Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали.2 і візьмуть їх народи і введуть до їхнього місця, і вони унаслідять і розмножаться на землі Бога в рабів і рабинь. І будуть полоненими ті, що їх полонили, і підвладними будуть ті, що панували над ними.2 І візьмуть їх народи й приведуть на їх місце, а Ізраїль присвоїть їх собі на землї Господнїй за рабів і рабинь, і поневолить тих, що його в неволю були забрали, й буде він утискати тих, що його тиснули.
3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,3 І буде того дня, коли Господь звільнить тебе від скорботи твоєї і від страху, і від важкого рабства, в котрому ти пригноблений був,3 І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,3 І буде в тому дні, що Бог дасть тобі спочинок від болів і твого гніву і твого тяжкого рабства, яким ти їм послужив.3 І станесь тодї: як Господь тебе визволить від смутку твого й від страху й тяжкої неволї, що на тобі тяготїла,
4 то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!4 Ти заспіваєш переможну пісню над царем вавилонським і скажеш: Як тільки не стало гнобителя, відразу припинився грабунок!4 ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,4 І піднімеш це ридання над царем Вавилону і скажеш в тому дні: Як спинився вимагач і спинився той, що наганяв?4 То висьпіваєш у піснї побіду над царем Вавилонським і промовиш: Ось, не стало мучителя - скінчився грабіж!
5 Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих,5 Зламав Господь жезло лиходіїв, жезло володарів,5 зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,5 Бог знищив ярмо грішних, ярмо володарів.5 Поломав Господь палицю в безбожних, скипетр у тиранів,
6 що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.6 Яке люто завдавало урази народам ударами невідворотними, що у гніві панувало над племенами з невтримним переслідуванням.6 який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.6 Побивши нарід гнівом, невилічимою раною, Він, що побиває раною гніву нарід, якого не пощадив,6 Що побивав люто народи ударами без'упинними, панував над племенами в гнїві, докучав без міри,
7 Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.7 Уся земля спочиває, у спокої, і вигукує від радощів.7 Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.7 спочив впевнено. Вся земля кричить з веселістю,7 Всї краї тепер оддихають в спокою, з радощів сьпівають;
8 Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!8 І кипариси радіють тобою, і кедри ливанські [говорять]: Від того часу, як ти заснув, ніхто не приходив вирубувати нас.8 Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.8 і дерева Ливану зраділи тобою і кедр Ливану: Відколи ти заснув, не вийшов той, хто нас зрізує.8 Веселяться й кипариси та й кедри Ливанські: Від коли ти заснув, нас вже не рубають!
9 Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.9 Пекло безодні зрушилося заради тебе, щоб зустріти тебе, як входитимеш; розбудило для тебе рефаїмів, усіх володарів землі; підняв усіх царів поганських з їхніх престолів.9 Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.9 Ад вдолі огірчився зустрівши тебе, встали проти тебе всі велетні, володарі землі, вони підняли з своїх престолів всіх царів народів.9 Глибінь пекольна зворушилась задля тебе, щоб стрічати тебе при ввіходї твоїм; всїх велетнїв побудила, всїх князїв землї; із престолів повставати всїм царям звелїла;
10 Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!10 Усі вони будуть говорити тобі: І ти вчинився безсилим, як ми! І ти також став схожим на нас!10 Усі вони говорять, до тебе промовляють: - І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.10 Всі відповідять і скажуть тобі: І ти полонений, так як і ми, ти ж до нас причислений.10 А всї вони гуртом до тебе промовлять: Так і ти, як ми, зробився вбогим слабосилком?!
11 Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе...11 Пожбурена в шеол гординя твоя з усім гамором твоїм; під тобою вистелено червою, і черва – покриття твоє.11 Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя - черва, хробаки - твоє покривало.11 А твоя слава зійшла до аду, твоя велика веселість. Під тобою розсиплять гній, і твоє покриття червяк.11 Гордощі твої й життє твоє шумне в пекло провалились; під тебе стеляться черви, й черви накривалом тобі!
12 Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!12 Як же ти упав з неба, блискучий сину вранішньої зорі? Розбився об землю той, що пригноблював народи.12 Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?12 Як він випав з неба, рання зоря, що сходить вранці? Розбитий до землі той, що посилає до всіх народів.12 Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!
13 Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,13 А говорив у серці своєму: Зійду на небо, вище зір Божих піднесу престола мого, і сяду на горі серед багатьох богів, на межах північних.13 Ти ж говорив у своїм серці: - На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.13 Ти ж сказав у твоїм розумі: Піднімуся до неба, вище від божих зірок поставлю мій престіл, сяду на високій горі, на високих горах, що на півночі,13 Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі;
14 підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!14 Зійду понад гори хмарин, і буду схожий на Всевишнього.14 Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.14 піднімуся понад хмари, буду такий як Всевишний.14 Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься.
15 Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!15 Але тебе запроторено в пекло, в глибини безодні.15 Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.15 А тепер зійдеш до аду і до основ землі.15 А тепер ти попав в пекло, - в глибінь преисподню.
16 Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,16 Ті, що бачили тебе, приглядаються до тебе, і думки їхні – також про тебе. Чи той це муж, що потрясав землею, і трусив царствами?16 Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: - Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,16 Ті, що тебе побачать будуть тобою здивовані і скажуть: Це чоловік, що розгнівав землю, що сколихнув царів?16 Хто тепер тебе бачить, придивляєсь зблизька: Чи се ж той - мовляв - що хитав землею, та трусив царствами?
17 що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?17 І увесь світ учинив пустелею, і зруйнував міста його, а полонених своїх не відпускав додому?17 що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?17 Що поклав всю вселенну пустинею і вигубив міста, що не освободив тих, що в полоні.17 Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
18 Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,18 Усі царі народів, усі лежать у почестях, кожний у своїй усипальні;18 Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.18 Всі царі народів заснули в пошані, людина в своїм домі.18 Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честї у своїй домівцї;
19 ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...19 А ти повалений поза гробницею своєю, як мерзенна гілка, як одяг убитих, потятих мечем, котрих опускають у кам'яні рови, – ти, як потоптаний труп,19 А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.19 А ти будеш вкинений в горах як зогиджений мертвий з багатьма мертвими вигубленими мечами, що сходять до аду. Так як одіж замішана в крові не буде чистою,19 Ти ж покинутий за гробовищем, як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посїчених, що їх вкидають у вапяні ями, - ти, мов те падло, що його топчуть,
20 Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!20 Не з'єднаєшся з ними в могилі; бо ти спустошив свою землю, винищив народ твій. Повік не згадається рід лиходіїв.20 Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам'яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.20 так ані ти не будеш чистий, томущо ти знищив мою землю і ти забив мій нарід. Не останешся на віки часу, погане насіння.20 Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!
21 Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.21 Готуйте різню синам його за беззаконня батька їхнього, щоб не повстали і не заволоділи землею, і не виповнили світу ворогами.21 Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»21 Приготови твоїх дітей на вигублення за гріхи твого батька, щоб не встали і не наслідили землю і не заповнили землю війнами.21 Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
22 І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!22 І постану супроти них, – говорить Господь Саваот, і винищу ім'я Вавилону і увесь останок, і сина, і внука, говорить Господь.22 Я встану на них, - слово Господа сил, - і знищу ім'я Вавилону й останок нащадка й потомка, - слово Господнє.22 І повстану на них, говорить Господь Саваот, і знищу їхнє імя і останок і насіння, так говорить Господь.22 Так, встану на них - говорить Господь Саваот - і вигублю імя Вавилону до нащадку - й сина й внука, говорить Господь.
23 І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!23 І вчиню його володінням їжаків і багном, і вимету мітлою винищувальною, говорить Господь Саваот.23 Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, - слово Господа сил.23 І поставлю Вавилон пустинею, щоб поселилися гадини, і буде на ніщо. І поставлю його як яму глини на знищення.23 І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,24 З присягою говорить Господь Саваот: Як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і звершиться,24 Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.24 Так говорить Господь Саваот. Так як я сказав, так буде, і так як я врадив, так останеться,24 Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
25 щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!25 Щоб завдати поразки Ашшурові на землі Моїй і розтоптати його на горах Моїх; і спаде з них ярмо його, і скинеться тягар з плечей їхніх.25 Я розіб'ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.25 щоб вигубити Ассирійців з моєї землі і з моїх гір, і будуть на потоптання, і забереться з них їхнє ярмо, і їхня слава буде забрана з рамен.25 Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.
26 Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.26 Такий присуд, настанови для всієї землі, і ось рука, що простягнута на всі народи.26 Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»26 Це рада, яку врадив Господь на всю вселенну, і це висока рука над усіма народами вселенної.26 Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
27 Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?27 Бо Господь Саваот ухвалив, і хто може скасувати цю ухвалу? Рука Його простягнута – хто відверне її?27 А коли Господь сил призначив, -хто може змінити? Рука його простягнута, - хто її відверне?27 Бо хто рознесе те, що врадив Бог Саваот? І хто відверне високу руку?27 Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, - хто її відверне?
28 У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:28 Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово: 28 Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово: 28 В році, в якому помер цар Ахаз, було це слово.28 В роцї ж, коли вмер царь Ахаз, було ось таке пророче слово:
29 Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!29 Не радій, земле филистимська, що поламане жезло, котре завдавало тобі урази; бо з кореня змії вийде гадюка, і плодом її буде крилатий дракон.29 «Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде - дракон летючий.29 Не радійте, всі чужинці, бо знищено ярмо того, що вас бє. Бо з насіння зміїв вийде покоління аспідів, і їхні покоління вийдуть зміями, що літають.29 Не радуйся, земле Филистійська, що поломана палиця, побивавша тебе; бо з кореня змиїного вийде гаспид, а плодом із його буде лїтаючий дракон.
30 І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!30 Тоді убогі будуть нагодовані, а жебраки будуть спочивати у безпеці; а твій корінь виморю голодом, і він уб'є останок твій.30 Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб'ю твоїх нащадків.30 І він пастиме бідних, а бідні мужі спочинуть в мирі. Він голодом знищить твоє насіння і вигубить твій останок.30 А тодї бідні стануть насичені, а злиденні безпечно будуть спочивати; твій же корінь уморю голодом, а й нащадок у тебе вигублю.
31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!31 Ридайте, брами! Волай голосом, місто! Розпадешся ти, вся земле филистимська; бо від півночі дим суне, і ніхто не пасе задніх у лавах їхніх.31 Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.31 Кричіть, брами міст, хай закричать міста в замішанні, всі чужинці, бо з півночі приходить дим, і не буде існування.31 Ридайте ж, ворота, вий голосно, місто! Розпадешся ти, земле Филистійська; ось бо - від півночі ковпіт димом надходить, а нема втомленого в їх полках.
32 І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!32 А що скажуть посланці народу? Те, що Господь зміцнив Сіон, і в ньому знайдуть притулок убогі з народу Його.32 Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.»32 І що відповідять царі народів? Бо Господь заснував Сіон, і через Нього спасуться впокорені народу.32 І що ж тодї скажуть вістники народу? Ось те, - що Господь утвердив Сиона, що в йому знайдуть захист убогі з народу його.