1 Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! | 1 Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я - мідь дзвінка, або ж кимвал гучний. | 1 Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний. | 1 Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любови не маю, то став я дзвінкою міддю або гучним цимбалом. | 1 Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий. |
2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! | 2 Якщо маю дара пророчого, і знаю всі таємниці, і маю всіляке пізнання і віру, аж так, що можу навіть гори пересувати, а любови не маю, - то я ніщо. | 2 Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би - ніщо. | 2 І коли маю пророцтво, відаю всі таємниці й усе знання, коли маю всю віру, так що гори переставляю, але любови не маю, - то я ніщо. | 2 Коли маю пророцтво і знаю всї тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо. |
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! | 3 І якщо я роздам усі маєтки свої, і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, - немає мені з того найменшої користі. | 3 І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи. | 3 І коли я роздам усе моє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любови не маю, - то жодної користи не матиму. | 3 І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того). |
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, | 4 Любов довго терпить, любов милосердна, любов не заздрить, любов не величається, не чваниться, | 4 Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, | 4 Любов довготерпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, | 4 Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся, |
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, | 5 Не чинить свавілля, не шукає свого, не дратується, не замислює зла, | 5 не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; | 5 ані вередує, не шукає свого власного, не злоститься, не приписує зла, | 5 не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого; |
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою, | 6 Не тішиться неправдою, а співрадіє з істиною; | 6 не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; | 6 не радіє з несправедливости, а радіє з правди; | 6 не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою; |
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! | 7 Усе покриває, всьому вірить, всього сподівається, усе зносить. | 7 все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. | 7 все зносить, в усе вірить, усього сподівається, все терпить. | 7 все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить. |
8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується. | 8 Любов ніколи не перестане, хоч ті ж таки пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання усунеться, | 8 Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне. | 8 Любов ніколи не минає. Хоч є пророцтва, - та припиняться, хоч є мови, - та замовкнуть, хоч є знання, - та зникне. | 8 Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне. |
9 Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; | 9 Бо ми частково знаємо, і частково пророкуємо; | 9 Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. | 9 Бо ми знаємо частково й пророкуємо частково. | 9 Бо від части знаємо і від части пророкуємо. |
10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне. | 10 Та коли настане досконале, тоді те, що часткове, знебудеться. | 10 Коли настане досконале, недосконале зникне. | 10 Коли ж настане досконале, [тоді] припиниться часткове. | 10 Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне. |
11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче. | 11 Коли я був дитям, то розмовляв по-дитячому, по-дитячому мислив, по-дитячому міркував; а коли став мужем, то залишив дитяче. | 11 Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче. | 11 Коли я був дитиною, то й говорив як дитина, думав як дитина, розумів як дитина. Коли [ж] став дорослим чоловіком, то відкинув дитиняче. | 11 Як був я малолїток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малолїток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче. |
12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я. | 12 Тепер ми бачимо неначе крізь тьмяне шкло, здогадно, а тоді обличчям до обличчя; тепер знаю я частково, а тоді спізнаю так, як я пізнаний. | 12 Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний. | 12 Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно, тоді ж - віч-на-віч. Тепер знаю частково, тоді ж пізнаю так, як і сам я був пізнаний. | 12 Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадцї, тодї ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тодї ж пізнаю, яко ж і я познаний. |
13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов! | 13 А тепер залишаються ось ці троє: віра, надія, любов; але любов з-поміж них найбільша. | 13 Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них - любов. | 13 Тепер залишаються віра, надія, любов, - оці три; найбільша з них - це любов. | 13 Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов. |