1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!1 І коли виходив Він із храму, сказав Йому один із учнів Його: Учителю! Подивися, яке каміння, і які споруди!1 І як виходив із храму, каже йому один з його учнів: `Учителю, поглянь, що за каміння, що за будівля!`1 Як виходив з храму, каже Йому один з Його учнів: Учителю, поглянь, яке каміння, яка будова!1 І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке каміннє і яка будівля.
2 Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!2 Ісус сказав йому у відповідь: Чи бачиш оці великі будинки? Усе це буде зруйноване, аж так, що не залишиться тут каменя на камені.2 Ісус же сказав до нього: `Бачиш оці будівлі великі? Не лишиться тут каменя на камені, якого б не перевернули.`2 А Ісус сказав йому: Чи бачиш ці великі споруди? Не залишиться тут каменя на камені, який не був би зруйнований!2 А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:3 І коли Він сидів на горі Олив навпроти храму, запитували Його на самоті Петро, і Яків, і Іван та Андрій: 3 Як же він сидів на горі Оливній, проти храму, Петро, Яків, Йоан та Андрій спитали його насамоті: 3 Коли він сидів на Оливній горі навпроти храму, питали Його наодинці Петро, Яків, Іван та Андрій: 3 А як сидїв на горі Оливній, навпроти церкви, питали Його на самотї Петр, та Яков, та Йоан, та Андрей:
4 Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?4 Скажи нам, коли це станеться, і яка ознака, коли все це має звершитися?4 `Скажи нам, коли це буде і який знак, коли все те має здійснитися?`4 Скажи нам, коли це буде, і який знак, коли все те має здійснитися?4 Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?
5 Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.5 Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: Остерігайтеся, щоб хтось не спокусив вас;5 Тоді Ісус почав до них промовляти: `Вважайте, щоб ніхто не обманув вас.5 Ісус почав їм казати: Стережіться, щоб хтось вас не обманув: 5 Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.
6 Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох.6 Багато прийде під Моїм йменням і будуть казати, що це Я, і багатьох зведуть.6 Багато прийде під моїм ім'ям, і вам казатимуть: Це я, - і багатьох зведуть.6 бо багато-хто прийде під моїм ім'ям, кажучи, що то я є. І багатьох обманять.6 Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.
7 І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець.7 А коли почуєте про війни чи про військові чутки, не жахайтеся: бо так [має] статися; але й це ще не кінець.7 Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець.7 Коли почуєте про війни, воєнні чутки, то не лякайтеся, бо треба, щоб так сталося; але то ще не кінець.7 Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.
8 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних.8 Бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть землетруси по різних місцях, і будуть голод і лихоліття. Це – початок страждань.8 Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя.8 Бо повстане народ проти народу, царство проти царства; будуть землетруси місцями, буде голод [і розруха]. Це початок мук.8 Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм.9 Але ви пильнуйте за собою; бо вас будуть на суди віддавати, і битимуть у синагогах, і перед правителями ставитимуть і царями за Мене, для свідкування перед ними.9 Зважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями з-за мене - їм на свідоцтво.9 Стережіться ж самі. Видадуть вас на суди, а в синаґоґах будете биті і станете перед правителями та царями через мене їм на свідчення.9 Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуваннє їм.
10 Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана.10 І по всіх народах передніше має бути проповідувана Євангелія.10 А треба, щоб Євангелія була проповідувана спершу всім народам.10 Треба, щоб до того між усіма народами була проповідана Євангелія.10 І між усїма народами мусить перше проповідатись євангелия.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.11 А коли поведуть віддавати вас, не журіться наперед, що вам казати, і не обдумуйте; але що дане буде вам о тій годині, те й кажіть: бо не ви будете говорити, але Дух Святий.11 І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам на ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий.11 І коли поведуть вас видати, не журіться наперед, що маєте сказати. Бо те, що буде вам дано в тій годині, - це й говоріть: не ви говоритимете, але Святий Дух.11 Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.
12 І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють.12 А віддасть брат брата на смерть, і батько дітей; і повстануть діти на батьків, і умертвлять їх.12 Брат видасть на смерть брата, батько - дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють.12 І видасть на смерть брат брата, батько дитину, повстануть діти проти батьків і вб'ють їх.12 Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.
13 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!13 І будуть вас ненавидіти всі за ймення Моє; але той, хто витерпить до кінця, – врятується.13 І ненавидітимуть вас усі за моє ім'я. Та хто витримає до кінця, - той буде спасенний.13 Ненавидітимуть вас усі за моє ім'я. А той, хто витримає до кінця, буде спасений.13 І ненавидїти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.
14 Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.14 А коли побачите мерзоту запустіння, повідану пророком Даниїлом, що настане там, де не мусила, – той, що читає, нехай розуміє! – тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають в гори;14 А як побачите мерзоту спустошення, що настане там, де їй не слід наставати, - хто читає, хай розуміє! - тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають у гори;14 Коли ж побачите мерзоту запустіння, що загніздилася там, де їй не слід, то хто читає, хай розуміє. Тоді ті, хто в Юдеї, хай утікають в гори.14 Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого.15 А хто на покрівлі, той не сходь у дім і не входь узяти що-небудь з дому свого;15 хто на покрівлі, нехай на діл не сходить, ані не входить до своєї хати, щоб узяти щось із неї;15 А той, що на даху, хай не злізає [в дім], навіть хай не входить взяти щось зі своєї хати.15 хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;
16 І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.16 І хто в полі, не повертайся назад узяти одежу свою.16 а хто у полі, нехай не повертається назад узяти свою одежу.16 І хто на полі, хай не вертається назад, щоб узяти свій одяг.16 і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні!17 Горе вагітним і тим, що годують грудьми, за тих днів!17 Горе вагітним і тим, що годуватимуть грудьми у той час.17 Горе ж у тих днях буде вагітним і тим, що годують грудьми.17 Горе ж важким і годуючим під той час!
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!18 Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку.18 Моліться, щоб це не сталося зимою!18 Моліться ж, щоб [ваша втеча] не була зимою,18 Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.
19 Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде.19 Бо за тих днів буде така скорбота, котрої не було від початку творення, котре витворив Бог, навіть донині, і не буде.19 Бо дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу, що його сотворив Бог, аж понині, і ніколи більш не буде.19 бо ті дні будуть такі скорботні, що не було таких від початку світу, що його створив Бог, і аж до нині, і не буде!19 Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
20 І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні.20 І якби Господь не скоротив тих днів, то не врятувалася б жодна плоть; але заради вибраних, котрих він вибрав, скоротив ті дні.20 І якби Господь не вкоротив тих днів, ніхто б не врятувався; але заради вибраних, що їх вибрав, він укоротив ті дні.20 І коли б Господь не вкоротив днів, то не спаслася б жодна людина. Але задля вибраних, - тих, кого він вибрав, - вкоротив він дні.20 І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри.21 Тоді, якщо хтось вам скаже: Ось, тут Христос, або: Ось, там, – не вірте.21 І коли вам хтось тоді скаже: Ось тут Христос, - абож: Глянь, онде! - то не вірте.21 Якщо тоді хто скаже вам: ось тут Христос, ось там, - не вірте.21 І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри.
22 Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних.22 Бо постануть лжехристи і лжепророки, і покажуть ознаки і дива, щоб спокусити, якщо можливо, вибраних.22 Постануть бо месії неправдиві та пророки ложні й чинитимуть знаки та чуда, щоб, оскільки можна, одурити вибраних.22 Бо повстануть фальшиві месії та фальшиві пророки і чинитимуть знаки й чуда, щоб ошукати, якщо можливо, і вибраних.22 Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед.23 Але ви остерігайтеся: ось, Я наперед кажу вам усе.23 Ви ж зважайте! Я сказав вам усе заздалегідь.23 Ви ж стережіться: наперед кажу вам усе.23 Ви ж гледїть: ось я наперед сказав вам усе.
24 Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла.24 Проте за тих днів, після скорботи тієї, сонце затьмариться, і місяць не дасть світла свого,24 За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла,24 Але в ті дні, по тій скорботі, сонце згасне, місяць не дасть свого світла,24 Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,
25 і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться...25 І зорі упадуть з неба, і сили небесні захитаються.25 зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться.25 зірки попадають з неба, зрушаться сили, що на небі.25 і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.
26 І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою.26 Тоді побачать Сина Людського, що йтиме хмарами з потугою великою і славою.26 І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою.26 І тоді побачать Людського Сина, що йде на хмарах з великою силою і славою.26 І тодї побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба.27 І тоді Він пошле Ангелів Своїх, і збере вибраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.27 Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.27 І тоді пошле ангелів, збере своїх вибраних від чотирьох вітрів, від краю землі - до краю неба.27 І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.
28 Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.28 Від смоковниці візьміть приклад: Коли гілки її стають уже м‘якими і випускають листочки, то знаєте, що вже близько літо;28 Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м'яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо.28 Навчіться притчі від смоковниці. Коли її галуззя стане м'яким, випустить листя, - знайте, що жнива близько.28 Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листє, знайте, що близько лїто.
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима.29 Отак і ви, коли побачите, що справджується те, відайте, що близько, за дверима.29 Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що - близько, під дверима!29 Так і ви, коли побачите, що це відбувається, - знайте, що близько, уже при дверях.29 Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.
30 Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться!30 Істину повідую вам: не минеться цей рід, як усе це станеться.30 Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться.30 Щиру правду кажу вам, що не минеться рід цей, як усе це станеться.30 Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.
31 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!31 Небо і земля знебудуться, але слова Мої не минуться.31 Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.31 Небо й земля минуться, - слова ж мої не минуться.31 Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець.32 Але про день той чи годину ніхто не відає, ні Ангели небесні, ні Син, а лише Батько.32 Про день же той чи годину - ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, - тільки Отець.32 А про той день або про годину не знає ніхто: ані ангели на небі, ані Син, а тільки Батько.32 Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.
33 Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!33 Глядіть же, пильнуйте, моліться; бо не відаєте, коли година та настане.33 Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане.33 Стережіться, пильнуйте [і моліться]: бо не знаєте, коли час настане.33 Гледїть, пильнуйте й молїть ся; не знаєте бо, коли пора.
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати.34 Як той чоловік, що зібрався в дорогу і залишав дім свій, дав служникам своїм владу, і кожному справу свою, і наказав брамникові пильнувати.34 Як чоловік, що, від'їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати,34 Це так, як чоловік, відходячи, лишив свою хату, дав своїм рабам владу, кожному його справу - і наказав воротареві, щоб пильнував.34 Як чоловік, що відїжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному дїло його, а воротареві звелїв, щоб пильнував.
35 Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком.35 Отож, пильнуйте; бо не знаєте, коли прийде господар дому, увечері чи опівночі, або в пору, як півень озветься, чи вранці;35 - пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, - ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці,35 Отже, пильнуйте, бо не знаєте, коли господар вернеться, - увечері, опівночі, чи як півень заспіває,35 Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півнї, чи вранцї;)
36 Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано.36 Щоб не застав вас сплячими, як прийде.36 - щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні.36 чи вранці; щоб раптово прийшовши, не знайшов вас сплячими.36 щоб, прийшовши несподївано, не знайшов вас сплячих.
37 А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!37 А що вам кажу, те повідую всім: Пильнуйте!37 А що вам кажу, - кажу всім: Чувайте!`37 А що вам кажу, кажу всім: пильнуйте!37 Що ж я вам глаголю, усїм глаголю: Пильнуйте.