1 Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів. | 1 Пророцтво про Вавилон, котре виповів Ісая, син Амосів. | 1 Слово про Вавилон, що уздрів Ісая, син Амоса. | 1 Видіння проти Вавилону, яке побачив Ісая син Амоса. | 1 С лово пророче про Вавилон, висказане Ісаїєм, сином Амосовим: |
2 Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота! | 2 Підніміть знамено на відкритій горі, піднесіть голос; махніть їм рукою, щоб йшли до брами володарів. | 2 Підніміть стяг на горі лисій, кликніть воєнним кличем, махніть рукою, щоб увіходили вони крізь княжі брами! | 2 На горі рівнини підніміть знак, підніміть їм вгору голос, не бійтеся, потішайте рукою. Відкрийте володарі. | 2 Підійміть знамено воєнне на верху гори, кликнїть голосно, махнїте рукою, щоб наступали на ворота сих вельмож! |
3 Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють. | 3 Я наказав вибраним Моїм і прикликав для [звершення] гніву Мого сильних Моїх, що раді Моїй величі. | 3 Щоб вилити мій гнів, я повелів моїм посвяченим воякам, я витязів моїх покликав, що раді моїй славі. | 3 Я приказую, і їх освячую. Вони освячені і Я їх кличу. Велетні приходять, щоб наповнити мій гнів разом радіючи і гордячись. | 3 Я дав приказ тим, що їх вибрав; я покликав сильних, щоб довершили гнїв мій, радїючи славою, яку даю їм. |
4 Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо! | 4 Значний гомін у горах, наче від велелюдного народу, бунтівний гамір царств і народів, що зібралися разом. Господь Саваот оглядає бойове військо. | 4 Ось гомін по горах, немов сила народу. Ось гамір царств і зібраних народів: Господь сил чинить перегляд бойового війська. | 4 Голос численних народів на горах наче численних народів, голос царів і зібраних народів. Господь Саваот заповів народові, що озброєний до бою, | 4 Ось, окрик по горах, наче великої товпи людей, гомін зворушених царів та народів зібраних разом: Господь сил чинить перегляд боєвого війська! |
5 Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити! | 5 Ідуть з віддаленої країни, від краю неба, Господь і знаряддя гніву Його, щоб спустошити всю землю. | 5 Вони прийшли з далекої країни з самого краю неба - Господь і знаряддя його гніву, щоб зруйнувати всю землю. | 5 щоб прийти з землі здалека від кінця основи неба, Господь й озброєні до його бою, щоб знищити вселенну. | 5 Поприходили здалека, від краю неба - і Господь і знаряддя гнїву його, щоб збурити ввесь край. |
6 Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування... | 6 Радійте; бо день Господній близько, йде як руйнівна сила від Всемогутнього. | 6 Ридайте, бо день Божий близько, він надійде як спустошення від Всемогутнього! | 6 Закричіть, бо близько господний день, і знищення прийде від Бога. | 6 О, ридайте, бо день Божий ближиться, - як опустошуюча сила рукою Всемогущого. |
7 Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться. | 7 А тому руки у всіх опустилися, і серце у кожної людини розтануло. | 7 Тому руки в кожного зомліють, серце в кожного розтане. | 7 Через це всяка рука послабла, і жахнеться всяка душа людини. | 7 Тим то руки в кожного зомлїли, в кожної людини серце заниває. |
8 І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя... | 8 Вони жахнулися, судоми і біль виповнили їх; страждають, як породілля, з подивом дивляться одне на одного, обличчя у них зрожевіли. | 8 Вони злякались: болі та судороги їх ухопили, їх корчить, немов породіллю. Стуманівши, глядять один на одного; лиця в них розжарились. | 8 І жахнуться старці, і надійдуть на них болі як жінки, що родить. І заплачуть один до одного і жахнуться і перемінять своє лице як полумінь. | 8 Зжахнулись; судороги й болї схопили їх, нїби породїлю; стуманївши, глядить одно на одного, лиця в них зажарілись. |
9 Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї! | 9 Ось, приходить день Господа лютий, з гнівом і невтримною люттю, щоб учинити землю пустелею і винищити на ній грішників її. | 9 Ось день Господній наступає невблаганний; обурення й палкий гнів, щоб обернути землю на пустиню та загладити грішників з неї. | 9 Ось бо приходить невилічимий господний день гніву і люті, щоб покласти цілу вселенну пустинею і знищити з неї грішних. | 9 Наступає день Господень, день гнїву палкого, щоб обернути землю в пустиню й вигубити грішників на нїй. |
10 Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм... | 10 Зорі небесні і світила не дають від себе світла; сонце тьмяніє, як сходить, і місяць не сяє світлом своїм. | 10 Тому небесні зорі та їхні Косарі не дадуть свого світла; сонце, сходячи, потемніє, і місяць не буде більше світити. | 10 Бо небесні звізди й Оріон і вся прикраса неба не дадуть світла, і сонце потемніє коли сходить, і місяць не дасть свого світла. | 10 Небесні зорі й сьвітила не дають із себе сьвітла; сонце, сходючи, темнїє, й місяць не сьвітить сьвітлом своїм. |
11 І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу! | 11 Я покараю світ за зло, і лиходіїв – за беззаконня їх, і покладу край зарозумілості гордих, і знищу пихатість гнобителів. | 11 Я покараю світ за його злобу, безбожників за їхній злочин. Покладу край гордині пишних, принижу бундючних тиранів. | 11 І заповім цілій вселенній зло і безбожним (пригадаю) їхні гріхи. І знищу гордість беззаконних і впокорю гордість надмених. | 11 Я скараю люд за зло, й безбожників за їх беззаконня; зроблю конець гординї пишних, і впокорю надутих гнобителїв. |
12 Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота. | 12 Учиню те, що люди будуть дорожчі від чистого золота, і мужі дорожчі золота офірського. | 12 Зроблю людей рідкішими, ніж золото щире, смертних - ніж золото офірське. | 12 І ті, що осталися, будуть шляхотнішими від золота не знищеного огнем, і людина буде шляхотнішою від каменя, що з Суфіра. | 12 Я вчиню так, що люде будуть дорожші над золото чисте, і мужі дорожші над золото Офирське. |
13 Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його... | 13 Для цього потрясу небо, і земля зрушиться з місця свого від люті Господа Саваота, в день палаючого гніву Його. | 13 Тому й небо стрясеться, земля зрушиться з свого місця від обурення Господа сил у день його палкого гніву. | 13 Бо небо розгнівається і земля затрясеться від своїх основ через гнів люті Господа Саваота в день, в якому прийде його гнів. | 13 Тим то я потрясу небом, і земля порушиться з свого місця від гнїву палкого Господа Саваота в день палаючого гнїву його. |
14 І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме. | 14 Тоді кожний, мов сарна, котру переслідують, і як покинуті вівці, звернеться до народу свого, і кожний утікатиме в рідний край | 14 І кожен, мов налякана козуля, мов вівці, полишені пустопаш, повернеться до люду свого; кожен утече в рідну землю. | 14 І ті, що осталися, будуть як серна, що втікає, і як заблукана вівця, і не буде нікого, хто збирає, щоб людину повернути до свого народу і людину нагнати до своєї країни. | 14 Тодї кожний, - мов серна, що за нею гонять, мов вівцї, пустопаш лишені, - розбігнесь поміж народ свій, шукати ме сховища в землї своїй; |
15 Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча... | 15 Але кого знайдуть, того пронижуть (мечем), і кого схоплять, той упаде від меча. | 15 Кого знайдуть, того буде пробито, і кого схоплять - від меча загине. | 15 Бо хто лиш буде схоплений, стане підданим, і ті, що зібрані, впадуть від меча. | 15 Але кого стрінуть, той пробитий буде, кого схоплять, від меча погибне. |
16 А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять! | 16 І немовлят їхніх убиватимуть у них перед очима їхніми, оселі їхні будуть пограбовані і дружини згвалтовані. | 16 Їхніх немовляток убиватимуть у них перед очима, доми їхні пограбують, жіноцтво їх збезчестять. | 16 І перед ними розібють їхніх дітей і розграбують їхні доми і заберуть їхніх жінок. | 16 Дїток їх вбивати муть в їх перед очима; домівки їх пограбують, жінок збесчестять. |
17 Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього, | 17 Ось, Я підніму супроти них мідян, котрі не поціновують срібла, і не ласі на золото. | 17 Ось я мідян на них спрямую, яким байдуже срібло, які на золото не ласі. | 17 Ось піднімаю на вас мидів, які не зважають на срібло, ані не мають потребу золота. | 17 Я Мидіїв на їх справлю, тим срібло байдужне, й на золото не ласі. |
18 і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости... | 18 Луки їхні убиватимуть юнаків і не пощадять плоду лона; око їхнє не співчуватиме дітям. | 18 Луки їхні вбиватимуть хлоп'яток, не пощадять і плоду матері в утробі, дітей не буде жалувати їхнє око. | 18 Поломлять луки молодих і не помилують ваших дітей, ані їхні очі не пощадять дітей. | 18 Луки їх вбивати муть малечу, не пощадять плоду в матері в утробі, око їх дїтей не пожалує. |
19 І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру! | 19 І Вавилон, окраса царств, гордість халдеїв, буде зруйнований Богом, як Содом і Гомора. | 19 І Вавилон, царств окраса, оздоба гордости халдеїв, стане мов Содом і Гомора, що їх Бог зруйнував. | 19 І Вавилон, який називають славним царі халдеїв, буде таким, як Бог розбив Содому і Ґоморру. | 19 І Вавилон, царстов окрасу, гордощі в Халдеїв, поверне Бог у нїщо, як Содом-Гоморру. |
20 Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою... | 20 Ніколи його не заселять, і від роду й до роду не буде мешканців у ньому. Не розіпне араб шатра свого, і пастухи із чередами не будуть там спочивати. | 20 Ніхто не оселиться там повіки, не буде жити там із роду й до роду. Араб шатра там не розіпне, і пастухи зо стадом там не будуть спочивати. | 20 Не буде замешканим до вічного часу, ані не ввійдуть до нього через численні покоління, ані крізь нього не пройдуть арави, ані пастухи не спочинуть в ньому. | 20 Там осадник не осяде з роду та й до роду; нї Араб шатра розложить, нї пастух там із стадом буде спочивати. |
21 Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть... | 21 Але будуть мешкати в ньому звірі пустелі, і оселі виповняться совами, і страуси замешкають, і волохаті [козли] там скакати будуть | 21 Звірі пустині там заляжуть, пугачів буде повно в їхніх домівках. Там житимуть струсі, волохачі там будуть стрибати. | 21 І там спочинуть звірі, і доми наповняться звуком, і спочинуть там серини, і демони там затанцюють, | 21 Нї! звіррє пустиннє буде його залягати, а доми наповняться пугачами; жити муть там струсї, косматі малпи скакати. |
22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні! | 22 І завиють шакали в порожніх його хоромах, і гієни – в домах веселощів. | 22 Шакали витимуть у їхніх палацах, гієни - по розкішних замках. Близько його година, і не загаються дні його. | 22 і онокентаври там замешкають і загніздяться їжаки в їхніх домах. Скоро приходить і не бариться. | 22 Шакалі вити муть у домівках їх, і гієни по роскішних замках. |