1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати. | 1 І коли скінчив Ісус наставляти дванадцятьох учнів Своїх, перейшов звідти навчати і проповідувати в містах їхніх. | 1 Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх. | 1 Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах. | 1 І сталось, як скінчив Ісус, наказуючи дванайцятьом ученикам своїм, пійшов звідтіля навчати й проповідувати по городах їх. |
2 Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх, | 2 А Іван, коли почув у в‘язниці про діяння Христові, послав двох учнів своїх | 2 Почувши у в'язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів: | 2 Іван же, почувши у в'язниці про діла Христові, послав своїх учнів | 2 Почувши ж Йоан у темницї про дїла Христові, послав двох учеників своїх, |
3 щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого? | 3 Запитати в Нього: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи наджидати нам іншого? | 3 “Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?” | 3 спитати Його: Чи ти є той, хто йде, чи маємо чекати іншого? | 3 сказати Йому: Чи ти грядущий, чи иншого ждати нам? |
4 Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: | 4 І сказав їм Ісус у відповідь: Підіть і скажіть Іванові, що чуєте і бачите: | 4 У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: | 4 І Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите: | 4 Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та сповістїть Йоана про все, що чули й бачили: |
5 Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина... | 5 Сліпі стають зрячими і кульгаві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Вість. | 5 Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. | 5 сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують; мертві встають, убогі сповіщають; | 5 слїпі бачять, і криві ходять, прокажені очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє. |
6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме! | 6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме. | 6 Щасливий, хто через мене не спотикнеться.” | 6 щасливий той, хто не спокуситься через Мене. | 6 І щасливий, хто не поблазнить ся мною. |
7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його? | 7 А коли вони пішли, Ісус почав говорити народові про Івана: На що ходили ви в пустелю подивитися? Чи на тростину, котру вітер хитає? | 7 Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? | 7 Коли ті відходили, почав Ісус казати людям про Івана: Для чого ви прийшли в пустиню подивитися? На тростину, колихану вітром? | 7 Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише? |
8 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських. | 8 На кого ви дивитися ходили? Чи на чоловіка, зодягнутого в м‘яку одежу? Ті, хто носить м‘який одяг, у царських палатах живуть. | 8 На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м'яку? Таж ті, що носять м'яку одежу, сидять у царських палацах. | 8 На що вийшли подивитися? На людину, вбрану в м'який одяг? Таж ті, що носять м'який одяг, сидять у царських палацах. | 8 Або чого виходили ви дивитись? На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках. |
9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка. | 9 Тоді на кого дивитися ви ходили? На пророка? Так, повідую вам, навіть більше, ніж пророка. | 9 Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка. | 9 Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше ніж пророка! | 9 Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка. |
10 Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує! | 10 Бо він той, про кого написано: Ось, Я посилаю посланця Мого перед Тобою, котрий приготує шлях Твій перед Тобою. | 10 Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. | 10 Оцей є той, про кого написано: Ось, Я посилаю мого ангела перед твоє обличчя, який приготує тобі дорогу поперед тебе. | 10 Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою. |
11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього! | 11 Істину кажу вам: Із народжених жінками не поставав більший від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Небеснім більший від нього. | 11 Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього. | 11 Щиру правду кажу вам: Не було між народженими від жінок більшого від Івана Хрестителя; але найменший у Царстві небеснім більший від нього. | 11 Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него. |
12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його. | 12 А від днів Івана Хрестителя донині Царство Небесне силою береться, і ті, що докладають зусилля, здобувають його. | 12 Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його. | 12 Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство небесне здобувається силою, і ті, хто застосовують силу, захоплюють його. | 12 І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його. |
13 Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували. | 13 Бо всі пророки й Закон провістили до Івана. | 13 Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана. | 13 Бо всі пророки й закон пророкували до Івана; | 13 Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана. |
14 Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти. | 14 І, якщо хочете прийняти, він є Ілля, котрому належало прийти. | 14 І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти. | 14 і коли хочете знати, Він - Ілля, який має прийти. | 14 І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти. |
15 Хто має вуха, нехай слухає! | 15 Хто має вуха чути, нехай почує! | 15 Хто має вуха, нехай слухає. | 15 Хто має вуха, нехай слухає. | 15 Хто має уші слухати, нехай слухає. |
16 До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим, | 16 До кого ж цей рід прирівняю? Він схожий на дітей, котрі сидять на вулиці і звертаються до своїх приятелів, | 16 До кого б мені прирівняти рід цей? Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших, | 16 З ким мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, що сидять на майданах і гукають до інших, | 16 Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дїтям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів, |
17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви... | 17 І кажуть: Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам сумних пісень, а ви не ридали. | 17 кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди. – | 17 кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не били себе в груди. | 17 та кажуть: Ми вам сурмили, а ви не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали. |
18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має. | 18 Бо прийшов Іван, не їсть, не п‘є; і кажуть: У ньому демон. | 18 Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має. | 18 Бо прийшов Іван, що не їсть, не п'є, а вони кажуть: Біса має. | 18 Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має. |
19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами. | 19 Прийшов Син Людський, їсть і п‘є, і кажуть: Ось чоловік, котрий любить їсти і пити вино, друг митникам і грішникам. І виправдана премудрість дітьми її. | 19 Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників! І виправдалась мудрість власними ділами.” | 19 Прийшов Син Людський, що їсть і п'є, і вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п'яниця, друг митників та грішників. І виправдалася премудрість власними ділами. | 19 Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх. |
20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись: | 20 Тоді почав Він докоряти містам, у котрих найбільше виявлялася сила Його, через те, що вони не покаялися: | 20 Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися. | 20 Тоді почав [Ісус] докоряти містам, у яких сталося найбільш з Його див, за те, що вони не покаялися: | 20 Тодї почав докоряти городам, де стало ся найбільше чудес Його, що не покаялись: |
21 Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. | 21 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні явлені були сили, котрі явлені у вас, то давно вони у веретищах і попелі покаялися б. | 21 “Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі. | 21 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті дива, які сталися у вас, вони давно були б покаялися у волосяниці та в попелі. | 21 Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б чудеса, що стали ся в вас, стались у Тирі та Сидонї, давно були б вони покаялись у веретищі та попелї. |
22 Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! | 22 Але повідую вам: Тирові і Сидонові буде легше судного дня, аніж вам. | 22 Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам. | 22 Однак кажу вам: Тирові й Сидонові буде легше в день суду, ніж вам. | 22 Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Сидонові суднього дня, нїж вам. |
23 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день. | 23 І ти, Капернауме, що до неба піднявся, до пекла зійдеш. Бо якби у Содомі явлені були сили, явлені в тобі, то він залишився б до нинішнього дня. | 23 Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? – Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі. | 23 І ти, Капернауме, чи до небес піднімешся? До пекла зійдеш: бо коли б дива, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. | 23 І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провалиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досї. |
24 Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!... | 24 Але повідую вам, що землі содомській легше буде судного дня, аніж тобі. | 24 Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі.” | 24 Тож кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі. | 24 Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде землї Содомській суднього дня, нїж тобі. |
25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. | 25 О тій порі, коли продовжував слово, Ісус сказав: Прославляю Тебе, Батьку, Господе неба і землі, що Ти утаємничив це від мудрих та розумних і відкрив це немовлятам. | 25 Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. | 25 Відтак, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю тебе, Батьку, Господи неба й землі, що втаїв ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. | 25 І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив єси те недолїткам. |
26 Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! | 26 Так, Отче! Бо такою була Твоя добра воля. | 26 Так, Отче: бо так тобі було довподоби. | 26 Так, Батьку, бо то було тобі до вподоби. | 26 Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі. |
27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. | 27 Усе передане Мені Батьком Моїм, і ніхто не знає Сина, окрім Батька; і Батька ніхто не знає, окрім Сина, і кому Син хоче відкрити. | 27 Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. | 27 Мені все передано Моїм Батьком, і ніхто не знає Сина, тільки Батько; ані Батька ніхто не знає, лише Син - і той, кому тільки хоче Син відкрити. | 27 Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки Отець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити. |
28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! | 28 Прийдіть до Мене, всі стомлені й обтяжені, і Я заспокою вас! | 28 Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. | 28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас. | 28 Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас. |
29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. | 29 Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я покірний і сумирний серцем; і знайдете спокій душам вашим. | 29 Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. | 29 Візьміть моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, і знайдете спокій своїм душам. | 29 Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим. |
30 Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! | 30 Бо ярмо Моє любе, і тягар Мій легкий. | 30 Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.” | 30 Бо моє ярмо любе і мій тягар легкий. | 30 Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий. |