1 Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.1 У Кесарії був один муж, на ім‘я Корнилій, сотник полку, що називався Італійським.1 А був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським,1 У Кесарії [жив] якийсь чоловік на ім'я Корнилій - сотник полку, що звався Італійським.1 Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.2 Побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милості і завжди молився Богові.2 побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився.2 Побожний і богобійний був разом з усім своїм домом, робив численні милостині людям, завжди молився Богові.2 побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!3 Він у видінні виразно бачив близько дев‘ятої години дня Ангела Божого, котрий зайшов до нього і сказав йому: Корнилію!3 Бачив він - десь коло дев'ятої години дня - ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!»3 Побачив він явно у видінні - близько дев'ятої години дня: Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію.3 Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.4 А він глянув на нього і злякався, а тоді сказав: Що, Господе? Ангел відповів йому: Молитви твої і милості твої постали перед Богом, що згадав про тебе.4 Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.4 Він же, поглянувши на нього, злякався і запитав: Що, Господи? Сказав же йому: Твої молитви і твої милостині згадалися перед Богом.4 Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
5 Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.5 Тож пошли людей до Йоппії і приклич Симона, що зветься Петром.5 Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром.5 Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, що зветься Петром.5 Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
6 Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.6 Він гостює в Симона чинбаря, котрого дім стоїть на березі моря; він скаже тобі слова, котрими врятуєшся ти і увесь дім твій.6 Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.»6 Він гостює в якогось кожум'яки Симона, що живе біля моря; [він скаже тобі слова, якими врятуєшся ти і весь дім твій.]6 Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,7 Коли Ангел, що говорив Корнилію, відійшов, то він прикликав двох з-поміж своїх домашніх служників, і побожного вояка, з тих, що були при ньому,7 І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували,7 Як відійшов ангел, що говорив до нього, покликав двох слуг і одного побожного вояка з тих, що служили йому;7 Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.8 І розповів їм усе, і послав їх до Йоппії.8 і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.8 розповівши їм усе, послав їх до Йопії.8 і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
9 А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.9 Другого дня, коли вони йшли і наближалися до міста, Петро близько шостої години вийшов на покрівлю дому помолитися.9 Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години.9 Другого дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро вийшов на горницю помолитися, - о шостій годині.9 Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,10 І відчув, що зголоднів, і хотів їсти; а тим часом, як йому готували, він виповнився Духом.10 Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього: 10 Був голодний, захотів їсти. Поки готували вони, найшло на нього захоплення: 10 Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.11 І побачив відкрите небо і якусь посудину, схожу на широке вітрило, прив‘язане за чотири ріжки, – воно опускалася на землю.11 бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана чотирма кінцями, і спускається на землю.11 побачив відкрите небо і якусь посудину, що опускається [до нього], мов велика скатерка, [прив'язана] з чотирьох країв, [і] спускалася аж до землі.11 і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
12 У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.12 На ньому були всілякі чотириногі земні звірі, плазуни і птахи небесні.12 Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці.12 В ній були всі земні чотириногі [звірі], плазуни, небесні птахи.12 в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
13 І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!13 І був голос до нього: Підведися, Петре, заколи і їж;13 І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»13 Пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж.13 І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
14 А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!14 Але Петро сказав: Ні, Господе, я ніколи не їв нічого огидного і нечистого.14 Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.»14 Петро сказав: Ніколи, Господи, бо ніколи не їв я нічого поганого, нечистого.14 Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
15 І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!15 Тоді вдруге був голос до нього: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.15 І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.»15 І голос знову до нього - вдруге: Що Бог очистив, того не вважай за погань.15 А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
16 І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.16 Це було тричі і посудина ота (вітрило) знову піднялося в небо.16 Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.16 Це сталося тричі, - і знову піднялася посудина на небо.16 Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
17 Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,17 І коли Петро збентежено запитував себе, що означає видіння, котре він бачив, аж ось, мужі, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симонів, зупинилися біля воріт.17 Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, - он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверей17 Коли Петро дивувався сам собі, що б то було за видіння, яке він побачив, - саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про хату Симона, стали перед дверима.17 Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
18 і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?18 А тоді гукнули, запитуючи: Чи тут є Симон, що Петром зветься?18 і, покликавши, спитали, чи тут гостює Симон, на прізвище Петро.18 Крикнувши, запитали, чи тут перебуває Симон, що зветься Петром.18 і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.19 А тим часом, коли Петро роздумував про видіння, Дух сказав йому: Ось, три чоловіки шукають тебе.19 А як Петро роздумував над тим видінням, Дух сказав до нього: «Он три чоловіки тебе шукають.19 Як Петро роздумував над видінням, сказав йому Дух: Ось, троє людей шукають тебе;19 Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!20 Підведися, зійди і йди з ними, анітрохи не сумніваючись; бо це Я послав їх.20 Устань же, зійди вниз і піди з ними без усякого вагання, бо то я послав їх.»20 встань, зійди і йди з ними, зовсім не вагаючись, бо це я їх послав.20 Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
21 І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?21 Петро зійшов до людей, присланих до нього Корнилієм, і сказав: Я той, котрого ви шукаєте; з якої причини ви прийшли?21 Зійшов Петро до тих мужів і мовив: «Ось я! Я той, кого ви шукаєте. Яка причина вашого приходу?»21 Зійшовши, Петро сказав до людей: Я той, кого шукаєте. Яка причина, що спонукала вас прийти?21 Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
22 А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.22 А вони сказали йому: Корнилій, сотник, муж добродійний і богобоязкий, гарної думки про нього увесь народ юдейський, одержав від святого Ангела настанову покликати тебе в дім свій і послухати оповідей твоїх.22 Ті відповіли: «Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був святим ангелом повідомлений покликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх.»22 Вони сказали: Корнилій - сотник, чоловік справедливий, який боїться Бога, засвідчений усім народом юдейським, - дістав повеління від святого ангела покликати тебе до своєї хати і послухати від тебе слова.22 Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.23 Тоді Петро запросив їх до себе, пригостив, а другого дня, підвівшися, пішов з ними, і деякі з братів йоппійських пішли з ним.23 Отже, він запросив їх до себе та прийняв їх. Другого дня він устав і рушив з ними; дехто з братів з Яффи теж пішли з ним.23 Запросивши, гостинно прийняв їх. Другого дня, вставши, пішов з ними; деякі з братів, що були з Йопії, теж пішли з ним.23 Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
24 І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.24 Наступного дня прийшли вони в Кесарію. А Корнилій наджидав їх, скликавши родичів своїх і близьких друзів.24 Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. А Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх.24 Назавтра прийшли до Кесарії. Корнилій очікував їх, покликав своїх родичів та близьких друзів.24 А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.25 Коли Петро входив, Корнилій зустрів його і вклонився йому до ніг.25 І саме як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився.25 Як увійшов Петро, зустрів його Корнилій - упав до ніг, поклонився.25 Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
26 Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!26 А Петро підняв його, кажучи: Підведися; я теж людина.26 Петро ж підвів його, кажучи: «Встань, бо я теж людина.»26 Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж і сам людина.26 Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,27 І, розмовляючи з ним, зайшов до оселі, побачив там багато людей.27 І, розмовляючи з ним, увійшов до середини, знайшов багато зібраних,27 Розмовляючи з ним, увійшов і знайшов багатьох зібраних.27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
28 і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.28 І сказав їм: Ви знаєте, що юдеєві заборонено спілкуватися чи зближатися з чужинцями; але мені Бог відкрив, щоб я не вважав жодної людини огидною чи нечистою;28 і до них промовив: «Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту.28 Сказав до них: Ви знаєте, що не годиться мужеві - юдеєві приставати або приходити до чужинця; а мені Бог відкрив, щоб жодної людини не називали брудною або нечистою;28 І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
29 Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?29 Тому я, оскільки мене покликали, прийшов безвідмовно; отож, запитую: з якої причини ви покликали мене?29 Тому я без вагання прибув на ваш поклик. Питаю, отже, з якої причини ви по мене посилали?»29 тому і без вагання прийшов я, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви за мною?29 Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
30 А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі30 Корнилій сказав: Четвертого дня передніше я постився до нинішньої години, і о дев‘ятій годині молився в своєму домі; аж ось, постав переді мною муж у світлій одежі,30 Корнилій відповів: «Ось уже четвертий день, як я о цій годині, о дев'ятій, молився у своїй хаті, аж ось передо мною став чоловік у сяючій одежі30 Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [постив я]; о дев'ятій годині молився в своїй хаті. І ось муж став переді мною в світлому одязі,30 І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,
31 й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.31 І сказав: Корнилію! Почута молитва твоя, і милості твої пригадалися перед Богом.31 і мовив: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.31 сказавши: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.31 і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
32 Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.32 То пошли до Йоппії і приклич Симона, що Петром зветься: він гостює в домі чинбаря Симона біля моря; він прийде і скаже тобі.32 Пошли, отже, в Яффу і приклич Симона, що зветься Петром. Він перебуває в хаті Симона гарбаря, край моря.32 Пошли до Йопії і поклич Симона, що зветься Петром; він перебуває в хаті кожум'яки Симона коло моря. [Він прийде й говоритиме до тебе].32 Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
33 Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.33 Я відразу ж послав до тебе, і ти добре вчинив, що прийшов. Тепер усі ми постанемо перед Богом, щоб вислухати все, що наказано тобі від Бога.33 Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов. І оце тепер ми всі перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що Господь тобі наказав.»33 Отже, я зараз послав по тебе. Ти добре зробив, що прийшов. Нині всі ми стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь наказав тобі.33 Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
34 А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя,34 Петро розтулив уста і сказав: Істинно пізнаю, що Бог неупереджений,34 Тоді Петро почав говорити, мовивши: «Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу,34 Розтуливши уста, Петро сказав: По правді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,34 Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
35 але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду.35 Але в кожному народі той, що боїться Його і чинить справедливо, – приємний Йому.35 а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний.35 але прийнятним для нього в кожнім народі є той, хто боїться його і чинить справедливість.35 а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.36 Він послав синам Ізраїля слово, благовістячи мир через Ісуса Христа: Цей є Господь усіх.36 Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх.36 Він послав синам Ізраїля слово, благовістуючи мир через Ісуса Христа; він є Господь для всіх.36 Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,37 Ви знаєте все, що відбувається по всій Юдеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іван;37 Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан: 37 Ви знаєте про справу, що сталася по всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван;37 ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
38 Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.38 Як Бог Духом Святим і силою помазав Ісуса з Назарету, і Він ходив, учиняв добро і уздоровлював усіх, у кому був диявол, тому що Бог був з Ним.38 про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.38 про Ісуса, який з Назарета, - як помазав його Бог Святим Духом і силою, який прийшов роблячи добро і оздоровляючи всіх поневолених дияволом, - бо Бог був з ним.38 Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
39 І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши...39 І ми свідки всього, що звершив Він у країні юдейській і в Єрусалимі, і що нарешті Його убили, повісивши Його на дереві.39 І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили.39 І ми є свідками всього, що він зробив у околиці Юдеї і в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві,39 І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,40 Цього Бог воскресив третього дня і дав Йому з‘явитися.40 Того Бог на третій день воскресив і дав йому з'явитись,40 Бог підняв його на третій день і дав йому з'явитися,40 Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
41 не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.41 Не всьому народові, але свідкам, наперед вибраним Богом, нам, котрі з Ним їли і пили, по воскресінні Його з мертвих.41 не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.41 не всім людям, але свідкам, раніше призначеним від Бога, нам, які з ним їли й пили по його воскресінні з мертвих.41 не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
42 І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.42 І Він звелів нам проповідувати людям і засвідчувати, що Він є призначений від Бога – суддя живих і мертвих.42 І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих.42 І він наказав нам проповідувати народові, і засвідчити, що він визначений Богом суддя живих і мертвих.42 І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
43 Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.43 Про Нього всі пророки свідкують, що кожний, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів йменням Його.43 Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів.»43 Про нього свідчать усі пророки, що відпущення гріхів дістає його ім'ям кожний, хто вірить у нього.43 Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
44 Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.44 Коли Петро ще говорив ці слова, Дух Святий злинув на всіх, хто слухав Слово.44 Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову.44 Ще як казав Петро ці слова, зійшов Святий Дух на всіх, що слухали слово.44 Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його.
45 А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!45 І віруючі з обрізаних, що прийшли з Петром, здивувалися, що дар Святого Духа злинув також на поганів;45 Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган;45 І здивувалися обрізані віруючі, які прийшли з Петром, - що й на поган був дар Святого Духа.45 І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:46 Бо чули їх, як вони заговорили мовами і звеличували Бога. Тоді Петро сказав: 46 бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався: 46 Бо чули, як говорили мовами і величали Бога. Тоді сказав Петро: 46 Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр:
47 Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?47 Хто може заборонити хреститися водою тим, котрі, як ми, одержали Святого Духа?47 «Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?»47 Чи може хто заборонити хреститися водою оцим, що одержали Святого Духа так, як і ми?47 Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
48 І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.48 І звелів їм хреститися в ім‘я Ісуса Христа. Потім вони просили його побути в них декілька днів.48 І повелів, щоб їх христили во ім'я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів.48 Велів хрестити їх в ім'я Ісуса Христа. Тоді просили його побути в них кілька днів.48 І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.