1 І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.1 І покликав Він дванадцятьох учнів Своїх, і дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і уздоровлювати всіляку недугу, і всіляку неміч.1 Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч.1 Прикликавши дванадцятьох учнів своїх, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і лікувати всяку недугу і всяку хворобу.1 І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
2 А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;2 А дванадцять Апостолів мали такі ймення: перший Симон, названий Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іван, брат його;2 Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, брат його; Яків, син Заведея, та Йоан, брат його;2 Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зеведеїв та Іван, його брат;2 На ймя ж дванайцять апостолів були: первий Симон, що прозвано Петром, та Андрій брат його; Яков Заведеїв, та Йоан брат його;
3 Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;3 Пилип і Варфоломій, Хома і митник Матвій, Яків Алфеїв і Тадей;3 Филип та Вартоломей; Тома й Матей, митар; Яків, син Алфея, і Тадей;3 Пилип і Вартоломій, Тома і Матвій - митник; Яків Алфеїв і Тадей;3 Филип, та Вартоломей; Тома, та Маттей митник: Яков Алфеїв, та Леввій, на прізвище Тадей;
4 Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.4 Симон Кананіт і Юда Іскаріот, той, що зрадив Його.4 Симон Кананій та Юда Іскаріотський, що й зрадив його.4 Симон Кананіт і Юда Іскаріотський, який зрадив Його.4 Симон Хананець, та Юда Іскариотський, що й зрадив Його.
5 Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,5 Оцих дванадцятеро Апостолів послав Ісус і заповідав їм кажучи: На шлях поганів не ходіть, і в місто самарянське не заходьте;5 Оцих дванадцять Ісус вислав і наказав їм: “У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте.5 Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, кажучи: На дорогу поган не йдіть і до міста самарянського не входьте;5 Сих дванайцятьох послав Ісус, і наказав їм, глаголючи: Не йдїть шляхом поган, і не ввіходьте в город Самарянський;
6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.6 А йдіть найперше до загиблих овечок дому Ізраїлевого;6 А йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля.6 а йдіть спочатку до загиблих овець дому Ізраїлевого.6 а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого;
7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.7 А як будете ходити, то проповідуйте, що наблизилося Царство Небесне;7 Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько.7 Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство небесне.7 а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.
8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.8 Недужих уздоровлюйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте, даром дістали, даром давайте.8 Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте.8 Хворих виліковуйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте; даром одержали - даром давайте.8 Сцїляйте недужих, очищайте прокажених, воскрешайте мертвих, виганяйте біси; дармо прийняли, дармо й давайте.
9 Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,9 Не беріть із собою ні золота, ні срібла, ані міді до своїх поясів.9 Не беріть ні золота, ні срібла, ні дрібних грошей у череси ваші.9 Не беріть ні золота, ані срібла, ані мідяків у пояси ваші,9 Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,
10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.10 Ні торби в дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ні палиці. Бо трудівник вартий поживи.10 Ні торби на дорогу, ні одежин двох, ні взуття, ні палиці, – бо робітник вартий утримання свого.10 ні торбів на дорогу, ані двох одежин, ані взуття, ані палиці: бо робітник вартий свого заробітку.10 анї торбини на дорогу, анї двох одежин, нї обувя, нї палицї: бо робітник достоєн харчі своєї.
11 А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.11 До якого б міста чи поселення ви не зайшли б, довідайтеся, хто в ньому достойний, і там залишайтеся, доки не вийдете;11 А як зайдете в якесь місто, чи село, то розпитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки не вийдете.11 А коли в якесь місто чи село ввійдете, розпитайте, хто є гідний; і там перебудьте, доки не вийдете.11 І в який город чи село ввійдете, роспитайте, хто там є достойний; там і пробувайте, аж поки вийдете.
12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!12 А коли заходите до оселі, вітайте її: Мир оселі цій;12 Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: Мир дому цьому!12 Входячи ж до хати, вітайте її [кажучи: Мир цій хаті].12 А як увійдете в яку господу, витайте її, кажучи: Мир сїй господї.
13 І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.13 І якщо оселя буде достойна, то мир ваш прийде на неї; а якщо не буде гідною, то мир ваш до вас повернеться.13 І як той дім достойний, нехай ваш мир зійде на нього; а як недостойний, нехай ваш мир до вас повернеться.13 І якщо буде оселя гідна, хай прийде ваш мир на неї; якщо ж не буде гідною, ваш мир хай повернеться до вас.13 І, коли господа достойна, нехай упокій ваш зійде на неї. Коли ж вона недостойна, то нехай упокій ваш вернеть ся до вас.
14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.14 А якщо хтось не прийме вас, і не дослухається до ваших слів, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших;14 як хтось вас не прийме та й не послухає ваших слів, то ви, виходячи з дому чи з того міста, обтрусіть порох із ніг ваших.14 І як хто не прийме вас, не послухає ваших слів, то, виходячи з дому чи з того міста, обтрусіть порох з ваших ніг.14 А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусїть і порох із ніг ваших.
15 Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!15 Істину кажу вам: Утішливіше буде землі содомській і гоморській судного дня, аніж місту тому.15 Істинно кажу вам: Легше буде судного дня землі Содомській і Гоморській, ніж місту тому!15 Щиру правду кажу вам: легше буде землі Содомській і Гоморській у дні суду, ніж тому містові.15 Істинно глаголю вам: Легше буде землї Содомській та Гоморській суднього дня, нїж городові тому.
16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.16 Ось, Я посилаю вас, мов овець поміж вовків: тож будьте мудрі, як змії, і прості, мов голуби.16 Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки.16 Ось я посилаю вас, як овець поміж вовків; отже, будьте мудрі, як змії, і невинні, як голуби.16 Оце я посилаю вас, як овечок між вовки; тим бувайте мудрі, як вужі, та тихі, як голуби.
17 Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.17 Остерігайтеся людей: бо вони будуть віддавати вас синедріонам і в синагогах ваших будуть бити вас,17 Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах.17 Стережіться ж людей; бо видадуть вас на збориська і по своїх синаґоґах бичуватимуть вас;17 Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;
18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.18 І поведуть вас до правителів і царів за Мене, для свідчення перед ними і поганами.18 Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами.18 поведуть вас до володарів і царів для свідчення через Мене - і їм, і поганам.18 і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.
19 А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,19 Та коли будуть віддавати вас, не турбуйтеся, як чи що сказати; бо тієї ж миті дано буде вам, що сказати.19 І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, – дано буде вам на той час, що маєте говорити;19 Коли ж видадуть вас, не журіться, що і як казати: те й дасться вам тієї ж миті що казати;19 Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.
20 бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.20 Бо ви не будете говорити, але Дух Батька вашого говоритиме в вас.20 не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме.20 бо не ви говоритимете, а Дух Батька вашого, що говорить у вас.20 Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.
21 І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.21 І брат брата віддасть на смерть, і батько – сина, і повстануть діти на батьків і умертвлять їх.21 Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати.21 Видасть же брат брата на смерть і батько дитину; і повстануть діти проти батьків і вб'ють їх.21 Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть дїти на родителїв, і вбивати муть їх.
22 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.22 І будете ненависними за ймення Моє; однак той, хто витримає до кінця, врятується.22 Вас ненавидітимуть усі за моє ім'я, але хто витриває до кінця, той спасеться.22 Вас ненавидітимуть усі за моє ім'я; але хто перетерпить до кінця, той порятується.22 І ненавидїти муть вас усї за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.
23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.23 А коли будуть вас переслідувати в одному місті, втікайте до другого. Бо правду вам кажу: Не встигнете обійти міст ізраїльських, як прийде Син Людський.23 А як будуть вас переслідувати в тому місті, тікайте в інше. Істинно кажу вам: Не встигнете обійти міст ізраїльських, як прийде Син Чоловічий.23 Коли ж переслідуватимуть вас у тому місті, втікайте до іншого; щиру правду кажу вам: не встигнете обійти ізраїльських міст, як прийде Син Людський.23 Коли ж вас гонити муть у тому городї, втїкайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.
24 Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.24 Учень не вищий від учителя, і служник не вищий від господаря свого: 24 Не є учень понад учителя, ані слуга над пана свого.24 Учень не є над учителя, а раб - понад свого пана.24 Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.
25 Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!25 Задосить для учня, щоб він був, як учитель його, і для служника, щоб він був, як господар його. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то чи не назвуть так тим паче й домашніх його?25 Досить для учня, коли стане, як його вчитель; а слуга – як його пан. Коли господаря назвали Велзевулом, то скільки більше – його домашніх.25 Досить учневі стати таким, як його вчитель, а рабові - як його пан. Коли господаря назвали Вельзевулом, то скільки більше скажуть на його домашніх.25 Доволї з ученика, коли буде, як учитель його, а слуга, як пан його. Коли господаря дому названо Вельзевулом, то як більше домашнїх його?
26 Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.26 Отож, не бійтеся їх: бо немає нічого утаємниченого, що не виявилося б, і таємного, що не стало б відомим.26 Тож ви їх не лякайтесь. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним.26 Тож не бійтеся їх, бо немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим.26 Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
27 Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.27 Що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і що на вухо чуєте, проповідуйте на дахах.27 Що вам кажу в темноті, кажіть те при світлі; і що ви чуєте на вухо, голосіть з покрівель.27 Те, що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і те, що вам на вухо скажуть, проповідуйте на дахах.27 Що я кажу вам потемки, кажіть повидну; й що чуєте на ухо, проповідуйте на домах.
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.28 І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні.28 Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі.28 Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся скоріше того, хто може і душу, й тіло погубити в геєнні.28 І не лякайтесь тих, що вбивають тїло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тїло в пеклї.
29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.29 Чи не дві маленькі пташки продаються за асарій? І жодна з них не впаде на землю без [волі] Батька вашого;29 Хіба не за шага продається пара горобців? А проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого.29 Хіба два горобці не продаються за асарій? Проте жоден з них не впаде на землю без вашого Батька.29 Хиба не два горобцї продають ся за шага? а нї один з них не впаде на землю без Отця вашого.
30 А вам і волосся все на голові пораховано.30 А на вашій голові навіть волосся все пораховане;30 А вам же все волосся на голові пораховано!30 А вам усі волосини на голові полічені.30 У вас же і все волоссє на голові перелїчене.
31 Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.31 Тому не бійтеся: ви кращі від багатьох малих птахів.31 Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців.31 Не бійтеся; бо ви кращі від багатьох горобців.31 Оце же не лякайтесь: ви дорожчі многих горобцїв.
32 Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.32 Отож, кожного, хто сповідує Мене перед людьми, того сповідуватиму і Я перед Батьком Моїм Небесним.32 Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним.32 Кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнаю і Я його перед Моїм Батьком, що на небі;32 От же всякий, хто мене визнавати ме перед людьми, того й я визнавати му перед Отцем моїм, що на небі.
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.33 А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся і Я його перед Батьком Моїм Небесним.33 Хто ж мене зречеться перед людьми, того й я зречусь перед Отцем моїм небесним.33 а хто зречеться Мене перед людьми, зречуся його і Я перед Батьком Моїм, що на небі.33 А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.
34 Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, але меч;34 Не думайте, що я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов я принести на землю, а меч.34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не прийшов Я мир принести, а меч.34 Не думайте, що я прийшов послати впокій на землю; не прийшов я послати впокій, а меч.
35 Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.35 Бо Я прийшов розділити чоловіка з батьком його, і дочку з матір‘ю її, і невістку із свекрухою її.35 Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір'ю і невістку з її свекрухою.35 Бо Я прийшов ділити сина з його батьком, дочку з її матір'ю і невістку з її свекрухою;35 Бо прийшов я, щоб поставити чоловіка різно проти батька його, й дочку проти матери її, й невістку проти свекрухи її.
36 І: вороги чоловікові домашні його!36 І вороги людині – домашні її.36 І ворогами чоловіка будуть його домашні.36 вороги людини - її домашні.36 І будуть ворогами чоловікові домашні його.
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.37 Хто любить батька чи матір більше, аніж Мене, не достойний Мене; і хто любить сина чи доньку більше, аніж Мене, не достойний Мене;37 Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той недостойний мене.37 Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той негідний Мене; і хто любить сина або дочку більше за Мене, той негідний Мене;37 Хто любить батька або матїр більш мене, недостоєн мене; й хто любить сина або дочку більш мене, недостоєн мене.
38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.38 І хто не бере хреста свого і не йде слідом за Мною, той не достойний Мене.38 Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той недостойний мене.38 і хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною, той не гідний Мене.38 І хто не візьме хреста свого, й не пійде слїдом за мною, недостоєн мене.
39 Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.39 Той, що збереже життя своє, втратить його; а той, що втратить життя своє заради Мене, збереже його.39 Хто своє життя зберігає, той його погубить; а хто своє життя погубить задля мене, той його знайде.39 Хто знайде душу свою, втратить її, а хто втратить душу свою задля Мене, знайде її.39 Хто б знайшов душу свою, погубить її; а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.
40 Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.40 Хто приймає вас, Мене приймає, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто Мене послав;40 Хто вас приймає, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав.40 Хто вас приймає, той Мене приймає; хто приймає Мене, приймає того, хто послав Мене.40 Хто приймає вас, мене приймає; а хто приймає мене, приймає Того, хто послав мене.
41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.41 Хто приймає пророка в ім‘я пророка, дістане нагороду пророка, і хто приймає праведника, в ім‘я праведника, дістане нагороду праведника.41 Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду, і хто приймає праведного, тому що він праведний, той одержить праведничу нагороду.41 Хто приймає пророка, тому що він пророк, дістане пророчу винагороду, і хто приймає праведника, тому що він праведник, одержить винагороду праведника.41 Хто приймає пророка в імя пророка, одержить нагороду пророчу; й хто приймає праведника в імя праведника, одержить нагороду праведничу.
42 І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.42 А хто напоїть одного з малих оцих тільки чашою холодної води, в ім‘я учня, істину кажу вам, не втратить нагороди своєї.42 Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної водиці, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди.”42 Якщо хто напоїть одного з цих малих чашкою холодної води тільки тому, що він учень, щиру правду кажу вам, не втратить своєї винагороди.42 І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втерає нагороди своєї.