1 Ізраїль буйний виноград, що родить подібне собі. Та за многістю плоду свого він намножує жертівники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.1 Ізраїль – розкішний виноград, примножує для себе плід; і чим більше у нього плодів, тим щедріше примножує жертовники; чим краща земля у нього, тим ревніше оздоблюють вони кумирів.1 Ізраїль був розкішною лозою, що плоди родила гойно. Але що більш плодів було в нього, то більше жертовників він намножив; що кращою була земля в нього, то кращими були божки в нього.1 Ізраїль виноград з гарними галузками, він обильний плід. За множеством його плодів він помножив жертівники, за добром його землі збудували стовпи.1 Ізраїль - повнолозий виноград, багатий у плоди; та чим більш у нього плодів, тим і жертівників більше; чим лучша земля у нього, тим гарнїйше прибирають бовванів своїх.
2 Облудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує стовпи їхні.2 Осіїилося серце їхнє, за те вони й будуть покарані; Він зруйнує жертовники їхні, і потрощить кумирів їхніх.2 Серце в них подвійне: вони тепер будуть покутувати. Він повалить їхні жертовники і зруйнує бовванів їхніх.2 Він розділив їхні серця, тепер згинуть. Він розвалить їхні жертівники, в біді будуть їхні стовпи.2 Роздїлилось у них серце, за те й жде їх кара; він повалить їх жертівники, потре їх божища.
3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?3 Тепер вони кажуть: Немає в нас царя, бо ми не злякалися Господа! А цар, – що він нам зробить?3 Певно будуть тепер казати: «Царя в нас немає, тому, що Господа ми не боялись. Та й цар - що може він для нас зробити?»3 Томущо тепер скажуть: Немає в нас царя, бо ми не побоялися Господа, а що цар для нас зробить?3 Вони будуть тодї казати: Нема в нас царя, тим що ми Бога не боялись; та й царь - що він нам поміг би?
4 Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.4 Виповідають слова [порожні], присягаються нещиро, складають спілки; за те з'явиться суд над ними, ніби цикута на борознах поля.4 Пусті слова зводять, нещиро присягають, чинять умови: право буяє, немов отруйне зілля на бороздах у полі.4 Говорячи слова, явно брехливо завіщає завіт. Зійде суд наче хабаз на землі поля.4 Говорять вони пусті бесїди, криво присягають і чинять умови; за те прийде суд на них, мов отруйне зїллє на загонах в полї.
5 За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.5 За телят Бет-Авену затремтять мешканці Самарії; заплаче за ним народ його; і жерці його, що раділи ним, будуть плакати за його славою, тому що вона відійде од нього.5 З-за бичка Бет-Авену будуть у страху мешканці Самарії. Народ бо за ним буде в жалобі, жерці його за ним тремтітимуть, - за його славою, бо відійшла від нього.5 При теляті дому Она поселяться ті, що живуть в Самарії, бо його нарід заплакав над ним. І так як його огірчили, зрадіють над його славою, бо він був переселений від нього.5 Задля телця Бет-Авена затремтять Самарийські осадники; заплаче по ньому нарід його, та й сьвященники його, що ним так радїли, заплачуть по славі його, бо вона відійде від його.
6 Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.6 Він також буде припроваджений до Асирії, – як дар цареві Яребу; посоромлений буде Єфрем, і осоромиться Ізраїль від заміру свого.6 Та й його самого віднесуть в Ашшур - як бранку великому цареві. Ефраїм сорому зазнає, Ізраїль застидається свого заміру.6 І його, звязавши, відвели до ассирійців в дар цареві Ярімові. В дар прийме Ефраїм і засоромиться Ізраїль на його раді.6 Ба й самого його віднесуть ув Ассирию - в гостинець цареві-защитникові; постидається Ефраїм і осоромиться Ізраїль надїєю своєю.
7 Самарія загине; її цар немов тріска ота на поверхні води!7 І щезне в Самарії цар її – мов піна на поверхні води.7 А цар Самарії зникне, немов піна на воді.7 Самарія відкинула свого царя наче ріщя на лиці води.7 Зникне в Самариї царь, нїби та піна на водї.
8 І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до гір вони скажуть: Накрийте ви нас! а до взгір'їв: На нас упадіть!8 І винищені будуть підвищення Авена – гріх Ізраїля; терня і бур'ян виростуть на жертовниках їхніх, і скажуть вони горам: Прикрийте нас, і пагорбам: упадіть на нас!8 Будуть спустошені узвишшя безбожности, - той гріх Ізраїля! Глоди й будяки зійдуть на їхніх жертовниках. Вони скажуть горам: «Покрийте нас!» - а пагорбам: «Упадіте на нас!»8 І знищені будуть жертівники Она, гріхи Ізраїля. Терня і хабаз піднімуться на їхні жертівники. І вони скажуть горам: Покрийте нас, і горбам: Впадіть на нас.8 І попустошені будуть, висоти Авена - той гріх Ізраїля; поростуть бодяки да тернина на їх жертівниках, і скажуть вони горам: Впадїте на нас! а горбам: Покрийте нас!
9 Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були, чи ж їх не досягне в Ґів'ї війна проти синів беззаконних?9 Уже від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони залишилися, війна у Ґів'ї супроти синів нечестя не здолала їх.9 Вже від днів Гівеа ти согрішив, Ізраїлю! Там вони й зостались. Чи не досягне їх війна в Гівеа, тих дітей зухвальства?9 Від коли горби, згрішив Ізраїль, там стали. Чи не захопить їх війна на горбі над дітьми неправедности?9 Ще гірше, як у часах Гиви грішив ти, Ізраїлю; там вони держались, і війна в Габаонї проти безбожників не була така страшна.
10 За жаданням Своїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.10 За бажанням Моїм покараю їх; і зберуться супроти них народи, і вони будуть пов'язані за подвійний злочин їхній.10 Коли захочу, я їх покараю. Народи проти них зберуться, як їх каратимуть за їхню вину двоїсту.10 Я прийшов їх напоумити, і народи зберуться проти них коли напоумлюватиму їх за дві їхні неправедності.10 Їх же скараю по бажаннї гнїву мого: зберуться на них народи, й впаде на них кара за двоїстий проступок їх.
11 А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скородити.11 Єфрем – навчена телиця, що звикла до молотьби, і Я Сам покладу ярмо на товсту шию його; на Єфремі будуть верхи їздити, а Юда буде орати, а Яків буде боронувати.11 Ефраїм - добре освоєна ялівка, що любить молотити. Я накладу ярмо на її пишну шию, на Ефраїмі будуть їздити верхи. Юда буде орати, а Яків волочити.11 Ефраїм ялівка навчена любити перемогу, Я ж наступлю на красу її шиї. Вийду на Ефраїма, і промовчу Юді, скріпиться на нього Яків.11 Ефраїм стане, як та усвоєна ялівка, що привикла молотити; й самий я наложу ярмо йому на товсту шию; на Ефраїмі їздити муть верхом, Юда буде за плугом ходити, Яков - волочити.
12 Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.12 Сійте собі в правду – і пожнете милість; розорюйте у себе цілину, бо час покликати Господа, щоб Він, коли прийде, дощем вилив на вас правду.12 Засійте собі правду, жніть плід любови, розоріть собі цілину. Бо час шукати Господа, поки він прийде й виллє на вас дощеві справедливість,12 Сійте собі на праведність, зберіть на плід життя, засвітіть собі світло пізнання, пошукайте Господа аж доки вам не прийдуть плоди праведности.12 Нехай би ж сїяли праведність, щоб могли жати ласку; роз'орюйте в собі новину; бо вже час, шукати Господа, щоб, коли він навідається, полив вас справедливостю.
13 Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства свого.13 Ви обробляли нечестя – пожинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти сподівався на шлях твій, на численних вояків твоїх.13 Ви орали безбожність, жали беззаконність і їли плід брехень. Що ти звірявсь на твої колісниці, на многоту твоїх вояків, -13 Чому ви промовчали на безбожність і збирали його неправедності, ви їли брехливий плід? Бо ти поклав надію на твої колісниці, на множество твоєї сили.13 Досї ви порали безбожність, а жали беззаконство, й їсте хлїб омани; ти бо надїявся на твою путь та на многоту війська.
14 І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з синами убита.14 І вчиниться замішання в народі твоєму, і всі фортеці твої будуть зруйновані, як Шалман зруйнував Бет-Арбел у день битви: матір була забита з дітьми.14 то метушня у твоїм війську здійметься; спустошені будуть усі твої твердині, як Салман зруйнував був Бет-Арбел у день бою; мати була з дітьми розбита.14 І встане знищення в твому народі, і всі твої (міста), що огороджені мурами, будуть знищені. Як володар Саламан з дому Єроваала, в днях війни розбили об землю матір на дітях.14 Оце ж настане метушня в народї твому, й усї твердинї твої порозпадаються, як Салман збурив був Бет-Арбель в день битви: матїр полягла з дїтьми.
15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на світанку!15 Ось, що вчинить вам Бет-Ел за лихе нечестя ваше.15 Таке зробив вам Бетел за вашу страшну злобу. Удосвіта з царя Ізраїля й сліду не стане.15 Так зроблю з вами, доме Ізраїля, від лиця вашого зла. Вранці були скинені, скинено царя Ізраїля.15 Ось, до чого довів вас Бетель - за безмірну безбожність вашу!