1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обітницею життя, що в Христі Ісусі,1 Павло, волею Божою Апостол Ісуса Христа, за обітницею життя у Христі Ісусі,1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, щоб звістувати обітницю життя, що в Христі Ісусі,1 Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, -1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,
2 до Тимофія, сина улюбленого: благодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!2 Тимофієві, улюбленому синові: благодать, милість, мир від Бога Вітця і Христа Ісуса, Господа нашого.2 Тимотеєві, любому синові: благодать, милосердя і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.2 до Тимофія, улюбленого сина: ласка, милосердя, мир від Бога Батька і нашого Господа Христа Ісуса.2 Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.
3 Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч.3 Дякую Богові, Котрому служу від прабатьків із чистою совістю, що безнастанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень і вночі;3 Дякую Богові, якому я служу, як і мої предки, чистим сумлінням і згадую тебе безперестанно, вночі й удень у моїх молитвах;3 Дякую Богові, якому служу від предків чистим сумлінням, що постійно пам'ятаю про тебе в моїх молитвах день і ніч,3 Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,
4 Я бажаю побачити тебе, пам'ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю.4 І бажаю бачити тебе, пригадуючи сльози твої, щоб мені виповнитися радістю,4 згадуючи твої сльози, бажаю побачитися з тобою, щоб сповнитися радощами.4 бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, щоб наповнитися радістю.4 бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,
5 Я приводжу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась.5 Пригадуючи нелицемірну віру твою, котра передніше жила в бабусі твоїй Лоїді і матері твоїй Евникії; певен, що вона є також у тобі.5 Пригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку, а я певен, що й у тебе.5 Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася була в твоїй бабусі Лоїді та в твоїй матері Євникії; я певний, що вона є і в тобі.5 згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.
6 З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх.6 Із цієї причини нагадую тобі, щоб ти розігрівав дара Божого, котрий в тобі через покладання рук моїх,6 З тієї причини пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх.6 Я тому пригадую тобі це, щоб ти розігрівав Божий дар, що є в тобі через покладання моїх рук.6 З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.
7 Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.7 Бо дав нам Бог духа не остраху, але сили і любови, та цнотливости.7 Бо Бог дав нам не духа страху, а сили, любови й поміркованости.7 Адже Бог не дав нам духа страху, але сили, любови й поміркованости.7 Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.
8 Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але страждай з Євангелією за силою Бога,8 Отож, не соромся свідчення Господа нашого Ісуса Христа, ні мене, в‘язня Його; але страждай з благовістям (Христовим) силою Бога,8 Тож не соромся свідоцтва Господа нашого, ні мене, його в'язня, але перенось труди зо мною для Євангелії, за допомогою Бога,8 Тож не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене - його в'язня; але потерпи за добру вістку за силою Бога,8 Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,
9 що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.9 Що врятував нас і покликав званням святим, не за справи наші, але за Своєю волею і благодаттю, що дана нам у Христі Ісусі передніше вічних часів.9 який спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі перед відвічними часами;9 який нас спас і покликав святим покликанням, - не за наші діла, але за своїм бажанням та ласкою, що дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;9 що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по дїлам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,
10 А тепер об'явилась через з'явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією,10 А нині відкрилося з‘явою Рятівника нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і явив життя і нетління через Євангелію,10 об'явлена ж була тепер через появу Спаса нашого Христа Ісуса, який знищив смерть і освітлив життя і нетління Євангелією,10 тепер же з'явилася появою нашого спасителя Ісуса Христа, який знищив смерть, освітив життя і нетлінність доброю вісткою.10 тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетлїннє благовістєм,
11 що для неї я був настановлений за проповідника, апостола й учителя.11 Для котрої я настановлений проповідником і Апостолом, і навчителем поганів.11 що для неї встановлений я проповідником, апостолом та вчителем.11 В ній я поставлений був проповідником, і апостолом, і вчителем [поган].11 для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.
12 З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою.12 З цієї причини я так страждаю; але не соромлюся. Бо я знаю, в Кого увірував, і певний, що Він має силу зберегти запоруку мою на той день.12 Власне, тому й терплю я оце, але не соромлюся, бо знаю, в кого я увірував, і я певен, що він спроможний зберегти моє передання на той день.12 Через це я і терплю; але я не соромлюся, бо знаю, кому повірив, і впевнений, що він має силу зберегти до того дня те, що мені було передане.12 З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.
13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.13 Дотримуйся взірця розважливого вчення, котре ти чув од мене, з вірою і любов‘ю у Христі Ісусі.13 За правило візьми слова здорові, що їх ти чув від мене у вірі та любові, яка у Христі Ісусі.13 За приклад май здорову науку, яку ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.13 Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.
14 Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває.14 Бережи добру запоруку Духом Святим, що живе у нас.14 Бережи добре передання за допомогою Духа Святого, який живе в нас.14 Збережи добро, заповідане Святим Духом, що живе в нас.14 Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас.
15 Ти знаєш оце, що відвернулись від мене всі, хто в Азії, а між ними Фігел та Гермоген.15 Ти знаєш, що всі азійські залишили мене; в тому числі й Фігел та Гермоген.15 Ти знаєш, що всі ті, які в Азії, між ними Фігел і Гермоген, від мене відвернулися.15 Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, що в Азії, між ними й Фігел та Гермоген.15 Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.
16 Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився.16 Нехай же подасть Господь милість домові Онисифоровому за те, що він неодноразово опікувався мною і не соромився ланцюгів моїх,16 Нехай Господь дасть милосердя домові Онисифора, бо він часто мене підкріплював, не соромивсь і моїх кайданів,16 Хай Господь пошле милосердя на дім Онисифора, бо багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.16 Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;
17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов,17 Але, коли був у Римі, то з великою ревністю шукав мене і знайшов.17 а бувши в Римі, шукав мене запопадливо і знайшов.17 Але коли він прибув до Рима, то пильно шукав мене - і знайшов.17 а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.
18 хай Господь йому дасть знайти милість від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти відаєш краще!18 Нехай же подасть йому Господь надбати милість у Господа того дня; а скільки він служив (мені) в Ефесі, ти краще знаєш.18 Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день. А скільки послуг він зробив мені в Ефесі, ти знаєш ліпше від мене.18 Хай же дасть йому Бог знайти милосердя від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, - ти краще знаєш.18 Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, ти лучче знаєш.