1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. | 1 Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. | 1 Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог. | 1 Спочатку було слово, і слово було в Бога, і слово було Богом. | 1 У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово. |
2 Воно в Бога було споконвіку. | 2 Воно було спочатку у Бога. | 2 З Богом було воно споконвіку. | 2 Воно було споконвіку в Бога. | 2 Воно було в починї у Бога. |
3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. | 3 Усе через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути. | 3 Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. | 3 Через нього все постало; а без нього не постало нічого з того, що постало. | 3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся. |
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. | 4 У Ньому було життя, і життя було світлом для людей. | 4 У ньому було життя, і життя було - світло людей. | 4 У ньому було життя - і життя було світлом для людей, | 4 У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям. |
5 А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його. | 5 І світло в пітьмі сяє, і пітьма не обгорнула його. | 5 І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. | 5 а світло світить у темряві, і темрява його не огорнула. | 5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла. |
6 Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван. | 6 Був чоловік, посланий від Бога, ім‘я йому Іван. | 6 Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан. | 6 З'явився чоловік, посланий від Бога; ім'я йому - Іван. | 6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан. |
7 Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього. | 7 Він прийшов для свідчення, щоб засвідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. | 7 Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. | 7 Він прийшов для свідчення, - щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього. | 7 Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него. |
8 Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло. | 8 Він не був світлом, але був посланий, щоб засвідчити про Світло. | 8 Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло. | 8 Не був він світлом, а тільки щоб свідчити про світло. | 8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло. |
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ. | 9 Було Світло істинним, котре просвітлює всіляку людину, що приходить у світ. | 9 Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. | 9 Правдивим світлом був той, хто освітлює кожну людину, що приходить на світ. | 9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт. |
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його. | 10 У світі Він був і світ був, створений Ним; і світ Його не пізнав. | 10 Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його. | 10 У світі був, і світ через нього постав, але світ його не пізнав. | 10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав. |
11 До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його. | 11 Прийшов до своїх, і свої Його не прийняли. | 11 Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли. | 11 До своїх прийшов - і свої його не прийняли. | 11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його. |
12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, | 12 А тим, котрі прийняли Його, віруючим в ім‘я Його, дав владу бути дітьми Божими. | 12 Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують; | 12 А тим, які прийняли його, дав владу стати Божими дітьми, тим, які вірять у його ім'я. | 12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його: |
13 що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога. | 13 Котрі не від крови, не від бажання плоті, не від пожадливости мужа, але від Бога народилися. | 13 які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися. | 13 Вони не народилися ні з крови, ні з тілесного бажання, ані з бажання чоловіка, - але від Бога. | 13 що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся. |
14 І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця. | 14 І Слово стало плоттю, і жило поміж нами, виповнене благодаттю та істиною; і ми бачили Його славу, як Єдиновродженого від Батька. | 14 І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого. | 14 І слово стало тілом, і замешкало між нами, і ми бачили славу його, славу як єдинородного від Батька, сповненого ласки й правди. | 14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди. |
15 Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я. | 15 Іван засвідчує про Нього і проголошує, повідуючи: Це був Той, про Котрого я сказав: Той, хто прийде за мною, існував передніше від мене, тому що був раніше від мене. | 15 Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.» | 15 Іван свідчить про нього, закликаючи і кажучи: Він той, про кого я говорив, що він іде за мною й переді мною був, бо був раніше від мене. | 15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був. |
16 А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать. | 16 І від повноти Його всі ми прийняли й благодать на благодать; | 16 Від його повноти прийняли всі ми - благодать за благодать. | 16 Бо з його повноти ми всі одержали ласку за ласкою. | 16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать. |
17 Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа. | 17 Бо Закон даний через Мойсея, а благодать та істина вчинилися через Ісуса Христа. | 17 Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа. | 17 Бо закон даний був через Мойсея, а ласка й правда прийшли через Ісуса Христа. | 17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся. |
18 Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був. | 18 Бога не бачив ніхто й ніколи; Єдиновроджений Син, істинний у єстві Отчому, Він явив. | 18 Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, - той об'явив. | 18 Бога ніхто ніколи не бачив; але єдинородний Бог, який є в лоні Батька, - він визнав. | 18 Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив. |
19 А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий? | 19 І ось свідчення Іванові, коли юдеї прислали з Єрусалиму священиків та левитів запитати його: Хто ти? | 19 Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?» | 19 Це - свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левитів, щоб запитати його: Хто ти є? | 19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси? |
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос. | 20 Він оголосив і не заперечив, і проголосив, що я не Христос. | 20 А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я - не Христос.» | 20 І визнав, не зрікся, визнав: Я - не Христос. | 20 І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос. |
21 І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні! | 21 І запитали у нього: То що? Може, ти – Ілля? Він сказав: Ні. Пророк? Він відповідав: Ні. | 21 То вони спитали його: «Що ж - Ілля ти?» - «Ні», мовив він. «Пророк ти?» - «Ні», відказав він. | 21 І запитали його: То хто ж ти? Чи не Ілля? Відповів: Ні. Чи ти пророк? Відповів: Ні. | 21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї. |
22 Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого? | 22 Сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб нам дати відповідь тим, хто послав нас; що ти скажеш про самого себе? | 22 Тоді вони йому: «То хто ж ти такий - щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?» | 22 Сказали йому: Хто ж ти такий? Щоб дали ми відповідь тим, які послали нас. Що скажеш про себе самого? | 22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе? |
23 Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів. | 23 Він сказав: Я – голос волаючого в пустелі: вирівнюйте шлях Господові, як повідав пророк Ісая. | 23 Промовив: «Я - голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, - як ото пророк Ісая сказав.» | 23 Відповів: Я голос того, що волає в пустині: Рівняйте дорогу Господеві, - як ото сказав був пророк Ісая. | 23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк. |
24 Посланці ж із фарисеїв були. | 24 А послані були з фарисеїв; | 24 Були ж посланці з фарисеїв. | 24 Були й послані від фарисеїв. | 24 А послані були з Фарисеїв. |
25 І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк? | 25 І вони запитали його: А чому ж ти хрестиш, якщо ти не Христос, ні Ілля, ані пророк? | 25 Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?» | 25 Запитали його, і сказали йому: Чому хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк? | 25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк. |
26 Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте. | 26 Іван сказав їм у відповідь: Я хрещу у воді, але стоїть серед вас Той, Котрого ви не знаєте; | 26 Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте; | 26 Іван відповів їм, кажучи: Я хрещу водою, але серед вас стоїть той, кого ви не знаєте, | 26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте: |
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний. | 27 Ось якраз Той, що йде за мною, але Котрий існував переді мною; я негідний розв‘язати ремінця на Його взутті. | 27 він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.» | 27 який іде за мною, [але був ще до мене,] - я йому не гідний розв'язати ремінця на взутті. | 27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його. |
28 Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван. | 28 Це відбувалося у Віфанії, на Йордані, де хрестив Іван. | 28 Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив. | 28 Це сталося у Витанії, на другім боці Йордану, де Іван хрестив. | 28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив. |
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! | 29 Другого дня побачив Іван Ісуса, що прямував до нього, і сказав: Ось Ягня Боже, Яке бере на Себе гріха світу; | 29 Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. | 29 Наступного дня він бачить Ісуса, який іде до нього, і каже: Ось ягня Боже, що бере на себе гріх світу. | 29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта. |
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я. | 30 Це є Той, про Якого я сказав: За мною йде Муж, Котрий існував переді мною, тому що Він був передніше від мене; | 30 Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене. | 30 Це той, про кого я казав, що за мною йде чоловік, який був ще до мене, був раніше від мене. | 30 Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був. |
31 І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився. | 31 Я не знав Його; але задля того прийшов хрестити у воді, щоб Він явлений був Ізраїлю. | 31 І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.» | 31 Я не знав його, але я прийшов хрестити водою, щоб він з'явився Ізраїлеві. | 31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою. |
32 І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. | 32 І засвідчував Іван, кажучи: Я бачив Духа, що сходив з небес, мов голуб, і Він був на Ньому; | 32 Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним. | 32 І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, мов голуб із неба, і який зостався на ньому. | 32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним. |
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим. | 33 Я не знав Його; але Той, що Послав мене хрестити у воді, сказав мені: На кого, побачиш, що Дух сходить, і над ним перебуває, Той є Тим, Котрий Хрестить Духом Святим; | 33 І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, - той і христить Святим Духом. | 33 Я не знав його, але той, хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над ким побачиш Духа, що сходить і перебуває над ним, - той є тим, хто хрестить Духом Святим. | 33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим. |
34 І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син! | 34 І я бачив, і засвідчив, що Цей є Син Божий. | 34 І я бачив і засвідчив: Він - Син Божий.» | 34 Так я побачив і засвідчив, що він і є Божим Сином. | 34 І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий. |
35 Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його. | 35 Другого дня знову стояв Іван і двоє учнів його. | 35 Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів. | 35 Наступного дня знову стояв Іван з двома своїми учнями. | 35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його; |
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий! | 36 І коли побачив Ісуса, що надходив, сказав: Ось Ягня Боже. | 36 Угледівши ж Ісуса, який надходив, - мовив: «Ось Агнець Божий.» | 36 Побачивши Ісуса, що йшов, промовив: Ось Боже ягня. | 36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий. |
37 І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом. | 37 І двоє учнів почули ці слова і пішли за Ісусом. | 37 Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом. | 37 І почули це обидва його учні, як він казав - і пішли за Ісусом. | 37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом. |
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш? | 38 А Ісус, обернувшись і побачивши тих, що йшли за Ним, сказав їм: Що ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві (що означає: “Учителю”), де замешкав? | 38 Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, - що в перекладі означає: Учителю, - де перебуваєш?» | 38 Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони за ним ідуть, каже їм: Чого шукаєте? Вони сказали йому: Равві, - що в перекладі означає Учителю, - де ти живеш? | 38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш? |
39 Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої. | 39 Сказав їм: Ходіть, і побачите. Вони пішли й побачили, де Він живе, і пробули у Нього той день. Було близько десятої години. | 39 Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години. | 39 Каже їм: Ходіть і побачите. Прийшли й побачили, де він жив, побули в нього той день; | 39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години. |
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра. | 40 Один із двох, що чули від Івана про Ісуса, а відтак пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра. | 40 Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним. | 40 було це близько десятої години. Андрій, брат Симона - Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за ним. | 40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра. |
41 Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос. | 41 Він перший знайшов брата свого Симона і сказав йому: Ми знайшли Месію (що означає Христос). | 41 Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, - що у перекладі означає: Христос.» | 41 Він розшукав спочатку свого брата Симона й каже йому: Ми знайшли Месію - тобто в перекладі - Христа. | 41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос). |
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля. | 42 І привів його до Ісуса. А Ісус глянув на нього і сказав: Ти – Симон, син Йонин; ти будеш називатися Кифа, що означає: Камінь (Петро). | 42 І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», - що у перекладі означає: Петро (Скеля). | 42 Привів він його до Ісуса. Ісус, поглянувши на нього, сказав: Ти Симон, син Івана; ти назвешся Кифою, - тобто в перекладі Петром каменем. | 42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр). |
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною! | 43 Другого дня Ісус захотів рушити до Галілеї, і знайшов Пилипа й сказав йому: Йди за Мною. | 43 Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.» | 43 Наступного дня забажав він піти в Галилею; знайшов там Пилипа та й каже йому Ісус: Ходи за мною. | 43 Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною. |
44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра. | 44 А Пилип був з Віфсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. | 44 А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового. | 44 Пилип був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра. | 44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового. |
45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету. | 45 Пилип знайшов Нафанаїла і сказав йому: Ми знайшли Того, про Котрого писав Мойсей у Законі і пророки, Ісуса, сина Йосипового, з Назарету. | 45 Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса Йосифового сина, з Назарету.» | 45 Знаходить Пилип Натанаїла й каже йому: Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі написав і пророки, - Ісуса, Йосипового сина з Назарета. | 45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету. |
46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач. | 46 Але Нафанаїл сказав йому: Чи може вийти з Назарету щось добре? Пилип сказав йому: Піди й подивися. | 46 Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.» | 46 Сказав йому Натанаїл: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Пилип: Прийди й подивися. | 46 І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись! |
47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу! | 47 Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, і сказав про нього: Ось справжній ізраїльтянин, у котрому немає лукавства. | 47 Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.» | 47 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, який не має в собі підступности. | 47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема. |
48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти. | 48 Нафанаїл сказав Йому: Звідки Ти знаєш мене? Ісус сказав йому у відповідь: Перш, ніж покликав тебе Пилип, коли ти був під смоковницею, Я бачив тебе. | 48 Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.» | 48 Каже йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? Відповів Ісус і сказав йому: Ще до того, як закликав тебе Пилип, я бачив тебе, як ти був під смоковницею. | 48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе. |
49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів! | 49 Нафанаїл відповідав Йому: Равві! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів. | 49 Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів.» | 49 Відповів Натанаїл [і сказав] йому: Равві, ти Син Божий, ти Цар Ізраїлю. | 49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв. |
50 Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш! | 50 Ісус сказав йому у відповідь: Ти віриш, тому що Я сказав тобі: Я бачив тебе під смоковницею; але побачиш більше від цього. | 50 Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, - то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.» | 50 Відповів Ісус і сказав йому: Ти повірив тому, що я сказав тобі, що побачив тебе під смоковницею? Ще більше від цього побачиш! | 50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш. |
51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються. | 51 І сказав йому: Істинно, істинно повідую вам: Віднині будете бачити небо відкритим і Ангелів Божих, що виходять і сходять до Сина Людського. | 51 І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.» | 51 І каже йому: Щиру правду, щиро кажу вам: [відтепер] побачите відкрите небо, Божих ангелів, які підносяться і опускаються над Людським Сином. | 51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого. |