1 Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,1 Через те, що чимало (людей) почали складати оповідь про цілком відомі поміж собою події,1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,1 Оскільки багато хто брався за складання розповіді про речі, що сталися в нас,1 Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
2 як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,2 Як повідали нам ті, що були від самого початку самовидцями і служниками Слова, –2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,2 і, як нам передали їх ті, що з самого початку були очевидцями й слугами слова,2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,3 То поклав собі і я, після уважного вивчення всього від початку описати тобі за перебігом подій, високодостойний Теофіле,3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,3 то вподобав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високодостойний Теофіле,3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.4 Щоб ти пізнав несхитні підвалини того вчення, в котрому був наставлений.4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.4 щоб ти пізнав достовірність і точність науки, якої навчився.4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.5 За днів Ірода, царя Юдейського, був священик з черги Авії, на ім‘я Захарія, та його дружина з роду Ааронового, а ім‘я їй Єлисавета.5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.5 У дні Ірода, Юдейського царя, був один священик, на ім'я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Ааронових, а ім'я її - Єлизавета.5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.6 Обидвоє вони були праведні перед Богом, вчиняючи за всіма заповідями і приписами Господніми бездоганно.6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.6 Були обоє праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.7 У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обидвоє були вже в літах похилих.7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.7 І не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постарілися в днях своїх.7 І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,8 Одного разу, коли він за своєю чергою служив перед Богом,8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,8 Одного разу, як він за своєю денною чергою служив перед Богом,8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.9 За жеребом, за звичаєм, як було у священиків, довелося йому зайти до храму Господнього для кадіння,9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.9 за звичаєм священства випало йому покадити, ввійшовши до Господнього храму.9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.10 А вельми багато народу молилося зовні, під час кадіння,10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.10 І безліч народу молилася знадвору під час кадіння.10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.11 Тоді з‘явився йому Ангел Господній, стоячи з правого боку жертовника кадильного.11 Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.11 З'явився йому Господній ангел, що стояв праворуч кадильного жертовника.11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.12 Захарія побачив його, збентежився, і страх виповнив його.12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.12 Стривожився Захарія, побачивши, і страх напав на нього.12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.13 Та Ангел сказав йому: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета народить тобі сина, і назвеш йому ім‘я Іван;13 Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.13 Промовив до нього ангел: Не бійся, Захаріє, бо почуто твою молитву; твоя дружина Єлизавета народить тобі сина і даси йому ім'я Іван.13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.14 І буде тобі радість і втіха, і багато (людей) через народження його будуть радіти;14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;14 І буде тобі радість та веселість, і багато хто зрадіє з його народження.14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.15 Бо він буде великим перед Господом і не буде пити вина, і напою п‘янкого, і виповниться Духом Святим ще від лона матері своєї;15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,15 Бо він буде великий перед Господом, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.16 І багатьох із синів Ізраїля наверне до Господа, Бога їхнього.16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.16 Наверне багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога,16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.17 І прийде передніше перед Ним у дусі і силі Іллі, аби повернути серця батьків дітям, і невпокореним – напрям думок праведних, аби явити Господові народ приготовлений.17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”17 і він ітиме перед ним духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а невірних - до мудрості праведних, щоб приготувати Господеві підготовлений народ.17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...18 І сказав Захарія Ангелові: По чому я довідаюся про це? Адже я старий, і дружина моя в літах похилих.18 Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”18 І промовив Захарія до ангела: Із чого я це пізнаю? Адже я старий, та й дружина моя зістарілася в днях своїх.18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.19 Ангел сказав йому у відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий, щоб говорити з тобою, і благовістити тобі це.19 Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.19 У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!20 Але ти мовчатимеш і не будеш розмовляти аж до того дня, як усе це станеться, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі справдяться свого часу.20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”20 І ось ти замовкнеш і не зможеш мовити до того дня, поки це не збудеться, - за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу!20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.21 А тим часом, народ наджидав Захарію і дивувався, що він зволікає в храмі.21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.21 Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він барився в храмі.21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...22 Проте він, коли вийшов, уже не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння у храмі; і він подавав їм знати жестами і залишався німим.22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.22 Коли він вийшов, то не міг говорити до них; вони зрозуміли, що побачив видіння в храмі; а він говорив знаками їм, але залишився німий.22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.23 А коли скінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.23 І коли скінчилися дні його служби, він пішов до своєї оселі.23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:24 По цих днях зачала Єлисавета, дружина його, і таїлася п‘ять місяців, кажучи: 24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи: 24 А після тих днів зачала його дружина Єлизавета і таїлася п'ять місяців, кажучи: 24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
25 Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!25 Так учинив мені Господь за цих днів, коли зглянувся наді мною,і щоб зняти з мене ганьбу між людьми.25 “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”25 Так мені вчинив Господь у ті дні, коли пожалів, щоб зняти мою ганьбу перед людьми.25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,26 А шостого місяця послано було Ангела Гавриїла від Бога до міста Галілейського, що йменувалося Назарет,26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,26 А на шостім місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до Галилейського міста Назарета,26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.27 До діви, зарученої з мужем на ім‘я Йосип, з дому Давидового; а ймення Діви – Марія.27 до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.27 до діви, зарученої з чоловіком на ім'я Йосип, із дому Давидового, а ім'я діви - Марія.27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!28 Коли Ангел зайшов до неї, то сказав: Радій Благодатна!2 Господь з тобою; благословенна ти поміж жінками.28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”28 І ввійшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті, Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.29 А вона, як побачила його, збентежилася цими словами і міркувала, а що воно за вітання таке.29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.29 Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означає це привітання.29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!30 І сказав їй Ангел: Не бійся, Маріє, бо ти надбала благодаті у Бога.30 Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.30 Ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла ласку в Бога.30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.31 І ось, ти в лоні зачнеш, і породиш Сина, і назвеш Йому ймення: Ісус;31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.31 І ось, зачнеш в собі і народиш Сина, даси Йому ім'я Ісус.31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.32 Він буде великим і назветься Сином Всевишнього; і дасть Йому Господь Бог престол Давидів, батька Його;32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,32 Він буде великий і Сином Всевишнього названий; дасть йому Господь Бог пристол його батька Давида,32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.33 І буде царювати над домом Якова повіки, і царству Його не буде кінця.33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”33 і довіку царюватиме в домі Якова, і його царюванню не буде кінця.33 і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...34 Але Марія сказала Ангелові: Як станеться таке, коли я чоловіка не знаю?34 А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”34 І озвалась Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!35 Ангел сказав їй у відповідь: Дух Святий виповнить тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе; а тому й народжуване Святе назветься Сином Божим.35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.35 У відповідь ангел сказав її: Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе обгорне; тому й Святе, що народиться, назветься Сином Божим.35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.36 Ось, і Єлисавета, родичка твоя, що називається неплідною, і вона зачала сина в старості своїй і їй уже шостий місяць;36 Ось твоя родичка Єлисавета - вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;36 Ось і твоя родичка Єлизавета, і та зачала сина у своїй старості, і вже є на шостому місяці, хоч звуть її неплідною;36 І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі!37 Бо у Бога не залишиться безсилим жодне слово.37 нічого бо немає неможливого в Бога.”37 але не буває безсилим у Бога жодне слово.37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.38 Тоді Марія сказала: Ось, я – служниця Господня; нехай буде мені за словом твоїм, і відійшов од неї Ангел.38 Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.38 А Марія промовила: Я раба Господня, хай буде мені за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.39 Підвівшися за цих днів, Марія квапливо подалася до нагірної країни, до міста Юдиного.39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.39 Тими днями Марія, вставши, поспіхом пішла в гірські околиці, до міста Юдиного.39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.40 І зайшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.40 І ввійшла до Захарієвої оселі, привітала Єлизавету.40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,41 Коли Єлисавета зачула вітання Марії, то немовля здригнулося їй у лоні; і Єлисавета виповнилася Духом Святим,41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом41 Коли ж почула Єлизавета Маріїне привітання, заворушилося немовля в її лоні. Єлизавета сповнилася Святим Духом,41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!42 І вигукнула дужим голосом, і сказала: Благословенна ти серед жінок, і благословенний плід лона твого!42 і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.42 і скрикнула голосно та промовила дуже голосно: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твого лона!42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?43 І звідки це мені, що прийшла Матір Господа мого до мене?43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?43 І звідки ж мені це, щоб до мене прийшла мати мого Господа?43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!44 Бо коли голос вітання твого дійшов до слуху мого, здригнулося немовлятко радісно в лоні моєму;44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.44 Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моєму лоні.44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!45 І щаслива та, що повірила, тому що справдиться повідане їй від Господа.45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”45 Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться те, що було сказане їй Господом!45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,46 І сказала Марія: Звеличує душа моя Господа,46 І мовила Марія: “Величає душа моя Господа46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,47 І зрадів дух мій у Бозі, Рятівникові Моєму,47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,47 і радіє дух мій у Бозі, Спасі моїм.47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,48 Що зглянувся Він на покору служниці Своєї; бо віднині всі покоління називатимуть мене Благословенною,48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.48 Бо зглянувся на покору раби своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,49 Що витворив мені велич Могутній, і святе ймення Його,49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.49 бо зробив мені велике сильний! І святе ім'я його,49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!50 І милість Його від роду й до роду для тих, що бояться Його;50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.50 і милість його з роду в рід для тих, що бояться його.50 І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!51 Явив силу рамена Свого; розпорошив пихатих помислами серця їхнього.51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.51 Він показав силу руки своєї, розсівав гордих думками сердець своїх,51 Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,52 Поскидав сильних з престолів і підніс сумирних;52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;52 скинув сильних з престолів і підніс покірних,52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!53 Голодних виповнив добром, а багатих відпустив ні з чим;53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.53 голодним дав достаток, а багатих відпустив з нічим.53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,54 Прийняв Ізраїля, служника Свого, пригадавши милість,54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,54 Пригорнув Ізраїля, слугу свого, щоб згадати те милосердя,54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55 як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!55 Як повідав батькам нашим, до Авраама і насінню його до віку.55 як обіцяв був батькам нашим -Авраамові і його потомству повіки.”55 так як прорік був до батьків наших - Авраама і роду його аж до віку.55 (як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.56 А пробула Марія з нею близько трьох місяців і повернулася до свого дому.56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.56 Перебула ж Марія з нею якихось три місяці і повернулася до своєї оселі.56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.57 А Єлисаветі надійшов час породити, і вона народила сина.57 Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.57 А Єлизаветі настав час родити, і вона народила сина.57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.58 І почули сусіди і родичі її, що звеличив Господь милість Свою над нею, і раділи з нею.58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.58 Почули сусіди та її родина, що Господь щедро вилив своє милосердя на неї, і тішилися разом з нею.58 І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.59 Восьмого дня прийшли обрізувати немовлятко, і хотіли назвати його на ймення батька його, Захарією.59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька - Захарія;59 Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і називали його ім'ям його батька - Захарією.59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!60 На це матір його сказала: Ні, а назвати його Іваном.60 його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”60 Озвалася мати його та й сказала: Ні, хай буде названий Іваном.60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!61 І сказали їй: Нікого нема в твоєму роду, хто називався б цим ім‘ям.61 Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”61 І сказали їй, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім'ям.61 І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?62 І запитували жестами у батька його, як би він хотів назвати його.62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.62 І знаками питали його батька, як хотів би його назвати.62 Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.63 Він попросив дощечку і написав: Іван ймення йому. І всі здивувалися.63 І попросивши табличку, він написав: “Йоан - його ім'я.” Всі тому дивувались.63 Попросивши дощечку, написав слова: Його ім'я - Іван. І всі дивувалися.63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!64 І тієї ж хвилі відкрилися уста його і звільнився язик його, і він почав говорити, і прославив Бога.64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.64 У ту мить відкрилися його вуста і його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.64 Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...65 І був острах на всіх, що мешкали довкола них, і оповідали про це по всій нагірній країні Юдейській.65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.65 І страх напав на всіх їхніх сусідів, і в усіх Юдейських землях розповідалося про всі ці події.65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.66 Усі, хто чув, поклали це в серце своє і казали: Ким же буде немовля оце? І рука Господня була з ним.66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.66 Усі, що почули це, зважували в серці своїм, кажучи: Ким же буде ця дитина? Господня рука була таки з нею!66 І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:67 І Захарія, батько його, виповнився Духом Святим і пророкував, кажучи: 67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати: 67 Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, кажучи: 67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!68 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, що навідав народ Свій, і витворив визволення йому.68 “Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, бо відвідав і визволив свій народ,68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,69 І підніс рога спасіння нам у домі Давида, служника Свого,69 і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;69 підніс нам ріг порятунку в оселі свого слуги Давида,69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,70 Як звістив устами святих пророків Своїх, що були од віку,70 як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,70 як був заповідав устами святих одвіку своїх пророків,70 (як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,71 Що врятує нас від ворогів наших і від руки усіх ненависників наших,71 що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,71 що визволить нас від наших ворогів та з рук наших ненависників, щоб71 спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,72 Витворить милість з батьками нашими і пригадає Святого Заповіта Свого.72 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;72 показати милосердя нашим батькам, згадати свій святий Завіт,72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,73 Присягу, котрою Він присягався Авраамові, батькові нашому, дати нам,73 клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,73 що дотримає присягу, якою присягався нашому батькові Авраамові,73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому74 Безбоязно, після визволення від руки ворогів наших,74 що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно74 щоб ми визволилися з рук ворогів та без страху74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.75 Служити Йому в святості і правді перед Ним упродовж усіх днів життя нашого.75 у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.75 служили йому в святості й справедливості, поки житимемо.75 служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,76 А ти, дитятко, назвешся пророком Всевишнього, бо підеш перед лицем Господа, – шляхи Йому приготувати.76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу;76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,77 Щоб дати народові Його розуміння порятунку в прощенні гріхів їхніх,77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,77 щоб дати пізнати його народові спасіння через відпущення його гріхів;77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,78 Через ласкаве милосердя Бога нашого, Котрим навідав нас Світлом з висоти,78 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,78 щоб завдяки великому милосердю нашого Бога, яке він злив на наш Схід з висоти,78 по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!79 Щоб освітити тих, хто перебував в темряві і в тіні смертельній, щоб спрямувати ноги наші на шлях миру.79 щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”79 освітити тих, що перебувають у темряві й смертельній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру.79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.80 А немовлятко зростало, зміцнювалося духом, і було в пустелях до з‘яви своєї Ізраїлеві.80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.80 А дитина росла й міцніла духом, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.80 Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.