1 Восьмого місяця другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке: | 1 Восьмого місяця, другого року Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддового, пророка; | 1 Восьмого місяця, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка: | 1 В осьмому місяці другого року Дарія було господнє слово до Захарії сина Варахія сина Аддо, пророка, кажучи: | 1 У восьмому місяцї, в другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке: |
2 Розгнівався Господь на батьків ваших палючим гнівом. | 2 Прогнівався Господь на батьків ваших великим гнівом, | 2 «Прогнівавсь Господь вельми на батьків ваших; | 2 Господь розгнівався великим гнівом на ваших батьків. | 2 Прогнївився вельми Господь на ваших отцїв; |
3 І скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене, говорить Господь Саваот, і вернуся до вас, говорить Господь Саваот. | 3 І ти скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Наверніться до Мене, говорить Господь Саваот, і Я обернуся до вас, говорить Господь Саваот. | 3 тому скажи їм: Так говорить Господь сил: Поверніться до мене, -слово Господа сил, - і я повернусь до вас, говорить Господь сил. | 3 І скажеш до них: Так говорить Господь Вседержитель: Поверніться до Мене, і Я повернуся до вас, говорить Господь. | 3 Оце ж скажи їм: Так говорить Господь сил небесних: Обернїтесь до мене, говорить Господь Саваот, то й я обернусь до ваc, говорить Господь сил небесних. |
4 Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь. | 4 Не будьте такими, як батьки ваші, до котрих зверталися попередні пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Ухиліться від шляхів ваших і від недобрих справ ваших; але вони не слухали і не зважали на Мене, говорить Господь. | 4 Не будьте, як батьки ваші, до яких взивали перші пророки, кажучи: Так говорить Господь- сил: Верніться з ледачих доріг ваших і від лихих учинків ваших. Та вони не слухали й на мене не зважали, -слово Господнє. | 4 І не будьте такі як ваші батьки, яким заповіли пророки, що були раніше, кажучи: Так говорить Господь Вседержитель: Відверніться від ваших поганих доріг і від ваших поганих задумів, і не пристали, щоб Мене вислухати, говорить Господь. | 4 Не будьте ж такі, як отцї ваші, що до них промовляли прежнї пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Зверніте з ледачих стежок ваших і від лихих учинків ваших; та вони не слухали й не вважали на мене, говорить Господь. |
5 Де вони, батьки ваші? А пророки чи ж навіки живуть? | 5 Батьки ваші – де вони? А пророки – чи будуть вони вічно жити? | 5 Батьки ваші - де вони? Та й пророки - чи будуть жити вічно? | 5 Де є ваші батьки? І чи пророки житимуть до віку? | 5 Отцї ваші,- де ж вони? та й пророки - чи вічно ж їм жити? |
6 Та слова Мої й постанови Мої, що Я наказав рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли вони до ваших батьків? І вернулись вони та й сказали: Як задумав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами. | 6 Але слова Мої і ухвали Мої, котрі заповідав Я служникам Моїм пророкам, хіба не сягнули батьків ваших? І вони наверталися і казали: Як ухвалив Господь Саваот учинити з нами з огляду на шляхи наші і на справи наші, отак і вчинив з нами. | 6 Слова ж мої й постанови, що я заповідав слугам моїм, пророкам, чи не дійшли до батьків ваших? Вони повернулись і сказали: Як призначив Господь сил зробити нам, згідно з нашими путями й нашими вчинками, так і зробив з нами.» | 6 Лише прийміть мої слова і мої закони, які Я заповідаю моїм духом моїм слугам пророкам. Ваші батьки не зрозуміли. І вони відповіли і сказали: Так як постановив Господь Вседержитель, щоб чинити за нашими дорогами і за нашими задумами, так Він нам зробив. | 6 Слова ж мої й присуди мої, що я заповідав через слуг моїх пророків, чи ж не справджались на отцях ваших? і вони навертались та й говорили : Як призначив Господь Саваот учинити нам після стежок наших і по вчинках наших, так і зробив. |
7 Двадцятого й четвертого дня, одинадцятого місяця, це місяць шеват, за другого року Дарія було слово Господнє до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке: | 7 Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, – це місяць шеват, другого року Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддового, пророка. | 7 Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, місяця Шевата, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка. | 7 Двадцять четвертий (день) одинадцятого місяця, це місяць Сават, в другому році Дарія було господнє слово до Захарії сина Варахії, сина Аддо, пророка, що казало: | 7 Двайцять четвертого дня одинайцятого місяця, у другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке: |
8 Бачив я цієї ночі, аж ось на червоному коні їде муж, і він стоїть між миртами, що в глибині, а за ним коні червоні, руді та білі. | 8 Бачив я вночі: Ось, муж на гнідому коні стоїть поміж миртами, котрі у заглибині, а позаду в нього коні гніді, рябі та білі. | 8 Бачив я вночі, аж ось чоловік верхи на коні гнідому стоїть між чорницями, що в глибині. А за ним коні гніді, вороні й білі. | 8 Я побачив ніч і ось чоловік, що сидить на рижому коні, і цей стояв між двома тінистими горами, і за ним коні рижі і сірі і різнобарвні і білі. | 8 Бачив я вночі видиво: чоловік на червоному конї стоїть проміж миртами в зеленій долинї, а за ним конї червонобурі, теркаті й білі; |
9 І сказав я: Що це, мій пане? І відказав мені той Ангол, що говорив зо мною: Я тобі покажу, що це таке. | 9 І сказав я: Хто вони, володарю мій? І сказав мені Ангел, що розмовляв зі мною: Я покажу тобі, хто вони. | 9 Я спитав: «Хто вони, мій Владико?» І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Я покажу тобі, хто вони.» | 9 І я сказав: Що це, Господи? І сказав до мене ангел, що говорив в мені: Я тобі покажу, що це. | 9 І спитав я: Хто вони, пане мій? і сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Я скажу тобі, хто вони. |
10 І відповів той муж, що стояв між миртами, та й сказав: Це ті, що Господь їх послав обійти землю. | 10 І відповідав муж, котрий стояв поміж миртами, і сказав: Це ті, котрих Господь послав обійти землю. | 10 Тоді озвався чоловік, що стояв між чорницями, і мовив: «Це ті, що Господь послав пройти туди й сюди землю.» | 10 І відповів чоловік, що стояв поміж горами і сказав до мене: Це ті, яких Господь післав обійти землю. | 10 Тодї озвався чоловік, що стояв проміж миртами, й сказав: Се ті, що їх Господь послав пройти землю. |
11 І відповіли вони Господньому Анголові, що стояв між миртами, та й сказали: Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокійно. | 11 І вони відповідали Ангелові Господньому, що стояв поміж миртами, і сказали: Обійшли ми землю, і ось, уся земля заселена і спокійна. | 11 І вони відповіли ангелові Господньому, що стояв між чорницями, й сказали: «Ми пройшли туди й сюди землю, і ось уся земля сидить спокійно й тихо.» | 11 І відповіли господньому ангелові, що стояв посеред гір і сказали: Ми обійшли всю землю і ось вся земля заселена і в спокою. | 11 Вони ж заговорили до ангела Господнього, що стояв проміж миртами й сказали: Пройшли ми землю й ось, вся земля заселена й спокійна. |
12 І відповів Ангол Господній та й сказав: Господи Саваоте, аж доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом та над Юдиними містами, на які Ти гніваєшся оце сімдесят літ? | 12 І відповідав Ангел Господній і сказав: Господе Вседержителю! Доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом і над містами юдейськими, на яких Ти гніваєшся ось уже сімдесят літ? | 12 Тоді ангел Господній озвався й мовив: «Господи сил, докіль не матимеш жалю над Єрусалимом і над містами Юди, на яких гніваєшся повних сімдесят років?» | 12 І відповів господний ангел і сказав: Господи Вседержителю, аж доки не милосердишся над Єрусалимом і містами Юди, на які Ти не зглядався цей сімдесятий рік? | 12 І озвавсь ангел Господень і сказав: Господи Вседержителю! докіль будеш ти немилосерден до Ерусалиму й городів Юдиних, що гнївишся на них уже сїмдесять років? |
13 І відповів Господь Анголові, що говорив зо мною, слова добрі, слова втішливі. | 13 Тоді у відповідь Ангелові, що розмовляв зі мною, сказав Господь слова добрі, слова утішливі. | 13 І відповів Господь до ангела, що розмовляв зо мною словами добрими, відрадними словами. | 13 І Господь Вседержитель відповів ангелові, що говорив в мені, гарні слова і потішні слова. | 13 І відказав Господь ангелові, що розмовляв ізо мною, словами благими, словами відрадними. |
14 І сказав до мене той Ангол, що говорив зо мною: Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклуванням. | 14 І сказав мені Ангел, що говорив зі мною: Проголоси і скажи: Так говорить Господь Саваот: Пробудилося в Мені співчуття до Єрусалиму і до Сіону – глибоке співчуття; | 14 І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Я повен ревнощів до Єрусалиму й до Сіону. | 14 І сказав до мене ангел що говорив в мені: Закричи, кажучи: Так говорить Господь Вседержитель: Я заревнував за Сіоном і Єрусалимом великою ревністю | 14 І сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Вісти голосно й скажи: Так говорить Господь Саваот: Я жалую Ерусалима й Сиона великою ревностю; |
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокійні народи, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли злому. | 15 І великим обуренням обурююся на народи, що живуть у спокої, бо коли Я не вельми гнівався, вони посилили зло. | 15 Я гніваюсь великим гнівом проти народів, що живуть собі вигідно, бо коли я гнівався був трохи, вони множили лихо.» | 15 і великим гнівом Я гніваюся на народи, що нападають, томущо Я трохи розгнівався, а вони нападали на зло. | 15 І палаю великим гнівом, проти тих спокойних народів, бо як я легко, гнівився, вони збільшали зло. |
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудований у ньому, говорить Господь Саваот, а мірничий шнур буде розтягнений над Єрусалимом. | 16 А тому так говорить Господь: Я звертаюся до Єрусалиму з милосердям; у ньому спорудиться дім Мій, говорить Господь Саваот і землемірна мотузка простягнеться через Єрусалим. | 16 Тому ось як говорить Господь: «Я вертаюся знов до Єрусалиму з милосердям; мій дім буде збудований у ньому, - слово Господа сил, - і шворка буде протягнена над Єрусалимом. | 16 Через це так говорить Господь: Я повернуся до Єрусалиму в милуванні, і мій дім буде збудований в ньому, говорить Господь Вседержитель, і ще мірило простягнеться над Єрусалимом. | 16 Тим же то таж говорить Господь: Повернусь ізнов милосердно до Ерусалиму: в йому одбудується мій храм, говорить Господь Саваот, та й простягнуть будівельнїй шнур через Ерусалим. |
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром переповняться міста Мої, і Господь ще потішить Сіона, і ще вибере Єрусалима! | 17 І ще проголоси і скажи: Так говорить Господь Саваот: Знову виповняться міста Мої добрами і втішить Господь Сіон, і знову вибере Єрусалим. | 17 Знову оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Мої міста знову переповняться благом, Господь ще потішить Сіон і знову вибере Єрусалим.» | 17 І сказав до мене ангел, що говорив в мені: Закричи кажучи: Так говорить Господь Вседержитель: Ще розліються міста в добрах, і Господь ще помилує Сіон і ще зволить Єрусалим. | 17 Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи мої попереповнюються знов добром, і потїшить Господь Сиона, й вибере собі знов Ерусалим. |
18 (2-1) І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги. | 18 І звів я очі мої і побачив: Ось чотири роги. | | | 18 І підвів я мої очі й дивлюсь: ось чотири роги. |
19 (2-2) І запитав я Ангола, що говорив зо мною: Що це? А він відказав мені: Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим. | 19 І сказав я Ангелові, що розмовляв зі мною: Що це? І він відповідав мені: Це роги, котрі розкидали Юдею, Ізраїля та Єрусалим. | | | 19 І спитав я у ангела, що розмовляв ізо мною: Що се? а він відказав менї: Се роги, що порозкидали Юду, Ізраїля й Ерусалим. |
20 (2-3) І Господь показав мені чотирьох майстрів. | 20 Потім показав мені Господь чотирьох робітників. | | | 20 Потім показав мені Господь чотирі ремісники. |
21 (2-4) І запитав я: Що вони приходять зробити? А Він відказав, говорячи: Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити. | 21 І сказав я: Що вони будуть чинити? Він сказав мені так: Оці роги розкидали Юдею аж так, що ніхто не може підвести голови своєї; а оці прийшли налякати їх, збити їх, збити роги народів, що підняли ріг свій супроти землі Юдиною, щоб розпорошити її. | | | 21 І поспитав я: Що вони йдуть робити? а він відказав так: Оті роги так порозкидали Юду, що нїхто не здолїе підвести голови своєї: а сї прийшли, щоб їх полякати та позбивати роги в народів, що підняли рога проти Юдиної землі, щоб її порозмітувати. |