1 Видіння 2377 Ісаї 3470, Амосового 531 сина 1121, яке він був бачив 2372 8804 про Юдею 3063 та про Єрусалим 3389 за днів 3117 Уззії 5818, Йотама 3147, Ахаза 271 та Єзекії 3169, Юдиних 3063 царів 4428.1 Видіння Ісаї, Амосового сина, котре він бачив про Юдею та Єрусалим, за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, юдейських царів.1 Видіння Ісаї, сина Амоса, яке він бачив про Юдею та Єрусалим за часів Уззії, Йотама, Ахаза й Єзекії, царів юдейських.1 Видіння, яке побачив Ісая син Амоса, яке побачив проти Юдеї і проти Єрусалиму в царстві Озія і Йоатама і Ахаза і Езекії, які царювали Юдеєю.1 Видиво Ісаїї, сина Амосового, яке видїв про Юдею й Ерусалим за Юдейських царів Уззії, Йоатама, Ахаза й Езекії:
2 Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо говорить Господь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони зняли бунт проти Мене!...2 Послухайте, небеса, і зважай, земле; тому що Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони зчинили бунт супроти Мене2 Слухайте, небеса, вважай, земле, бо Господь говорить: «Дітей я виховав і виростив, а вони збунтувались проти мене.2 Послухай небо, і сприйми, земле, бо Господь заговорив. Я породив і підняв синів, а вони Мене відкинули.2 Слухайте, небеса й вважай, земле, бо Господь говорить: Я виховав синів і дав зріст їм, а вони зворохобились проти мене.
3 Віл знає свого власника, а осел ясла пана свого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене...3 Віл знає свого господаря, і віслюк – ясла хазяїна свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє.3 Віл знає господаря свого, а осел - ясла пана свого. Ізраїль нічого не знає, народ мій не розуміє.»3 Віл пізнав створителя і осел ясли свого пана. А Ізраїль Мене не пізнав, і нарід Мене не зрозумів.3 Віл знає господаря свого, й осел - ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, народ мій не розуміє.
4 О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад!4 Овва, народе грішний, народе, обтяжений беззаконнями, кубло злодіїв, сини погибелі! Залишили Господа, знехтували Святим Ізраїлевим, – обернулися назад.4 Ой, люде грішний, народе, придавлений беззаконням, кубло лиходіїв, розбещені сини! Покинули Господа, занедбали Ізраїлевого Святого, відступились назад від нього!4 Горе народе грішний, народе повний гріхів, погане насіння, беззаконні сини. Ви оставили Господа і розгнівили святого Ізраїля.4 О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його!
5 У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...5 По чому вас іще бити, вас, що усталюєте впертість свою? Вся голова ваша у виразках, і серце цілком вичахло.5 По чому вас іще бити, вас, що не перестаєте бунтуватися? Кожна голова хвора, кожне серце ослабло.5 Чому ще себе раните додаючи беззаконня? Всяка голова на біль і всяке серце на смуток.5 Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе.
6 Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав'язувані, і оливою не порозм'якшувані...6 Від підошви ніг до тім'я голови немає у нього живого місця; виразки, плями, гнійні рани, неочищені і не перев'язані і не зм'якшені єлеєм.6 Від підошви на нозі до тім'я нема в ньому здорового місця: рани, синці, свіжі виразки, не вичищені, не перев'язані й не зм'якшені олією.6 Від ніг аж до голови, ані рана, ані синяк, ані розятрені побиття (не гояться), немає як покласти обвиття, ані олію, ані обвязку.6 Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою.
7 Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!...7 Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші у вас на очах пожирають чужинці; все спорожніло, наче поруйноване чужинцем.7 Земля ваша спустошена, міста ваші спалені вогнем, поля ваші у вас на очах чужинці пожирають: вони спустошені, як по знищенні Содому.7 Ваша земля пустиня, ваші міста спалені огнем. Вашу країну перед вами пожирають чужинці, і вона спустошена, знищена чужими народами.7 То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, - звичайно, опустошене чужинцями.
8 І позосталась Сіонська дочка, мов курінь в винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, як місто обложене...8 І залишилася доня Сіону, мов шатро на винограднику, мов курінь на городі; наче місто в облозі.8 Зосталася дочка сіонська, немов у винограднику халупа, немов курінь на баштані, немов обложене місто.8 Дочка Сіон оставиться як шатро в винограднику і як будиночок сторожа в городі, як місто в облозі.8 І останесь дочка Сионська, наче шатро в винограднику, наче будка в городї, як місто збурене.
9 Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні...9 Якби Господь Саваот не залишив нам невеличкого останку, то стали б ми, як Содом, були б схожі на Гомору.9 Якби Господь сил не зоставив нам останку, були б ми, як Содом, були б схожі на Гомору.9 І якщо б не Господь Саваот оставив нам насіння, як Содома ми стали б і ми уподібнилися б до Ґоморри.9 Як би Господь не зіставив із нас невеликого останку, - ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра.
10 Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський,10 Слухайте Слово Господнє, князі содомські; зважайте на закон Бога нашого, народе гоморський!10 Слухайте слово Господнє, князі содомські! Вважай на науку Бога нашого, народе гоморський!10 Послухайте слово Господа, володарі Содоми, сприйміть божий закон, народе Ґоморри.10 Слухайте ж Господнє слово, ви, князї Содомські; вважай на науку Бога нашого, народе Гоморський!
11 нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!11 Нащо мені численні пожертви ваші? – говорить Господь. Я переситився усеспаленнями баранів і лоєм вгодованих телят; і крови бичків, і ягнят, і козлят не хочу.11 «Навіщо мені безліч ваших жертв? - говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і ситтю годованих телят. Крови биків, ягнят та козлят я не хочу.11 Навіщо Мені велике число ваших жертов? Говорить Господь. Я повний цілопалень баранів і жиру ягнят і не бажаю крови биків і козлів,11 Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу.
12 Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої?12 Коли ви приходите, щоб постати перед лицем Моїм, – хто вимагає від вас, щоб ви топтали подвір'я Мої?12 Як приходите, щоб з'явитись перед моїм обличчям, то хто від вас вимагає, щоб ви топтали мої двори?12 ані не приходьте, щоб зявитися переді Мною. Бо хто жадав їх з ваших рук? Не додастьте ходити в моєму дворі.12 Як приходите, щоб явитись перед лицем моїм, то хто від вас вимагає, щоб топтали двори мої?
13 Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...13 Не приносьте більше дарів намарних; кадіння огидне для Мене; новомісяччя і суботи, святкових зібрань не можу сприйняти: беззаконня – і святкування!13 Не приносьте більше пустих дарів! Кадило стало осоружним для мене. Нових місяців, субот і скликання сходин я не можу стерпіти: беззаконня разом з урочистим зібранням.13 Якщо несете пшеничну муку, надаремно. Ладан для мене гидота. Ваші новомісяці і суботи і великий день не сприймаю. Піст і святкування13 Не носїть уже більше дарів надармо: паленнє кадила огидло менї; нових місяцїв і субот, та сходин сьвяточних не можу стерпіти: беззаконність поспіль із сьвяткуваннєм!
14 Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...14 Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя; вони тягар для Мене; Мені важко нести їх.14 Від новомісяччів ваших та святкувань ваших відвертається душа моя. Вони для мене стали тягарем, вони мені незносні.14 і ваші новомісяці і ваші свята ненавидить моя душа. Ви стали Мені до сита, ніколи більше не відпущу ваші гріхи.14 Новомісяччя ваші й сьвята ваші ненавидить душа моя: вони стали ваготою менї, тяжко менї нести їх.
15 Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...15 І коли ви простягаєте руки ваші, Я заплющую від вас очі Мої; і коли ви утривалюєте благання ваші, Я не чую; руки ваші закривавлені.15 Коли ви простягаєте руки ваші, я відвертаю від вас мої очі. Навіть коли помножуєте молитви ваші, я їх не чую. Руки ваші повні крови.15 Коли простягнете до Мене руки, я відверну від вас мої очі, і коли помножите молитву, не вислухаю вас. Бо ваші руки повні крови.15 І коли ви простягаєте руки ваші, то я одвертаю очі мої від вас, а як ви умножуєте молитви ваші, то я їх не чую, ваші бо руки повні крови.
16 Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!16 Обмийтеся, очистіться; відкиньте лихі діяння ваші з-перед очей Моїх; перестаньте чинити зло.16 Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло!16 Помийтеся, станьте чисті, відставте злоби від ваших душ перед моїми очима, спиніться від ваших злоб,16 Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло;
17 Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!17 Навчіться чинити добро; шукайте правди і рятуйте пригніченого; захищайте сироту, за вдову заступайтеся.17 Навчітеся добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову!17 навчіться чинити добро, пошукайте за судом, визволіть обидженого, судіть сироті і вдові вчиніть справедливе.17 Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову;
18 Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!18 Відтак приходьте, і зважимо, говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багрець, – як сніг вибілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну вибілю.18 Ходіть же й розсудимось, - говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна.18 І ходіть і порозмовляємо, говорить Господь, і якщо ваші гріхи будуть як кармазин, вибілю як сніг, а якщо будуть як багряниця, вибілю як вовну.18 А тодї прийдїть - і розсудимось, - говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця - я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, - обмию їх, як вовну.
19 Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.19 Якщо зажадаєте і дослухаєтеся, то будете споживати щедроти землі.19 Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни.19 І якщо бажаєте і вислухаєте Мене, зїсте добра землі.19 Схочете слухняним робом у мене ходити, - буде вас земля усяким благом надїляти;
20 А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце!20 А якщо зречетеся і будете чинити спротив, то меч пожере вас: бо уста Господні говорять.20 А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять.»20 Якщо ж не хочете, ані не вислухаєте Мене, вас пожере меч. Бо Господні уста це сказали.20 Затнетеся ж, опір ставши, - тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!
21 Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники!21 Як учинилася блудницею вірна столиця, виповнена правосуддям! Правда панувала в ній, а тепер – душогубці!21 Ой, якою ж стала повією столиця вірна, сповнена правосуддя, в якій панувала справедливість, тепер же - душогубці!21 Як стало блудницею вірне місто Сіон, повне суду, в якому справедливість в ньому заснула, а тепер убивства?21 О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер - душогубцї.
22 Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене...22 Срібло твоє стало згаром, вино твоє зіпсоване водою.22 Срібло твоє жужеллю стало, вино твоє розчинене водою.22 Ваше срібло без вартости. Твої корчмарі мішають вино з водою.22 Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;
23 Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...23 Князі твої порушники закону і спільники злодіїв; усі вони на гостинці ласі і за дарунками в гонах; не захищають сироти, і справу вдови не беруть до уваги.23 Князі твої - бунтарі й спільники злодіїв; усі на гостинці ласі, за дарунками так і женуться. Сироту вони не обороняють, а справа вдовиці до них не доходить.23 Твої володарі непослушні, спільники злодіїв, що люблять хабарі, що женуться за винагородою, не судять сиротам і не приймають суд вдовиць.23 Князї твої - проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.
24 Тому то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах!24 А тому говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїля: О, вдовольню Я Себе над супротивниками Моїми і помщуся ворогам Моїм.24 Тим то ось слово Владики, Господа сил, Ізраїлевого Сильного: «О, я відплачу моїм противникам і воздам моїм ворогам!24 Через це так говорить володар Господь Саваот: Горе сильні Ізраїля. Бо мій гнів на противників не спиниться, і зроблю суд проти моїх ворогів.24 Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми!
25 І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю!25 І кину на тебе руку Мою, і, немов лугом, (содою) вичищу домішки з тебе, і заберу від тебе все олово.25 Я простягну на тебе мою руку і розтоплю в горнилі твою жужель та відділю все оливо від тебе.25 І наведу на тебе мою руку і огнем очищу тебе до чистоти, а тих, що непослушні, знищу і відніму від тебе всіх беззаконних і впокорю всіх гордих.25 Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово.
26 І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!26 І знову буду настановляти тобі суддів, як передніше, і радників, як на початку; тоді будуть казати про тебе: місто правди, столиця вірна.26 Поверну тобі правителів, як здавна було, і радників твоїх, як колись було. Тоді назвуть тебе містом правди, столицею вірною.»26 І поставлю твоїх суддів як раніше, і твоїх радників як на початку. І після цього назвешся: Місто справедливости, матірне місто, вірний Сіон.26 І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною.
27 Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, справедливістю.27 Сіон урятується правосуддям, і навернені [сини] його – правдою.27 Сіон буде відкуплений правосуддям, а його навернені - справедливістю.27 Бо судом і милосердям спасеться його полон.27 Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, - справедливостю;
28 А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені.28 А всім відступникам і грішникам – погибель, а ті, що залишили Господа, винищаться.28 А всім відступникам і грішникам - погибель, і ті, що Господа покидають, загинуть.28 І беззаконні і грішні будуть разом знищені, і ті, що оставляють Господа, будуть викінчені.28 А всїм відступникам і грішникам - погибель, і хто Господа покинув - затратиться.
29 І будете ви посоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і застидаєтеся за садки, які вибрали ви.29 Вони будуть осоромлені за діброви, котрі аж такі бажані для вас, і посоромлені за сади, котрі ви собі вибрали.29 Ви будете соромитися дубів, що вам такі любі; ви будете стидатися садів, що вам такі милі.29 Тому будуть завстиджені своїми ідолами, яких вони забажали, і були завстиджені своїми гаями, які захотіли.29 А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали;
30 Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.30 Бо ви будете, мов дуб, [на якому] зів'яло листя, і як сад, у котрому немає води.30 Ви станете, як дуб, на якім зів'яло листя, і як той сад, що води не має.30 Бо будуть як теребінт, що скинув листя, і як сад, що не має води.30 І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має.
31 І станеться сильний кострицею, його ж діло за іскру, і вони обоє попаляться разом, і не буде нікого, хто б те погасив!31 І потужний стане лахміттям, і справа його – іскрою; і будуть горіти разом, – і ніхто не загасить.31 Потужний стане клоччям, праця ж його - іскрою. Вони горітимуть обоє разом, і нікому буде гасити.31 І їхня сила буде як стебло коноплі і їхні діла як іскри огня, і беззаконні і грішники разом будуть спалені, і не буде того, хто загасив би.31 І потужний станесь - сьміттєм, праця ж його - іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.