1 Рік був, як Саул зацарював, і два роки царював над Ізраїлем. | 1 Рік проминув, як Саул зацарював, і другий рік царював він над Ізраїлем, як вибрав Саул собі три тисячі з ізраїльтян. | 1 Саул вибрав собі три тисячі чоловік з Ізраїля: дві тисячі було при Саулові в Міхмасі й на горі Бетел, тисяча при Йонатані в Гівеа Веніямина, а решту народу він відпустив - кожного по своїх шатрах | 1 І Саул вибирає собі три тисячі мужів з ізраїльських мужів, | 1 Рік минув, як почав Саул царювати, і вже другий рік царював він над Ізраїлем, як вибрав собі Саул три тисячі з Ізрайлитян; |
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йонатаном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. | 2 Дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча була з Йонатаном у Веніяминовій Гів'ї. А решту народу відпустив до осель своїх. | 2 | 2 і були з Саулом дві тисячі в Махемасі і в горі Ветилі, тисяча була з Йонатаном в Ґавеї Веніямина, і інших з народу післав кожного до свого помешкання. | 2 Дві тисячі було при Саулові в Михмасї і на Бетель-горах, тисяча ж при Йонатанї в Гиві Беняминовій, а останок (військового люду) розпустив він по домівках їх. |
3 І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филистимляни, а Саул засурмив у сурму по всьому Краю, говорячи: Нехай почують євреї! | 3 І знищив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. І почули про це филистимляни, а Саул засурмив сурмою по всій країні, повідуючи: Нехай же почують євреї. | 3 Йонатан убив був філістимлянського правителя, що в Гівеа, й філістимляни довідались про це. Тоді Саул велів засурмити по всій країні: нехай, мовляв, чують євреї. | 3 І Йонатан побив Насіва чужинця, що в горі, і чують чужинці. І Саул трубить в трубу на всю землю, кажучи: Зневажили раби. | 3 І розбив Йонатан сторожу Филистійську, що стояла в Гиві. І перечули про се Филистії. Саул же тим часом протрубив трубою по всїй землї навкруги, проголошуючи: Нехай почують Євреї! |
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. | 4 Коли увесь Ізраїль почув, що Саул розгромив охоронний загін филистимський і що Ізраїль зробився ненависним для филистимлян, то народ зібрався до Саула в Ґілґал. | 4 І ввесь Ізраїль почув; Саул убив філістимлянського правителя, і через те Ізраїль став ненависним філістимлянам. От і зібравсь народ коло Саула в Гілгалі. | 4 І ввесь Ізраїль почув тих, що казали: Побив Саул Насіва чужинця, і Ізраїль (був) погорджений чужинцями. І закричав нарід в слід за Саулом в Ґалґалах. | 4 Коли ввесь Ізраїль почув, що Саул розбив сторожу Филистійську, і що через се взлились Филистії на Ізраїля, то зібрався народ коло Саула в Галгалї. |
5 А филистимляни були зібрані воювати з Ізраїлем, тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівців, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборували в Міхмаші, на схід Бет-Авену. | 5 І зібралися филистимляни на війну супроти Ізраїля; тридцять тисяч колісниць і шість тисяч кінноти, і народу багато, мов піску на березі моря; і прийшли й отаборилися у Міхмаші, на схід Бет-Авену. | 5 Та й філістимляни зібрались на війну з Ізраїлем: три тисячі колісниць, шість тисяч кінноти, а піхотинців, мов піску на березі морському, - стільки їх було! І двигнулися й отаборились під Міхмасом, на схід від Бет-Авена. | 5 І чужинці збираються на війну проти Ізраїля, і приходять проти Ізраїля тридцять тисяч колісниць і шість тисяч коней і численний нарід наче пісок при морі. І йдуть і отаборюються в Махемасі напроти Ветона на півдні. | 5 Та й Филистії зібрались на війну з Ізраїлем; трийцять тисяч колесниць і шість тисяч комонника, а пішого люду стільки як піску на морському березї, і двинули та й отаборились під Михмасом, на всхід від Бет-Авена. |
6 А Ізраїльтянин побачив, що скрутно йому, що народ був пригноблений, і народ ховався по печерах, і по щілинах, і по скелях, і по льохах та по ямах. | 6 А ізраїльтяни, побачивши, що вони в небезпеці, бо народ зазнавав утисків, поховалися в печерах і в ущелинах, і поміж скелями, і в баштах, і в ровах. | 6 Як же побачили мужі ізраїльські, що їм скрутно, бо на них натискали, заходились ховатись по печерах, по Дірах, по щілинах у скелях, по ровах та по ритвах. | 6 І побачив ізраїльський чоловік, що йому тісно, щоб йому не піти, і сховався нарід в печерах і в ровах і в скелях і в ярах і в ямах. | 6 Як же побачили Ізраїлські мужі, що попали в тїсноту, то і поховались по печерах, скелянних щілинах, по нетрях, в баштах і колодязях; |
7 А інші євреї перейшли Йордан до краю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. | 7 А [деякі] з євреїв перейшли Йордан, в країну Ґадову і Ґілеадську. А Саул був ще у Ґілґалі, а увесь народ, який був з ним, виповнився страхом. | 7 Чимало з них перебрело Йордан у Гад і Гілеад-край. Саул був ще в Гілгалі, і ввесь народ почав розбігатися від нього. | 7 І ті, що перейшли, перейшли Йордан до землі Ґада і Ґалаада. І Саул ще був в Ґалґалах, і ввесь нарід жахнувся в слід за ним. | 7 І втїкали Євреї через Йорданські броди в землю Гадову й Галаад; Саул же був іще в Галгалї, а ввесь люд, що був з ним, находився в страху. |
8 І чекав він сім день умовленого часу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґалу, і народ став розбігатися від нього. | 8 І наджидав він сім днів до терміну, [призначеного] Самуїлом, а Самуїл не приходив до Ґілґалу; і почав народ розбігатися від нього. | 8 Він почекав сім день, до строку, який Самуїл був призначив, та Самуїл не приходив у Гілгал, тим часом як народ розбігавсь від нього, | 8 І минуло сім днів свідчення, так як сказав Самуїл, і Самуїл не прийшов до Ґалґали, і його нарід розсипався від нього. | 8 І ждав він сїм день, до реченця, що призначив Самуїл, та Самуїл не приходив у Галгал. Як же люде від його розбігались, |
9 І сказав Саул: Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви. І він приніс цілопалення. | 9 І сказав Саул: Приведіть до мене [призначене] для пожертви всеспалення і для пожертв мирних. І підніс усеспалення. | 9 Тоді Саул повелів: «Принесіть сюди, що на всепалення й на мирні жертви.» І приніс усепалення, | 9 І сказав Саул: Приведіть, щоб я зробив цілопалення і мирне. І принесли цілопалення. | 9 Сказав Саул: Принесїть сюди що на жертву всепалення та на жертву мирну. І принесено жертву. |
10 І сталося, як скінчив він приносити цілопалення, то ось приходить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. | 10 Та ледве скінчив він приношення всеспалення, аж ось, приходить Самуїл; і вийшов Саул до нього назустріч, щоб привітати його. | 10 Ледве скінчив приносити всепалення, аж ось і Самуїл надходить. Саул вийшов йому назустріч, щоб його привітати. | 10 І сталося, як закінчив приносити цілопалення, і приходить Самуїл. І Саул вийшов йому на зустріч, щоб поблагословити його. | 10 Ледві ж скінчив він жертвоприношеннє, аж се зявився Самуїл. Саул пійшов йому назустріч, щоб його привітати. |
11 І сказав Самуїл: Що ти зробив? А Саул відказав: Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умовлений час тих днів. А филистимляни зібралися в Міхмаші. | 11 Але Самуїл сказав: Що ти вчинив? Саул відповідав: Я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не приходив на означений час; а филистимляни зібралися в Міхмаші. | 11 Самуїл спитав: «Що ти зробив?» А Саул відповів: «Бачив я, що військо розбігається від мене, і що ти призначеного дня не прибуваєш, а філістимляни зібрались у Міхмасі, | 11 І сказав Самуїл: Що ти зробив? І сказав Саул: Бо я побачив, як розсіюється нарід від мене, і ти не приходив, так як ти заповів, в свідченні днів, і чужинці зібралися до Махемаса, | 11 Но Самуїл питає: Що ти зробив? І відказав Саул: Бачу, що люде від мене розбігаються, тебе ж призначеного часу немає, а Филистії зібрались у Михмасї, |
12 І я сказав: Тепер филистимляни зійдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопалення! | 12 Тоді подумав я: Тепер підуть на мене филистимляни в Ґілґал, а я ще не прикликав Господа; і тому я наважився принести всеспалення. | 12 і я сказав сам до себе: Оце двигнуться на мене філістимляни у Гілгал, а я ще не просив помочі від Господа! Тому я осмілився й приніс усепалення.» | 12 і я сказав: Тепер чужинці прийдуть до мене до Ґалґали і я не умолив Господнього лиця. І я пересилував себе і приніс цілопалення. | 12 От і думаю: Оце ж Филистії двинуть проти мене в Галгал перш нїж я упросив Господа, та й постановив принести жертву. |
13 І сказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. | 13 І сказав Самуїл Саулові: Недобре вчинив ти, що не виконав наказу Господа, Бога твого, котрий був даний тобі; бо нині Господь зміцнив би царювання твоє над Ізраїлем назавжди. | 13 Самуїл сказав до Саула: «Ти вчинив по-дурному! Якби ти був дотримав того наказу, що Господь, Бог твій, дав тобі, то він ствердив би твоє царювання над Ізраїлем повіки. | 13 І сказав Самуїл до Саула: Безглуздо вчинив ти, бо ти не зберіг мою заповідь, яку заповів тобі Господь. То тепер Господь закріпив би твоє царство над Ізраїлем на віки. | 13 І рече Самуїл Саулові: Безрозумно вчинив ти, що не сповнив повелїння Господа, Бога твого, бо Господь тепер був би до віку утвердив царюваннє твоє над Ізраїлем; |
14 А тепер царство твоє не буде стояти, Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь. | 14 Але тепер не втриматися царюванню твоєму; Господь знайде собі мужа по серцю своєму і звелить йому Господь бути вождем народу Свого, оскільки ти не виконав того, що наказав тобі Господь. | 14 Тепер же твоє царювання не встоїться. Господь знайшов собі чоловіка по своєму серцю і поставив його князем над своїм народом, тому що ти не дотримав того, що тобі Господь звелів був.» | 14 І тепер твоє царство не стоятиме, і Господь пошукає собі чоловіка за своїм серцем, і Господь заповість йому бути володарем над своїм народом, бо ти не зберіг те, що тобі заповів Господь. | 14 Тепер же царюваннє твоє не устоїться. Господь знайде мужа по серцї свойму і поставить його князем над людом своїм, бо ти несповнив того, що було приказано тобі Господом. |
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знаходився з ним, близько шости сотень чоловіка. | 15 І підвівся Самуїл і пішов із Ґілґалу до Гів'ї Веніяминової; а Саул перелічив людей, що були з ним, близько шести сотень чоловіків. | 15 Устав Самуїл і, рушивши з Гілгалу, пішов своїм шляхом. Решта народу пішла за Саулом назустріч військовому люду, й прибули з Гілгалу в Гівеа Веніямина. Саул зробив перегляд війська, що було при ньому: було їх щось із шістсот чоловік. | 15 І встав Самуїл і відійшов з Ґалґал своєю дорогою. І останок народу пішов за Саулом на зустріч за військовим народом. Як вони ішли з Ґалґал до Ґаваа Веніямина і Саул почислив нарід, що з ним знайшовся, яких шістьсот мужів. | 15 І встав Самуїл і пійшов з Галгала в Гиву Беняминову, останок же військового люду двинув за Саулом проти ворожого війська. І перегледїв Саул військовий люд, що був при йому до шістьох сот чоловіка. |
16 І Саул і син його Йонатан та народ, що знаходився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филистимляни ж таборували в Міхмаші. | 16 Саул із сином своїм Йонатаном і з людьми, що були при них, засіли в Гів'ї Веніяминовій; а филистимляни стояли табором у Міхмаші. | 16 Саул і син його Йонатан та люди, що при них були, сиділи в Гівеа Веніямина, тим часом як філістимляни отаборилися в Міхмасі. | 16 І Саул і його син Йонатан і нарід, що знайшовся з ними, сіли в Ґаваа Веніямина і заплакали, і чужинці отаборилися в Махемасі. | 16 Саул і син його Йонатан пробували в Гиві Беняминовій з тими людьми, що були при них, тим часом як Филистії отаборились у Михмасї. |
17 І вийшли руїнники з филистимського табору трьома відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до краю Шуал, | 17 І вийшли з табору филистимського три загони для спустошення краю. Один завернув на офрійську дорогу, що на Шуал. | 17 І вийшов з філістимлянського табору - трьома відділами - загін пустошити землю: один пустивсь на Орфу, в краю Шуал, | 17 І вийшли три часті чужинців, нищачи поля, одна часть стежила дорогу Ґофера на землю Соґала, | 17 І вийшли із Филистійського табору три віддїли пустошити землю: один чамбул пустився на Офру в землю Саул, |
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. | 18 Другий загін попрямував на дорогу до Бет-Хорону; а один загін пішов на дорогу, що вела до рубежу, що йде від Ґе-Цевоїму до пустелі. | 18 другий - на Бет-Хорон, а третій - на Геву, цю нависла над долиною Цевоїм, у напрямі пустині. | 18 і друга часть стежила дорогу Веторона, і одна часть стежить дорогу Ґаваа, що звертає до Ґаї Савіна. | 18 Другий чамбул ударивсь на Бет-Орон; третий кинувсь дорогою до границї долини Зебоїм, у степу. |
19 А коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: Щоб не робили євреї меча чи списа! | 19 А ковалів не було по всій землі ізраїльській, бо филистимляни остерігалися, щоб євреї не виготовили меча чи списа. | 19 Ні одного ж коваля, не знайти було в усій ізраїльській землі, бо філістимляни сказали були самі до себе: «Щоб євреї та не виробляли собі часом мечів і списів!» | 19 І робітника в залізі не знаходилося в усій ізраїльській землі, бо чужинці сказали: Щоб євреї не зробили меч і спис. | 19 Нї одного ж коваля не знайти було у всїй землї Ізраїльській, Филистії бо боялись, щоб Євреї не зробили собі меча або списа; |
20 І сходив увесь Ізраїль до филистимлян гострити кожен свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого, | 20 І мусили були ходити всі ізраїльтяни до филистимлян гострити кожний свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого, | 20 І всі ізраїльтяни мусіли йти до філістимлян, коли хотів хтось наточити леміш чи заступ, чи сокиру або серп. | 20 І ходив ввесь Ізраїль до землі чужинців кувати кожний свою косу і своє знаряддя і кожний свою сокиру і свій серп. | 20 І мусїв кожен із усього Ізраїля йти до Филистіїв, коли хотїв поточити свого леміша в плузї, свого заступа, свою сокиру, і свої рискалї, |
21 коли тупилися вістря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли сходити, щоб направити вістря рожна. | 21 Ціна ж означена була: дві третини шекля за лемеші плугів, і заступів, і вил, і третина шекля направити сокиру, чи вістря рожна. | 21 Ціна ж накладена була: дві третини шекля за леміші та за лопати й третина шекля, щоб наточити сокири й направити рожна. | 21 І жнива були готові до збору, а знаряддя було три сиклі за плуг, і ціна сокири і серпа була та сама. | 21 Як часом зробиться щербина у вістрю леміша, заступа, сокири або рискаля. |
22 І сталося за днів війни, і не знайшлося ані меча, ані списа в руці всього народу, що був з Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки для Саула та для сина його Йонатана. | 22 Тому під час війни не було ні меча, ні списа у всього народу, що був із Саулом і з Йонатаном, а знайшлися вони [лишень] у Саула і Йонатана, сина його. | 22 Ось чому сталося, що в день битви під Міхмасом ні в кого з війська, яке Саул та Йонатан мали при собі, не було ні меча, ні списа; були вони лише в Саула та його сина Йонатана | 22 І сталося, що в днях війни в Махемасі не знайшлося меча і списа в руці всього народу, що з Саулом і з Йонатаном, і знайшлися в Саула і його сина Йонатана. | 22 Тим і не було нї в кого в день бою у всього народу, що мали при собі Саул та Йонатан, нї меча, нї списа; були тільки у Саула та в сина його Йонатана. |
23 І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу. | 23 І вийшов загін филистимський до переходу Міхмашу. | 23 Сторожа філістимлянська двинула до Міхмас-просмику. | 23 І вийшли (деякі) з часті чужинців, що за Махемасом. | 23 І двинула передня сторожа Филистійська, щоб перейти у Михмасу. |