1 І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: Підійди!1 І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печаток, і я почув одну із тварин, котра говорила неначе громовим голосом: Іди і дивися!1 Я бачив, коли відкрив Агнець одну з семи печатей, і я чув одну з чотирьох істот, що говорила, мов голос грому: «Прийди!»1 І я побачив, що ягня відкрило одну з сімох печатей, і я почув, що одна з чотирьох тварин говорила наче громовим голосом: Ходи [й подивися].1 І я бачив, що отворив Агнець одну з печатїй і чув, як одно з животних сказало, наче громовим голосом: Прийди і подиви ся.
2 І я глянув, і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.2 Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, що має лука, і дано йому вінець, і вийшов він, як переможний, і щоб перемогти.2 Я ж глянув, і от - кінь білий, і вершник на ньому, що мав лук, і дано йому вінець, і вийшов він переможний, і щоб перемагати.2 І я поглянув, - і ось білий кінь. А той, що сидів на ньому, мав лука. І дано йому вінця, і вийшов як переможець, щоб перемогти.2 І я поглянув, і ось, кінь білий, а, що сидїв на ньому, мав лук; і дано йому вінець, і вийшов яко побідник, щоб побіждати.
3 І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: Підійди!3 І коли Він зняв другу печатку, я чув другу тварину, яка говорила: Іди і дивися!3 Коли відкрив печать другу, я чув другу істоту, що говорила: «Прийди!»3 І коли відкрив другу печать, я почув, що друга тварина промовляла: Ходи!3 І коли отворив другу печать, чув я друге животне, що сказало: Прийди, і подиви ся.
4 І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому.4 І вийшов другий кінь, рудявий, і сидячому на ньому дано взяти мир від землі, та щоб убивали один одного; і дано йому великого меча.4 І вийшов інший кінь огнистий, і хто на ньому сидів, дано тому взяти мир від землі, і щоб один одного вбивали; дано йому меч великий.4 І вийшов інший кінь, - червоний. І тому, що сидів на ньому, дано було забрати мир із землі, щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч.4 І вийшов инший кінь рижий; а, що сидїв на йому, тому дано взяти впокій із землї, і щоб один одного вбивали; і дано йому великий меч.
5 І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: Підійди! І я глянув, і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці.5 І коли Він зняв третю печатку, я чув третю тварину, що говорила: Іди і дивися. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, що мав у руці своїй мірку.5 Коли відкрив печать третю, я чув третю істоту, що говорила: «Прийди!» Я глянув, і от - кінь вороний, а хто сидів на ньому, мав вагівницю в руці своїй.5 І коли відкрив третю печать, я почув, що третя тварина говорила: Прийди [й подивися]. І я поглянув: і ось чорний кінь. А той, що сидів на ньому, мав вагу в своїй руці.5 І коли отворив третю печать, чув я третє животне, що сказало: Прийди і подиви ся. І я поглянув, аж ось кінь карий, а, що сидїв на ньому, мав вагу в руцї своїй.
6 І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!6 І чув я голос осередь чотирьох тварин, який казав: Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а єлею і вина не пошкоджуй.6 І я чув мов голос посеред чотирьох істот, що говорив: «Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а оливи і вина не ушкоджуй.»6 І я почув неначе голос серед чотирьох тварин, що промовляв: Міра пшениці - за динарій, і три міри ячменю - за динарій, а олії і вина не чіпай,6 І почув я голос зпосеред чотирьох животних, що сказав: Міра пшеницї за денар, і три міри ячменю за денар; і оливи і вина не марнуй.
7 А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: Підійди!7 І коли Він зняв четверту печатку, я чув голос четвертої тварини, що казала: Іди і дивися.7 Коли відкрив печать четверту, я чув голос четвертої істоти, що говорила: «Прийди!»7 і коли відкрив четверту печать, я почув голос четвертої тварини, що промовила: Прийди [й подивися].7 І коли отворив четверту печать, чув я голос четвертого животного, що сказало: Прийди і подиви ся.
8 І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.8 І я глянув, і ось, кінь буланий, і на ньому вершник, на якому ім‘я “смерть”; і ад слідував за ним, і дано їм владу над четвертою частиною землі – умертвляти мечем, і голодом, і моровицею, і звірями земними.8 Я глянув, і от - кінь жовтоблідий, і хто сидів на ньому, ім'я того «смерть», і ад ішов слідом за ним; дано їм владу над четвертою частиною землі - убивати мечем, голодом і мором, і звірами земними.8 І я поглянув: і ось кінь блідий. А той, що сидів на ньому, мав ім'я - Смерть. І ад ішов за ним, і дано йому владу над четвертою частиною землі, щоб убити мечем, і голодом, і мором, і земними звірами.8 І я поглянув, і ось, кінь блїдий, а, що сидїв верх него, імя йому смерть, а пекло слїдом за ним; і дана йому власть вбивати на четвертій частї землї мечем, і голодом, і смертю, і зьвірми земними.
9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.9 І коли Він зняв п‘яту печатку, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, котре вони мали.9 Коли відкрив п'яту печать, я побачив під жертовником душі повбиваних за слово Боже і за свідчення, що мали.9 І коли відкрив п'яту печать, я побачив під престолом душі вбитих за Боже слово і за свідчення, яке вони мали.9 І коли отворив пяту печать, бачив я під жертівнею душі убитих за слово Боже, і за сьвідченнє, котре мали; і покликнули голосом великим, говорячи:
10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?10 І заволали вони дужим голосом, кажучи: Аж доки, Володарю святий та істинний, не судитимеш, і не чиниш помсти тим, що живуть на землі, за кров нашу?10 І закричали вони голосом великим: «Доки, Владико святий і правдивий, не судиш і не мстиш за кров нашу - тим, що живуть на землі?»10 І вони закричали гучним голосом, кажучи: Доки, святий і праведний владико, не судиш і не мстиш за нашу кров тим, що живуть на землі?10 Доки, Владико сьвятий і правдивий, не будеш судити і мстити за кров нашу над тими, що домують на землї?
11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.11 І дано було кожному з них білі шати, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на короткий час, аж доки й співробітники їхні, і брати їхні, котрі будуть забиті, так само, як вони, доповнять число.11 І дано їм кожному одежу білу і проречено їм, нехай спочиють іще на час малий, поки не доповнять числа співслужники їхні і брати їхні, що мають бути убиті, як і вони.11 І дано кожному з них білий одяг, і сказано їм, щоб спочити ще трохи часу, доки не сповнять числа їхні співслуги та їхні брати, що ще мають бути вбитими, як і вони самі.11 І дано кожному одїж білу, і сказано їм, щоб впокоїлись ще малий час, доки не доповнять (числа) слуги-товариші їх, і брати їх, що мають бути вбиті, як і вони.
12 І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров...12 І коли Він зняв шосту печатку, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце потьмяніло, як волосяниця, і місяць став, наче кров;12 Я глянув, коли відкрив він печать шосту, і от землетрус великий відбувся, і сонце стало тьмяне, мов міх волосяний, а весь місяць став, як кров,12 І я глянув, коли він відкрив шосту печать. І був великий землетрус, і сонце стало темне, як той волосяний мішок, і ввесь місяць став наче кров.12 І поглянув я, коли отворив шесту печать; і ось, трясеннє велике стало ся, і сонце стало чорне, як верета волосїнна, а місяць став, як кров,
13 І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер...13 І зорі небесні попадали на землю, немов смоковниці, потрушені дужим вітром, скидають недозрілі плоди свої;13 і зірки небесні попадали на землю, мов смоковниця обсипає недостиглі смокви свої, вітром великим трушена.13 І небесні зорі попадали на землю, як смоковниця, що скидає свої плоди під поривом сильного вітру.13 а зорі небесні попадали на землю, як смоківниця, од великого вітру трясена, скидає свої недостиглі смокви.
14 І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць...14 І небо утаємничилось, згорнувшись, як сувій; і всіляка гора та острів зсунулися зі своїх місць;14 Небо відійшло, мов книга-сувій звиваний, і кожна гора і острів із місця свого рушили.14 І небо сховалося, як сувій, що звивається, і кожна гора та острів зрушилися зі своїх місць.14 А небо зникло, як лист звинутий, і всяка гора і виспа двигнулись із місць своїх;
15 І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, поховались у печери та в скелі гірські,15 І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисяцькі, і сильні, і всілякий раб, і всілякий вільний сховалися в печери і в ущелини гір;15 І царі землі і вельможі і тисячники і багатії і сильні і всякий раб і всякий вільний сховалися в печерах та скелях гір,15 І земні царі, і вельможі, і багатії, і тисяцькі, і сильні, і кожний раб, і [кожний] вільний сховалися в печерах та в гірських ущелинах,15 і царі землї, і вельможі, і багаті, і тисячники, і сильні, і всякий невільник, і всякий вільний скрились у печерах і скелях гірських,
16 та й кажуть до гір та до скель: Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!...16 І кажуть горам і камінню: Упадіть на нас і сховайте нас від обличчя Сидячого на престолі і від гніву Агнця;16 і кажуть до гір і до скель: «Упадіть на нас і закрийте нас від обличчя того, хто сидить на престолі, і від гніву Агнця,16 прохаючи гори й каміння: Впадіть на нас і покрийте нас від обличчя того, що сидить на престолі, і від гніву ягняти!16 і кажуть скелям і горам: Впадїте на нас, і закрийте нас від лиця Сидячого на престолї, і від гнїва Агнця,
17 Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?17 Бо прийшов великий день гніву Його, і хто встояти може?17 бо прийшов день великий гніву їхнього; і хто може устояти?»17 Бо прийшов великий день його гніву, і хто може встояти?17 бо прийшов великий день гнїва Його, і хто може встояти?