1 І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір. | 1 І з‘явилося на небі велике знамення: Жінка, зодягнена в сонце; під ногами у неї місяць і на голові вінець з дванадцяти зірок. | 1 І знамення велике видно було на небі - жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок. | 1 І великий знак з'явився на небі: жінка, зодягнена сонцем, і місяць під її ногами; а на її голові - вінець із дванадцятьох зірок; | 1 І явилась велика ознака на небі, - жінка з'одягнена в сонце, а місяць під ногамі її, а на голові її вінець з дванайцяти звізд. |
2 І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу. | 2 Вона мала у лоні дитину і кричала від болю і страждання пологів. | 2 І мавши в утробі, кричить, мучившись від потуг пологових та болю родження. | 2 і має в лоні, і кричала від болю, і терпіла муки породіллі. | 2 І бувши важкою, кричала в болещах, і мучилась породом. |
3 І з'явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців. | 3 І друге знамення з‘явилося на небі: Ось, великий червоний дракон із сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім діадем. | 3 Видно було й інше знамення на небі, от великий дракон червоний, який мав сім голів і десять рогів, і на головах його - сім діядем; | 3 І з'явився інший знак на небі: і ось великий червоний змій, що мав сім голів і десять рогів, і на його головах сім вінців. | 3 І явилась друга ознака на небі; і ось, змій великий, червоний як огонь, у котрого голов сїм і десять рогів, а на головах його сїм корон. |
4 Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вродить... | 4 Хвіст його стягнув з неба третину зірок і поскидав їх на землю. Дракон цей постав перед жінкою, котрій належало народити, щоб, як вона породить, зжерти її немовля. | 4 хвіст його зволік третину зірок із неба і поверг їх на землю. І дракон стоїть перед жінкою, яка має родити, щоб, коли народить, дитя її пожерти. | 4 І його хвіст змів третину небесних зірок, і скинув їх на землю. І змій став перед жінкою, що мала народити, щоб, коли народить, пожерти її дитину. | 4 А хвіст його тягнув третю часть зір із неба, і кинув їх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб, коли вродить, пожерти дитину її. |
5 І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його. | 5 І породила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи берлом залізним; і піднесене було її дитя до Бога і до престолу Його. | 5 І народила сина-мужа, що має пасти всі народи жезлом залізним; і вознесено дитя її до Бога та престола його. | 5 І народила дитину чоловічої статі, що має пасти всі народи залізною палицею. І взяте було її дитя до Бога і до престолу. | 5 І породила сина, хлопятко, що має пасти всї народи жезлом залїзним; і взято дитятко її до Бога і до престола Його. |
6 А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день. | 6 А жінка втекла до пустелі, де приготовлено було для неї місце від Бога, щоб насичували її там тисячу двісті шістдесят днів. | 6 А жінка втекла в пустелю, де має там місце, приготоване від Бога, щоб там кормили її тисячу двісті шістдесят днів. | 6 І жінка втекла в пустиню, де там мала місце, приготовлене Богом, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів. | 6 А жінка втїкла у пустиню, де має місце, приготоване від Бога, щоб там кормили її днїв тисячу двістї шістьдесять. |
7 І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, | 7 І відбулася на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали супроти дракона, і дракон та ангели його воювали супроти них. | 7 І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його, | 7 І стався бій на небі: Михайло та його ангели розпочали бій зі змієм. І змій воював, і його ангели. | 7 І постала війна на небі. Михаіл і ангели його воювали проти змія, і змій воював і ангели його, |
8 та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. | 8 Але не встояли, і не знайшлося уже для них місця на небі. | 8 та не перемогли, ані місця не знайшлося їхнього більше на небі. | 8 І не перемогли - і не знайшлося для них більше місця на небі. | 8 і не здолїли; анї місця вже не знайдено по них на небі. |
9 І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені. | 9 І повержено великого дракона, старожитнього змія, названого дияволом і сатаною, що зводить світ, повержено на землю, і ангели його повержені з ним. | 9 І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, - повержено на землю, і ангели його з ним повержені. | 9 І скинений був великий змій, давній змій, що називається диявол і сатана, що ошукує ввесь світ; скинений він був на землю, і його ангели були скинені з ним. | 9 І скинутий змій великий, вуж вікодавнїй, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті. |
10 І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч! | 10 І почув я дужий голос, що промовляв із неба: Нині настав порятунок і сила, і Царство Бога нашого, і влада Христа Його, тому що повержений наклепник братів наших, що вчиняв наклепи на них перед Богом нашим удень і вночі; | 10 І я почув голос могутній, що говорив на небі: «Нині настало спасіння і сила і царство Бога нашого, і влада Христа його, бо повержено обвинувача братів наших, який обмовляв їх перед Богом нашим день і ніч. | 10 І я почув гучний голос на небі, що промовляв: Тепер прийшло спасіння, і сила, і Царство нашого Бога і влада його Христа, бо скинено оскаржувача наших братів, що оскаржує їх перед нашим Богом день і ніч. | 10 І чув я голос великий, що говорив в небі: Тепер настало спасеннє і сила і царство Бога нашого, і власть Христа Його; бо скинуто винувателя братів наших, що винував їх перед Богом нашим день і ніч. |
11 І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти! | 11 Вони перемогли його кров‘ю Агнця і словом свідчення свого, і не полюбили життя свого навіть до смерти. | 11 І вони перемогли його кров'ю Агнця і словом свідчення свого, і не злюбили життя свого до смерти. | 11 І вони перемогли його кров'ю ягняти та словом свого свідчення, і не полюбили душ своїх навіть до смерти. | 11 І вони побідили його кровю Агнця, і словом сьвідчення свого, і не полюбили життя свого аж до смерти. |
12 Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має! | 12 Тож веселіться, небеса, а також ті, що замешкали на них! Горе мешканцям на землі і на морі. Тому що до вас зійшов диявол, маючи велику лють, відаючи, що небагато йому залишилося часу. | 12 Від того веселіться, небеса, і ви, що на них живете. Горе вам, земле і море, бо спустився до вас диявол із лютістю великою, знаючи, що короткий час має.» | 12 Отож веселіться, небеса, і ті, що живуть на них! Горе землі й морю, бо до вас зійшов диявол, який має велику лють, знаючи, що має мало часу. | 12 Тим то веселїте ся, небеса, і що домуєте в них. Горе живучим на землї і на морі, бо зійшов диявол до вас, маючи великий гнїв; знає бо, що короткий йому час. |
13 А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп'я. | 13 А коли дракон побачив, що повержений на землю, то почав переслідувати жінку, котра породила немовлятко чоловічої статі. | 13 І коли побачив дракон, що він повержений на землю, переслідував жінку, яка народила сина-мужа. | 13 І коли змій побачив, що скинений на землю, то став переслідувати жінку, яка народила хлоп'ятко. | 13 І коли увидїв змій, що скинуто його на землю, погнав за жінкою, що породила хлопятко. |
14 І жінці дані були дві крилі великого орла, щоб від змія летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи, і півчасу. | 14 І дано було жінці двоє крил великого орла, щоб вона летіла в пустелю до свого місця від особи змія і там насичувалася упродовж часу, часів і половину часу. | 14 А жінці дано двоє крил орла великого, щоб летіла в пустиню на місце своє, де кормитиметься там за часу, часів і півчасу, далеко від лиця змія. | 14 І було жінці дано двоє крил великого орла, щоб летіла в пустиню на своє місце, де буде переховувана впродовж часу, і часів, і півчасу від обличчя змія. | 14 І дано жінцї дві крилї великого орла, щоб летїла в пустиню на своє місце, де б живилась пору, і пори, і половину пори, (далеко) від зазору вужа. |
15 І пустив змій за жінкою з уст своїх воду, як річку, щоб річка схопила її. | 15 І пустив змій із пащеки своєї слідом за жінкою воду, як ріку, щоб річка підхопила її. | 15 І пустив змій із пащі своєї воду, як річку, за жінкою, щоб її течією волокти. | 15 І випустив змій із своїх вуст воду, наче ріку, за жінкою, щоб рікою перехопити її. | 15 І пустив змій за жінкою з рота свою воду, наче ріку, щоб її в ріцї втопити. |
16 Та жінці земля помогла, і розкрила земля свої уста, та й випила річку, яку змій був пустив із своїх уст... | 16 Але земля допомогла жінці, і розкрила земля уста свої, і поглинула ріку, котру пустив дракон із пащеки своєї. | 16 І допомогла земля жінці, і розкрила земля уста свої і поглинула річку, що пустив дракон із пащі своєї. | 16 І земля допомогла жінці - земля відкрила свої вуста й проковтнула ріку, яку змій випустив зі своїх вуст. | 16 А земля помогла жінцї; і отворила земля уста свої, і випила ріку, котру пустив змій з рота свого. |
17 І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове. | 17 І знавіснів дракон на жінку, і пішов, щоб стати на борню з іншими від насіння її, що дотримуються заповідей Божих і мають свідчення Ісуса Христа. | 17 І розлютився дракон на жінку і пішов воювати проти решток її нащадків, що зберігають заповіді Бога і мають свідчення Ісуса Христа. | 17 І змій розгнівався на жінку, і пішов воювати з рештою її насіння, яке зберігає Божі заповіді і має свідоцтво Ісусове. | 17 І розлютив ся змій на жінку, і пійшов провадити війну з иншими насїння її, що хоронять заповідї Божі, і мають сьвідченнє Ісуса Христа. |