Огієнко, 1962	Новітній Гижі, 2006	Хоменко, 1963	Турконяк, 2011	Куліш, 1905
1 І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні,	1 І бачив я іншого дужого Ангела, що сходив з неба, одягненого в хмару; над головою його була веселка; і обличчя його, мов сонце, і ноги його, як стовпи вогняні.	1 І я бачив іншого ангела - могутнього, що сходив з неба, одягнений у хмару, і райдуга над головою його, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи огню;	1 І я побачив іншого ангела - могутнього, який сходив з неба, оповитий хмарою, а над його головою райдуга, і обличчя його - мов сонце, і його ноги - як вогняні стовпи.	1 І бачив я иншого ангела сильного, сходячого з неба, з'одягненого в хмару, а дуга над головою, а лице його, наче сонце, а ноги його, наче стовпи огняні;
2 і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,	2 У руці в нього була книжка розгорнута. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю.	2 і мав він у руці своїй книжечку розкриту. І поставив ногу свою праву на море, а ліву на землю,	2 І він мав у своїй руці розкриту книгу. І поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,	2 і мав він в руцї своїй книжку розгорнуту, і поставив він ногу свою праву на море, а лїву на землю,
3 і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.	3 І вигукнув дужим голосом, як ривучий лев; і коли він вигукнув, тоді сім громів проговорили голосами своїми.	3 і скрикнув голосом великим, мов лев рикає. Якже він скрикнув, промовили сім громів своїми голосами.	3 і закликав гучним, наче рикання лева, голосом. І коли закликав, то сім громів заговорили своїми голосами.	3 і покликнув великим голосом, наче лев рикає. І коли покликнув, тодї сїм громів промовили своїми голосами.
4 А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!	4 І коли сім громів проговорили голосами своїми, я хотів було написати; але почув голос із неба, який казав мені: Утаємнич, що повідали сім громів, і не пиши цього.	4 Коли промовили сім громів, я хотів був писати, а почув голос із неба, що казав: «Запечатай, що промовили сім громів, і цього не пиши.»	4 І коли заголосили сім громів, я хотів був записати, але почув голос з неба, що промовляв: Запечатай те, що сказали сім громів, і цього не пиши.	4 І коли промовили сїм громів своїми голосами, хотїв я писати; і почув я голос з неба, що глаголав менї: Запечатай, що промовили сїм громів, і не пиши сього.
5 А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою	5 І Ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землі, підняв руку свою до неба.	5 Ангел же, якого я бачив, що стоїть на морі і на землі, підняв руку свою праву до неба,	5 І ангел, якого я бачив, що стояв на морі і на землі, підніс свою праву руку до неба	5 І ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землї, зняв руку свою до неба,
6 та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде,	6 І присягався Тим, Хто живе вічні віки, Хто утворив небо і все, що на ньому, землю, і все, що на ній, і море, і все, що в ньому, що часу вже не буде;	6 і поклявся тим, хто живе на віки вічні, хто створив небо і все на ньому, і землю і все на ній, і море і все в ньому: що часу вже не буде;	6 і поклявся тим, який живе віки вічні, який створив небо і те, що на ньому, і землю і те, що на ній, і море і те, що в ньому,- що часу вже не буде;	6 і покляв ся Живучим по вічні віки, котрий створив небо, і що в ньому, та землю, і що на нїй, та море, і що в ньому: Що вже не буде часу;
7 а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.	7 Але за тих днів, коли проголосить сьомий Ангел, коли він засурмить, звершиться таємниця Божа, як Він благовістив служникам Своїм пророкам.	7 але в дні голосу сьомого ангела, коли має сурмити, тоді здійсниться тайна Божа, як то він благовістив своїм слугам пророкам.	7 але в ті дні, коли залунає голос сьомого ангела, коли він засурмить, - тоді звершиться Божа таємниця, яку він сповістив своїм рабам - пророкам.	7 тільки в днї голосу семого ангела коли буде трубити, скінчить ся і тайна Божа, як благовістив слугам своїм пророкам.
8 І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі.	8 І голос, котрого я чув з неба, знову почав говорити зі мною, і сказав: Піди, візьми розгорнуту книжку з рук Ангела, який стоїть на морі і на землі.	8 А голос, який я чув з неба, знову заговорив зо мною і сказав: «Піди, візьми книжку, розкриту в руці ангела, що стоїть на морі і на землі.»	8 І я почув його голос із неба, що знову говорив зі мною, і мовив: Іди, візьми розкриту книгу, що в руці ангела, який стоїть на морі і на землі.	8 І голос, що я чув його з неба, знов розмовляв зо мною, і глаголав: Іди, візьми книжку розгорнуту з руки ангела, що стоїть на морю, і на землї.
9 І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.	9 І я пішов до Ангела і сказав йому: Дай мені книжку. Він сказав мені: Візьми і з‘їж її; вона буде гіркою в твоєму череві, але в устах твоїх буде солодка, як мед.	9 Пішов я до ангела, сказав йому дати мені ту книжку. А він каже мені: «Візьми і з'їж її; вона згірчить твій живіт, але в устах твоїх буде солодка, мов мед.»	9 І пішов я до ангела і сказав йому: Дай мені книгу. І він мені каже: Візьми і з'їж її! Гірка буде вона в твоєму животі, але в устах буде солодкою, наче мед.	9 І я пійшов до ангела, кажучи йому: Дай менї книгу. І рече він менї: Возьми і з'їж її; і буде вона гірка в животї твоїм, а в устах твоїх буде солодка, як мед.
10 І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі...	10 І взяв я книжку з рук Ангела, і з‘їв її; і вона в устах моїх була солодка, як мед; а коли з‘їв її, то гірко стало в череві моєму.	10 І взяв я книжечку з руки ангела, і з'їв її; і була в устах моїх, мов мед, солодка; а коли з'їв її, то гірко стало в животі моїм.	10 І я взяв книгу з руки ангела, і з'їв її, і була в моїх вустах, наче солодкий мед; а коли з'їв її, була гіркою в моєму животі.	10 І приняв я книжку з руки ангела, і з'їв її; і була вона в устах моїх, як мед солодка; і коли з'їв її, то стало гірко в животї моїм.
11 І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.	11 І сказав він мені: Тобі належить знову пророкувати перед багатьма народами і племенами, і мовами, і перед царями.	11 І сказав він мені: «Ти мусиш знову пророкувати про людності і племена і язики і царів багатьох.»	11 І каже мені: Треба тобі знову пророкувати про народи й племена, про поганів, і про багатьох царів.	11 І рече менї: Мусиш ти знов пророкувати про люде, і народи, і язики, і царі многі.