1 Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. | 1 Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили; а якби хтось згрішив, то ми маємо Заступника, перед Батьком, Ісуса Христа, Праведника: | 1 Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного. | 1 Дітоньки мої, пишу вам це, щоб ви не грішили. А коли хто згрішить, маємо заступника перед Батьком Ісуса Христа - праведника: | 1 Дїточки мої, се пишу вам, щоб не грішили; а коли хто згрішить, заступника маємо перед Отцем, Ісуса Христа праведника. |
2 Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу. | 2 Він є уласкавленням за гріхи наші, і не тільки за наші, але й за гріхи цілого світу. | 2 Він - примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу. | 2 він є умилостивленням за наші гріхи, і не тільки за наші, й за гріхи цілого світу. | 2 А Він вблаганнє за гріхи наші; не за наші ж тільки, а також цїлого сьвіта. |
3 А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо. | 3 А що ми пізнали Його, дізнаємося з того, що дотримуємося Його заповідей. | 3 З того знаємо, що ми його спізнали, коли ми заповіді його бережемо. | 3 І з цього пізнаємо, що ми його пізнали, з того, що додержуємо його заповіді. | 3 А по тому знаємо, що ми пізнали Його, коли заповідї Його хоронимо. |
4 Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди! | 4 Хто каже: Я пізнав Його, але заповідей Його не дотримується, той облудник, і немає в ньому істини; | 4 Хто каже: «Я його знаю», і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає. | 4 Хто каже, що пізнав його, а заповідей його не додержує, той неправдомовний, і в ньому правди немає. | 4 Хто говорить: Я пізнав Його, а заповідей Його не хоронить, той ложник, і в тому нема правди; |
5 А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо. | 5 А хто дотримується слова Його, в тому справді любов Божа звершилася: саме з цього дізнаємося, що ми в Ньому. | 5 А хто береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. З того й знаємо, що ми у ньому. | 5 А хто додержує його слова, в тому Божа любов справді є досконалою. З цього пізнаємо, що ми є в ньому. | 5 хто ж хоронить слово Його, істино у тому любов Божа звершена. По тому знаємо, що ми в Ньому. |
6 А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він. | 6 Хто каже, що в Ньому перебуває (живе), той має вчинити так, як Він чинив. | 6 Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився. | 6 Хто каже, що в ньому перебуває, той має поводитися так само, як поводився він. | 6 Хто говорить, що в Ньому пробуває, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити. |
7 Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку. | 7 Улюблені! Пишу вам не нову заповідь, але заповідь старожитню, котру ви мали від початку: заповідь давня є Слово, котре ви чули від початку. | 7 Любі! Не нову заповідь вам пишу, але давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь - слово, що ви чули. | 7 Улюблені, не пишу вам нову заповідь, але заповідь давню, яку маєте від початку. Давня заповідь - це слово, яке ви чули. | 7 Брати, не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину. |
8 Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить. | 8 Але при цьому й нову заповідь пишу вам, що є істинне і в Ньому, і у вас: тому що пітьма минається, а істинне світло вже світить. | 8 Проте, нову заповідь пишу, - це правдиве в вас і в ньому, - бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить. | 8 Знову нову заповідь я вам пишу, що є справді в ньому і в вас, що темрява минає, а правдиве світло вже сяє. | 8 Знов заповідь нову пишу вам, що єсть правдиве і в Ньому і в вас: що темрява переходить, а сьвітло правдиве вже сьвітить. |
9 Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі. | 9 Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той іще в пітьмі. | 9 Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі. | 9 Хто каже, що він є в світлі і ненавидить свого брата, той у темряві досі. | 9 Хто говорить, що він в сьвітлї, а ненавидить брата свого, той в темряві аж досї. |
10 А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає. | 10 Хто любить брата свого, той перебуває у світлі, і немає в ньому спокуси; | 10 Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння. | 10 Хто любить свого брата, той перебуває в світлі і немає спокуси. | 10 Хто любить брата свого, в сьвітлї пробуває, і поблазнї у ньому нема; |
11 Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила. | 11 А хто ненавидить брата свого, той знаходиться в пітьмі, і в пітьмі ходить, і не відає, куди йде, тому що пітьма осліпила йому очі. | 11 Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі. | 11 А хто ненавидить свого брата, той є у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди йде, бо темрява засліпила йому очі. | 11 хто ж ненавидить брата свого, той в темряві, і в темряві ходить, і не знає де йде, бо темрява ослїпила очі його. |
12 Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його. | 12 Пишу вам, дітки, тому що прощаються вам гріхи заради ймення Його. | 12 Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи відпущені вам із-за його імени. | 12 Пишу вам, дітоньки, що відпускаються вам гріхи його ім'ям. | 12 Пишу вам, дїточки, що оставляють ся вам гріхи задля імени Його. |
13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого. | 13 Пишу вам, батьки, тому що ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, тому, що ви перемогли лукавого. Пишу вам, підлітки, тому що ви пізнали Батька. | 13 Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого. | 13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Споконвічного. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого. | 13 Пишу вам, батьки, що ви пізнали Того, котрий (єсть) від почину. Пишу вам, молодята, що ви подужали лукавого. Пишу вам, дїти, що ви пізнали Отця. |
14 Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви. | 14 Я написав вам, батьки, тому що ви пізнали Того, Хто споконвіку. Я написав вам, юнаки, тому що ви міцні, і слово Боже у вас існує і ви перемогли лукавого. | 14 Писав вам, дітоньки, бо ви Отця спізнали. Писав вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого. | 14 Написав я вам, діти, бо ви пізнали Батька. Написав я вам, батьки, бо ви пізнали того, хто від початку. Написав я вам, юнаки, бо ви дужі, і Боже слово перебуває в вас, і ви перемогли лукавого. | 14 Писав я вам, батьки, що ви пізнали Того, що від почину. Писав я вам, молодята, що ви сильні, і слово Боже у вас пробуває, і що подужали лукавого. |
15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, | 15 Не любіть світу, ані того, що в світі; хто любить світ, в тому немає Батькової любови; | 15 Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця; | 15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли хто любить світ, немає в тому любови Батька: | 15 Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому; |
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу. | 16 Бо все, що у світі: похіть плоті, похіть очей, і гордощі житейські, не є від Батька, але від світу цього. | 16 бо все, що у світі, - пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, - не від Отця, а від світу. | 16 бо все, що в світі, це: хтивість тілесна, і хтивість очей, і життєва пиха, то не від Батька, але від світу. | 16 все бо, що в сьвітї, - хотїннє тїла і хотїннє очей, і гордощі сьвітові, - не з Отця а зо сьвіта. |
17 Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває! | 17 І світ минає, і похіть його, а той, хто виконує волю Божу, живе повіки. | 17 А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки. | 17 Світ минає і його хтивість; а хто чинить Божу волю, існує вічно. | 17 І сьвіт перейде, і хотїннє його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік. |
18 Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала! | 18 Діти! Останній час. І, як ви чули, що прийде антихрист, і тепер з‘явилося багато антихристів, то ми якраз пізнаємо з цього, що останній час настає. | 18 Дітоньки, остання це година! І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало, то з цього пізнаємо, що остання година настала. | 18 Діти, це остання година, бо ви чули, що антихрист надходить, і нині з'явилося багато антихристів. З цього пізнаємо, що це остання година. | 18 Дїти, остання година настала; і яко ж чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали, то й звідтіля знаємо, що остання година. |
19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші. | 19 Вони вийшли від нас; але не були наші; інакше, якби вони були наші, то залишилися б з нами; але вони вийшли, і через те відкрилося, що не всі наші. | 19 З-поміж нас вийшли, але з-між нас не були, - бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, - лише щоб виявилося, що не всі вони від нас. | 19 Вони вийшли від нас, не були від нас: бо якби були від нас, то лишилися б з нами; але щоб виявилося, що не всі були від нас. | 19 Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всї наші. |
20 А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все. | 20 А втім, ви маєте помазання від Святого і знаєте все. | 20 Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте. | 20 А ви маєте помазання від святого і всі знаєте. | 20 І ви помазаннє маєте від Сьвятого, і знаєте все. |
21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди. | 21 Я написав вам не тому, що ви не знаєте істини, але через те, що ви знаєте її, а також те, що всіляка неправда не від істини. | 21 Я вам писав не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що ви її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди. | 21 Не написав я вам, начебто не знаєте правди, але що її знаєте, і що всяка брехня не є від правди. | 21 Не писав я вам, наче б ви не знали правди, а що знаєте її, і що всяка брехня не від правди. |
22 Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина! | 22 Хто облудник, якщо не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що нехтує Батьком і Сином. | 22 Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він - антихрист, що відрікається Отця і Сина. | 22 Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що зрікається Батька й Сина. | 22 Хто ложник, як не той, хто відрікаєть ся, що Ісус не Христос? Сей антихрист, хто відрікаєть ся Отця і Сина. |
23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця. | 23 Кожний, хто зрікається Сина, не має Батька; а той, що сповідує Сина, має Батька. | 23 Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця. | 23 Кожний, хто зрікається Сина, не має й Батька. Хто визнає Сина, той має й Батька. | 23 Всякий, хто відрікаєть ся Сина, той і Отця не має. |
24 Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці. | 24 Отож, що ви чули від початку, те нехай існує у вас; якщо залишається у вас те, що ви чули від початку, то й ви житимете в Сині і в Батькові. | 24 Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати. | 24 [Отже], те, що ви почули від початку, хай у вас перебуває. Якщо у вас перебуватиме те, що ви почули від початку, то й ви перебуватимете в Сині і в Батькові | 24 Ви ж, що чули від почину, те нехай в вас пробуває; коли в вас пробувати ме, що ви від почину чули, то й ви будете пробувати у Синї і в Отцї. |
25 А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя. | 25 А обітниця, котру Він обіцяв нам, є життя вічне. | 25 Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне. | 25 Це обітниця, яку він сам нам обіцяв: вічне життя. | 25 А се обітниця, котру обіцяв нам, - життє вічнє. |
26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас. | 26 Це написав я вам про тих, що зводять вас. | 26 Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману. | 26 Це написав я вам про тих, що ошукують вас. | 26 Се писав я вам про тих, що підманюють вас. |
27 А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте. | 27 А втім, помазання, котре ви одержали від Нього, у вас перебуває, і ви не маєте потреби, щоб хтось навчав вас; але отак, як саме це помазання навчає нас всьому, і воно істинне й правдиве, то як воно навчило вас, у тім перебувайте. | 27 А помазання, що ви від нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так, як воно вас навчило, перебувайте в ньому. | 27 А помазання, яке ви прийняли від нього,- воно в вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. Але що те помазання навчає вас у всьому, бо є правдивим і нехибним, - то як воно вас навчило, в тому й перебувайте. | 27 Та помазаннє, котре ви приняли від Нього, в вас пробуває, і не потрібуєте, щоб хто учив вас; а як те саме помазаннє навчає вас про все, і воно правдиве й не брехня, то яко ж воно навчало вас, пробувайте в тому. |
28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу. | 28 Таким чином, дітоньки, перебувайте у Ньому, щоб, коли з‘явиться Він, мати нам відвагу і не осоромитися перед Ним, як Він прийде. | 28 Отож, дітоньки, перебувайте в ньому, щоб, як з'явиться, ми мали довір'я і не осоромилися перед ним під час його приходу. | 28 А тепер, дітоньки, залишайтеся в ньому, щоб, коли з'явиться він, ми мали сміливість і не засоромилися перед ним у його приході. | 28 Так, дїточки, пробувайте в Ньому, щоб, коли явить ся, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приходї. |
29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього. | 29 Якщо ви знаєте, що Він Праведник, знайте також і те, що всякий, хто вчиняє правду, народжений від Нього. | 29 Коли ви знаєте, що він праведний, то знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився. | 29 Коли знаєте, що він праведний, то знайте, що й кожний, хто чинить справедливість, народився від нього. | 29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родив ся. |