1 Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин, | 1 Так само й ви, дружини чоловіків підкоряйтеся своїм чоловікам, щоб навіть ті із них, котрі не підкоряються слову, поведінкою своїх дружин без слова надбані були, | 1 Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова, | 1 Також дружини хай підкоряються своїм чоловікам, щоб і ті деякі, хто не кориться слову, були охоплені й без слова поведінкою жінки, | 1 Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова були з'єднані, |
2 як побачать ваше поводження чисте в страху. | 2 Коли побачать ваше чисте життя у страхові Божому. | 2 коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. | 2 побачивши ваше чисте життя в страхові. | 2 дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому). |
3 А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, | 3 Нехай же буде прикрасами вашими не зовнішнє заплітання волосся, не золоті оздоби, чи ошатне вбрання, | 3 Нехай ваша окраса буде не зовнішня - заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, | 3 А окрасою їм хай буде не зовнішнє - не заплітання волосся та навішування золота або прикрашання одягу, | 3 Ваша окраса нехай не буде зовнїшнє заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу; |
4 але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом. | 4 Але утаємничена людина в серці у нетлінній красі упокореного і мовчазного духа, що вельми дороге перед Богом. | 4 але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом. | 4 а втаємничена людина серця, в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що є дорогоцінним перед Богом. | 4 а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне. |
5 Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам. | 5 Бо колись ті ж таки святі дружини, що сподівалися на Бога, оздоблювали себе, підкоряючись своїм чоловікам: | 5 Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам, | 5 Бо так колись і святі жінки, що надіялись на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам. | 5 Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам; |
6 Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху. | 6 Так Сарра підкорялася Авраамові, називаючи його володарем; а ви – доньки її, якщо добро будете чинити і не зазнаватимете збентеження від жодного страху. | 6 як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань. | 6 Так Сарра слухала Авраама, називаючи його паном; а ви її діти, коли робите добро й не лякаєтеся жодного страху. | 6 як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху. |
7 Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви. | 7 Так само й ви, чоловіки, – поводьтеся доброчинно з дружинами, немов із найнетривкішою посудиною, виявляючи їм честь, як співспадкоємцям щасливого життя, щоб не було вам перешкод у молитвах. | 7 Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, - тим ваші молитви не втрачатимуть на силі. | 7 Чоловіки, так само робіть, живучи разом із дружинами по-розумному, як із слабшими жіночими посудинами, виявляючи їм шану як співспадкоємцям ласки життя, щоб не було перешкоди вашим молитвам. | 7 Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'упинялись молитви ваші. |
8 Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі. | 8 Нарешті будьте всі однодумцями, співчутливі один до одного, любіть, як браття милосердні, дружелюбні, при доброму глузді; | 8 Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. | 8 Нарешті, всі будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосерді, покірливі, | 8 Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі; |
9 Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення. | 9 Не платіть злом за зло, або ж лайкою за лайку; навпаки, благословляйте, знаючи, що ви для того покликані, щоб успадкувати благословення. | 9 Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення. | 9 не платячи злом за зло, або лайкою за лайку, а навпаки - благословляйте, [знаючи], що ви були покликані на те, щоб успадкувати благословіння. | 9 не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили. |
10 Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу. | 10 Бо хто любить життя і хоче бачити добрі дні, нехай утримує язика свого від лихого і уста свої від лукавих слів, | 10 Бо хто хоче життя любити й бачити дні добрі, хай береже язик від лихого, уста від слів лукавих. | 10 Бо хто хоче життя любити й бачити добрі дні, хай береже [свій] язик від зла та вуста від лукавої мови; | 10 `Хто бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради; |
11 Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним! | 11 Ухиляйся від злого і чини добро, шукай миру і йди до нього; | 11 Хай ухиляється від зла і добро чинить, шукає миру, змагається за нього. | 11 хай ухиляється від зла й чинить добро, хай шукає миру та його тримається. | 11 нехай ухиляєть ся від злого, і робить добре; нехай шукає впокою, і побиваєть ся за ним. |
12 Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе! | 12 Тому що очі Господа звернені до праведних і вуха Його – до молитви їхньої, зате обличчя Господнє супроти тих, що вдаються до лихого, щоби винищити їх на землі. | 12 Бо очі Господні на праведних, і його вуха звернені до їхньої молитви, обличчя ж Господнє проти тих, які лихо діють. | 12 Бо очі Господні - до праведних, а його вуха звернені до їхньої молитви; обличчя ж Господнє проти тих, що роблять зло. | 12 Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять.` |
13 І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго? | 13 І хто заподіє вам лихо, якщо ви будете ревно ставитися до добра? | 13 Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра? | 13 І хто заподіє вам зло, коли ви будете ревнителями добра? | 13 І хто ж такий, що заподїяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго? |
14 А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся! | 14 А якщо й страждаєте за правду, то ви блаженні, а страху їхнього не бійтеся і не бентежтеся. | 14 Бо коли і страждаєте за справедливість - ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не тривожтесь, | 14 А коли й терпите за справедливість, то ви блаженні. Страху ж їхнього не лякайтеся і не тривожтеся! | 14 Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху ж їх не бійтесь, анї трівожтесь; |
15 А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом. | 15 Господа Христа святіть у серцях ваших і будьте завжди готові дати відповідь кожному, хто вимагатиме оповіді про вашу надію, з лагідністю і страхом. | 15 а Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію, - | 15 А Господа ж Христа святіть у ваших серцях, готові завжди будьте до відповіді кожному, хто питає вас про вашу надію, | 15 а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом; |
16 Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі. | 16 Майте добру совість, щоб тим, за що лихословлять вас, як злодіїв, були посоромлені ті, котрі ганьблять ваше добре життя у Христі. | 16 однак, із скромністю та острахом, маючи добру совість, щоб, власне, тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які вчиняють наклепи на вашу добру в Христі поведінку. | 16 але з лагідністю і страхом, маючи добре сумління, щоб тим, у чому обмовляють [вас як злочинців], були посоромлені наклепники вашого доброго життя в Христі. | 16 маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї. |
17 Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі. | 17 Бо, якщо угодно волі Божій, краще постраждати за добрі справи, аніж за лихі. | 17 Ліпше бо, - коли така вже воля Божа, - страждати, робивши добро, ніж зло творивши. | 17 Бо краще, коли того хоче воля Божа, страждати, чинячи добро, ніж чинити зло. | 17 Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі; |
18 Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений, | 18 Тому що Христос також одного разу постраждав за гріхи наші, аби привести нас до Бога, праведник за неправедних, був убитий у плоті, проте ожив духом, | 18 Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник - за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі, | 18 Бо й Христос один раз за гріхи постраждав, праведник за неправедників, щоб привести вас до Бога; убитий тілом, але оживлений духом, | 18 тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші, Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом, |
19 Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав; | 19 Котрим Він, зійшовши, проповідував духам в ув‘язненні. | 19 в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці; | 19 яким Він і тим духам, що були у в'язниці, зійшовши, проповідував. | 19 в котрому і тим духам, що в темницї, прийшовши, проповідував, |
20 вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води. | 20 Колись непокірним Божому довготерпінню, що наджидало їх, за днів Ноя, в часи спорудження Ковчега, у котрому небагато, тобто, вісім душ, врятувалися від води. | 20 тим, що колись були неслухняні, яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою. | 20 Тим, що колись противилися, як їх чекало Боже довготерпіння за Ноєвих днів, коли він будував ковчег, у якому мало, всього вісім душ, урятувалося від води. | 20 колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісїм душ, спасло ся од води; |
21 Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа, | 21 Так само й нас нині подібне до цього прообразу хрещення, не тілесної нечистоти обмивання, але обіцянка Богові доброї совісті, врятує воскресінням Ісуса Христа. | 21 Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа, | 21 Його прообраз тепер і вас спасає: це хрещення, тобто не позбуття тілесної нечистоти, але прохання доброго сумління до Бога через воскресіння Ісуса Христа, | 21 чого образ хрещеннє (не відложеннє тїлесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа, |
22 що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили. | 22 Котрий знову піднявся на небо і нині є праворуч Бога і Котрому підкорилися Ангели і влади, і сили. | 22 який, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій, і йому підкорені ангели, власті й сили. | 22 який, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога, і якому підкорилися ангели, і влади, і сили. | 22 котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і властї і сили. |