1 Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.1 Браття мої! Майте віру в Ісуса Христа, нашого Господа слави, не зважаючи на особу.1 Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого.1 Брати мої, незважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави - Ісуса Христа.1 Браттє моє, не на лиця вважаючи, майте віру Господа нашого Ісуса Христа прославленого.
2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,2 Бо якщо до зібрання вашого зайде чоловік із перснем золотим, у пишній одежі, і зайде також бідака у вбогому вбранні,2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині,2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у блискучих шатах і ввійде бідар у вбогому одязі,2 Коли бо ввійшов у громаду вашу чоловік з золотим перснем, в одежі осяйній, ввійшов же й вбогий в мізерній одежі,
3 і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,3 І ви, з огляду на одягнутого в багату одіж, скажете йому: Тобі краще ось тут присісти, а бідному скажете: Ти стань он там, або сідай тут, біля ніг моїх,3 а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку»,3 і ви поглянете на того, хто в шатах блискучих, і скажете: Ти сядь отут зручно; а бідному скажете: Ти стань отам або сядь тут на моєму підніжку-3 і ви споглянете на того, що носить осяйну одежу, і скажете йому: Ти сїдай отут гарно, а вбогому скажете: Ти стань отам, або сїдай отут на підніжку моїм,
4 то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?4 То чи не вдаєтеся ви до пересуду у собі і чи не стаєте ви суддями з недобрими замірами?4 - то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками?4 то чи не вчинили ви поділ між собою, чи не стали злодумними суддями?4 то чи не пересуджуєте між собою і не станетесь суддями з ледачими думками?
5 Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?5 Послухайте, брати мої улюблені: чи не вбогих світу вибрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, котре Він обіцяв тим, що люблять Його?5 Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять?5 Слухайте, улюблені брати мої: чи не Бог вибрав бідних світу як багатих вірою і спадкоємців Царства, яке обіцяв тим, хто його любить?5 Слухайте, браттє моє любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?
6 А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?6 А ви зневажили бідного! Чи не багаті чинять вам утиски, і чи не вони тягнуть вас до суду?6 Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища?6 А ви зневажили бідаря. Хіба не багаті гнітять вас, і хіба не вони тягнуть вас на суди?6 Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони тягнуть вас на судища?
7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?7 Чи не вони ганьблять добре ймення, котрим ви називаєтеся?7 Хіба то не вони ганьблять те гарне ім'я, яким називано вас?7 Хіба не вони ганьблять добре ім'я, яким вас названо?7 Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо?
8 Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.8 Якщо ви виконуєте закон царський, за Писанням: Полюби ближнього твого, як себе самого, – добре чините;8 Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», - ви добре робите.8 Отже, коли ви виконуєте царський закон згідно з написаним: Люби свого ближнього, як самого себе, - добре робите.8 Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: `Люби ближнього свого, як себе самого`, добре чините;
9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.9 Але якщо чините з упередженням, то гріх чините і перед законом виявляєтеся злочинцями.9 А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників.9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх; закон засуджує вас як винуватців.9 коли ж на лиця дивитесь, то гріх робите, докорені законом, як переступники.
10 Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.10 Бо хто дотримується всього закону і згрішить в чомусь одному, той стає у всьому винуватий.10 Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, - стає у всьому винуватий.10 Бо хто ввесь закон збереже, а згрішить в одному, той став винним у всьому;10 Кожний бо, хто увесь закон заховає, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий.
11 Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону.11 Бо Той Самий, Котрий сказав: Не чини перелюбу, сказав також: Не убий, а тому, якщо ти не чиниш перелюбу, але заб‘єш, то ти також злочинець закону.11 Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону.11 бо хто сказав: Не чини перелюбу, той сказав і: Не вбивай. Коли ж не робиш перелюбу, а вбиваєш, ти став порушником закону.11 Хто бо сказав: `Не чини перелюбу,` Той сказав і: `Не вбивай.` Коли ж не зробиш перелюбу, а вбєш, став ся єси переступником закону.
12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.12 Так запевняйте і так чиніть, як такі, що будете засуджені за законом свободи.12 Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи.12 Так говоріть і так робіть, бо будете суджені законом волі.12 Так говоріте і так творіте, яко такі, що законом свободним судити метесь.
13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.13 Тому що суд без милости тому, хто не виявив милости; милість – бо стає вищою понад судом.13 Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд.13 Бо суд без милосердя на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя - понад суд.13 Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляєть ся милосердє суду (понад суд).
14 Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?14 Яка людині користь, браття мої, якщо хтось каже, що він має віру, а справ не має? Чи може ця віра врятувати його?14 Яка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може його спасти віра?14 Яка користь, брати мої, коли хтось каже, що віру має, а діл не має? Чи віра може його спасти?14 Яка користь, браттє моє, коли хто каже, що віру має, та дїл не має? чи може віра спасти його?
15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,15 Якщо брат чи сестра нагі і не мають засобів для щоденного прожитку,15 Коли брат або сестра будуть нагі й позбавлені засобів щоденного прожитку,15 Коли [ж] брат або сестра будуть голі й позбавлені щоденної їжі,15 Коли ж брат або сестра нагі будуть і жадні щоденної страви,
16 а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?16 А хто-небудь із вас скаже їм: Ідіть з миром, грійтеся і харчуйтеся, але не дасть їм необхідного для тіла: яка користь?16 і хтонебудь з вас до них скаже: «Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь», і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе?16 а їм хтось із вас скаже: Ідіть з миром, грійтеся та їжте, але не дасть їм потрібного для тіла, - яка з цього користь?16 а з вас хто скаже їм: Ідїть з миром, грійтесь і годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тїла; яка (з того) користь?
17 Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!17 Так само й віра, якщо не має добрих справ, то мертва сама в собі.17 Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі.17 Так і віра, коли нема діл, є мертвою в собі.17 Так само й віра, коли дїл не має, мертва сама по собі.
18 Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх.18 Але скаже хто-небудь: Ти маєш віру, а я маю справи: покажи мені віру твою без справ твоїх, а я покажу тобі віру мою зі справ моїх.18 Та хтонебудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру.»18 Але хтось скаже: Маєш віру, а я маю діла, покажи мені твою віру без діл, а я покажу тобі [мою] віру з моїх діл.18 Ну, скаже хто: Ти віру маєш, а я дїла маю. Покажи менї віру твою з дїл твоїх, а я тобі докажу з дїл моїх віру мою.
19 Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.19 Ти віруєш, що Бог єдиний: і добре чиниш; але й демони вірують і тремтять.19 Ти віруєш, що Бог один? - Добре робиш. І біси вірують, та тремтять.19 Чи віруєш ти, що один Бог? Добре робиш. Але й біси вірять і тремтять.19 Ти віруєш, що Бог один; добре робиш: і біси вірують, та й тремтять.
20 Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?20 Але чи хочеш знати, легковажна людино, що віра без добрих справ мертва?20 Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду?20 Чи ж не хочеш зрозуміти, о марна людино, що віра без діл мертва?20 Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без дїл мертва?
21 Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?21 Чи не справами виправдався Авраам, батько наш, поклавши на жертовник Ісаака, сина свого?21 Авраам, наш батько, чи не ділами виявився праведним, коли був приніс на жертовник Ісаака, свого сина?21 Наш батько Авраам хіба не з діл виправдався, принісши свого сина Ісаака на жертівника?21 Авраам, отець наш, хиба не з дїл оправдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник?
22 Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?22 Чи бачиш, що віра сприяла діянням його, і справами віра досягла досконалости?22 Бачиш, що віра співдіяла з його ділами, і його віра удосконалилася ділами.22 Чи не бачиш, що віра співдіяла його ділам, і віра вдосконалилася з діл.22 Чи бачиш, що віра допомагала дїлам його, і дїлами звершилась віра?
23 І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.23 І справдилося слово Писання: Вірив Авраам Богові, і це зараховано йому у праведність, і він названий другом Божим.23 Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність», і він був названий приятелем Божим.23 І сповнилося Писання, що каже: Повірив же Авраам Богові, і зараховано йому в праведність, і був названий Божим другом.23 І сповнилось писаннє, що глаголе: `Увірував же Авраам Богові й полїчено йому (те) за праведність, і другом Божим наречено його.`
24 Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?24 Чи бачите, що людина виправдовується справами, а не вірою лише?24 Ви бачите, що чоловік оправдується ділами, не тільки вірою.24 Чи не бачите, [отже], що й із діл людина виправдується, а не лише з самої віри.24 Чи бачите ж оце, що з дїл оправдуєть ся чоловік, а не з однієї віри?
25 Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?25 Так само й блудниця Рахав – чи не діянням виправдалася, коли прийняла вивідувачів і відпустила їх іншим шляхом?25 Так само й Рахав, блудниця, чи ж не ділами оправдалася, прийнявши посланців і випустивши їх іншим шляхом?25 Так само й блудниця Рахав хіба не з діл виправдалася, прийнявши розвідників і вивівши іншою дорогою?25 Так само і Раава блудниця хиба не з дїл оправдилась, прийнявши посланцїв і вивівши їх иншою дорогою?
26 Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!26 Ось чому, як тіло мертве без духа, так і віра мертва без добрих справ.26 Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва.26 Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл - мертва.26 Яко бо тїло без духа мертве, так і віра без дїл мертва.