1 Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.1 А тому будемо остерігатися, щоб, коли ще залишається обітниця увійти до Його спочину, не виявився хтось із вас таким, що запізнився.1 Біймося, отже, щоб часом, поки залишається обітниця ввійти в його відпочинок, не видавалося, що хтось її позбавлений.1 Біймося ж, поки діє обітниця, щоб ми ввійшли до його спочинку, аби не здавалося комусь з вас, що спізнився.1 Біймо ся ж оце, щоб, коли зоста- єть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.
2 Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.2 Бо нам також воно сповіщене, як і тим; але не принесло їм користі слово почуте, не розчинене вірою тих, що чули.2 Бо й ми, так само як вони, одержали гарну новину, але слово, яке вони чули, не було їм корисне, бо вони не поєднались у вірі з тими, що слухали.2 Бо й ми, як і вони, одержали добру вістку; але слово, яке слухали, не дало їм користи, бо не слухали з вірою.2 Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.
3 Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.3 А входимо до спочину ми, що увірували, бо Він сказав: Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до спочину Мого, хоч діяння Його були досконалі ще на початку світу.3 Ми ж, які увірували, увійдемо в його відпочинок, згідно з тим, що каже: «Я поклявсь у моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій відпочинок», хоча діла його були закінчені від сотворення світу.3 Входимо ж до спочинку ми, що повірили, як він провістив: Я присягнув був у моїм гніві, що не ввійдуть до мого спочинку, хоч і діла були закінчені при створенні світу.3 Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: `Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій,` хоч дїла від настання сьвіту скінчені.
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.4 Бо колись сказано про сьомий день: І спочив Бог сьомого дня від усіх діянь Своїх.4 На одному бо місці він так сказав про сьомий день: «Бог відпочив сьомого дня від усіх діл своїх»;4 Бо сказав десь про сьомий день отак: І спочив Бог сьомого дня від усіх своїх діл.4 Рече бо десь про семий день так: `І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх.`
5 А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!5 І ще ось тут: Не увійдуть до спочину Мого.5 і знову на тому місці: «Вони не ввійдуть у мій відпочинок.»5 І знову тут: Не ввійдуть до мого спочинку.5 І в сьому (місцї) знов: `Чи коли ввійдуть у відпочинок мій.`
6 Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,6 Отож, як деяким залишається увійти до нього, а ті, котрим передніше сповіщено, не увійшли до нього за непослух,6 Коли ж так воно є, що деякі у нього ввійдуть, а ті, кому перше благовіствовано, не ввійшли у нього через непослух,6 Отож виходить, що деякі ввійдуть до нього, а ті, що раніше одержали добру вістку, не ввійшли через непокірливість.6 Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
7 то ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!7 То іще визначає певний день, нині, кажучи через Давида, після такого тривалого часу, як вище сказано: Нині, коли почуєте голос Його, не зачерствійте серцем вашим.7 то він знову призначає якийсь день, «сьогодні», говоривши через Давида після такого довгого часу, як було сказано раніше: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими.»7 І знову призначає якийсь день - сьогодні, - кажучи через Давида по багатьох роках те, про що раніше йшлося: Сьогодні, як почуєте його голос, не робіть закам'янілими ваших сердець.7 то знов означає якийсь день, `сьогоднї` глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: `Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших.`
8 Бо коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.8 Бо, якби Ісус Навин допровадив їх до спочину, то не було б сказано після цього про другий день.8 Бо якби Ісус (Навин) увів їх у відпочинок, то не говорив би після нього про інший день.8 Бо якби Ісус дав їм спочинок, то не казав би після цього про інший день.8 Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
9 Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок.9 Саме тому для народу Божого ще залишається суботництво.9 Отже, для Божого народу збережено відпочинок;9 Збережено ж суботу для Божого люду,9 Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим.
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.10 Бо хто зайшов до спочину Його, той також сам спочив од справ своїх, як Бог від Своїх.10 бо той, хто ввійде в його відпочинок, відпочине також від своїх діл, як і Бог від своїх власних.10 бо хто ввійшов до його спочинку, той і відпочив від своїх діл, - як Бог від своїх.10 Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.11 Отож, намагаймося увійти до спочину цього, щоб хтось за тим же прикладом не спричинився до непослуху,11 Намагаймося, отже, увійти до того відпочинку, щоб ніхто не впав, даючи той самий приклад невірства.11 Тож поспішімо ввійти до того спочинку, щоб хтось не впав у непокору - за тим прикладом.11 Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.
12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.12 Бо Слово Боже живе й діяльне і гостріше від усілякого меча двосічного: воно проникає до поділу душі і духа, суглобів і мозку, і розрізняє думки, заміри і наміри серця.12 Бо слово - живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця.12 Бо Боже слово живе й діє, воно гостріше від усякого двосічного меча і проходить аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку, судить думки й помисли серця.12 Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!13 І немає створіння, утаємниченого від Нього, але все виявлене і відкрите перед очима Його: Йому подамо звіт.13 Нема створіння, скритого від нього; все оголене і явне перед очима того, кому ми маємо звіт дати.13 І нема створіння, яке сховалося б від нього, але все відкрите й виявлене перед його очима, - йому дамо звіт!13 І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!14 Отож, маючи Першосвященика Великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, будемо непохитно триматися сповідування нашого.14 Мавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання.14 Отож, маючи великого архиєрея, який пройшов небо, - Ісуса, Божого сина, - тримаймося віровизнання.14 Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.15 Бо ми маємо не такого першосвященика, Котрий не може співстраждати з нами у недугах наших, але Котрий так само, як ми, спокушений у всьому, окрім гріха.15 Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха.15 Бо не маємо архиєрея, який не може співчувати нашим слабостям, але випробовуваний у всьому, як і ми, за винятком гріха.15 Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.16 А тому приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб одержати милість і надбати благодать для своєчасної допомоги.16 Приступім, отже, з довір'ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч.16 Приступім, отже, сміливо до престолу ласки, щоб одержали ми милосердя і знайшли ласку для своєчасної допомоги.16 Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.